Сьогодні, 6 серпня,  Церква вшановує святих братів страстотерпців Бориса і Гліба (в хрещенні Романа і Давида) – одних з перших русько-українських святих, канонізованих Київською Церквою, молодших синів святого Володимира Великого – хрестителя Русі-України.

Незабаром після смерті їхнього батька в 1015 році вони обидва були вбиті, згідно з літописом, своїм старшим братом Святополком. Борис загинув на річці Альті 24 липня, а Гліб 5 вересня біля Смоленська. У результаті чотирирічної війни Святополк був переможений своїм молодшим братом Ярославом Мудрим. Очевидно, при Ярославі і була почата перша спроба канонізації святих братів. Тоді ж почали складатися перші оповідання про їхню загибель.

До часів Ярослава відноситься виникнення місцевого культу Бориса і Гліба у Вишгороді, де вони були поховані. Перенесення мощів Бориса і Гліба до нового храму синами Ярослава 20 травня 1072 року вважається моментом їхньої остаточної канонізації. Дати їхньої пам’яті, 24 липня, а пізніше і 2 травня (день другого перенесення мощів у1115 р.), стають святами. Спочатку їх шанували як цілителів, але дуже незабаром Борис і Гліб стають заступниками всіх руських князів як їхні святі родичі. Вони — помічники в битвах, їхнім ім’ям закликають до єдності Русі-України, до припинення міжусобних воєн.

У Переяславі цього дня храмове свято відзначається в мікрорайонах Лагері та Бабачиха.