Три державних свята в Україні президент Володимир Зеленський пропонує перенести на інші дати. Він упевнений, що зміни у календарі відповідають на запит українського суспільства, що хоче відмовитися від спільного радянського контексту з росією.
День української державності святкували 28 липня, бо на цю дату припадав День святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого. День захисників та захисниць призначили на 14 жовтня, коли традиційно святкували Покрова пресвятої Богородиці. Також пропонують остаточно відмовитися від вихідного дня 7 січня — день, що вважався православним Різдвом.
Дати яких свят пропонує змінити Зеленський
- Вихідний на Різдво буде тільки 25 грудня.
- День української державності, що наразі святкують 28 липня, переносять на 15 липня.
- День захисників та захисниць 14 жовтня будуть святкувати 1 жовтня.
Якщо законопроєкт ухвалять, він набуде чинності після скасування воєнного стану. За правилами воєнного стану святкові дні в Україні не є додатковими вихідними.
День святого Миколая також доречно перенести з 19 на 6 грудня. Дискусія навколо цього вже точилася у попередні роки. Але для перенесення цього свята не потрібно оновлювати законодавство, бо свято неофіційне. Тож коли 2023 року дітям чекати Миколайчика, залежить тільки від батьків.
Які церкви перейшли на новий календар
Українська греко-католицька церква (УГКЦ) ще 6 лютого повідомила про перехід на григоріанський календар. Православна церква України (ПЦУ) ухвалила застосування нових дат святкових днів 24 травня. Але остаточно ухвалять 27 липня на помісному соборі.
Дві з трьох найчисленніших церков України переходять на церковний календар за новим стилем поки що без жорстких меж: охочі можуть святкувати за старим стилем. Українська православна церква московського патріархату залишається зі старим календарем.
Дати святкування Великодня та Трійці усі церкви продовжують вираховувати за старими правилами: тож католицький та православний Великдень і надалі будуть святкувати у різні дні.
Від яких іще свят хочуть відмовитися українці
Щоб залишити якомога найменше спільного з агресивним північним сусідом рф, в Україні вже відмовилися від святкування дня перемоги 9 травня. Відтепер Україна вшановує пам’ять загиблих у Другій світовій війні 8 травня. Але це не свято, а день пам’яті.
Дискусійним у суспільстві залишається ставлення до Міжнародного жіночого дня 8 березня. Дехто вважає його справді міжнародною датою та не вбачає у ньому радянського минулого. Хтось проти того, щоб залишати у календарі свят дату, справжнє значення якої затерлося у радянські роки.
«Щодо 8 березня в Українського інституту національної пам’яті була пропозиція: ця дата має стати Днем боротьби за права жінок, — прокоментував в інтерв’ю історик Володимир В’ятрович. — Власне, йому треба повернути його правозахисний зміст. І тому він не має бути вихідним днем. Вихідний день за радянських часів перетворив його на свято тортиків і букетиків, замість того щоб обговорювати необхідність відстоювати права жінок. А така потреба є в Україні».
В’ятрович також проти ініціативи впровадження Дня української жінки, який пропонують святкувати 25 лютого у день народження Лесі Українки. Історик вважає зайвим ділити українців за статевою ознакою, до того ж у календарі вже є дата, що об’єднує всіх українців — День незалежності 24 серпня.
