Ось вже багато років своєрідною екзотичною принадою Черкас, де не так давно в рамках щорічних творчих відряджень побував колектив “Вісника Переяславщини”, є храм “Білий лотос”. Це – часточка буддійського світу в Україні. В першу чергу діє як школа східних бойових мистецтв “Ша-Фут-Фань”. Також тут займаються духовною практикою адепти однієї з найдавніших світових релігій – повідомляє Переяслав.City.

Східна екзотика на схилах Дніпра

Розташований храм, а його господарі стверджують, що подібних немає в усій Європі, в мальовничій місцині – між схилами, де територія міста спускається до Дніпра. Один з пагорбів засновники і використали для розбудови комплексу. Тож, коли вузькою похилою вуличкою під’їжджаєш до нього, може скластися враження, що потрапив в провінцію якоїсь далекосхідної країни. Адже і архітектура будівель, і різні релігійні споруди, навіть ландшафт комплексу, рослини, що тут висаджені, схожі до тамтешніх. Для туристичних груп, що за попередньою домовленістю навідуються сюди час від часу, проводяться екскурсії. Показують не лише внутрішній простір комплексу, а й знайомлять з деякими засадами буддійських культурно-релігійних традицій і таке інше.

Ліворуч молитовні барабани

Оксана Пархоменко (37 років), яка вже близько двадцяти років займається кунг-фу та бере активну участь у діяльності храму, зустріла нас на майданчику перед його масивною металевою брамою, пофарбованою, як і багато чого тут, у яскравий червоний колір. Того дня майже увесь час накрапав дощ. Мокре листя осінніх дерев, сірий граніт – основний матеріал, з якого тут все побудовано, здавалося, лише доповнювали східний колорит.

Впродовж півтори годинної екскурсі розповіла, що засновано цей культовий об’єкт було ще у 1989 році. Хоч в основному завершилося будівництво через 12 років по тому, щоліта вихованці школи продовжують його розбудову. Приїжджають не лише з нашої, а й інших країн. Адже сьогодні її послідовників в усьому світі вже близько 10 тис.

Участь в освяченні брав представник Далай Лами

Засновником храму став Володимиром Скубаєв, який і зараз є його настоятелем. Ідея його спорудження виникала у нього після багатьох років проведених у Лаосі, де навчався кунг-фу і досяг високого ступеню – вчителя-проповідника.

– Щоб зрозуміти наскільки серйозною була там підготовка, скажу, що, наприклад, вправи на віджимання тривали по дві-три години. Одного разу наш вчитель дозволив собі сказати своєму наставникові: “Вже не можу”. На що той відповів: “Ти ж ще у свідомості, значить – можеш”, – наголосила. – Ще з давніх-давен майстри кунг-фу говорять, що люди це – сплячі боги. Розбудити у них божественні здібності (силу, волю, віру) і є завданням цього вчення.

Фрагмент внутрішнього устрою

А перш, ніж запросити на територію храму, оточену високим кам’яним муром, пояснила, що на ній та довкола є сім так званих місць сили. В них нібито присутні особливі енергії (щастя, здоров’я, сімейного благополуччя і таке інше). “Підзарядитися” тією чи іншою може кожна людина, після проведення невеликого ритуалу. Відповідно до східних вірувань у відповідному місці необхідно запалити пахощі або ж покласти монетку. Тут же ароматичні палички та мішечки-обереги з монетами за невелику плату пропонував один зі служителів храму.

Означені ці місця статуетками Будди чи ступами (символ світобудови у буддизмі). Щоб освятити одну з цих ступ, у 2012 році сюди спеціально приїжджав буддійський монах Тарасава-сан, довірена особа глави тибетського буддизму Далай Лами XIV. Привозив із собою священну для буддистів реліквію – прах Будди. І це вже був другий його візит. Першого разу таким же чином брав участь в освяченні самого храму дванадцять років тому. Свідоцтва і про ці візити, і про інші важливі події у житті храму є на спеціальних інформаційних стендах на його території.

Взагалі у буддизмі, як і в інших віровченнях, дуже багато символізму, етичних норм, правил поведінки. Їх дотримуються і в “Білому лотосі”. Не нав’язують, але пропонують і тим, хто приходить сюди. Скажемо, підійти будь-як до “місця сили” зі статуеткою Будди буде не правильно. Потрібно обов’язково “по сонцю” і таке інше. Проте і тим туристам, що потрапляють сюди просто з цікавості і світоглядно далекі від таких речей, тут можна знайти деякі оригінальні, скажемо так, розваги.

Алтарна стіна зі скульптурами Будди

На алтарній стіні

Увесь храмовий комплекс, крім будівель, включає кілька подвір’їв. В середині третього, найбільшого з них, коло – місце для вогнища. До нього з різних сторін сходяться стежки, викладені великими гранітними плитами. Наш екскурсовод запропонувала кожному з учасників групи вибрати та стати на ту стежку, яку підказує інтуїція. Коли люди нарешті стали там, де хто хотів, прокоментувала вибір кожного відповідно до розташування різної символіки, що була на цьому подвір’ї. Виявилося, що одному потрібно більше цілеспрямованості у прагненні до своєї мети, іншому менше сумнівів у тому, що робить, і тому подібне. Загалом такі поради сприймаються позитивно, а ще з посмішкою. Ніби ми дізналися один про одного щось таке добре, на що раніше особливо і не зважали.

Звідси один з кращих видів на комплекс

Особливої уваги на цьому подвір’ї заслуговує велика алтарна стіна. Викладена з того ж сірого граніту, по природному схилу вона здіймається уступами на висоту найбільших тут три-чотири поверхових споруд. Східці доволі круті і високі. Тож для літніх людей, щоб їх подолати, очевидно, потрібно докладати певних зусиль. Натомість з’являється відчуття “сходження”. На різних рівнях стіни розміщено кілька скульптур Будди, в тому числі і “золота”, та ступ. А на самій горі стежка проходить під старовинним дзвоном (як у православних церквах). За словами нашого екскурсовода, якщо вдарити у цей дзвін, що дозволяється кожному, і постояти під ним, то нібито можна отримати певне благословення. З цього ж місця відкривається один з найкращих видів на велику частину храмового комплексу.

Вдарити у дзвін може кожен бажаючий

Як видно з рекламних оголошень, тут можна замовити різні види екскурсій, в тому числі чайну церемонію, відвідування внутрішніх приміщень комплексу тощо. Наша цього не передбачала. Впродовж її проведення з внутрішніх приміщень чутно було лише звучання мантр (спеціальні слова, що, як вважається, допомагають у практиці медитацій).