На честь 205-річчя з дня народження Тараса Шевченка в Державному архіві Київської області 5 березня 2019 року відкрився музейно-архівний проект «Історична Київщина – заповітна земля Кобзаря».
З вітальними словом до присутніх звернувся перший Президент України Леонід Кравчук, заступник голови Київської обласної державної адміністрації Алла Шкуро, заступник директора департаменту-начальник відділу нормативно-методичного забезпечення діловодства та розвитку інформаційних технологій департаменту діловодства, формування, зберігання та обліку документів НАФ Державної архівної служби України Олександр Денисенко, директори центральних державних архівів України, вчені та історики, а також дипломати та представники посольств іноземних держав в Україні.
В рамках документально-мистецької програми вперше були представлені унікальні програми дослідження – джерельні комплекси ХІХ століття, що відображають генеалогію родини Тараса Шевченка, його особисте життя та творчий шлях. Окрім історичних архівних документів, на виставці представлена найбільша в Київській області колекція стародавніх «Кобзарів», предмети, пов’язані з іменем Шевченка із затоплених сіл Київщини, а також мистецькі твори, друковані видання та музейні експонати. Частини своїх приватних колекцій представили Василь Михальчук, Дмитро Піркл, Зоя Ружин та Інна Бессалова.
Експозицію відкривають карти ХІХ століття, в т.ч. карта Звенигородського повіту Київської губернії 1854 року з селами Моринці та Кирилівка, що була створена ще за життя поета.
На виставці представлені ревізькі казки кріпаків поміщиків В.В. та П.В. Енгельгардтів з посімейними списками сім’ї батька Т.Г. Шевченка Григорія Івановича Шевченка (1816 р.), де вписаний двохрічний Тарас; сімей обох дідів Шевченка, сестри поета Катерини та його братів. Окрім ревізьких казок, джерела генеалогічної інформації доповнюють документи щодо родоводу та докази про дворянство родини Енгельгардтів.
Присутні також ознайомились з документами, які розкривають аспекти діяльності Т.Г. Шевченка на Київщині (1843-1845). Праця Тараса Григоровича у Київській археографічній комісії, мандрування Україною як художника-портретиста, зближення з видатними тогочасними меценатами Київщини знайшли відображення у документах.
На виставці представлена тема меморіалізації постаті поета. Це, зокрема, презентація статуту товариства «Просвіта» у Києві, заснованого 1906 р. в пам’ять Т.Г.Шевченка, засновниками та членами якого були Б. Грінченко, М. Лисенко, С. Єфремов, Л. Косач (Леся Українка), О. Косач (Олена Пчілка). Відвідувачі ознайомились з документи про відкриття 1911 р. виставки мистецьких творів Т.Г. Шевченка, організованої відомим київським книговидавцем Стефаном Кульженком; а також про акції студентів інститутів Києва і Петербурга з вшанування пам’яті Кобзаря на початку ХХ ст.
Інша частина документів на виставці розкриває сторінки історії переслідувань і заборон, націлених не лише проти розповсюдження кобзаревих творів, але й проти тих відомих діячів українського національного відродження, які намагалися заходами з вшанування пам’яті поета стверджувати історичне значення творчості поета у визвольному русі поневолених народів обох тодішніх імперій.
