137 батальйон ТрО бере активну участь у бойових діях проти російських окупантів на сході України. Батальйон створений ще до повномасштабного вторгнення в Україну, тоді його очолив підполковник Олександр Аленьков.
У 2023 році командування перейшло до полковника Вадима Бондаренка, який донині продовжує управляти батальйоном. Більшість військовослужбовців батальйону – це добровольці. Ці люди максимально мотивовані, адже прийшли до війська з єдиною метою – захистити свій дім, своїх рідних та країну.
Серед воїнів є колишні чиновники, відомі митці й просто молоді хлопці, для яких на першому місці Батьківщина. У 2022 році в бойових діях на сході України брали участь дві роти батальйону. З цього й почався його бойовий шлях. Сьогодні це батальйон, який здобув бойовий досвід на одному з найзапекліших напрямків фронту. Воїни, які до повномасштабного вторгнення були програмістами, адвокатами, зварювальниками, приватними підприємцями чи керівниками підприємств, тримали оборону на Харківщині та Донеччині. Цього року бійці 137 окремого батальйону ТрО служать українському народові, борючись із ворогом на небезпечних напрямках під Бахмутом, Кліщіївкою, Андріївкою та на Харківщині.
У вересні 2023 року, перебуваючи на оборонних рубежах Харківщини, батальйон отримав наказ висунутися в район міста Бахмут на Донеччині. Це були дуже тяжкі бої. На привеликий жаль, батальйон зазнав втрат. Ворог застосовував всі наявні в нього засоби вогневого ураження: артилерія, танки, авіація, ударні безпілотники та, звісно, проводив регулярні піхотні штурми. Однак батальйон не лише не втратив жодного окопу, а й на деяких ділянках пішли вперед і зуміли покращити тактичне становище, вибивши росіян з деяких позицій.
Завоювали повагу та авторитет
Батальйон перебував у зоні активних бойових дій з початку вересня по грудень 2023 року, виконуючи завдання в районі оборони околиць Андріївки та Кліщіївки. У цих районах ворожа авіація неодноразово працювала по наших позиціях, про що розповідає один із командирів.
Ми повинні були стримувати і не пропустити противника в глибину оборони. Це основне завдання. Але було ще багато супутніх. Одне з яких було утворити та утримати плацдарм для подальшого наступу основних сил. Ми змусили ворога припинити активні наступальні дії в нашому районі. Змусили рухатися одиночно та відчувати страх. Для цього працювали злагоджено всі: безпілотники, артилерія, розвідка, інженери, піхота.
Ми стояли на позиціях спільно з 93 механізованою бригадою. Спочатку до наших бійців ставились з насторогою, як і до багатьох батальйонів ТрО на фронті. Але за результатами нашої роботи ми отримали відзнаку Холодноярівців за те, що з відвагою та хоробрістю виконували завдання, забирали поранених, надавали медичну допомогу.
Коли батальйон виходив з району оборони, командир 93 бригади визнав, що вперше відмічає підрозділ ТрО, який на такому рівні виконує завдання на передньому рубежі. Нас не хотіли відпускати.
Майстри своєї справи
У розмові комбату важко виокремити якийсь окремий геройський вчинок з крайнього бойового досвіду батальйону. Він каже що все, що робили бійці, якоюсь мірою подвиг, а всі вони – Герої. Водночас історії порятунку, прийняття екстраординарних рішень, блискучої роботи з різних видів озброєння траплялися так часто, що складно їх розповісти одночасно. Все ж, однин з таких комбат розповідає:
Військовослужбовець, перебуваючи на передньому краю, потрапив до рук загарбників у полон. Майже відразу аеророзвідники виявили місце такого прикрого інциденту. Було прийняте рішення провести “турбуючий” артилерійський обстріл ворожих позицій, неподалік яких знаходився наш воїн. “Козарлюга” скористався моментом артобстрілу і вирвався з ворожого полону, при цьому викравши радіостанцію та телефон одного з офіцерів ворожої армії, й спішно повернутися на свої позиції. Це все відбулося за лічені години.
А загалом усі, хто перебував у районі виконання бойових завдань, кожен на своєму місці – Герой. Кожен. Половина з числа загиблих бійців мали підставу для звільнення. Але вони з честю та гідністю виконали свій обов’язок.
Нажаль є воїни, які навічно лишились на полі бою, військовослужбовці 137 окремого батальйону ТрО віддали життя, захищаючи країну. Це наші земляки, яких пам’ятатимемо завжди.
Якщо всі українці об’єднаються і будуть разом працювати заради єдиної національної ідеї, нас ніхто і ніколи не переможе!
Примітка: із 17 хвилини 40 секунди говорить Богдан, боєць 137 батальйону ТрО з позивним “Шкіпер”.
Пишаємося, адже серед цих мотивованих, цілеспямованих та мужніх Героїв є чимало і наших земляків, переяславців.
