У січні – жовтні 2021 року до місцевих бюджетів громад пристоличного регіону від платників податків надійшло 15,6 млрд грн. За словами начальника ГУ ДПС Київської області Олени Виноградової, темп приросту до фактичних надходжень 2020 року у приведених умовах складає 21% або 2,7 млрд грн додаткових для скарбниць коштів.
Найбільші суми до бюджетів громад забезпечили платники Бучанського району – 3,6 млрд грн, Білоцерківського та Броварського районів -2,4 та 2,1 млрд грн відповідно.
У розрізі основних платежів, за повідомленням Олени Виноградової, на 21% зросла сплата податку на доходи фізичних осіб. Так, станом на 1 листопада зі своїх доходів мешканці Київщини сплатили 10,1 млрд грн, що на 1,7 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду минулого року.
Малий та середній бізнес спрямував до бюджетів громад 2,4 млрд грн єдиного податку, збільшивши суму відрахувань на 24% або 461 млн грн.
Плата за землю забезпечила громадам надходження на суму 1,3 млрд грн, що на 5% або 56 млн грн більше за показник того самого періоду 2020 року.
Власники нерухомості, відмінної від земельної ділянки, сплатили 591 млн грн з темпом приросту 36% або 157 млн грн додаткових коштів. Зі сплати транспортного податку до бюджетів Київщини надійшло 9,5 млн грн.
З реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів суб’єкти господарювання перерахували до місцевих скарбниць 555 млн грн. Цей показник на 25% або 112 млн грн більше за надходження січня-жовтня минулого року.
ГУ ДПС у Київській області
Яким чином декларант відображає об’єкт нерухомого майна в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, якщо такий об’єкт було збудовано (придбано) як за рахунок коштів з яких були сплачені у повному обсязі усі податки так і за рахунок…
Яким чином декларант відображає об’єкт нерухомого майна в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, якщо такий об’єкт було збудовано (придбано) як за рахунок коштів з яких були сплачені у повному обсязі усі податки так і за рахунок коштів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки?
Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.
При цьому згідно з п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається, зокрема така інформація (дані):
відомості про об’єкти декларування, визначені пп. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;
ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Крім того, для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності об’єкт нерухомого майна, який був набутий (збудований) як за рахунок коштів з яких були сплачені податки так і за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації відображається сума витрат або оціночна вартість такого об’єкта нерухомого майна в частині коштів з яких не були сплачені податки.
ГУ ДПС у Київській області
Перспективність нових форматів взаємодії Служби, платників, бізнес-спільноти, громадськості засвідчили результати опитування
Розвиток сервісної складової – пріоритет Державної податкової служби України.
Разом з впровадженням нових сервісів ДПС впроваджує й нові формати взаємодії з платниками податків та громадськістю протягом останнього року. Акцент – толерантність у взаємовідносинах.
Ефективність нових методів засвідчили результати незалежного дослідження, проведеного Литовсько-британською компанією «Baltic-Surveys».
Під час цього дослідження вивчалась громадська думка та ставлення представників бізнесу до діяльності ДПС. Базовими питаннями були: «Досвід» та «Оцінка роботи та іміджу ДПС».
Як засвідчили результати опитування, представники бізнесу краще оцінюють діяльність ДПС, ніж громадськість. Так, 59% представників бізнесу оцінили діяльність ДПС як «добру».
Також представники асоціацій платників податків відзначили високий рівень загального задоволення роботою ДПС, який складає 64%. При цьому кількість незадоволених – 14% та 21% – нейтральні відгуки.
Найцікавішою темою щодо діяльності українських установ у сфері державних фінансів респонденти визначили інформацію про те, як використовуються кошти платників податків – 53%.
Дякуємо всім за високі оцінки та продовжуємо розбудову потужної, дієвої та транспарентної Державної податкової служби України.
ГУ ДПС у Київській області
Платники Київщини спрямували до зведеного бюджету 29 млрд грн
За повідомленням начальника ГУ ДПС у Київській області Олени Виноградової, у період січень – жовтень 2021 року платники Київщини спрямували до зведеного бюджету 29 млрд грн податкових зборів і платежів. Як зазначила очільник податкової служби Київщини, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року у приведених умовах надходження збільшилися на 19% або 4,6 млрд грн.
Окремо Олена Виноградова повідомила, що до державного бюджету надійшло 13,4 млрд грн. При цьому темп приросту до відповідного показника 2020 року у приведених умовах складає 19% або 2,1 млрд грн додаткових для бюджету коштів.
Дохід місцевих бюджетів збільшився на 21% порівняно з січнем-жовтнем минулого року. Так, за наданою інформацією, платники пристоличного року сплатили до місцевих бюджетів 15,6 млрд грн з динамікою 21% або 2,7 млрд додаткових коштів.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень – жовтень 2021 року складають 10,6 млрд грн, що на 22% або 1,9 млрд грн перевищує показник минулого року у відповідного періоду.
ГУ ДПС у Київській області
Заповнення рядка 09 заголовної частини Розрахунку ФОП, яка не має найманих працівників, але нараховує (виплачує) доходи на користь інших ФОП від здійснення ними підприємницької діяльності
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що особи, які відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкового агента, зобов’язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Зазначений розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) .
Заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, інформацію про податкового агента та платника єдиного внеску, а також інформацію про додатки, які є його невід’ємною частиною.
У заголовній частині Розрахунку у рядку 09 «Ознака платника єдиного внеску», позначкою «Х» заповнюється відповідна ознака платника податків, а саме:
– 091 – роботодавець – якщо Розрахунок подається юридичною особою або ФОП, який використовує працю найманих працівників;
– 092 – бюджетна установа;
– 093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема товариств: «Українське товариство глухих», «Українське товариство сліпих»;
– 094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю.
ФОП, яка не має найманих працівників, не нараховує (не виплачує) доходи застрахованим особам, але подає додаток 4ДФ до Розрахунку, у якому нараховує (виплачує) доходи на користь фізичної особи – підприємця від здійснення нею підприємницької діяльності рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини Розрахунку не заповнює.
ГУ ДПС у Київській області
Подання Розрахунку та додатку 4ДФ за відокремлений підрозділ, не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку – це встановлено п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 ПКУ.
Отже, юридична особа подає окремий Розрахунок з додатком 4ДФ по кожному з відокремлених підрозділів юридичної особи, не уповноважених нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб до бюджету.
ГУ ДПС у Київській області
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: хто може скористатися?
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до абзацу 1 п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Пунктом 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац другий п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення»).
Згідно з п. 2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (п. 2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
ГУ ДПС у Київській області
Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників ЄП)
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп встановлено підпунктами 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України №851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги»;
4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками ЄП з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки ЄП, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками ЄП з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Якщо СГ протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
ГУ ДПС у Київській області
З грудня 2021 року зростає мінімальний розмір ЄСВ
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що згідно зі ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 01 грудня 2021 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 6500 гривень, а отже змінюється і розмір єдиного соціального внеску.
Так, мінімальний розмір ЄСВ з 01 грудня становите 1430 гривень (6500 х 22%). Зазнає змін і максимальна сума страхового внеску, яка складе з наступного місяця 21450 гривень. Тобто, максимальна величина бази нарахування ЄСВ становитиме 97500 гривень (6500 х 22%) розмірів мінімальної заробітної плати.
Зросте з 01 грудня також розмір прожиткового мініміму для працездатних осіб, встановлений ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», який становитиме 2481 гривню, до 30 листопада він складатиме – 2379 гривень.
Зауважимо, що чергове збільшення заробітної плати до 6700 гривень планується з 01 жовтня 2022 року.
ГУ ДПС у Київській області
За результатами перевірок у сфері виробництва, зберігання та торгівлі алкоголю і тютюну встановлено понад 11,7 тис. порушень
З метою запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків, які здійснюють виробництво, зберігання та торгівлю спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах Державною податковою службою України постійно здійснюються перевірки у цій сфері.
За результатами проведених протягом 2021 року таких перевірок встановлено 11 704 випадків порушень платниками податків законодавства у цій сфері, за що до порушників застосовано фінансових санкцій та донараховано акцизного податку на суму 1 116 млн гривень.
Найпоширенішими порушеннями законодавства у цій сфері, що допускаються суб’єктами господарювання, є:
порушення цін – виявлено 2 820 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 49 млн грн;
провадження безліцензійної діяльності – виявлено 1 157 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 70,9 млн грн;
виробництво, зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих, без марок акцизного податку або з підробленими марками алкогольних напоїв та тютюнових виробів – виявлено 845 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 88,6 млн грн;
порушення обмежень, передбачених вимогами статті 15³ Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», – виявлено 1 672 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 14,4 млн грн;
не оприбуткування товарних запасів – виявлено 4 682 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 146,9 млн гривень.
ГУ ДПС у Київській області
До уваги великих платників податків!
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року № 1114 затверджено нову редакцію Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення.
Прийнятою постановою передбачено:
– форму заяви про попереднє узгодження ціноутворення, яка подається засобами електронного зв’язку;
– подання заяви за єдиною формою великими платниками податків, які бажають ініціювати підготовчий розгляд ДПС питання проведення (припинення) процедури узгодження ціноутворення, або саму процедуру попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, продовжити (припинити) строк дії договору, подати заперечення щодо припинення дії договору, або процедури узгодження цін (якщо таке припинення було ініційовано ДПС), або просто надати додаткові документи;
– впорядкування процедури звернення до іноземного податкового органу у разі укладення двосторонніх та багатосторонніх договорів.
Зміни спрямовані спростити процеси на всіх етапах процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях в тому числі шляхом їх цифрового розвитку, зокрема, під час листування між ДПС i великим платником податків.
Постанова набирає чинність через місяць з дня її опублікування, але не раніше 01 січня 2022 року.
ГУ ДПС у Київській області
Яку суму коштів повинна задекларувати ФО, яка має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатись правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, (повністю усю суму коштів чи тільки їх частину?
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Водночас, згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до Декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Разом з тим, п.п. 1 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом Декларації.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатися правом на подання Декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн. або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.
Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо не подання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.
ГУ ДПС у Київській області
На підставі яких документів визначаються витрати на придбання (набуття) цінних паперів або фінансових інструментів з метою заповнення розділу IX одноразової (спеціальної) добровільної декларації?
Відповідно до п.п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.
Згідно з п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що для об’єктів декларування, визначених п.п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається як:
вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання Декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
Декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Згідно з абзацом 11 ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996), первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.
Перелік обов’язкових реквізити, які повинні мати первинні документи визначено ч. 2 ст. 9 Закону № 996.
Підпунктом 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ визначено, що документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів – учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.
Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.
Для подання Декларації фізичній особі необхідно увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, та обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація».
Розділ IX «Цінні папери або фінансові інструменти» Декларації містить, зокрема, поле «Витрати на придбання (набуття) або номінальна вартість», в якому відображаються витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
Враховуючи викладене, при заповненні розд. IX «Цінні папери або фінансові інструменти» Декларації витрати на придбання (набуття) цінних паперів або фінансових інструментів визначаються на підставі відповідних підтверджуючих документів, якими можуть бути: звіти торговця цінними паперами (брокера); виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів; розрахункові документи (платіжні доручення, касові ордери тощо), а також інші документи первинного обліку.
ГУ ДПС у Київській області
