Переяславці Андрій КОЗІЙ, Олександр ПЕРЧУК та Олександр ХАРЧЕНКО більше місяця інтенсивно займаються виготовленням багатофункціональних пічок-буржуйок для українських захисників. Проєкт став досить резонансним – щодня різну допомогу пропонують все більше людей. Як розповіли майстри Переяслав.City, уже декілька пічок відправили на фронт, інші в процесі виготовлення, матеріал є ще не на одне замовлення.
Цех, де виробляють джерела тепла для українських воїнів. Буржуйки є різної конфігурації і функціональності
Про свою діяльність хлопці періодично звітуються у фейсбуці: хто чим допоміг, що вони зробили. До інформаційної підтримки у соцмережах долучилася і волонтерка Мар’яна Волошин.
В одному з недавніх постів повідомила: “Учора на мою картку надійшло 400 грн (Степаненко та Зінченко). Сьогодні перекинула їх Андрій Козій. Окрім того вчора невідомий мені чоловік, що мешкає в дачному кооперативі “Меліоратор”, передав для наших захисників буржуйку старого зразка та стару пральну машину. Сьогодні Хачатрян Янна Торіківна теж передала балон і бак від пральної машини. Андрій Коваль передав труби та арматуру.”
Яна Хачатрян привезла матеріал на буржуйки для українських воїнів.
Загалом, як видно з дописів, для місцевих умільців згодиться будь-який матеріал, який приносять люди, і за який вони щоразу дякують. Бували і досить цікаві “знахідки”.
“Колись, за яника, такі пічки горе-вояки по 300 грн прямо з частин виносили. Зараз люди просто повертають”, – написав Андрій у фейсбуці до фото з заводською пічкою. У коментарях зазначив, що свого часу саме таких шість штук придбав у людей та на точках здачі металобрухту, а з 2014 року відновлені вони відправилися на передову до наших хлопців.
Заводські пічки колись були на оснащенні частин регулярної армії України
І навіть шматок уже відомого на всю Україну російського “іскандера”, який у перший місяць війни прилетів на поле місцевого фермера, теж потрапив до переяславських майстрів. Щоправда, до справи його долучати не стали, але прилаштували досить вигідно для всіх. Працівники НІЕЗ “Переяслав” передали Андрію Козію старий котел, а на заміну отримали шматок російської ракети, який стане музейним експонатом.
Про роботу команди Переяслав.City розповів автор проєкту буржуйки Андрій Козій, 42 роки.
– Буржуйки для обігріву ми з хлопцями почали робити іще у 2014 році. Але тоді вони були доволі примітивними. У нас не було часу як слід підготуватись і щось придумувати, бо на той час уже настали холоди, воїни на передовій мерзли… То брали газовий балон і просто вирізали дверцята для топки та піддувала, вкладали колосники для дров, приварювали трубу для димоходу і такі от «груби» відправляли на передову.
Фото: зі сторінки у фейсбук Андрія Козія
У 2015 році після боїв за Волноваху я їздив разом із волонтерами на фронт і тоді побачив, що не всі буржуйки підходять воїнам. Чимало із привезених грубок хлопці відразу бракували та не хотіли навіть брати. Я тоді зрозумів, що їм потрібно. Грубка має бути багатофункціональною, аби за її допомогою можна було не лише обігрівати землянку, а й приготувати якусь їжу, нагріти води, посушити одяг чи взуття. Тож вивчивши всі запити захисників, я приїхав додому та взявся малювати різні проєкти цих грубок. Те, що ми робимо зараз, і є, мабуть, виконанням усіх їхніх побажань. Стараємося так, щоб хлопцям було комфортно у бліндажах, наскільки це взагалі може бути на війні.
– Який матеріал ви використовуєте для цього?
– Як основу беремо 50-літрові газові балони та великі автомобільні диски. Також додатково потрібний листовий метал товщиною від 3 до 5 міліметрів, чавунні конфорки, колосники, труби та коліна діаметром від 100 міліметрів. Ну і звичайно ж, для виконання робіт потрібно чимало абразивних кругів – різальних та шліфувальних, електродів.
– Де ви все це берете?
– У соціальних мережах звернувся із проханням про допомогу до жителів Переяславщини. Люди відгукнулись: хтось перераховує гроші, хтось телефонує та пропонує балони, метал чи інший матеріал для виробництва буржуйок. Ось днями з Олександром Перчуком з’їздили до людей, які телефонували нам, і привезли матеріалу відразу аж на десять таких буржуйок.
Над буржуйкою із колісних дисків працює Андрій Козій
– Які суми вам уже перерахували?
– На моє прохання відгукнулось чимало людей. Гроші перераховують на картку, пропонують різний матеріал для виробництва буржуйок. Постійно фінансово допомагає один із жителів Стовп’яг. Він уже перерахував близько трьох тисяч гривень. А загалом жителі Переяславщини перераховують кошти від 50 до 500 гривень. Прізвища точно назвати не можу, бо більшість людей не представляться. Я у фейсбуці на своїй сторінці регулярно викладаю скріни квитанцій про отримані благодійні кошти, звітую там, що і як ми зробили, виставляю фото готових грубок.
– Скільки часу потрібно, аби зробити одну?
– Над буржуйками ми почали працювати близько місяця тому. Чимало часу зайняв збір матеріалів. Враховуючи, що газові балони перед розрізанням потрібно «випарувати», а також те, що матеріал не новий і з ним іноді доводиться немало поморочитися, то зараз виготовлення однієї займає в середньому два дні.
Поки що працюватимемо з тим матеріалом, який ось днями привезли. Як він закінчиться, а потреба в пічках-буржуйках на передовій ще буде, то, думаю, ми знову звернемось до людей, аби ті пошукали у своїх «схованках» потрібний матеріал.
– Їх нам замовляють зазвичай волонтери, які й відвозять туди, де був запит. Також кілька замовлень виконали на прохання різних компаній, працівники яких призвані до лав ЗСУ. Компанія перераховує кошти, дає матеріали, а потім вони самі ж забирають і відвозять їх на передову для своїх воїнів.
Бак для води зварює Олександр Перчук
– Чим ти займаєшся іще окрім роботи над пічками?
– Я є членом добровольчого формування територіальної громади. Тож маю двічі, а то і тричі на тиждень відвідувати різноманітні лекції, де нас навчають медицині, тактиці ведення бою. Їздимо на полігон стріляти, також за графіком заступаю на чергування.
– Багато переяславців тебе знають як майстра кованих прикрас. Цим зараз займаєшся?
– З початком повномасштабної війни виробництво прикрас відсунулося вбік, бо було не актуально. Проте на сьогодні в мене уже є певні задуми. Ось волонтерка привезла мені кілька гільз від протитанкового снаряда, то в мене вже вималювалась ідея зробити такого собі «Перетравлювача».
Ось такий буде «перетравлювач»
Суть буде в тому, щоб «перетравити» всю рашистьку військову техніку. Ось сюди я хочу помістити отаке ніби обличчя, а знизу гільзу окутає колючий дріт із «висюльками» від патронних гільз. Це своєрідне намисто з колючого дроту немовби буде входити до рота «перетравлювача», а уже зверху із його очей проростатимуть молоді гілочки із листочками, як символ життя і перемоги.
Для донатів – Карта Приват 5168 7422 3587 4348 Козій А. І.
Балони, листовий метал 3мм, камфорки з грубок, труба 100 – все це також не завадить!
Телефон 093 14 66 871
