Картини Олександри Федорук на закордонних виставках збирають допомогу українцям

Художниця Олександра ФЕДОРУК, 33 роки, родом із Переяслава. Наприкінці лютого її персональна виставка робіт проходила у знаменитій Софії Київській. Там картини благополучно пережили тривожні місяця наступу російської армії на столицю. Після того мисткиня провела кілька заочних благодійних виставок в Японії, Новій Зеландії, Франції. Завітавши до рідного міста, Саша розповіла про ці заходи Переяслав.City.

Олександра Федорук після закінчення місцевої художньої школи продовжила навчання у дитячій мистецькій школі імені Тараса Шевченка у Києві, яку у 2007 році успішно закінчила і вступила до Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури за спеціальністю «реставратор живопису». У 2014 році отримала диплом Національної академії.
Під час розмови художниця зауважила, що відтоді великий вплив на її творчість як митця справили роботи Феофана Грека, Паоло Уччелло, Поля Гогена, Вільяма Блейка та Майкла Врубеля.

Із 2013 по 2018 рік Олександра працювала головним художником, відповідальним за оздоблення інтер’єрів та фасадів у понад десяти церков Києва, Переяслава та Переяслав-Хмельницького району. У 2015 році викладала живопис, малюнок та композицію у Переяславській дитячій художній школі. З 2016 по 2017 рік працювала арт-терапевтом у Центрі надання соціальних послуг у Переяславі.

Затим творча кар’єра Саші пішла вгору. У березні 2017 року їй запропонували посаду художника-реставратора живопису та поліхромних скульптур у Національному художньому музеї України.
Із 2018 року працює художником-реставратором фресок і мозаїки у Національному заповіднику «Софія Київська».

Реставраційні роботи у «Софії Київській»Реставраційні роботи у «Софії Київській»

Реставраційні роботи у «Софії Київській» надихають художницю на написання нових картинРеставраційні роботи у «Софії Київській» надихають художницю на написання нових картин

Та впродовж цього часу мисткиня багато працювала і над власними творчими задумами. За цей час провела кілька персональних виставок. У столиці її роботи експонувалися у виставковому центрі мистецтв і сакрального живопису творчої співдружності професійних художників та іконописців «Zavalnia ART Centr», у столичному мистецькому центрі «Шоколадний будиночок», навіть у кулуарах Верховної Ради.

Художниця розповіла, що під час роботи вона шукала не лише образи та сюжети, а також розробляла шляхи їх втілення, експериментуючи із застосуванням різних матеріалів. Зокрема, акрилу, олійних фарб, акварелі, гуаші, а також різних видів темпери, анілінових фарб, туші, олівця, полотна та паперу. На її переконання, поєднання їх дає можливість відобразити найтонші переходи тону та кольору.

Творчі пошуки і старання художниці принесли свої плоди. Її роботи здобули популярність не лише в Україні, українцям, а й закордоном.

26 вересня цього року картини Олександр Федорук виставлялись у Парижі.

На благодійному вечорі в Парижі з Машею Єфросиніною На благодійному вечорі в Парижі з Машею ЄфросиніноюФото: ФБ сторінка Олександри Федорук

– Виставка у Франції це, так би мовити, вишенька на тортику. Вона завершила експонування цілої низки моїх робіт у Новій Зеландії та Японії.

Перед війною я проводила персональну виставку у Софії Київській. Вона мала завершитись 28 лютого. Проте війна сплутала всі плани. Дякувати Богу, я не забрала свої картини із виставкової зали й вони щасливо пережили небезпеку вторгнення рашистів до Києва та бомбардування нашої столиці.

Аби допомогти у зборі коштів воїнам ЗСУ, на медичну допомогу, на відбудову зруйнованих міст і сіл, я вирішила організувати виставки своїх робіт. Оскільки я не змогла під час війни вислати картини на аукціон, то відправила туди світлини цих робіт. Організатори виставили їх на благодійному аукціоні мистецтв «Taranaki», який відбувся 15 квітня в місті Нью-Плімут, Нова Зеландія. Там було виставлено чимало й інших картин.

А за тиждень при закритті аукціону власниця галереї Гайді Гріффін зазначила, що було зібрано для України 10 022 долари. Вона також повідомила, що очікує на мої картини, аби виставити їх у своїй галереї.

Потім було кілька виставок у Японії, які допоміг організувати мій друг, японський фотохудожник Акітоші Матцухара. Виставка проходила в галереї сучасного мистецтва музею «Клубу культури Кіото».

Виставка в Японії

Цей Клуб – це група людей, які працюють у різних галузях, а об’єднує їх любов до мистецтва, розповів Акітоші. Вони хочуть повернути суспільство до справжнього живопису та показати його чари й можливості.

На завершення 26 вересня мене запросили до участі у благодійній вечері, яка проходила у Парижі. На ній збирали кошти для відновлення села Нова Бородянка на Київщині.
Захід організувала бла­годійна організація I`Association «Paris-Ukraine Ile de France» разом з генеральними партнерами Благодійного фонду Юрія Тесленка Нова Бородянка та WORLDWIDE ALERT LAUNCHER (FRANCE).

Благодійний гала-вечір, що відбувся у самому серці Парижа

На благодійний вечір завітали представники культури, мистецтва, міністри, інтелігенція, бізнесмени та політики.

Організатори повідомили, що зібрані кошти будуть спрямовані на допомогу українцям, які постраждали від російської агресії.

Вечір вели Марія Єфросиніна та французький конферансьє українського походження Bogdan Bob Obraz.

У програмі вечора був концерт українського композитора і віртуозного піаніста Євгена Хмари, виступ співачки Victoria Buleeva, показ колекції «Берегиня» українського дизайнера Дизайнер Лана Гута, виставка вінтажного автентичного одягу з приватної колекції Олександра Глибіна.

Олександа з українським піаністом Євгеном Хмарою (Париж, 2022)Олександа з українським піаністом Євгеном Хмарою (Париж, 2022)

Звісно, були виставлені мої роботи із циклу «Я Буду!». Також була експозиція робіт бразильського митця Marcos Marin, Monaco та благодійний аукціон.

Гостей вечора пригощали вишуканою вечерею. Вони мали можливість насолодитися стравами найкращих майстер-шефів з України: Євгенія Корольова, Віталія Гуралевича, В’ячеслава Попкова, Артема Блаута, Ігоря Лаврешина.

З планів – наступну виставку провести за допомогою друзів у Берліні. Популяризувати українське мистецтво буду й надалі. Щоправда, зараз у мене багато завдань з реставраційних робіт, тож не вистачає стільки вільного часу, аби сповна віддатися творчості й мистецьким експериментам. Тому я зазвичай здебільшого вечорами чи у вихідні стаю за мольберт і працюю…

Додати коментар