Для цього в Державній службі центрів зайнятості існують спеціальні безоплатні курси. 

“Соціальна сфера – це також можливість для ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин, де можна працювати і надавати підтримку тим, хто потребує. Адже соціальний працівник – це не лише фахівець, який може допомогти з  програмами Служби зайнятості, виплатами фінансової допомоги, безоплатною практичною допомогою та медичними послугами. Але й людина, наділена емпатією”,- сказала вона. 

За словами заступника Міністра, не варто забувати і про соціальний захист чи соціальні послуги, коли мова йде про розвиток бізнесу чи працевлаштування.

“Ми маємо розуміти, що ми говоримо не лише про людину, яка відкриває бізнес, працевлаштовується чи відновлюється на роботу, ми говоримо і про підтримку людини. Коли ветеран чи ветеранка повертаються у цивільне життя, вони зіштовхуються з реальністю і мають зрозуміти, як їм рухатися далі. Якраз соціальні послуги стануть у пригоді. На відміну від багатьох інших секторів, соціальна сфера дуже децентралізована. На рівні держави формуються політики, приймаються нормативні акти, робляться певні програми підтримки, але вся соціальна послуга сконцентрована на рівні громади у місцевому самоврядуванні. Саме громада має вирішувати, яка послуга має розвиватися, фінансуватися та надаватися. Перший запит до партнерства – формувати достатню кількість соціальних послуг на рівні громади”, – наголосила Уляна Токарєва.

Саме тому – достатня кількість добре підготовлених і емпатійних соціальних працівників у громадах – це крок до успішної адаптації учасників бойових дій до мирного життя.