Перспективний план розвитку столичної області на 2019-2021 роки форму­ватиметься з враху­ва­нням думки її жителів. Про це йшлося на засіданні Ради ре­гі­онального роз­вит­ку Київсь­кої області, яке відбулося 30 лис­топада в актовій залі Націо­нального університету біоре­сурсів та природоко­рис­тува­ння за уча­сті представ­ників міст і районів. Делегації переяславців очолювали голова райради Петро Качкалда та міський голова Тарас Костін.

Останній рік добровільного об’єднання територіальних громад починається в січні

– Хто не використає цю можливість, той буде об’єднаний адміністративними рішеннями у 2020 році, – підкреслив голова облдержадміністрації Олександр Терещук, він же – голова Ради регіонального роз­витку. – Метою де­централізації є гармонійний роз­виток місцевих громад на основі ефективного викорис­тання внут­рішніх та зовнішніх ресурсів. Но­воутворені ОТГ от­римують повно­важення самостій­но вирішувати, якою буде інфра­структура, ви­зна­чати пріо­ритетні об’єкти со­ціальної та гума­нітарної сфери. В області вже створено 16 об’є­д­наних громад. У чотирьох з них при­значені вибори на 23 груд­ня. Об’єднано 105 рад. Це – майже 16% від загальної кількості. На території громад проживає 240,7 тис. осіб, а це близько 14% насе­лення Ки­ївщини. Децентраліза­ція сприяла збільшенню надход­жень до бюд­жету. За 10 мі­сяців ц.р. до­ходи загального фонду ОТГ області становили 343 млн грн, що на 23% більше порівняно з відповідним періодом 2017 ро­ку. Крім того, громади отримали суб­сидії з державного бюджету на формування своєї інфра­стру­ктури на загальну суму 25,3 млн грн. Але, на жаль, порівняно з іншими регіонами Київщина зай­має одне з останніх місць за кі­лькістю ОТГ. Втрачаються час і мож­ливості скорис­та­тися перева­га­ми децентра­ліза­ці. У 17 районах не створено жо­дної ОТГ. У 2019 році мають бути сфор­мовані всі перспективні плани областей з повним по­кри­ттям ОТГ всієї те­риторії Укра­їни. Треба від­кинути амбіції і до­лучитись до процесу поки що до­бровільного об’єднання громад.

Се­ред пріоритетів на найближчу перс­пективу – соціальний захист на­селення, створення сприят­ли­вих умов для розвитку бізнесу та залучення інвестицій, ефек­тив­ної системи утилі­зації твердих по­бу­тових відходів та ін. В кожній громаді мають бути виз­начені пріоритетні проекти для бу­дів­ництва – об’єкти енерго­збе­ре­ження, елеватори, дороги, дит­сад­ки.

«Нам важливо почути при формуванні перспективного пла­ну розвитку області кожного, щоб створити нову якість життя в гро­мадах», – зазначив голова КОДА.

Нова школа – це не тільки нові парти

Про те, як в області реалі­зує­ть­ся державна політика у сфері за­гальної середньої освіти, допо­віла директор департаменту ос­віти і науки Віра Рогова. Це такі основні проекти як «Нова укра­їн­ська шко­ла», «Опорна школа», «Ін­клюзивна освіта», «Сучасний ін­формаційний простір» та ін. Вона розповіла про успіхи дітей Київ­щини та фінансову підтримку освітянської галузі, ви­датки на яку зросли більш як на 23% про­ти попе­реднього року. Клю­чова реформа в освіті – це проект «Нова укра­їнська школа». Понад 51 млн грн надійшло з Дер­­жавного бюдже­ту, майже 40 млн грн виділено з міс­цевих бюд­же­тів для співфінан­сування. Нова українська школа – це не тільки відремонтовані при­міщення, нові меблі і обладнан­ня. Це в першу чергу зміна під­ходів і принципів, на яких базу­ється освітній процес.

На Київщині понад 16 тисяч дітей, які мають певні особливо­с­ті розвитку і їх кількість зростає. Тому в 403 закладах ос­віти проводиться інклюзивне на­вча­ння. Це на 90 більше, як у мину­лому році. Державна підтримка цих потреб у наступному році зросте. Зараз Київщина – лідер за ство­ре­нням інклюзивно-ресурс­них цент­рів та закладів з інк­лю­зивною освітою.

– Під час реалізації проекту «Опорна шко­ла» метою було не закрити шко­ли, а створити інноваційний за­клад, в якому буде ефективне управлі­ння, належне об­ладнання, вмотивований і креа­тивний вчи­тель. Сьогодні маємо 40 таких шкіл. Протягом трьох років було ви­­ділено 170 млн грн на осна­ще­­ння опорних закладів. Це справді ефективні, ре­зультативні школи, – наголосила Віра Рогова.

Десять медзакладів в області фінансує Національна служба здоров’я

Інформуючи про стан та пер­с­пективи галузі охорони здоров’я області, заступник голови КОДА Алла Арешкович зазначила, що всі заклади первинної ланки пе­ре­творено в комунальні неко­мер­­ційні підприємства. Триває про­цес автономізації і у вто­рин­ній ланці. Торкнеться цей процес і обласної лікарні.

Всі лікарі з почат­ком де­кла­ра­ційної кампанії були за­без­печені автоматизованими ро­бочими міс­цями. На сьогодні бі­льше 61% жителів Київщини під­писали дек­ларації. 10 закладів охорони здо­ров’я вже отри­мують не суб­вен­цію з держбюд­жету, а оплату від Національної служби здоров’я за надані ме­дичні послуги. З 1 січня 2019 року «первинка» взагалі не матиме фінансу­ва­ння з бюджету. А з 1 липня по­криття вартості по­слуг у цих за­кладах відбува­тиме­ться тільки за кількістю укла­де­них декла­рацій.

В області створено 4 гос­пі­та­льні округи. Наразі ведеться під­готовча робота з визначення профі­ль­ності та потужності за­к­ладів охо­рони здоров’я відпо­відно до потреб населення. Реа­лізується програма «Доступні лі­ки». Її адмі­ністрування перейде до Націо­нальної служби охорони здоро­в’я. Почалось дооснаще­ння ра­йонних лікарень, що розміщені поблизу трас держав­ного зна­чення і приймають по­ст­раждалих від ДТП і надзви­чайних ситуацій.

Проблемні питання сільської медицини – це кад­ровий дефі­цит. На Київщині не вистачає лі­карів первинної ланки. Не в пов­ному обсязі є комп’ютерна техніка і програмне забезпече­ння. І це проблема, адже з 1 січня «пер­винка» пере­ходить на електро­нні картки.

З 1 липня Національна служба здоров’я відшкодовуватиме за­кладам вторинної і третинної ланки кошти за обстеження, що проводяться за направ­леннями сімейних лікарів. Тому вони мають стати автономними. Ці ре­форми потрібні для того, щоб значно підвищити якість меди­чної допомоги сільським жите­лям.

«Ми повинні почути кожного вчителя, лікаря, інженера, аби звучав голос того, хто потребує соціальної допомоги, як і того, хто надає та створює бюджет для відповідного регіону, області, села чи селища. Водночас нам важливо почути і підприємців, які в цей нелегкий час справно платять податки, допомагають волонтерам, українському воїну та зацікавлені аби в нашій області був порядок, був захист прав і свобод громадянина, верховенства права», – підкреслив очільник області.

На засіданні ради виступили також голова обласної ради Га­нна Ста­рикова, народний депу­тат Укра­ї­ни Хвича Мепарішвілі, ректор НУБіП Станіслав Ні­ко­ла­єн­ко, представники міст і терито­ріа­льних громад.

Валентина ЛИСЕНКО (спеціально для «Вісника»)