Понад чверть українців не вважає дискримінацію серйозною проблемою. Однак кожен із нас регулярно стикається із різноманітними її проявами – на вулиці, в транспорті, в офісі, в магазині, у школі тощо. Держава намагається боротися із дискримінацією і за минулий рік зробила кілька важливих кроків. Передусім це – новий закон про рекламу, а також пропозиції щодо посилення відповідальності за прояви дискримінації. Що змінилося у антидискримінаційному законодавстві і які плани на майбутнє, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
Що таке дискримінація?
Конституція України гарантує рівність прав і свобод її громадян. Неправомірне обмеження людей у їхніх правах чи свободах через стать, вік, інвалідність, расу, колір шкіри, політичні, релігійні чи інші переконання, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний та майновий стан, місце проживання, мову тощо є дискримінацією.
Проявами дискримінації є ксенофобія, расизм, антисемітизм, сексизм тощо. Дискримінація може бути прямою чи непрямою. Прикладом прямої дискримінації може бути звільнення працівника через його сексуальну орієнтацію, а непрямої – відсутність пандусів для людей з інвалідністю у будівлі.
Будь-які прояви дискримінації заборонені міжнародними договорами з прав людини, а також українським законодавством. Зокрема, законом «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
Протидія дискримінації у рекламі
У січні набув чинності оновлений закон «Про рекламу», який запроваджує поняття дискримінаційної реклами та встановлює штрафи за її виробництво та розповсюдження.
Окремо закон визначає дискримінаційну рекламу за ознакою статі. Згідно із документом, вона «містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення». Така реклама використовує зображення людського тіла лише як сексуального об’єкта.
«Ми всі любимо пожартувати, і реклама з гумором – це завжди круто. Але між гумором і сексизмом, і знущанням дуже велика різниця!» – написала на своїй сторінці у Facebook співавторка законопроєкту Євгенія Кравчук.
Тепер за дискримінацію у рекламних оголошеннях штрафуватимуть у розмірі п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами. Відповідальність нестимуть як рекламодавці, так і виробники, і розповсюджувачі реклами. Якщо вартість реклами невідома, то розмір штрафу становитиме до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн). Каратиме за порушення Держпродспоживслужба.
Рівні права на ринку праці
Дискримінація на робочому місці заборонена Кодексом законів про працю. Усі працівники повинні маті рівні права і можливості незалежно від їхньої статі, віку, стану здоров’я, сексуальної орієнтації тощо. Для прикладу, жінки і чоловіки повинні мати рівну винагороду за однакову роботу.
Втім, на практиці досить часто дискримінація починається вже на етапі пошуку роботи – в описах вакансій. З січня будь-які вимоги щодо статі, віку, місця проживання чи сімейного стану кандидатів не лише заборонені, а й караються штрафом. Адже оголошення про вакансії підпадають під дію згаданого раніше закону «Про рекламу». Порушення антидискримінаційної норми у вакансіях каратиметься штрафом у розмірі 10 мінімальних зарплат. Наразі це 65 000 гривень.
Депутати проти сексизму і дискримінації
Попри наявність антидискримінаційних норм, вітчизняне законодавство не можна назвати ефективним, зазначають експерти. Факти дискримінації складно довести, а притягнути когось до відповідальності майже неможливо. Адже відповідних статей у багатьох випадках просто не існує.
Минулого року Кабінет міністр ініціював зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо боротьби з проявами дискримінації. Згідно з ним, обмеження прав або встановлення привілеїв громадян за ознаками кольору шкіри, статі, віку, інвалідності, сімейного та майнового стану, сексуальної орієнтації, мовними або іншими ознаками тягнутиме за собою штраф від 3400 грн до 5100 грн для громадян і від 5100 грн до 8500 грн для посадових осіб та бізнесменів. Документ наразі перебуває у парламенті.
Більше того, торік у Верховній Раді зареєстрували кілька документів проти сексизму та дискримінації у стінах парламенту. Зокрема, законопроєкти №4599 і №4599-2 про адміністративну відповідальність за публічні прояви сексизму і №5005 про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, протидії дискримінації та дотримання норм етики народними депутатами України.
«Чесно кажучи, ще зовсім нещодавно не могло бути й мови навіть про подання таких законопроєктів на розгляд, проте часи змінюються. Я думаю, як тільки в стінах Ради з’являться перші реальні прецеденти притягнення народних обранців до відповідальності за сексизм, таких випадків приниження за ознакою статі стане набагато менше», – наголосила віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк, яка є співавторкою двох проєктів.
За словами експертів, толерантність до інших людей, думок та позицій, рівні права і можливості для чоловіків і жінок є ознакою цивілізованого суспільства. Тому боротьба з дискримінацією повинна бути державним пріоритетом.
