Улюбленим гаслом правлячої комуністичної партії радянської Україні (та й всього СРСР), було – «Все найкраще – дітям!». Проте насправді це були лицемірні заяви, адже передусім себе партія любила і поважала більше ніж своїх нащадків. Ну, от, наприклад в Переяславі, після ІІ світової війни дитсадок, який був збудований у 1930-х рр. (писала про нього раніше) і не думали відновлювати. Старі панські будиночки просто пристосували для ясел-садочків. Переяславські мами аж до 1965 року чекали рішення можновладців врешті розпочати будівництво сучасного дошкільного закладу (першим став садок по вул. Шевченка, 23), хоча земельну ділянку під його будівництво виділили ще в 1963 році. Для себе компартійці потурбувалися й одразу, з нагоди святкування так званого “Возз’єднання”, 5 березня 1954 року виклопотали для будівництва своєї контори пустопорожню ділянку в самісінькому центрі. Що цікаво, й дещо символічно, в тому ж році, але 10 січня, згідно розпорядження Ради Міністрів УРСР в Переяславі – Хмельницькому була відкрита дитяча музична школа, 19 березня міськрада прийняла рішення про її фінансування, а 24 березня передали школі в оренду на 10 років старий будинок по вулиці Гімназійній. Спочатку обіцяли побудувати нове приміщення, а потім не тільки забули про обіцянки, але й мачулили той будинок як могли:добудовували, прибудовували, підпирали контрфорсами. А от новенький будинок для районного комітету комуністичної партії вже за два роки після виділення ділянки прикрасив місто своїми монументальними формами (10 січня 1956 року).
Споруда зведена за проектом українських архітекторів Тюльпи Л. М. та Лемсона В.А. і вдало гармонізує між бароковими об’ємами дзвіниці та строгими класичними формами Земства (суч. шк.№2). Прямокутна в плані будівля з ризалітом на південному фасаді, позначена високим гранітним цоколем. Чоловий фасад симетричний, ритмічно членований пілястрами на бічних раменах, та півколонами на ризаліті. Віконні отвори другого поверху, на ризаліті, аркової форми підкреслено цегляною викладкою. За допомогою такого прийому виділений актовий зал розміщений на другому поверсі. Прямокутні вікна, що рівномірно членують фасади мають прості тягнуті наличники. Вінчає фасад повний антаблемент з розвиненим карнизом. Довгі роки будинок райкому партії слугував потребам можновладців, аж до серпня 1991 р., відколи комуністична партія України припинила свою діяльність.
І, саме тоді, за ініціативою членів народного руху та громадської організації «Просвіта» втілилось в життя гасло «Все найкраще – дітям!» – красивий, добре збережений будинок місцева влада віддала для музичної школи. Ну, що ж, партії приходять і зникають, а музика вічна!

Джерело