На початку війни Переяславська публічна бібліотека зачинилася, але вже за місяць знову почала приймати відвідувачів. Працівники бібліотеки розповіли Переяслав.City, які книги нині користуються попитом, чи вилучають із фондів російську літературу та як російськомовні переселенці вивчають українську.
Через два тижні після того, як війна поставила життя людей «на паузу», читачі активно почали звертатися до бібліотекарів із проханням відновити роботу. Вони ж у цей час долучилися до волонтерської діяльності – у гуманітарному штабі роздавали допомогу вимушеним біженцям. А невдовзі, після відкриття читальні, бібліотекарі впізнавали вже знайомі обличчя переселенців із різних регіонів країни, які знайшли прихисток на Переяславщині, і прийшли записатися у бібліотеку. Хто за новими знаннями, хто відпочити душею, а хто й вчити мову.
“Це книги, які відвідувачі беруть найчастіше”
Для людей, що стали свідками страшної реальності війни, читання – це терапія, яка допомагає зняти стрес. Любов Михайлівна народилася у Строкові, після одруження переїхала до Слов’янська на Донеччині, де прожила 42 роки, поки все, що було для неї дороге й рідне, розтоптала росія, напавши на нашу країну. Її чоловік помер кілька років тому, а вона ще у квітні, коли залишатися вдома під постійними обстрілами стало нестерпним, приїхала у Переяслав до рідного брата. Згадуючи Слов’янськ, жінка починає плакати:
– Біль не вщухає й тепер, бо хоч і змушую себе не дивитися новини по телевізору, сусідки розповідають телефоном, що окупанти обстрілюють кожного дня, останній раз прилетіло за кількасот метрів від нашого будинку.
Любов Михайлівна провела більшу частину життя в російськомовному середовищі, але вільно спілкується українською і книги обирає винятково рідною мовою. Жінка розкладає на столі чотири примірники сучасної вітчизняної літератури у нових блискучих обкладинках:
– До бібліотеки приходжу відпочити душею, – зізнається. – З дитинства люблю детективи, але зараз мені до вподоби легка іронічна література, з останнього раджу «Перехідний вік моєї мами» тернопільської письменниці Ірини Мацко – дуже сподобалась.
Лариса Жарко підбирає для читачів літературу згідно їхніх уподобань
Зі слів завідувачки відділу обслуговування Лариси Жарко, помітно більше читачів почали цікавитися історичними та краєзнавчими книгами. Люди прагнуть докопатися до істини про витоки державності України, здобуття незалежності та суверенітету, зауважує бібліотекарка:
– Одна відвідувачка, років п’ятдесяти, зі східних регіонів України бере для себе тільки історичну або художню літературу з відсиланням до історії України. Каже, що хоче знати, як все було насправді, а разом з тим вивчати українську мову, хоч вона їй і важко дається. І місцевій молоді, і приїжджій з інших міст до смаку сучасна зарубіжна література в українському перекладі. Сучасні українські письменники також користуються попитом. Найбільше запитують Люко Дашвар, Сергія Жадана, Оксану Забужко, Любомира Дереша. Приходили дівчатка з Києва та Миколаєва – вони переїхали до Переяслава і тут здружилися. Так гарно щебечуть українською! Одного разу зізналися: «Ми раніше й не усвідомлювали, як сильно любимо Україну», – розповідає пані Лариса.
21-річний Роман Полудений з Гайшина – постійний відвідувач книгозбірні. Для себе підбирає літературу з психології та саморозвитку. Лариса Григорівна зазначає, що у віковій категорії юнаків кількісно переважають дівчата, а от серед дорослих читачів чоловік і жінок майже порівну. Зазвичай на травень-червень припадає пік запису нових читачів. Цього року через війну спостерігається спад: у лютому було 95 нових читачів, у березні – 51, квітні – 42, травні – 47.
У бібліотеці великий вибір різножанрової літератури, молоді є що обрати
Після повномасштабного вторгнення українці остаточно закарбували своє негативне ставлення до росіян та всього, що з ними пов’язане. Література не виняток. Російські книги, як тепер кажуть, пішли слідом за воєнним кораблем. Бібліотечні фонди Переяслава теж потрапили під зачистку. Передусім з відкритого доступу вилучають пропагандистську літературу та книги російських авторів, які підтримали дії країни-агресора. В цьому «чорному списку» майже півтисячі імен, розповідає директорка публічної бібліотеки Тетяна Майстренко.
Нещодавно в ефірі телемарафону єдиних новин заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко повідомив, що МОН внесе зміни в навчальні програми з кількох предметів, зокрема й зарубіжної літератури. За його словами, з програми буде виключено, наприклад, роман Льва Толстого «Війна та мир». Стосовно того, чи залишиться в програмі хтось із російських письменників, Вітренко зазначив, що поки з цього питання тривають дискусії.
Лариса Жарко додає, що переважна більшість відвідувачів ставляться з розумінням до нових реалій, переяславці російською літературою давно майже не цікавляться, а серед внутрішньо переміщених трапляються люди, які обурюються, коли дізнаються, що російськомовні видання прибирають із відкритого доступу у бібліотеці.
– Деякі російськомовні читачі все ж просять класику, запитують: «А что вам сдєлалі Лєрмонтов, Чехов, Пушкін?». Або кажуть, що не сприймають український виклад історії, хочуть читати лише російські книги. Для класики та наукових книг у нас поки що виділена окрема полиця, надалі, згідно з рішення МОН, побачимо – списувати їх чи залишати. Сподіваємось, що замість російських книжок бібліотечні полиці наповнить якісна українськомовна література та книги українських видавництв, – зазначила Лариса Жарко.
