Філологи, юристи і менеджери. Абітурієнти продовжують вступати на спеціальності, на які немає попиту. З десяти найпопулярніших професій, які абітурієнти вибирали в цьому році, тільки чотири затребувані на ринку праці.
На кого хочуть вчитися абитурієнти
Найпопулярнішими серед вступників стали заклади Києва, Львова, Харкова та Дніпра, а найчастіше молоді люди хочуть стати філологами, юристами, менеджерами, IT-фахівцями і педагогами.
У цьому році 65 419 абітурієнтів подали заяви на “Філологію”. Майже стільки ж на “Право” – 65 077, на “Менеджмент” – 50 207, відзначають в Міністерстві освіти. Така тенденція спостерігається як мінімум останні п’ять років, каже Тетяна Пашкіна, HR-експерт сайту rabota.ua. Серед десяти найпопулярніших спеціальностей тільки чотири затребувані на ринку праці. В топі абітурієнтів цього року, крім перерахованих трьох найпопулярніших, такі:
- Комп’ютерні науки;
- Середня освіта;
- Журналістика;
- Економіка;
- Інженерія програмного забезпечення;
- Психологія;
- Медицина.
“Коли ми говоримо про ТОП-10 спеціальностей, хочу зазначити, що це характеризує не тільки популярність спеціальності, але і її масштабність. У нас є спеціальності в деяких галузях дуже масштабні. Наприклад, в області “Право” є рівно одна спеціальність ” Право”, і на неї завжди дуже багато заяв. Але є деякі області, які самі по собі не дуже широкі і розбиваються на більш вузькі спеціальності. Це особливо характерно для технічних спеціальностей. Саме тому у нас технічні спеціальності досить рідко і в незначному обсязі потрапляють в такі рейтинги”, – пояснює генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих МОНОлег Шаров.
“Це проліт над ринком праці”
Через шість років у нас будуть дипломовані безробітні, вважає Тетяна Пашкіна. Кількість резюме на вакансію юриста – найбільша серед усіх спеціальностей.
“Вакансій філологів у нас всього лише кілька десятків на місяць, в той час як на продавців-консультантів – кілька тисяч. Через це люди, які мають диплом філолога, змушені йти працювати адміністраторами, перекладачами, офіс-менеджерами і так далі. Щодо менеджерів – ніхто не хоче брати менеджерів 22 років, які не мають не те, що досвіду управління, але і досвіду роботи взагалі”, – каже Пашкіна.
З десятка топ-спеціальностей можна відібрати чотири, які ще можуть бути затребувані. Це дві комп’ютерні спеціальності, медицина і середня освіта.
/ Фото: Анатолiй Бойко, “Сегодня”
“Все інше – психологія, економіка, менеджмент, філологія – це проліт над ринком праці. Цих професія ринок просто не потребує. Вузи їх охоче випускають, тому що це гарантоване фінансування. Але реальної практичної необхідності в цих професіях немає”, – додає HR -експерт.
Абітурієнти вибирають перераховані спеціальності тому, що вони найбільш зрозумілі, вважає Микола Скиба, експерт напряму “Освіта” аналітичного центру “Український інститут майбутнього”.
“Скажімо, філологія включає не тільки українську філологію, а й романо-германську, східну філологію. Для багатьох це старт можливості працювати перекладачем або потрапити за кордон. Все інше – це бекграунд студента. Плюс, зараз час текстів, месенджерів. Людина, яка професійно може розбиратися в текстах, матиме попит. Право – це спотворення української ситуації. Заплутаність законів компенсується кількістю юристів. Звичайно, цей ринок конкурентний, тому що якісних юристів мало, але привабливість професії залишається: надії зірвати куш і стати одним з топових адвокатів, суддею і так далі”, – говорить експерт.
Великий попит на топ-10 спеціальностей компенсується тим, що вступити на них важче. Чим більше бажаючих – тим вище планка. Наприклад, прохідний бал на “Міжнародне право” в цьому році – 194,25. Більше 190 балів треба було набрати на спеціальності “Міжнародні відносини” і “Міжнародні економічні відносини”. Також більше 180 балів повинні були набрати майбутні журналісти, правники, філологи, економісти, програмісти.
Для порівняння, прохідний бал на “Механічну інженерію” всього 101,54 бали, на “Електричну інженерію – 107,7,” Агрономія “- 104,48.
