Отримання поранення під час бойових дій – серйозне випробування і для військовослужбовця, і для його родини, адже крім фізичних травм, він стикається з різними юридичними питаннями. Про лікування після поранення Proslav спілкувався з засновниками реабілітаційної клініки «Святенко» Аллою та Вячеславом Святенками.

– На випадок поранення для військових існує чітка інструкція, затверджена законодавством і саме цього алгоритму дотримується наш медичний центр, – розповідає Алла Дмитрівна. – На жаль, навіть не всі військовослужбовці знають про нього, а тим паче їхні рідні. Саме вони найчастіше звертаються до нашого центру з проханням якомога швидше прийняти їхнього близького захисника на реабілітацію. Кожній людині я намагаюся детально пояснити, які саме документи потрібні. Іноді на це йде не одна година. Було б добре, якби усі військовослужбовці знали, як діяти у випадку поранення. Це потрібно не лише для якісного лікування та подальшої реабілітації військового, а й отримання належних йому виплат і соціального захисту.

Інструкція, про яку говорить Алла Святенко, опублікована на сайті Міністерства оборони України. Розділ має назву «Турбота». Через однакові назви його часто плутають з програмою фінансової підтримки «Турбота», яка діє в громадах, каже пані Алла.

– Набагато легше і швидше вирішується питання госпіталізації військового, коли на реабілітаційний центр виходить військова частина або начмед, – каже Алла Святенко. – Вони надсилають повний пакет документів, ми знайомимося. Більшість медзакладів України спеціалізовані на чомусь конкретному. Відправити пораненого військового у заклад, де йому не зможуть допомогти – це неправильно, він втрачатиме дорогоцінний час. Тому нам треба оглянути всі його документи і точно зрозуміти, чи зможемо ми йому допомогти, чи підкажемо, куди краще звернутися. Тому просимо рідних не панікувати: на зв’язок вийде начмед, командир, і детально обговоримо усі моменти.

У реабілітаційній клініці «Святенко» більшою мірою спеціалізуються на поліативних випадках – це тяжкий реанімаційний стан, каже пані Алла.

– На вищому рівні визнали, що приватні заклади часто виходжують поранених краще, ніж цивільні. Це й знані заклади «Модричі», «Оберіг», «Добробут», «Інновація», і такі невеликі як ми.

Першочергові дії після поранення

Захисника, який отримав поранення в зоні бойових дій, з поля бою евакуюють побратими та медики. Як правило, евакуація здійснюється до визначеного місця надання першої медичної допомоги: до медичної роти, стабілізаційного пункту або найближчого лікувального закладу.

З етапу надання домедичної допомоги після евакуації з поля бою у військового має бути тільки один документ – Форма 100 («картка пораненого»). На цьому етапі це головний документ і його треба зберегти.

У формі 100 мають бути вказані особисті дані бійця; найменування підрозділу, до якого він належить; вид поранення; факт, що поранення отримане під час бойових дій; час надходження до стабілізаційного пункту; яку допомогу йому надали на етапі евакуації тощо.

Взаємодія з військовою частиною під час лікування

У Міноборони наголошують: після потрапляння військового до медичного закладу його служба триває і він повинен підтримувати контакт зі своєю військовою частиною. Відсутність комунікації з військовою частиною може призвести до того, що військовослужбовця буде визнано таким, який самовільно залишив частину.

1. Командир постійно має бути обізнаним щодо перебігу лікування бійця, його місцезнаходження, дати госпіталізації та дати можливої виписки.
2. Військовослужбовцю потрібно отримати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Деталі у розділі «Довідка про обставини травми»
3. Якщо майно, отримане у військовій частині, пошкоджене або втрачене і підлягає списанню, потрібно повідомити про це свого безпосереднього командира та узгодити свої дії.
4. Військовослужбовець має право контролювати виплату додаткової винагороди.

Першочергові дії в закладі охорони здоров’я

Після потрапляння до закладу охорони здоров’я потрібно:

1. Передати лікарю направлення на лікування та чекати на оформлення. Якщо до закладу охорони здоров’я військовий потрапив відразу після евакуації, потрібно передати лікарю первинну медичну карту (форму 100).
2. Запросити у посадової особи госпіталю довідку про обставини травми. Заклад охорони здоров’я зробить відповідний запит на військову частину та отримає довідку про обставини травми від військової частини засобами електронного документообігу.
3. Підписати згоду на обробку персональних даних, котра в подальшому зберігатиметься у закладі охорони здоровʼя, і яка потрібна для забезпечення можливості пересилання медичних документів в системі електронного документообігу.
4. Усно повідомити командиру про запит на отримання довідки про обставини травми. Уточнити строки надання довідки – якщо травма або поранення були отримані під час дій ворога, службове розслідування проводити не обов’язково, а строк видачі довідки – 5 днів.

Як потрапити на лікування до приватного закладу охорони здоров’я

Військовослужбовець має право лікуватися в приватному закладі охорони здоров’я за погодження командира військової частини та за умови, що послуги приватних медичних закладів будуть оплачені ним особисто, або самим закладом охорони здоров’я, або в рамках Програми медичних гарантій НСЗУ – це варто уточнювати безпосередньо в закладі охорони здоров’я.

Що потрібно зробити:

1. Отримати від приватного закладу гарантійний лист – зобов’язання про безкоштовне надання послуг з підтвердженням, що під час лікування заклад буде розміщувати військового, забезпечувати харчування та санітарно-гігієнічні потреби.
2. Написати рапорт на командира в/ч, де буде чітко описана суть питання та обставини. До рапорту додати гарантійний лист від приватного закладу охорони здоров’я. Якщо військовий оплачує послуги самостійно, слід додати особисте зобов’язання оплатити послуги приватного закладу. Далі треба отримати на рапорті погодження від начальника медичної служби військової частини.
3. Після цього військовий отримує направлення на стаціонарне лікування до приватного закладу за підписом командира в/ч.

Коментар Алли та Вячеслава Святенків.

– Ми подаємо гарантійний лист про те, що готові прийняти військовослужбовця, і ВЧ дає скерування до нашого закладу. У гарантійному листі прописаний підпункт: ми не витребуємо кошти з військової частини і з Командування Медичних Сил. Але хтось має заплатити за лікування. Часто ми самі зв’язуємося з благодійними фондами і шукаємо шляхи фінансування, – пояснює Алла Дмитрівна.

– Люди вважають, що лікування відбувається безкоштовно. Насправді за лікування платить або держава, або благодійні фонди, або сам заклад. Як мінімум, лежачий хворий потребує харчування, медикаментів, засобів гігієни – це все треба придбати, – додає Вячеслав Юрійович.

– Далі оформляємо стаціонарну картку хворого, щотижня її фотографуємо і надсилаємо в частину. Також регулярно надаємо документ, що військовий перебуває у нашому закладі.

Найбільша проблема – не все ідеально в частинах. Якщо в частині начмед і командир на своєму місці, то питання документів і лікування військового вирішуються паралельно. А коли командування цікавить тільки документи, через цю недбалість хлопці часто доходять до дуже складних станів. Бо замість того, щоб лікувати, фактично займалися документами, – каже пані Алла.

Утім людина, яка знає свої права, здатна захистити себе і забезпечити якісне лікування та відновлення, впевнені лікарі Святенки.