24 канал показав стрічку “Маріуполь. Невтрачена надія”. Користувачів мережі вразив до глибини душі фільм, що увійшов до циклу “А потім прийшли “братья”, знятого Об’єднанням Українських Продюсерів.
Документальна картина “Маріуполь. Невтрачена надія” знятий за щоденниками маріупольської журналістки Надії Сухорукової. Вона занотовувала усе, що відбувалося довкола неї від початку повномасштабного вторгнення.
Журналістка наголосила на тому, що таких моторошних подій в Україні не мало б статися взагалі. Це просто неможливо собі уявити, що у 21 столітті одна країна нападатиме на іншу. А її громадяни вбиватимуть, ґвалтуватимуть й катуватимуть мирне населення іншої.
Стрічку продемонстрували глядачам 22 серпня, і вона вже знайшла відгук серед багатьох. Хтось побачив у ній себе та знову повернувся в ті моменти, коли рятувався від росіян. А хтось зміг на собі відчути все те пекло, яке переживали мешканці Маріуполя з 24 лютого.
Хотілося натиснути на паузу
Одна з користувачок мережі зізналася, що спочатку їй хотілося натиснути на паузу під час перегляду. А все тому, що їй – мешканці Києва – сльози буквально заважали розгледіти те, що показали творці фільму.
Але як заспокоїлася, дивилася до кінця… Це боляче, надзвичайно боляче. Ми переможемо, обов’язково переможемо. Інакше бути не може, – наголосила вона.
Інша користувачка зазначила, що дивилася стрічку частинами. Іноді їй здавалося, що все це сон, але ж ні – перед нами реальність. Вона також підкреслила, що картина, знята за щоденником журналістки, дуже сильна.
Дякую за фільм! Дивитися важко. Не дивитися – ще важче. Люблю Україну. Молюся за неї. Знаю, Україна переможе!, – додала інша глядачка.
Ще одна глядачка підкреслила, що фільм “Маріуполь. Невтрачена надія” неможливо дивитися без сліз. Жінка розповіла, що їй болить, але вона переконана у тому, що Україна зможе перемогти.
“Дівчатка, милі, це неможливо дивитися, тому що сльози не дають. Як ви змогли там перебувати, це незбагненно. Ксенія, я захоплююсь Вами, будь ласка, не опускайте рук”, – звернулась інша жінка до однієї з героїнь фільму.
Інша користувачка мережі розповідає, що їй було боляче все це переживати знову. А все тому, що 4 березня вона вибралася з Харкова, а потім намагалася витягнути своїх дітей з Маріуполя. Вдалося їй це лише 24 березня. Зараз же вона щаслива, що рідні разом, і що весь цей жах позаду.
“Мороз по шкірі весь час… і почуття провини, що живу в безпечнішому регіоні та не зазнала й сотої частки того, що пережили ці сильні, прекрасні люди, маріупольці! Вибачте нам, любі…”, – написала ще одна глядачка.
Мешканка Херсона розповіла, що під час перегляду її душа буквально розривалася. Вона зауважила, що весь біль, який демонструють у цьому фільмі, можуть пережити лише ті, хто був в окупації.
Ті, хто вже встиг переглянути фільм “Маріуполь. Невтрачена надія” приголомшені тим, що побачили на екранах. Глядачі наголошують на тому, що цю документалку повинен побачити кожен українець, і після перегляду – поширити її у своїх соціальних мережах. Ба більше, його мають побачити й ті, хто живе далеко за межами нашої держави.
24 канал покаже фільм про Київщину
24 канал покаже також наступний фільм з серії, який отримав назву “Втрачений дім”. Його можна буде побачити 23 серпня о 22:00 в телеефірі або о 19:30 на ютубі 24 каналу. Ця картина розповість про звільнену з-під окупації Київщину.
Весь же цикл “А потім прийшли “братья” складається з чотирьох стрічок. Мова йде про картини:
“Маріуполь. Невтрачена надія”,
“Дев’ять життів”,
“Вокзал надії”,
“Втрачений дім”.
І всіх їх 24 канал покаже для глядачів як телеефіру, так і ютубу. Тож слідкуйте за анонсами, щоб одними з перших побачити ці важливі для кожного українця документальні фільми.
Варте уваги – Маріуполь. Невтрачена надія: дивіться документальний фільм
