В останній місяць року, що минає, українців не чекає багато новацій, але серед них є ті важливі, що стосуватимуться дуже багатьох. Передусім це процедура мобілізації і святкування Різдва по-новому.

Окрім того, у грудні запрацюють нові правила ввезення гуманітарної допомоги з-за кордону, й відновляться податкові перевірки деяких підприємців.

Миколая і Різдво – за новим календарем

У грудні в Україні вперше офіційно святкуватимуть Різдво Христове спільно з європейцями – 25 грудня. Так само тепер на іншу дату припадає День Святого Миколая – на 6 грудня.

Перехід на новий церковний календар відбувся у вересні цього року і засвідчив остаточний розрив Православної церкви України з РПЦ.

Країна перейшла на Григоріанський календар, за яким живе більшість держав.

Опитування, проведені у жовтні, показують, що за новим стилем планують відзначати Різдво 42% українців, а за старим календарем 7 січня – 17%. Понад 20% відповіли, що святкуватимуть в обидві дати.

Кількість тих, хто переходить на новий календар, суттєво зросла за останні роки. Зокрема, у листопаді воєнного 2022 року 55% опитаних планували святкувати Різдво 7 січня.

Нові правила ввезення гуманітарної допомоги

1 грудня починають діяти нові правила ввезення гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану. Вони передбачають реєстрацію організацій, які переправляють через митницю товари, в Єдиній автоматизованій системі.

Проти електронної реєстрації протестували волонтери, які займаються доставкою необхідних для армії речей, а також самі військові. Вони вважали, що це може загальмувати надходження допомоги.

Після консультацій уряд вирішив, що стара система митного оформлення вантажів за звичайними паперовими деклараціями буде збережена до 1 квітня 2024 року. Але вона діятиме паралельно з новою електронною. Цей час використають для її удосконалення.

Уряд пояснював появу електронної системи зловживаннями у цій сфері. Зокрема, Кабмін посилався на дані Держмитслужби, яка твердила, що третина гуманітарної допомоги, призначеної військовим, йде у тінь.

Організації, які будуть реєструватися в автоматизованій системі, отримуватимуть код, з яким переходитимуть кордон.

Списки призовників і перспективи мобілізації

Дo 1 грудня керівники підприємств, установ і організацій, державних органів та органів місцевого самоврядування, а також закладів освіти мали передати до Територіальних центрів комплектування (колишні військкомати) списки військовозобов’язаних.

Наприкінці 2022 року Кабмін затвердив порядок організації та ведення військового обліку, передбачивши жорсткіший контроль за цим процесом. Окрім того, уряд зобов’язав школи, ВНЗ та інші заклади освіти передавати до 1 грудня списки своїх 16-річних учнів та студентів, яким у 2024 році виповниться 17 років.

Усі ці дані військкомати використовуватимуть для прогнозування кількості потенційних призовників та тих, хто підлягає мобілізації.

Тим часом у грудні Міноборони і Генеральний штаб мають подати до парламенту комплексний законопроєкт, який деталізує процедури мобілізації і демобілізації.

У документі мають з’явитися норми, що розширять права ТЦК.

Податкові перевірки повертаються, хоч і не для всіх

З 1 грудня скасують мораторій на податкові перевірки для бізнесу. Однак вони відновляться не для всіх.

Перевіркам підлягатимуть продавці підакцизними товарами – бензину, сигарет, алкоголю. Також під перевірки потраплять заклади грального бізнесу та установи, що надають фінансові чи платіжні послуги.

Платників податків, які належать до першої та другої груп ФОП, не перевірятимуть до кінця 2024 року.

Окрім того, мораторій на перевірки стосуватиметься підприємців, які перевели свій бізнес і виїхали з окупованих територій Херсонської, Луганської, Запорізької та Донецької областей.

Уніфіковані адмінпослуги: більше автоматизації і менше корупції?

15 грудня набуде чинності закон “Про адміністративну процедуру”, який має звузити корупційні ризики у стосунках громадян і влади.

Він запроваджує спрощені й уніфіковані правила для взаємодії держави з громадянами та бізнесом замість десятків нормативних актів, що діють зараз.

Цей закон є у переліку обов’язкових для уніфікації українських законів із законодавством ЄС.

Однією із головних складових є автоматичний обмін інформацією та цифровізація послуг.

“Сотні окремих складних процедур будуть нарешті уніфіковані, і це дасть змогу громадянам розуміти ці процедури. Практично процедура буде однакова, незалежно від ситуації будуть чіткі правила”, – так пояснював зміст закону керівник сектору з питань юстиції у Групі підтримки України в ЄС Френк Пол.

Окрім закону, який набуде чинності через два тижні, парламент має ближчим часом внести зміни до понад 100 законів, узгодивши їх з новим документом про адміністративну процедуру.

Джерело