28 липня — День Української Державності

У 2023 році День Державності відзначається 28 липня. Але вже наступного року відзначатиметься 15 липня – з огляду на перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви з 1 вересня 2023 року на Новоюліанський стиль календаря. За перенесення Дня Державності проголосував парламент 14 липня цього року. Оскільки День Української Державності має привʼязку до релігійної традиції, перенесення памʼятної дати синхронізує її відзначення з новим календарем.

Сьогоднішня російська історіографія, не кажучи вже про московитів-політиків і провладних пропагандистів, твердить, що «державність України звалилася на неї випадково», що ми, українці, аж ніяк не заслуговуємо її. кремлівські посіпаки воліють не згадувати про те, що історія України — це не лише історія територіальних зазіхань на її споконвічні землі, поневолення і гноблення наших пращурів чужинцями, а й багатовікова історія національно-визвольної боротьби українського народу зі своїми поневолювачами, намагання бути господарями на своїй землі. Джерела нашої сьогоднішньої державності сягають сивої давнини: Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Запорозька Січ, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Українська держава гетьмана Павла Скоропадського, УНР за Директорії та ЗУНР — ось основні періоди в історії нашого державотворення. Саме на їхніх підвалинах і була, зрештою, проголошена сучасна Українська Держава. Вона для сьогоднішніх московитів, насамперед з-поміж їхніх «вождів», є кісткою в горлі.

Коли б вони, як писав Тарас Шевченко, вчились так, як треба, то, напевно, знали б, що з ІХ століття по 30-ті роки ХІІІ століття Україна-Русь була однією з найбільших і наймогутніших держав Європи, одним із центрів не тільки східнослов’янської, а й усієї європейської культури. Хреститель київських земель князь Володимир був відомий у світі як успішний реформатор, інший київський князь Ярослав Мудрий — як сват Європи, що породичався з правителями багатьох країн. Його донька Анна Київська, ставши дружиною французького короля Генріха I, прославилась освіченістю і благодійністю.

Але московські пропагандисти-агітатори, мабуть, були суцільними двієчниками, оскільки навіть випускник ленінградського — на той час — університету, колишній прем’єр-міністр і президент росії дімон медвєдєв якось сказав:

— Мені невідома така держава, як Україна. Її просто не існувало ніколи й не існує. Цю міфічну державність придумали петлюрівці й бандерівці.

Є у медведєва один «старший товариш» і земляк, якого роками проклинає кожен українець. Звати його володимир путін і навчався він теж у тому ж виші, що й «молодший товариш» — ленінградському університеті. А ще — у вищій школі кдб. Мабуть, там і дізнався, що Україну створив «вождь світового пролетаріату» лєнін. Про це він неодноразово заявляв перед широкомасштабним вторгненням московитів на нашу землю, дивуючи навіть більш-менш притомну російську аудиторію. Чому він так стверджував? Найкраще на це запитання відповідає історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак:

— Якийсь російський історик сказав, що, коли слухаєш путіна, то не знаєш, за яку частину тіла хапатися. Дискутувати з путіним — це як грати в шахи з голубом. Він сяде на дошку, переверне всі фігури, напудить на дошку, а потім полетить до свого плем’я розказати, що виграв у вас битву.

Господар кремля вирішив, мабуть, виправити помилку лєніна і пішов на нас війною, знищуючи цілі міста і села, жінок, стареньких і немовлят. На думку багатьох істориків, у цьому нічого дивного немає. Така суть російських можновладців, яка проявлялася впродовж століть. Тож пошлюся на думку одного з них — Володимира Вятровича:

— Як історик я знаю, якою була роль росії в нашому минулому. Це роль ліквідатора нашої державності. Триста років тому росія ліквідувала українську Гетьманщину, згадайте Батурин — тодішню українську столицю, згадайте долю цього міста, яке було вщент знищене. Згадайте її мешканців, які були винищені незалежно від статі і віку. Сто років тому росія знищила УНР. Згадайте, що було після цього — роки репресій, Голодомор, які забрали життя мільйонів українців. Згадайте сотні тисяч тих українців, які були депортовані з України, згадайте депортований кримськотатарський народ, якого було вигнано зі своєї батьківщини. Все це росія в українській історії.

Про намір заснувати День Української Державності Президент Володимир Зеленський оголосив під час святкування 30-річчя Незалежності України — 24 серпня 2021 року. А вже у вечірніх випусках російських теленовин обсмоктували цю новину. Ну а потім «підтягнулася важка артилерія» — штатні кремлівські пропагандисти. Хто дивився тодішні їхні так звані ток-шоу, присвячені «сповзанню України у петлюрівсько-бандерівську прірву», той, мабуть, пам’ятає, з якою люттю і ненавистю базікали вони з цього приводу. Спростовувати їхні просторікування, щось доводити — марна справа. Тому відповім словами Володимира Зеленського, сказаними того дня, тобто 24 серпня 2021 року. І не тому, що належать вони Президенту України: ми ж не в московії живемо, щоб так банально «прогинатись» перед можновладцем. А тому, що вони пояснюють причину заснування цього свята:

— Ми — молода родина зі славетної династії Київської Русі — України. З роду засновників. Роду хрестителів. З хороброго роду. Мудрого роду. Козацького роду. Ми не сироти й не знайди. Ми — нащадки могутньої країни, яка була центром Європи. Тут починалося православ’я, тут взяла початок старослов’янська мова, правонаступницею якої є сучасна українська мова. Тут почалась і наша державність. Зародження нашої державності ми будемо відзначати в день розквіту нашої державності — у день Хрещення Київської Русі — України.

Зараз у багатьох подвигах наших воїнів, у мудрості наших людей у боях, навіть просто в розмовах звичайних українців про те, що відбувається, ми можемо побачити, ми можемо почути і зрозуміти приклади таких же характерів, але сотні років тому. Можемо побачити приклади такої ж хоробрості, такого ж ставлення до життя, і найголовніше — ставлення до України й до ворога. Лише ті, хто абсолютно не знає правди історії й абсолютно не відчуває її сенсу, могли ухвалити рішення атакувати нас. Після всього, що пройшов наш народ, після всього, чого ми навчилися за століття, українці ніколи не віддадуть своєї незалежності. І не зламаються зсередини, як це бувало не раз.

Джерело

Додати коментар