Статус учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни визначено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку. Причому неважливо, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом. Право на таку відпустку передбачене статтею 77-2 Кодекс законів про працю України і статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки).

Відповідно до статті 162 Закону про відпустки учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають право на додаткову оплачувану відпустку (далі — додаткова відпустка учасника бойових дій). Тривалість такої відпустки становить 14 календарних днів на рік.

Додаткова відпустка учасника бойових дій не належить до щорічних відпусток.
 Норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток, на неї не поширюються.

 

Тому, надаючи додаткову відпустку учасника бойових дій, роботодавець зобов’язаний ураховувати деякі особливості:

• надається за календарний рік. Причому право працівника на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Так, відпрацювавши один робочий день у поточному календарному році, працівник матиме право на таку відпустку повної тривалості — 14 календарних днів;
• надається понад щорічні основну та додаткову відпустки;
• має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний не допускається;
• початок якої припадає на один рік (наприклад, 2018-й), а закінчення на наступний (2019-й), вважається відпусткою за той рік, на який припадає її початок (тобто за 2018-й). Тому у 2019 році такий працівник матиме право на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості — 14 календарних днів;
• не може бути перенесена або продовжена з причин, зазначених у стаття 11 Закону про відпустки, у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника, що збіглася з періодом додаткової відпустки учасника бойових дій;
• не продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку;
• може бути використана працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, за наявності документів, що підтверджують право на неї (наприклад, посвідчення учасника бойових дій).

Окремо зупинимося на наданні такої відпустки новоприйнятому працівнику. Якщо такий працівник у поточному календарному році (наприклад, у 2017-му) до влаштування до цієї установи працював у іншого роботодавця і скористався правом на таку відпустку, то теперішній роботодавець додаткову відпустку учасника бойових дій за поточний (2017-й) календарний рік не надає.

Якщо ж працівник, який має право на додаткову відпустку учасника бойових дій, у поточному (2017-му) календарному році ніде не працював або працював у іншого роботодавця, але права на таку відпустку тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи у цій установі, то теперішній роботодавець зобов’язаний надати такому працівнику додаткову відпустку учасника бойових дій за поточний (2017-й) календарний рік.

Чи виплачується компенсація за додаткову відпустку?

У разі невикористання військовослужбовцями – учасниками бойових дій щорічної основної або додаткової відпустки у рік звільнення виплачується грошова компенсація – це зазначено в пункті 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Верховний Суд своїм Рішенням від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18 зазначає, що норми закону не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання в році звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження служби в особливий період.

Що робити щоб отримати компенсацію?

Під час звільнення написати рапорт на отримання грошової компенсації до військового комісаріату.

Вирішення спору в судовому порядку

У разі отримання письмової відмови військового комісаріату щодо неможливості нарахування та виплатити грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій у добровільному порядку, особа має право

звернутися в рамках адміністративного судочинства до окружного адміністративного суду, на підставі ч. 1 ст. 19 КАСУ з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Перелік документів необхідних для складання адміністративного позову

Для складання обгрунтованого позову необхідно буде мати такий перелік документів, який необхідно буде додати до адміністративного позову:

• лист військового комісаріату, з якого буде вбачаться, що Вам відмовлено в нарахування та виплати належної грошової компенсації відпустки, що є підставою для звернення до суду за захистом своїх законних прав та інтересів;
• довідка з________ районного військового комісаріату, якою буде підтверджуватися факт та строки проходження Вами служби у Збройних силах України;
• копія витягу з наказу військового комісара ________ районного військового комісаріату від __.___.20__ № __, з якого буде вбачаться, що Вам дійсно не виплатили належну грошову компенсацію за невикористану соціальну відпустку;
• копія військового квитка;
• копія паспорту;
• копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
• копія посвідчення серія УБД № _____ Управління персоналу штабу військової частини _____ від __.____.20__ р.

 

Строки для звернення до суду

Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 122 КАСУ, відповідно до якого позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі подання особою позову ‘після закінчення строків’, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. (ч. 1 ст. 123 КАСУ)

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. (ч. 2 ст. 123 КАСУ)

 

Якщо виникають додаткові запитання, Ви можете звернутися за безоплатною правовою допомогою до відділу “Переяслав-Хмельницьке бюро правової допомоги” Броварського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Оболонна, 2-в, тел. (04567) 7-10-03.