24 вересня  ліцеїсти 10-А класу були учасниками години спілкування на тему «Прагнемо миру» (кл. керівник Козій Н.П.,вихователь Горбаченко І.В.). Мета даного заходу: учитися приймати один одного такими,які ми є,вчитися розуміти один одного й жити мирно.

Протягом години ліцеїстам переконливо показували необхідність збереження миру в усьому світі,  масштаб небезпеки війни й можливості в її запобіганні; визначали  позицію України в цьому питанні, пригадали історію воєн і миру, проаналізували  події й факти, спробували  з’ясувати, хто має нести відповідальність за мир у всьому світі.

      Ліцеїсти взяли активну участь у вправі  «Учимося креативно мислити». Вони працювали з глосарієм, вікіпедією , з старослов’янською абеткою. Знайшли тлумачення слів «мир», «війна», склали своєрідну програму          ненасилля.  Підсумком усього  можуть бути слова І.Канта: «Чини так, щоб ти завжди ставився до людства як до мети й ніколи не ставився до нього як до засобу».

      Досить активно ліцеїсти створювали постери Миру, де показали своє бажання миру.

     Дійсно, немає нічого важливішого, ніж мир на планеті, мир у сім’ї й у душі кожної людини.  Суспiльство може досягти розвитку тiльки тодi, коли буде складатися зі свідомих культурних особистостей. Культура забезпечує повноцінне життя людини й розвиток суспільства в цілому. Існує культура поведінки, культура почуттів, спілкування тощо.  Ліцеїсти ознайомилися з культурою війни й культурою миру.

        Щорічно 21 вересня День миру відзначають і в Україні. Учні спробували створити своєрідну хрестоматію Миру. На фігурках голубів вони написали  свої думки:  за яких умов у світі назавжди запанує мир.

     Пам’яті загиблих у всіх війнах і міжнаціональних конфліктах, тих, хто страждає від несправедливості й авторитарності, дітям і дорослим ліцеїсти присвятили  Молитву Миру.

І як висновок,  пам’ятаючи про загиблих і нещасних, ми маємо вчитися жити в мирі. А це не так легко. Нелегко визнати, що правий хтось інший, а не ти, складно знайти в незрозумілій тобі людині хороші риси. Складно, але необхідно. Заради майбутнього нашого світу.