Уже вкотре на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, згідно давнього звичаю святкування Зеленої Неділі на Переяславщині, було встановлено віху – втілення світового дерева, символ божественної енергії і сонця, джерело життя, надії на добрий врожай.
З цією неперервною традицією нашого краю марно боролась спершу церква, пізніше радянська влада (у 80-ті роки ХХ ст. по всіх селах нашого району набуло поширення явище спилювання віх представниками влади), не поборе і сьогоднішня рашистська навала！
Згідно традиції чоловіки у суботу звезли на визначене місце зелені гілки з клену, верби, липи та ін. дерев і накошену траву. Підготували «лату» (високу струнку деревину) для віхи та колесо від воза, яке закріплюється зверху. Жінки поприносили квіти, м’яту, любисток, якими прикрасили віху. Обов’язок чоловіків встановити її. Місце навколо віхи притрушується травою та гав’яром, обгороджується зрубаними гілками клечання, що розташовувались колом з великим діаметром (гілки повинні оберігати від спеки).
У селах Переяславщини віха має форму хреста, як і колись умаюється квітами та травами, зверху розміщується ікона Божої Матері або Тройці, покрита рушником. Сама назва обрядової жердини різна: віха – у м. Переяславі, с.с. Андруші, Лецьки, Козлів, Положаї, Мала Каратуль, дуб – с.с. Строкова, Вовчків, явір – с.с. Соснова, Засупоївка, дук – с. Харківці. Колись віху ставили у кожному кутку села, на сьогодні, зазвичай, одну в центрі села, в деяких селах (с. Помоклі) лицем до сходу сонця.
На Переяславщині донедавна існував звичай красти вночі квітки на віху. Тому деякі господині, знаючи, що будуть спустошувати їхні квітники, стерегли їх, щоб молодь не столочила, або ж самі завбачливо наривали букети. За спогадами старшого покоління, колись молодь охороняла вночі віху, щоб парубки з іншого кутка її не звалили, бо це вважалося ганьбою. Щоб цього не трапилось навіть відкуплялись від особливо буйних могоричем.
Розбирають віху, зазвичай, через три дні, оскільки в народі побутує думка про можливість смерті когось з тих, хто її ставив, або на поселення чекає тривала посуха. Також на Переяславщині вважається, що цими днями обов’язково піде дощ та й саму віху ставляють, щоб його викликати.
