#Переяслав_Nabok_історія Пост про те, як трагічне кохання спричинило відкриття в Переяславі нового навчального закладу, а саме — комерційного училища.
Відбулись обидві події, понад сто років тому і почалося все з роману “Санін” російського письменника Михайла Арцибашева. Книга, опублікована в 1907 р., одразу отримала шалений успіх у читачів. За автором закріпився статус борця з мертвими нормами моралі, а навколо роману велися запеклі суперечки. Дії роману розгорталися в невеличкому провінційному містечку, а сюжет закручувався навколо такого собі незалежного красунчика — нігіліста Володимира Саніна, який сповідує свободу в сексуальних стосунках. Під вплив Саніна потрапили жителі містечка, і навіть його сестра – неприступна красуня Ліда. Проте вільна любов скороминуща, а поведінка, яка вважалася в суспільстві аморальною, змінює долі героїв і навіть призводить до загибелі. Адепти створювали гуртки “санінців” і “лігі вільного кохання”, а противники називали роман аморальним, непристойним і порнографічним. Наш Переяслав, хоча й був патріархальним, проте в літературних питаннях “задніх не пас”. Одразу по виході книги, три вчительки жіночої гімназії вже мали свої примірники. Одна з них захопилась теорією “вільної любові”, інша — вчителька словесності та російської літератури, навіть — о всі боги моралі і цноти 1907 року! — рекомендувала своїм ученицям її до читання, щоправда з настановою: читати — таємно! Але швидко таємне стало відоме всій громаді міста, бо навесні 1908 року, у третьої вчительки жіночої гімназії, сестра — гімназистка стала жертвою “вільного кохання”. Трагедія відбулась в травні місяці, коли за єврейським цвинтарем (там зараз музей під відкритим небом) було виявлено два трупи і револьвер: 18 річної учениці гімназії українки Д-ної і 19 річного-реаліста єврея К-го. (учень реального училища). У юнки виявили 4 кульових рани, а в останнього одна у скроню. Як і зазвичай, молоді люди залишили записки, щоб нікого не звинувачували в їх смерті, а також… роман Арцибашева. Медико-поліцейській огляд встановив, що смерть відбулась внаслідок згоди обох за причиною: “коли далі приховувати кохання стало неможливо”…. От тут і почалось! Факт був кимось повідомлений до Київського учбового округу, і ось, по закінченні екзаменів в переяславську жіночу гімназію, зовсім несподівано завітав столичний інспектор. Всі три вчительки повинні були, за пропозицією інспектора, подати прохання про звільнення. В чоловічій гімназії, “заметушився” директор гімназії і оголосив здійснити “чистку”. Переяславська громада збурилася і, як це було завжди, стала шукати винних серед євреїв. Люди “вільного напрямку” обурювалися, бо на їх переконання ніхто не винен, окрім близьких рідних, які недогледіли за своїми дітьми (юнак жив з батьками, а юнка з сестрою). Переяславські політикани-пуритани призивали директора ретельно виконувати циркуляр міністра народної просвіти стосовно норми про прийняття в гімназію євреїв, директор запевнив, що так і буде. Місцева єврейська громада теж обурилася і доручила своєму повітовому равину лікарю Якову Самуїловичу Шефтелю клопотатися про дозвіл відкрити в Переяславі приватне комерційне училище. І от, у вересні 1908 року, в двоповерховому будинку на вулиці Набережній (зараз Магдебурського права), відбулося урочисте відкриття приватного комерційного училища лікаря Шефтеля. Всіх учнів налічувалось 80 осіб. 9 листопада 1909 року навчальний відділ Міністерства Торгівлі і Промисловості з погодження міністра надав дозвіл на отримання прав передбачених законодавством про комерційну освіту всім службовцям і учням приватного училища, але за умови, щоби особи іудейського віросповідання приймались до училища в майбутньому 1910/11 навчальному році з таким розрахунком, щоб кількість учнів євреїв не перевищувала 15% загальних вступників. В 1914 р. за ініціативою доктора Я. С. Шефтеля при його комерційному училищі відкрили вечірні торгові курси з метою підготовки спеціалістів бухгалтерської, рахівничої і кооперативної справ.
Зміни, які відбулись в державотворенні України в 1917 р. спричинили зміну засновників. Комерційне училище з 9 липня 1917 р вже не належало доктору Шефтелю, а його засновником стало Товариство батьків і викладачів. Будинок комерційного училища залишився у власності Я. Шефтеля, а от сам заклад розпочав свої регулярні заняття 5 вересня 1917/18рр. вже в будинку чоловічої гімназії, на вулиці Гімназійній (будинок і досі зберігся без змін) де заняття відбувалися у другу зміну. Щодо будинку Я.С.Шефтеля, то 22 листопада 1917 р., в ньому, з ініціативи більшовиків, був скликаний повітовий з’їзд фронтовиків (зібралося 800 делегатів від 14 волостей) на якому була прийнята постанова про дальше розгортання боротьби за встановлення радянської влади та ухвалено рішення про вибори делегата на Ш Всеукраїнський з’їзд Рад. В 1932 р. в приміщенні колишнього комерційного училища відкрили педагогічне училище, яке діяло до початку 1941 р. Під час військових дій будинок був частково зруйнований і, майже до кінця 1960-х років височили напівруїни, допоки їх не відбудували для приміщення ресторану “Дружба”, в якому відсвяткувало щасливий апофеоз свого кохання чимало подружніх пар.
P.S. Що до архітектури будинку, то від первісної будівлі був збережений каркас, ліве крило ризаліту, кількість віконних отворів, проте дах, опорядження (обличкування сучасною плиткою), внутрішнє планування змінено.
