У 2021 році вперше в історії незалежної України відбулася передача значної частини повноважень і податкових стягнень до місцевого самоврядування. Уже зараз можна впевнено констатувати: децентралізація суттєво змінила конструкцію владної вертикалі в Україні, але на Печерських пагорбах виявилися не готовими до того, що на місцях швидко зорієнтуються і відчують свою незалежність від центру. Минув перший рік децентралізації, і очільники громад здебільшого перестали їздити у столицю «на килим». А навіщо? Гроші є, на місці можна все розпланувати та самостійно реалізувати. Як результат – фінансові ресурси, що раніше йшли в центральний бюджет, тепер йдуть на газони, садочки та зупинки. І не треба бігати по міністерствах та адміністраціях і вибивати гроші під той чи інший проєкт.

У цілому керівництво громад можна зрозуміти – центр десь далеко. Та й не його обов’язок вирішувати питання на місцях. Попри те, що фінансова децентралізація таки відбулася, виникла інша проблема: відчутно ослабла система контролю з центру. Де-факто знищено систему РДА, утратили повноваження райради. У стані трансформації зараз перебувають і правоохоронні органи, зокрема поліція, прокуратура, Державне бюро розслідування, Бюро економічної безпеки тощо.

Уседозволеність, як відомо, породжує зловживання. Не дивно, що деяких очільників громад дуже швидко почало «заносити». І все це результат неякісної реалізації реформи з боку центральної влади. Проблема не лише у відсутності системного державного контролю над місцевими бюджетами. Часто представники громад ухвалюють одноосібні рішення, відмінні від позицій центральних органів влади, а це вже питання національної безпеки.

Коли мер найбільшого міста Київщини особисто відміняє постанову Кабміну про введення локдауну (як би хто до цього не ставився), це не адекватно. І веде до втрати контрольованості держави.

Погіршує ситуацію й те, що Банкова продовжує займатися тим, що плодить «смотрящих» людей, які абсолютно не орієнтуються у процесах, що відбуваються в регіонах. Єдиний критерій, за яким проводиться відбір таких кадрів, – їх «щеняча» лояльність до патронів, що сидять в Офісі Президента. Тут можна згадати вже колишнього голову Київського обласного осередку партії «Слуги народу» Артема Культенка, який орієнтувався на експершого заступника голови ОП Сергія Трофімова. Після того, як останній «злетів» із посади, зник і його «падаван» в області. Аналогічну ситуацію можна простежити з призначеним весною 2021 року на посаду очільника обласного осередку президентської партії Андрієм Мотовиловцем. Як ця людина пов’язана зі столичним регіоном? Скільки вона протримається без підтримки з боку Кирила Тимошенка, який є ключовою фігурою в Офісі Президента?

Що ми маємо на виході? На жаль, зараз відбувається імітація розбудови вертикалі в регіонах з боку центральної влади. Із одного боку, це нібито й працює: місцеві еліти погоджуються на «смотрящих» із Банкової, розуміючи, що репресивна система все ж таки, бодай точково, але працює. Усі ж розуміють, що це тимчасово. Тактика «політичних тубільців» у Київській області дуже проста: сидіти на березі ріки, «пиляти» разом зі «смотрящими» бюджети та чекати, поки чергові керівники держави послаблять позиції. Власне, це відбувається зараз із «зеленими», які через нездатність вирішити нагальні проблеми в державі з кожним днем невпинно втрачають підтримку суспільства.

Це зовсім не означає, що місцеві політичні ветерани сприймаються жителями Київщини як свої. Зростання цін на продукти, комунальні послуги, поїздки в транспорті. Жодну з цих проблем ані центральна, ані місцева влади вирішити не здатні.

Як результат – область живе абсолютно автономно від влади. І бізнес, і звичайні жителі знають, що треба виживати самостійно, бо ніхто їм не допоможе. Є реальне життя, яке для більшості людей ніяк не пов’язане з владою. Хіба що локдауни змушували щось робити. Українці були вимушені масово обдурювати владу, аби мати змогу далі працювати. Власне, із цим і пов’язаний той «феномен», чому ВВП в Україні після серії локдаунів впав, але не так сильно, як у країнах Заходу. Зіграло свою роль віковічне вміння українців викручуватися та не виконувати рішення влади.

А тим часом влада продовжує жити в ефемерному світі, не бажаючи зрозуміти, що спроби застосувати авторитарні методи не дадуть авторитетності, а позиції в рейтингах можна легко втратити без чіткої стратегії.

Насамкінець розповімо один «бородатий» анекдот. Стоять байкери біля своїх мотоциклів. Усі довговолосі. У чорних шкіряних куртках-косухах. П’ють пиво, слухають важкий рок. До них під’їжджає мотоцикл. Хлопець у яскравому спортивному екіпіруванні. Мотоцикл гарчить. Потужний. Спортивний. Він злазить із мотоцикла, підходить до байкерів і каже: «Хлопці, ось ми мотоциклісти такі ж, як і ви. Просто їздимо швидко. І мотоцикли в нас потужніші та швидші. Але ж ми всі байкери. Чому ми не дружимо, не спілкуємося? Давайте типу дружити». А байкери йому відповідають: «А що з вами дружити? Вас і запам’ятовувати немає сенсу. Ви ж кожного року нові…»

1. Андрій Єрмак

Голова Офісу Президента

Чимало експертів стверджує, що Андрій Єрмак поводиться як віцепрезидент, а Володимир Зеленський фактично виступає статистом у головного клерка свого Офісу. Упродовж 2021 року Єрмак остаточно став усемогутньою фігурою, яка підміняє собою цілі напрямки державного управління. Без його відома не ухвалюється жодне серйозне рішення в Міністерстві закордонних справ. Із внутрішніми політичними процесами аналогічна ситуація. Наприклад, де-факто він має майже повну монополію над силовиками.

Це ж стосується й виконавчої влади загалом. Із моменту призначення Зеленського на посаду Уряд практично став безвольним виконавцем бажань Банкової. Зараз прем’єр-міністр Денис Шмигаль «відповідає» перед Єрмаком.

Також у голови президентського Офісу є величезний вплив на регіональну політику. Це стало очевидним після того, як у листопаді 2020 року з посади першого заступника голови ОП було звільнено Сергія Трофімова, який опікувався цим напрямком. Власне, останнього називали одним із ключових опонентів Єрмака на Банковій. Але після непереконливих результатів «слуг» на місцевих виборів Єрмаку вдалося позбутися Трофімова, який до того ж відзначався проросійськими поглядами та неприхованою підтримкою діяльності російської церкви в Україні.

Відставка Трофімова позначилася на розкладах у столичному регіоні. Зокрема, «злетів» із посади очільника Київського обласного осередку партії «Слуга народу» Артем Культенко. Його місце зайняв нардеп із президентської фракції – Андрій Мотовиловець. Щоправда, він орієнтується на іншого заступника голови ОП – Кирила Тимошенка.

Утім, відкрито воювати з Єрмаком ніхто всередині Зе-команди зараз не ризикує. Максимум – кулуарні вкиди. Усі чекають, коли Єрмак оступиться.

Якщо говорити безпосередньо про Київщину, то тут Єрмак має величезний вплив завдяки тому, що неформальний урядовий куратор області, міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов наразі орієнтується саме на нього. Це ж стосується і очільників силових органів області, зокрема голови СБУ Києва та області Сергія Зайця, якого призначили у квітні 2021 року. Загалом будівельні та земельні питання у столичному регіоні врешті-решт замикаються саме на Єрмакові. Також у нього є інтереси у «Великому будівництві», хоча цей напрямок формально курує Кирило Тимошенко. Але ж відмовити своєму безпосередньому керівнику він не може.

Утім, варто розуміти, що концентрація влади в руках Єрмака – річ дуже ситуативна. І мінлива. Хоча варто погодитися з аналітиками, які зазначають, що жоден голова президентської канцелярії навіть на піку могутності не мав такої влади. Медведчук (за часів Кучми) і Льовочкін (за часів Януковича) навіть поруч із Єрмаком не стояли.

Але тут є зворотній бік медалі, адже саме Єрмак несе відповідальність за всі провали влади. Рано чи пізно його токсичність може призвести до відставки, а тоді він ризикує втратити все. Справа в тому, що Єрмак – «джокер», який перетвориться на «шістку», як тільки вилетить із посади.

А такий сценарій цілком вірогідний. Адже саме Єрмак виступає флагманом у боротьбі Банкової з Рінатом Ахметовим, найбагатшим олігархом в Україні. І тут варто пояснити різницю між двома опонентами. Коли в Ахметова в 2014 році на Донбасі забрали значну частину бізнесу, він серйозно постраждав, але зумів правдами-неправдами залишитися в топі. Якщо ж Єрмак позбудеться посади, то максимум, що йому світить, – це кабінетик на другому поверсі магазину «Санахант» на Печерську, де він зараз любить проводити закриті наради. 

2. Рінат Ахметов

Олігарх

Політична криза у країні наочно продемонструвала потужність найбагатшої людини України – Ріната Ахметова. Повноцінно воювати з ним не намагався жоден із президентів до Зеленського. Свого часу навіть Леоніду Кучмі доводилося виконувати його побажання: не лише перевести в Київ ставленика «донецьких» Віктора Януковича, а й зробити останнім своїм спадкоємцем. До чого це врешті-решт призвело, знають усі: Україна втратила частину території. Але Ахметов, який є одним із найбільших винуватців того, що відбулося, почуває себе в Україні більш ніж комфортно.

Нинішнє протистояння з Банковою – серйозний виклик для олігарха, який чомусь називає себе «інвестором». Могутність Ахметова підтверджується наявністю в нього низки монополій, за допомогою яких Рінат Леонідович може викручувати руки будь-кому, хто сидить на Печерських пагорбах. Ідеться не лише про металургійну імперію, де його заправляє «Метінвест», а й енергетичну, де орудує ДТЕК. До цього всього додається й медіагрупа, яку він при необхідності «підключає».

Окремо варто згадати й про те, що більшість представників української політеліти орієнтується на Ахметова. У цей «пул» входять і Юлія Тимошенко, і Петро Порошенко. Сателітами Ахметова є і ексспікер ВР Дмитро Разумков, і Арсеній Яценюк, і Володимир Гройсман, і Ігор Смешко, і Олег Ляшко. Це дає олігарху небезпідставно вважати, що він зможе тиснути на Зеленського та його оточення. Тим паче, що і на Банковій є симпатики Ахметова.   

Але повернемося до Київщини. Варто враховувати, що тут у Ахметова чималі інтереси. Хоча б тому, що він живе у столичному регіоні – у селі Плюти. За даними ЗМІ, вартість гігантського будинку олігарха становить близько 30 млн доларів. Також неподалік від резиденції Ахметова встановлена ​​антена, що заглушає GPS-сигнали та інші радіочастоти.

Головним активом Ахметова на Київщині є «ДТЕК Київські регіональні електромережі», який він купив у росіян із VS Energy (Бабаков, Воєводін, Гінер) у 2019 році. Щоправда, дехто вважає, що, попри офіційну купівлю, російський вплив на підприємство зберігається.

Слід зазначити, що з цим підприємством в Ахметова є чимало проблем. Протягом 2021 року жителі Київщини масово критикували обленерго через регулярні відключення світла. Проблеми виникають майже кожен день. Є дві точки зору: злі язики стверджують, що це шантаж і тиск на владу з боку Ахметова-бунтівника. Натомість обленерго звітує, що більшість відключень пов’язані з аваріями, до яких вони не мають жодного стосунку. Справа в тому, що на лінії електропередачі регулярно падають дерева. Склалася абсурдна ситуація, коли через мораторій на вирубку дерев в Україні (що не заважає рубати «у темну»), лісгоспи бояться проводити навіть санітарні роботи, від чого і страждають українці.

Тим часом Ахметов приглядається до інших енергетичних підприємств Київщини. Зокрема, він чекає на приватизацію двох ТЕЦ – Трипільської та Білоцерківської. Утім, є і політичний напрямок. Уже зараз в олігарха починають готуватися до парламентських виборів, які мають відбутися у 2023 році. Отже, зараз Разумков, Смішко, Гройсман та інші представники його політичної обслуги почнуть займатися партбудівництвом та освоюванням мільйонів Ахметова.

3. Ярослав Москаленко

Депутат Київської облради

Після досить тривалого перебування в опозиції Ярослав Москаленко знову на коні. Колишній «регіонал», а нині лідер «За майбутнє» у столичному регіоні зараз тихо керує більшістю в Київській облраді. Фактично всі кадрові та бюджетні рішення проходять через нього. Водночас це не заважає скандальному політику вести свою гру. До того ж часто абсолютно опозиційну щодо Офісу Президента.

Наприкінці квітня 2021 року Москаленку все ж таки вдалося домовитися про переформатування більшості в облраді. Ба більше, йому вдалося позбутися свого давнього політичного товариша, а нині одного з головних противників – нардепа від «Батьківщини», очільника осередку цієї партії на Київщині Костянтина Бондарєва. Варто зазначити, що останній у листопаді 2020 року кинув Москаленка, коли той дуже розраховував стати головою облради. Попри обіцянки про підтримку, Бондарєв обрав інших союзників.

Але Москаленко не опустив руки. Його робота з Офісом Президента призвела до того, що Банкова погодилася на переформатування, і зараз Москаленко разом зі «слугами» цілеспрямовано вибиває «Батьківщину» із усіх теплих місць в обласній владній вертикалі.

Попри входження «За майбутнє» (позаочі їх називають «майбахи») у більшість Москаленко й цього разу не опинився в президії. Посадою голови облради довелося поступитися «слузі» Наталії Гунько, а ставати заступником колишній нардеп, який став відомий на всю країну тим, що демонстративно, двома руками, голосував за «диктаторські закони» 16 січня, не забажав. Заступником від «майбахів» став Ярослав Добрянський.

Близькість до ключових гравців, які впливають на ухвалення рішень, дає змогу Москаленку успішно вести політичну гру. Де-факто він – політичний лудоман, який азартно бореться за те, щоб нарощувати тіньовий авторитет.

Часто Москаленко веде себе абсолютно цинічно, підставляючи союзників. Яскравий приклад – історія з протистоянням Офісу Президента з мером Києва Віталієм Кличком, у якій Москаленко підтримав останнього. Зокрема, він публічно протистояв створенню командою Зеленського Конгресу місцевих та регіональних рад – організації, що мала підмінити контрольовану Кличком Асоціацію міст України.

Чим пояснити таку любов Москаленка до Кличка? Подейкують, що чинний депутат Київської облради зацікавлений у тому, щоб мати можливість займатися в Києві будівництвом. Зокрема, називають і компанію-забудовника, із якою начебто пов’язаний екснардеп. Ідеться про «Saga Development», виконавчим директором якої є Олександр Горган-Лялька, колишній голова Київської ОДА часів президентства Петра Порошенка, який у політичному плані завжди орієнтувався на Москаленка.

Загалом київські теми цікавлять колишнього нардепа давно. Так, він ще з часів президентства Януковича просуває тему приєднання Коцюбинського до Києва. У цьому питанні Москаленко зіштовхнувся з інтересами угрупування Володимира Карплюка – колишнього мера Ірпеня, який зберігає контроль над містом-супутником і особливо не приховує бажання забудувати 4 тис га лісу, який знаходиться біля Коцюбинського. Крапку в цьому питанні мала поставити облрада, передавши Коцюбинське до столиці. Утім, в останній момент голосів за це рішення не вистачило. А отже, боротьба столичних та ірпінських забудовників за територію біля Києва триває.

4. Олексій Чернишов

Міністр розвитку громад та територій України

Командний гравець Олексій Чернишов є одним із кураторів найбільш чутливої для президента Зеленського теми. Це має як позитивні моменти – владу і вплив, так і серйозні ризики для його подальшої кар’єри. На фоні поступового падіння довіри до влади слабшають і позиції її представників.

Особливо гостро це стало відчутно, коли на Банковій вирішили поставити Чернишова на посаду голови КМДА. Тримає кулуарна боротьба, у Верховній Раді готуються спеціальні закони, які мають на меті остаточно розмежувати повноваження голови КМДА та міського голови. Наразі питання загальмувало, а Чернишов так і залишився міністром.

Другий можливий сценарій кар’єрного росту – призначення Чернишова прем’єр-міністром замість Дениса Шмигаля. Утім, схоже, останній настільки добре вислужується перед ОП, що його поки вирішено не чіпати. Примітно, що в разі переходу на роботу в Київ чи крісло очільника уряду Чернишов планує перемістити на міністерське крісло нинішнього голову КОДА Василя Володіна. 

Попри фіаско в Києві, Чернишов залишається одним із найбільш впливових міністрів. Куратор Київщини в уряді продовжує успішно контролювати діяльність не лише облдержадміністрації, але й усієї виконавчої вертикалі регіону. Це стосується передусім будівельної галузі.

Серед показових кейсів, які вплинули на бізнес області, стала ліквідація ДАБІ та створення замість неї Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ). Для Київщини, де зараз одночасно зводиться близько 700 житлових комплексів, це ключове питання. У міністерстві зазначають, що в основу роботи цього органу покладено принцип тотальної цифровізації будівельних послуг. Замість кабінетів буде запущено онлайн-систему без впливу чиновників, що має знизити рівень корупції в галузі по всіх регіонах. Саме таким чином у Чернишова тепер зможуть контролювати кожного забудовника в державі та в Київській області зокрема.

Також сформовано позицію міністерства у сфері регіонального інвестиційного клімату та створенні нових робочих місць. Ідеться про розбудову мережі індустріальних парків. Міністр робить ставку на розбудову мережі технопарків, центрів креативної економіки тощо.

Крім того, Чернишов опікується реалізацією низки проєктів у межах «Великого будівництва». Міністерство розвитку громад та територій відповідає за побудову об’єктів соціальної, освітньої та медичної інфраструктури в регіонах. У 2021 році в Україні відбулися реконструкції в низці спортивних об’єктів, шкіл, дитячих садків і лікарень.  

Також Чернишов вважає одним із пріоритетів своєї роботи впровадження ініціатив у сфері енергоефективності, розвиток напряму термомодернізації та проєктів, спрямованих на зменшення газової залежності країни. 

Чернишов залишається очільником ключового міністерства в уряді Шмигаля. Від результатів його діяльності, зокрема в питанні децентралізації, залежатиме, чи вдасться йому вирости далі. Утім, успіх Чернишова все ж таки залежить не від нього самого, а від позицій нинішньої влади, яка у будь-який момент може піти на дно та потягнути з собою всіх. 

5. Ігор Коломойский

Олігарх

Колишній власник «Приватбанку» Ігор Коломойський – знаний enfant terrible українського олігархату. Його коментарі та інтерв’ю часто мали ефект бомби. Дії Ігоря Валерійовича часто призводили до того, що цілі економічні галузі, а то й усю державу несамовито трясло. Утім, у 2021 році він був змушений залягти на дно. Це сталося після того, як 5 березня 2021 року Держдепартамент США запровадив проти Коломойського санкції через його причетність до корупції. Цьому передувало розслідування міжнародного журналістського об’єднання OCCRP, згідно з яким герой цього матеріалу ввійшов до четвірки найбільших корупціонерів світу через звинувачення у крадіжці 5 млрд доларів «Приватбанку» за допомогою низки офшорів.

Обмеження американців нібито вийшли досить умовними —  це заборона на в’їзд до США. Утім, фактично це означало, що Коломойський отримав від Вашингтону «чорну мітку». Рішення Штатів кардинально змінило поведінку олігарха та його оточення. Коломойський тепер не дає інтерв’ю. Збавив темпи і його головний спікер нардеп Олександр Дубінський, який також потрапив під дії американських санкцій.

Може здатися, що Коломойський більше вже нікого не кличе «на каву». Насправді це не так. Вплив олігарха не зник, просто йому довелося остаточно піти у тінь. А зустрічі й надалі відбуваються, зокрема й із представниками влади.

Щоправда, одіозний олігарх тепер змушений демонструвати цілковиту лояльність Офісу Президента та особисто Володимиру Зеленському, який зараз фактично виступає гарантом його безпеки. Медіаімперія Коломойського послідовно тиражує наративи ОП, зокрема бере участь у протистоянні з Рінатом Ахметовим на боці Банкової. Але робить це досить кволо, без вогнику. Проте  схоже, що цього достатньо для того, щоб українська прокуратура досі не пред’явила Коломойському жодних звинувачень. Немає і санкцій. І схоже, не буде.

На Київщині Коломойський зберігає серйозний вплив через депутатів-мажоритарників, які активно працюють у регіоні. Ідеться передусім про Юрія Дунду та Олександра Дубінського. Останній, попри виключення з президентської фракції у Верховній Раді, зберіг вплив на депутатів-«слуг» у Київській облраді, а отже, і на порядок денний головного представницького органу Київщини.

Земля та будівельна галузь – основні теми, які цікавлять команду Коломойського на Київщині. Експерти непублічно говорять про значний вплив на реформовану Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ) із боку головного компаньйона Коломойського Геннадія Боголюбова. Із групою «приват» на Київщині пов’язують низку зведених житлових комплексів. Наприклад, ЖК «Петрівський» уродженця Дніпра Олександра Тигова. 

Зауважимо, що в Коломойського нікуди не подівся інтерес до Трипільської ТЕС. За даними ЗМІ, щонайменше 1,5 млн тонн вугілля (більшість якого із Росії) перепродали державній компанії «Центренерго» фірми, пов’язані з олігархом. Зрештою менеджерів Коломойського з «Центренерго» звідти «попросили». Утім, Коломойський у разі приватизації державної ТЕЦ явно буде не проти поборотися за цей актив із Рінатом Ахметовим. 

6. Василь Володін

Голова Київської обласної державної адміністрації

Попри складнощі з переформатуванням діяльності влади на Київщині в контексті повноцінного запуску децентралізації, а також активізацію політичних противників на рівні обласної ради, Василю Володіну поки що вдається втримувати свої позиції. Головний успіх голови ОДА – відсутність будь-яких гучних скандалів, за які могли б причепитися його опоненти.

Демонстративна неконфліктність Володіна дозволила йому налагодити зв’язки з усіма громадами області. І це при тому, що він мав неодноразову можливість включити режим «диктатора». Наприклад, тоді, коли мер Білої Церкви Геннадій Дикий самовільно скасував у місті дію постанови про локдаун, але замість цього без шуму та пилу «розрулював» скандальні питання.

Можливості для дипломатичних підходів у Володіна є завдяки тому, що, на відміну від багатьох своїх попередників, він об’їжджає область, комунікує з очільниками громад і намагається сформувати команду на рівні укрупнених районів. Протягом 2021 року він завершив епопею з призначеннями нових керівників РДА. В основному всі вони – його люди. Єдина проблема – у них не надто значні повноваження.

Також важливою перевагою чинного губернатора є підтримка з боку міністра розвитку громад Олексія Чернишова, який уважно слідкує за Київщиною, де сам був головою ОДА, і,власне, за протекцію якого Володін і став очільником області.

Цікаво, що в Київській ОДА Володін демонструє досить жорстку руку. Зокрема, він проявив характер звільнивши заступницю Тетяну Щербак, яка почала вести самостійну гру та займатися самопіаром. Також губернатор змінив майже все керівництво управлінь та департаментів, таким чином, централізувавши владну вертикаль. Це ж стосується його заступників (за винятком «старого» Дмитра Назаренка), які без дозволу Володіна нічого не вирішують.

Порівняно з іншими очільниками області, чинний губернатор досить успішний. Епідемія коронавірусу серйозно вдарила по більшості регіонів, але за соціально-економічними напрямами Київщина таки виявилася кращою. До слова, за відсотком вакцинації населення столичний регіон займає друге місце після Києва.

Але це зовсім не означає, що Володін забетонував собі посаду. Його небажання спілкуватися з представниками облради автоматично ускладнили бюджетний процес на 2022 рік. До того ж в облраді є одразу кілька сил, які хотіли б максимально ослабити президентську вертикаль в області. По-перше, ідеться про Ярослава Москаленка, який давно хоче зробити Банковій пропозицію, від якої та не зможе відмовитися: віддати його людині посаду. По-друге, усередині «слуг» є своя контра у вигляді родини Гуньків. Зрештою багато чого залежить від майбутнього Чернишова. Якщо його переведуть на посаду голови Київської міської держадміністрації, то цілком імовірно, що Володіна чекатиме кар’єрний злет на місце свого патрона.

Але все це в теорії. Поки ж основне протистояння очікується на рівні обладміністрації та облради. Примітно, що воно може відбуватися фактично між представниками однієї й тієї ж владної команди.

7. Анатолій та Наталія Гуньки

Народний депутат України та голова Київської обласної ради

Пертурбації в облраді, які відбулися в квітні 2021 року, дали змогу родині Гуньків суттєво посилити свої позиції. Досі маловідомі персонажі несподівано опинилися у вищій політичній лізі Київщини, що стало можливим передусім завдяки «даху», що стоїть над Гуньками. Не є секретом, що Анатолій Гунько, який грає першу скрипку в родинному підряді, представляє інтереси Віктора Поліщука – украй одіозного олігарха, відомого низкою скандальних проєктів. Мабуть, один із найбільш відомих – збанкрутілий банк «Михайлівський». Ця фінансова установа надавала кредити компаніям Поліщука, які за допомогою шахрайських схем гасили свої кредитні зобов’язання. Після того, як «бульбашка луснула», були ошукані тисячі інвесторів.

Поліщук відомий у столиці будівництвом БЦ «Gulliver», а на Київщині – знищенням радіопередавального центру «Борей» у Броварах напередодні російської агресії. На місці унікального військового об’єкту, який мав змогу передавати сигнал на всю територію України (зокрема, і на окуповані Крим та Донбас), за сприяння міського керівництва Броварів побудували багатоповерхівки. У цьому контексті необхідно зауважити, що з Росією в олігарха Поліщука дуже близькі родинні зв’язки – його дружина є племінницею дружини експрезидента Росії Дмитра Медведєва.

Анатолій Гунько фігурував у кримінальних справах щодо знищення «Борея». Слідство розглядало його як організатора злочинної групи, що незаконно привласнила земельну ділянку площею 96 га, знищивши стратегічне обладнання, що розміщувалося на ній. На суді Гунька відпустили під заставу 1,762 млн грн і заарештували його майно. А потім справа розвалилася: 20 березня 2019 року кримінальне провадження було закрито «у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення їхньої вини в суді та вичерпанням можливості їх отримати».

Як результат – уже з «чистою совістю» Гунько в жовтні 2020 року, представляючи «Слугу народу», переміг на довиборах до Верховної Ради на 208 окрузі (Чернігівська область) і став народним депутатом. Цікаво, що за рік до того він намагатися потрапити в парламент по сусідньому 209 округу від «Батьківщини», але посів третє місце.

Інтереси на Київщині в родини Гуньків – давно. Анатолій Гунько у 2015 році невдало балотувався від партії «Наш край» до Київської облради. Його дружині – Наталії – поталанило більше. Вона стала депутаткою облради від «Радикальної партії Олега Ляшка». До слова, варто звернути увагу на абсолютну політичну «всеїдність» Гуньків.

Отримавши посаду голови облради, Наталія Гунько формально стала однією з ключових фігур області. Але де-факто всіма процесами там орудує її чоловік. Усі кулуарні домовленості з представниками більшості здійснює саме він. Задача пані Наталії полягає в тому, щоб працювати ширмою.

Якщо ж говорити про інтереси Гуньків (читай – Поліщука), то йдеться не лише про земельні та будівельні питання, хоча це, безумовно, ключовий напрямок. Є й суміжні теми, які вкрай хвилюють чинних очільників облради. Наприклад, бажання підім’яти під себе Київську ОДА. Поки що це не виходить, але подейкують, що саме група Поліщука готує інформаційні атаки проти Василя Володіна.

Також важливим для Гуньків є контроль над МВС – органу, який має величезний вплив на любителів побудувати щось незаконно, захопивши якийсь шмат землі. Тому одразу після призначення нового міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, до нього активно дзвонив нардеп-«слуга» Анатолій Гунько. Але досягти результату – узяти владу в Київській обласній поліції – йому не вдалося. Величезні амбіції та наявність ресурсного куратора, а також любов до інтриг, дають Гунькам непогані можливості по максимуму взяти владу в столичному регіоні.

8. Ярослав Добрянський

Перший заступник голови Київської обласної ради

Один із найбільш досвідчених чиновників-бюрократів Київщини – Ярослав Добрянський – після місцевих виборів-2019 розраховував отримати посаду голови облради, але цього не сталося, адже його фракція «За майбутнє» опинилася в опозиції. Наламав дров очільник ЗМ на Київщині Ярослав Москаленко, який, попри високу токсичність, хотів сам за будь-що отримати посаду голови облради. Хоча, якби облраду очолив Добрянський, істотних змін не було би. Але ж, як говориться, понти дорожче грошей…

Другий шанс Добрянський отримав вже у квітні 2021 року – після переформатування більшості та входження до неї фракції «За майбутнє!». Утім, Добрянський, попри сподівання, так і не став головою облради. Передусім тому, що очільникам області – Олексію Чернишову та Василю Володіну – у кріслі голови облради потрібна була людина зі «Слуги народу», бо ж на Банковій неправильно зрозуміють. Як результат – Добрянський отримав посаду першого заступника голови облради.

Але зараз він фактично взяв на себе виконання значної частки функцій голови облради. Пояснюється це не лише непрофесійністю родини Гуньків, але й досвідом і зв’язками самого Добрянського. Так, ще у 2007 році він був призначений головою Згурівської районної державної адміністрації, у 2008 –  Києво-Святошинської РДА, у 2010 – Макарівської РДА, а в 2011 – Бориспільської РДА. До цього також варто додати його постійне депутатство в облраді, яке триває без перерв із 2010 року (при чому це вже третій випадок за три каденції, коли він опиняється в президії), а також роботу першим заступником мера Бучі (2015-2016 роки).

Із огляду на чималий досвід Добрянський на Київщині має величезні зв’язки та вплив. Окрім кулуарних відносин із керівництвом облради, зокрема, із тим же Ярославом Москаленком, чиї бажання та плани Добрянський де-факто виконує, слід також враховувати і його регіональну діяльність. Так, протягом останніх років Добрянський сконцентрувався на процесі децентралізації на Київщині, що дало йому змогу постійно комунікувати з очільниками громад.

У цілому завдяки своєму бекграунду (щоправда, не завжди білосніжно-чистому) у регіонах він має ексклюзивні зв’язки. Наприклад, у Згурівці понад 10 років тому він починав роботу з чинним головою цієї громади Василем Цвиком. Також Добрянський підтримує близькі стосунки з одним із ключових аграріїв Київщини, Героєм України Олександром Мостіпаном – власником торгівельної марки «П’ятачок». Дружба з мером Бучі Анатолієм Федоруком також дає чималий політичний профіт.

Політична «гутаперчивість» Добрянського теж дає йому можливість комунікувати з представниками різних партій і політпроєктів. Справа в тому, що до «За майбутнє» він встиг побути в «Партії регіонів» і «Нашому краї». Водночас в нього теплі стосунки з очільником фракції «Євросолідарності» Георгієм Цагареішвілі, а також із чоловіком голови Київської облради, нардепом від «Слуги народу» Анатолієм Гуньком. 

Усе це дає підстави Добрянському розраховувати на подальше політичне зростання. Він демонструє високу активність у соцмережах. Можемо припустити, що разом із Москаленком вони будуть рухатися в бік Верховної Ради. Але поки їх задача виглядає більш утилітарною – ідеться про повне взяття під контроль обласної ради.

9. Андрій Нєбитов

Начальник Головного управління Національної поліції в Київській області

Попри кардинальні зміни в керівництві Міністерства внутрішніх справ і звільнення Арсена Авакова, яке відбулося влітку 2021 року, Київщина опинилася серед тих областей країни, де різких перестановок регіонального керівництва Нацполіції ніхто робити не став. Незважаючи на чутки та інформаційні «зливи» Андрій Нєбитов, який працює на посаді очільника Головного управління Нацполіції Київщини з липня 2019 року, зберіг свої позиції.

Новоспечений генерал спокійно пережив пертурбації в Києві завдяки високим показникам ефективності роботи, які демонструє поліція Київщини. Під орудою Нєбитова – кращий підрозділ кримінальної поліції в усій Україні.

Загалом йому є чим похвалитися. У 2021 році поліція досягла чимало позитивних результатів. Наприклад, оператори лінії «102» поліції Київщини опрацьовували рекордну кількість повідомлень громадян на добу – 675 тис повідомлень громадян.  У середньому – це 2004 дзвінків на добу та понад 10,5 викликів за годину на 1 оператора, що є найбільшим навантаженням в усій Україні.

Окрема тема – приїзд поліції на виклики громадян. За останні три роки завдяки оптимізації управління нарядами та покращенню матеріально-технічного оснащення збільшено кількість груп реагування патрульної поліції з 66 у 2018 році до 83 у 2021 році. Це сприяло зменшенню часу призначення нарядів на повідомлення з 10 хвилин 58 секунд до 2 хвилин, а час прибуття поліції на місце події скоротився з 35 хвилин до 15 хвилин.

Також у поліції говорять про покращення криміногенної обстановки в області: зменшення розбоїв (на 31,4%), грабежів (на 23,4%), хуліганств (на 21,7%). У 2021 році поліція викрила та скерувала до суду обвинувальні акти щодо найбільшої кількості ОЗГ в історії правоохоронців Київщини. Так, задокументовано злочинну діяльність 40 організованих груп та організацій.

Суттєво покращено ситуацію з поліцейською інфраструктурою на тлі децентралізації. У межах реалізації проєкту «Поліцейський офіцер громади» відкрито 54 поліцейські станції, які надають послуги громадянам, забезпечують правопорядок та вживають заходів щодо попередження злочинів на території області. Також відкрито два центри безпеки у Студениківській та Дмитрівській територіальних громадах. Нині в територіальних громадах уже працюють 87 поліцейських офіцерів. Усього ж до проєкту «Поліцейський офіцер громади» уже долучилися 56 з 69 територіальних громад Київщини. Ще 12 виявили бажання взяти участь в проєкті у 2022 році.

Також показово, що за рік майже на 20% оновлено поліцейський автопарк. Поліцейські Київщини отримали 122 нових автомобілів, 78 із яких надані Національною поліцією України, 11 авто отримано від Київської обласної держадміністрації, 33 виділені об’єднаними територіальними громадами.

Посилено й систему відеофіксації. Зокрема, до інформаційно-аналітичного комплексу «Безпечна Київщина» наразі підключено 896 камер відеоспостереження, 350 із яких мають функцію розпізнавання номерних знаків транспортних засобів. Із вказаних відеокамер 471 встановлено за кошти Київської обласної державної адміністрації, а 425 інтегровані в систему за сприяння органів місцевого самоврядування.

Не дивно, що Київська обласна Нацполіція стала повноцінною кузнею кадрів. Одного з заступників Нєбитова, який відповідав за кримінальну поліцію, – Олександра Шляховського – спочатку відправили керівником Нацполіції Закарпаття, а потім перевели на посаду очільника Львівської обласної поліції. Що ж до Нєбитова, то, схоже, попри різноманітні чутки про вихід на пенсію або переведення в інший регіон, поки що його позиції видаються вельми міцними.

10. Анатолій Федорук

Голова Бучанської громади 

Протягом 2021 року Федорук лише підтвердив позитивне реноме мера  однієї з найбагатших громад Київщини та успішного політика-пристосуванця в одному обличчі. Збереження і навіть посилення впливу передусім пов’язане із досвідом, набутим завдяки довгому перебуванню на посаді (із 1998 року) та обережній роботі без гучних скандалів. Також зарекомендував себе партійно неперебірливим: при всіх президентах Федорук був наближений до владних партій, а зараз представляє політсилу Зеленського «Слугу народу».

Окрім «багатовекторності», очільник Бучі відзначається вмінням використовувати конфлікти на свою користь. Знаючи, що існує боротьба за столицю між мером Києва Віталієм Кличком і вертикаллю Володимира Зеленського, голова обласного відділення Асоціації міст України Федорук став одним із хедлайнерів платформи-конкурента – Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові. Утім, такий конфлікт інтересів не хвилює мера Бучі, який вміє маневрувати поміж великими політичними гравцями, отримуючи зиск для себе.

Демонстрацією готовності співпрацювати з усіма стало й те, що Федорук часто з’являється на публічних заходах разом із колегою по партії, ексжурналісткою «1+1», народною обраницею від 96 виборчого округу Ольгою Василевською-Смаглюк, депутатську діяльність якої пов’язують із одіозним олігархом Ігорем Коломойським.

Реалізування Федорука як політика базується на абсолютній «всеїдності», завдяки якій до Бучанської територіальної громади залучаються значні ресурси. Як результат – із маленького селища на початку 2000-х Буча стала великим містом, а також центром новоствореного району (мав бути в Ірпені).

У Бучі запущено Пластовий вишкільний центр міжнародного значення, а також багатофункціональний спортивний комплекс «Академія спорту». Крім цього, для жителів Бучанської ОТГ запустили човникові електрички до Києва, збудували нові приміщення амбулаторій.

Протягом останніх років у громаді спостерігається позитивна тенденція до збільшення кількості закладів дошкільної освіти. У сільській місцевості забезпечено безкоштовне перевезення до місць навчання дітей дошкільного віку, учнів та педагогічних працівників. До слова, у 2021 році у Бучі відбувся перший із п’яти регіональних форумів «Реформа системи шкільного харчування» за участю першої леді Олени Зеленської.

Варто зазначити, що Міністерство економіки офіційно зареєструвало 48 проєктів індустріальних парків, серед яких є і технопарк «Мироцьке», розташований у громаді Федорука. Успіхом можна вважати й те, що в Монако Бучу визначили містом для проведення Чемпіонату світу з мотокросу.

Усі ці реальні та уявні здобутки дозволяють мерії міста під «шумок» дерибанити землі громади. У Федорука після створення ОТГ та збільшення територій в руках опинилися просто фантастичні ресурси, якими він може фактично самостійно розпоряджатися через міськраду. Остання повністю підконтрольна меру, попри те, що формально там існує опозиція. Але в цьому скликанні вона настільки беззуба та маргінальна, що Федорук може робити з нею все, що забажає.

За ресурсність та лояльність Федорука дуже люблять у високих кабінетах. Яскравим підтвердженням того, що його цінують на Банковій, стало те, що з нагоди 30-ї річниці незалежності України президент Зеленський нагородив міського голову Бучі орденом «За заслуги» ІІ ступеня.

11. Юрій Бойко

Народний депутат України, співголова фракції «Опозиційна платформа – За Життя»

Санкції РНБО проти Віктора Медведчука серйозно покращили позиції Юрія Бойка. Політики конкурували за лідерство в «ОПЗЖ», що дестабілізувало партію на місцях. У Київській області було чимало осіб, що орієнтувалися на Медведчука, але зараз вони підпорядковані Бойку.

Політик продовжує відкрито літати до Москви та поширювати проросійські ідеї серед електорату, що може свідчити про домовленість із «зеленою» командою. У власності Бойка перебуває важливе для обороноздатності країни підприємство – завод «Зоря» у Рубіжному, що виробляє вибухівку. Попри розголос у ЗМІ, незаконно привласнене підприємство не повертають у власність держави.

Основний вплив на Київщину Бойко здійснює через Олександра Качного, який готовий виконувати найбруднішу роботу заради прохідного місця у списку «ОПЗЖ» на наступних виборах. На Качному зав’язана партійна структура проросійської політсили у Київській області, але Бойко може змінити менеджера, якщо той втратить керованість.

Свою проросійськість Бойко демонструє не тільки в риториці, а й естетичних уподобаннях. У селі Вишеньки для політика побудували «тєрємок» у класичному кацапському стилі з дерев’яними різьбленнями і півниками. Ходять чутки, що в тому маєтку тривалий час жили трансгендери з Малазії, що задовольняли сексуальні бажання віп-гостей Бойка.

Як важковаговик газового ринку, Бойко впливає на стабільність роботи «Київоблгазу». Варто зауважити, що енергетичний ринок контролювали різні проросійські групи, які завжди конкурували між собою. Одну з таких груп представляв Бойко, який може ситуативно об’єднатися з Ахметовим у боротьбі з Офісом Президента.

12. Василь Хмельницький

Олігарх, засновник «K.Fund», народний депутат України ІІІ, IV, V, VI, VII скликань

Група наближених осіб до олігарха Василя Хмельницького не втрачає бажання взяти під контроль найбільше місто області. Хоч у 2020 році Микола Бабенко програв перегони чинному міському голові Геннадію Дикому, Хмельницький не списав його з рахунків. Незабаром нардеп знову активізується в Білій Церкві, адже в парламенті він не особливо ефективний.

Олігарх активно розвиває будівельний бізнес. Цього року він націлився на територію столичного заводу «Більшовик», який Фонд держмайна виставив на приватизацію. Завдяки кулуарним домовленостям компанія Хмельницького виграла аукціон, проте конкуренти олігарха нагадали, що він опосередковано володіє активами Іркутської нафтової компанії (Росія). За даними ЗМІ, купівля території заводу може не відбутися, адже голова ОП Андрій Єрмак пообіцяв, що столична земля відійде Аднану Кивану – одеському забудовнику сирійського походження.

Біла Церква необхідна Хмельницькому як опорне місто для ведення бізнесу. Там уже зосереджений його індустріальний парк, завод «Трібо» та «Біофарма». Варто розуміти, що оточення олігарха націлене на чималий бюджет міста, доступ до якого можна отримати лише за умови успішно проведеної виборчої кампанії.

Ширяться чутки про можливість придбання Хмельницьким Білоцерківської ТЕЦ та шинного заводу «Rosava», які належать структурам Костянтина Жеваго. Останнього прицільно знищує команда Зеленського, щоб відібрати гірничо-збагачувальні комбінати на Полтавщині. У Хмельницького ж поки «імунітет» – із президентом вони куми, тому олігарх обов’язково використає цей момент для розбудови власної бізнес-імперії.

13. Олександр Качний

Народний депутат України

Із закриттям на початку 2021 року каналів Віктора Медведчука знизилася і впливовість, і політична публічність Олександра Качного. Нардеп від ОПЗЖ залишається рупором проросійських наративів, за що його власне й цінують у політсилі. Попри токсичність Качного, останні місяці він часто з’являється на різних політичних шоу, де чітко відпрацьовує роль опозиційного депутата.

Хоч Качний і перемістився в парламент, він зберігає вплив на столичну область, зокрема через фракцію ОПЗЖ у Київоблраді. Проросійська політсила спочатку разом зі «Слугою народу» та «Батьківщиною» формувала коаліцію, але зараз опинилася за бортом. Щоправда, дуже формально, адже за вигідні рішення депутати голосують попри абсолютно різну партійну ідеологію. Багато ключових рішень приймаються в тіньовому офісі Качного, що знаходиться навпроти будівлі КОДА.

Інтереси Качного на Київщині представляють найближчі соратники – депутати облради Юрій Чередніченко та Валерій Ксьонзенко. Останній, хоч і втратив посаду заступника голови КОР, зберігає неформальний вплив на ситуацію в раді. Щодо Чередніченка, то він як раніше залишається «смотрящим» за ринком маршрутних перевезень області. Попри переформатування більшості в облраді, ставленик ОПЗЖ Ігор Григоренко залишається на посаді начальника управління пасажирських перевезень. Це ще одне підтвердження того, що переділ відбувся тільки у сфері інтересів Костянтина Бондарєва.

Одне з головних досягнень Качного за поточний рік – налагодження комунікації з родиною Гуньків, які керують облрадою під прапорами партії Зеленського. Попри абсолютно різну партійну приналежність, згаданих політиків називають «рукою Москви», тому нічого дивного в цьому союзі немає.

14. Андрій Засуха

Депутат Київської облради, голова Київського об’єднання Асоціації футболу

Протягом 2021 року родина Засух успішно просувалися одразу в чотирьох напрямках. Йдеться про бізнес, політику, спорт та благодійність. Колишній голова Київської ОДА Анатолій Засуха (з  1996 по 2005 рік) та його дружина Тетяна Засуха, яка тричі була народною депутаткою і має звання «Герой України» зараз не є дуже публічними особами, але зберігають вплив на значній території Київської області – в укрупнених Білоцерківському, Фастівському та Бучанському районах. Фронтменом родини виступає їх син – Андрій.

Так, з його ім’ям пов’язаний стрімкий розвиток футбольної команди «Колос» з рідного села Засух Ковалівки. У сезоні 2020-2021 року єдина сільська команда у Вищій Лізі Чемпіонату України з футболу зайняла четверте місце і грала в єврокубках.

Також якщо говорити про спорт, то Андрій Засуха зумів реалізувати надважливе рішення про об’єднання Київської міської та Київської обласної організацій у найбільшу в Україні регіональну асоціацію футболу, яку він і очолив. За його сприяння в рамках роботи Асоціації впродовж 2021 року побудовано низку спортивні об’єктів, зокрема, стадіони та спортивні майданчики у селах.

Окрім спорту сім’я продовжує займатися благодійністю. Так, протягом 2021 року на це було витрачено близько 30 млн грн.

Компанії родини Засух – зокрема, флагман бізнесу, агрокомпанія «Світанок» – за поточний рік сплатили податків на понад 172 млн грн. Не обійшлося й без надзвичайних ситуацій – у вересні сталась надзвичайна подія на цукровому заводі в селищі Саливінки, в результаті якої працівники отримали опіки, однак власники оперативно відреагували на подію, виплативши компенсації своїм робітникам та допомігши їм у лікуванні.

За активної участі Андрія Засухи як депутата обласної ради Васильківську лікарню вдалося зробити опорною, що дасть потужний поштовх розвитку медицини на Васильківщині. На Засух в облраді орієнтується низка депутатів з різних політсил. Ця група бере участь у розробках багатьох важливих обласних програм розвитку.

15. Леонід Глиняний

Депутат Київської облради, бізнесмен

Леонід Глиняний уже дві каденції поспіль є депутатом Київської обласної ради й офіційно вважається одним із найзаможніших та найвпливовіших народних обранців Київщини.

Основна частка його активів знаходиться у Білоцерківському районі, зокрема ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» і ТДВ «Шамраївський цукровий завод». Окрім того, депутат був главою та членом наглядової ради АТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль», яку пов’язують із одіозним мільярдером-втікачем Костянтином Жеваго. Саме через те, що Глиняний має вплив на низку депутатів облради, декілька років поспіль ТЕЦ, яка постійно перебуває в напівзбанкрутілому стані, отримувала щорічну безповоротну матеріальну допомогу на десятки млн грн фактично за кошти жителів Білої Церкви.

Леонід Глиняний має власний благодійний фонд та відомий як меценат, який підтримує проєкти в галузях освіти, охорони здоров’я та культури. Йому з легкістю вдається контролювати ситуацію в Сквирській та Білоцерківській міськрадах. Пророкують, що саме за його сприяння в керівництві останньої незабаром відбудуться зміни.

Наразі у Глиняного є всі шанси вдало балотуватися в депутати Верховної ради України, якщо йому вдасться забезпечити правильну розстановку кадрів у межах округу. Варто згадати, що до цього бізнесмен уже робив спроби отримати мандат народного обранця, однак перший раз безуспішно, а другий раз він знявся на користь свого опонента Віталія Гудзенка.

А приводів недовіряти депутату в жителів Київщини вистачає. У КОР Глиняний є членом комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і, схоже, цим успішно користується. Нещодавно у ЗМІ з’явилася інформація про те, що депутат зміг отримати в оренду на 49 років мисливське господарство у «Білоцерківському лісгоспі» на досить пільгових умовах – сплачуючи всього 1 грн за гектар. Через такі сумнівні угоди держбюджет недоотримує значні кошти.

16. Олександр Дубінський

Народний депутат України

Для Дубінського 2021-й – рік випробувань: Мінфін США запровадив санкції через звинувачення у втручанні в американські вибори, блокують YouTube-канал, виганяють із фракції «Слуги народу», позбавляють посади очільника обласного осередку політсили Президента, а також виключають із партії «зелених» за «порушення статуту та непокору керівним органам партії».

Де-юре Дубінський залишився на вулиці, але де-факто завдяки високій активності зумів зберегти позиції у столичному регіоні: ніхто навіть і не зрозумів, чи виганяли близького соратника Коломойського з політсили Зеленського.

У цьому плані Дубінський зарекомендував себе вельми непоганим політиком-кулуарником: під час місцевих виборів уміло домовився з усіма, кому зрештою продав франшизу, а також провів низку людей в облраду. Примітно, що він зберіг вплив на «своїх» навіть після нібито послаблення позицій.

До слова, нардеп постійно ходить на засідання облради разом із кумом, земельним схемником Олександром Горбачовим та контролює всі важливі голосування.

Щоправда, санкції з боку США призвели до того, що ексжурналіст «плюсів» Дубінський неабияк зменшив свою медіаактивність. Подейкують, що про це його буцімто попросив Коломойський. Власне, скандальні та гучні заяви депутата завдавали чимало шкоди Ігорю Валерійовичу. І в разі продовження медіавійн збитки для олігарха могли б бути вкрай серйозні.

Про політичні апетити Дубінського свідчить той факт, що вже зараз він постійно проводить зустрічі з виборцями округу поза його межами, а також установив велику кількість «жовто-чорних» рекламних палаток у найбільших містах столичної області: Вишневе, Боярка, Обухів, Васильків.

Очевидно, що в наступних виборах, де кандидатам потрібно буде набрати загальнообласні голоси, Дубінський спробує свої сили. Але станом на зараз він надзвичайно токсична персона, якому буде дуже складно знайти собі місце у прохідній партії.

17. Геннадій Дикий

Голова Білоцерківської громади

Поточний рік для мера Білої Церкви закінчується під знаменом постійних протистоянь на місцевому рівні. Головна проблема – відсутність більшості, а звідси й залежність від інших політичних гравців. Зараз Дикий не має впливу на левову частину депутатського корпусу, тому основні питання доводиться виконувати за вказівкою «згори». Наразі йому вдається уміло балансувати, але в будь-який момент голова може отримати недовіру, а тоді влада перейде до секретаря.

Говорять, що скороминущі проблеми зі здоров’ям час від часу вибивають мера з правильної дороги. Тоді управління містом переймає його дружина, яка й без того має неабиякий вплив на кадрову політику. Зараз основну частину поточної роботи виконує довірена особа мера Інна Новогребельська, що працює його заступницею. Варто зазначити, що на інших заступників міський голова не впливає, адже вони нав’язані політичними групами.

У листопаді Дикий отримав «кота в мішку» у вигляді Олексія Копишинського, якого протягнули на посаду начальника Управління з питань молоді та спорту. У кримінальних колах його називають «Льоша качок», а раніше він часто підпрацьовував «тітушкою» на різних акціях. Є велика ймовірність, що Копишинський очолить силове крило секретаря міськради Киришуна.

Через остаточну втрату Князєвим впливу на МВС, у Дикого може бути чимало проблем по кримінальних справах, що були порушені за всі роки перебування на посаді. Незакриті провадження посилюють політичну несамостійність Дикого та слугують беззаперечним аргументом у переговорних процесах не на його користь.

18. Олексій Хоменко

Керівник Київської обласної прокуратури

Після того, як у листопаді 2020 року замість Максима Киричука, близького до Ярослава Москаленка, посаду очільника обласної прокуратури отримав Олексій Хоменко, в столичному регіоні відбулися досить серйозні кадрові ротації. Хоча стався й один цікавий прецедент – попередник Хоменка Киричук формально залишився працювати в області вже на посаді першого заступника голови прокуратури, але він на роботі практично не буває.

Але в цілому варто говорити про серйозне перезавантаження. При цьому у специфіці нових призначень велику роль зіграв кар’єрний бекграунд Хоменка. До призначення на посаду керівника Київської обласної прокуратури він працював керівником Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону і є креатурою заступника генпрокурора Максима Якубовського, який завжди опікувався системою військових прокуратур, а зараз є заступником Генерального прокурора і очолює Головну військову прокуратуру України.

Олексій Хоменко підтягнув в область досвідчених високопоставлених військових прокурорів. Зокрема, після укрупнення органів прокуратури на голів міжрайонних органів Хоменко призначає дуже поважних осіб. Наприклад, Фастівську «міжрайонку» очолив колишній начальник прокуратури сил АТО Олег Сенюк – вкрай поважна фігура у військовій прокуратурі.

Серед результатів діяльності прокуратури варто виділити кілька моментів. За 2021 рік прокурорами до суду скеровано 244 кримінальних провадження про корупційні правопорушення, 81 – у бюджетній сфері, 38 – у земельній сфері. Ключове питання – повернення військових об’єктів та землі. Реально прокурорами повернуто у державну і комунальну власність та попереджено незаконне надання земельних ділянок загальною площею 1117 га.

Також у прокуратурі скерували 16 обвинувальних актів щодо голів та депутатів ОТГ. Найбільш резонансні – корупційні справи за участю голів Баришівської та Димерської громад.

Водночас Хоменко залишається непублічною особою, за понад рік на посаді так і не дав жодного інтерв’ю. Проблем у нього вистачає – спостерігається нехватка кадрів: на жаль, робота в прокуратурі Київщини не є престижною і більшість прокурорів воліють працювати в Києві. Є нюанси з суспільною комунікацією: на відміну від поліції, відсутність повноцінної обласної прес-служби та прес-секретарів районних прокуратур, не дає можливості прокуратурі публічно демонструвати свої успіхи та пояснювати недоліки.

19. Андрій Мотовиловець

Народний депутат України, очільник Київської обласної організації партії «Слуга народу», перший заступник голови фракції «Слуга народу»

Після того, як Дубінського «попросили» із партії Зеленського, його місце в обласному осередку зайняв Мотовиловець. Це один із ключових виконавців волі Банкової у Верховній Раді. Спочатку був членом комітету з питань свободи слова, а з червня 2020 року – комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Варто зазначити, що до обрання депутатом Мотовиловець працював операційним директором та першим заступником директора ДП «Prozorro.Продажі», а також радником Міністра інфраструктури Володимира Омеляна (на громадських засадах).

Народний обранець неодноразово фігурував у скандалах. Передусім у так званих «плівках Халімона» (липень 2020 року), де нардеп Павло Халімон нібито вимагає хабар у розмірі 40 млн грн за сприяння у веденні аграрного бізнесу на Чернігівщині.

Тоді ж виник конфлікт між «слугами» та представниками «Європейської солідарності». Останні заявили, що Мотовиловець підняв руку на народну обраницю Марію Іонову. Сам же депутат це заперечив і навіть був готовий переказати 100 тис грн у благодійний фонд, якщо його провину доведуть. Через тиждень після інциденту Мотовиловець із парламентської трибуни вибачився перед депутаткою за те, що «торкнувся її руки».

У листопаді цього року Мотовиловець офіційно став першим заступником голови фракції (на цю посаду його «запросив» Давид Арахамія). Подейкують, що насправді депутат уже давно входить до керівництва президентської сили, формує порядок денний у парламенті та визначає пріоритетність законопроєктів. 

Як повідомили наші джерела, просував його на Київщину заступник голови Офісу Президента Кирило Тимошенко. Щоправда, із очільником ОП Андрієм Єрмаком у Мотовиловця теж «рівні» стосунки, що посилює політичний вплив нардепа.

20. Тетяна Семенова

Депутатка Київської обласної ради, перша заступниця голови КОР VIII скликання

Наприкінці 2021 року більшість в облраді знову опинилася в «підвішеному стані». Уже вдруге за рік. У квітні 2021 року відбулася зміна більшості, завдяки чому Семеновій вдалося повернутися у президію головного представницького органу столичного регіону. Варто зауважити, що це виглядало досить штучно, оскільки партія, яку представляє депутатка, – «Європейська солідарність» – знаходиться в жорсткій опозиції на загальнодержавному рівні. Як результат – політична шизофренія, наприклад, депутат політсили Порошенка Горковенко гостро критикує владу та «слуг», а сам же входить із ними в більшість. Щоправда, наприкінці року ЄС почали бойкотувати засідання облради, і все йде до того, що склад президії може змінитися.

Величезною перевагою Семенової є колосальний досвід у місцевому самоврядуванні та державній службі: із 2006 року двічі обиралася головою Ясногородської сільської ради, згодом очолювала Макарівську РДА, була депутаткою Київської облради та займала там посаду першого заступника, а з липня 2020 року до кінця каденції минулого скликання виконувала обов’язки очільника ради. До слова, до неї часто приходить радиться чинна голова Київоблради Наталія Гунько.

В обласній раді вона координує питання медицини, соціального захисту, культури, спорту, освіти. Семенова є членом Госпітальної ради та активно бере участь у розробці Плану розвитку госпітального округу Київської області на 2021-2023 рік. Варто зазначити, що цьогоріч було повністю оновлено парк екстреної медичної допомоги, а також створено Центр паліативної та хоспісної допомоги у Клавдієво та Лікарню ментального здоров’я у Ворзелі.

Депутатка активна не лише в облраді, але й на своєму окрузі, із керівництвом якого постійно підтримує зв’язок. Крім цього, опікується вихованцями Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей у селі Копилові Макарівського району.

Рівень упізнаваності Семенової, її значний досвід, а також велика підтримка жителів Макарівщини та сусідніх громад навіть у разі переформатування більшості в облраді дають політикині всі шанси поборотися за мандат депутата Верховної Ради.

21. Сергій Заяць

Начальник Головного управління СБУ в Києві та Київській області

Головний СБУшник Києва та області Сергій Заяць залишається одним із найменш медійних посадовців столичного регіону, не спілкується з пресою та не дає інтерв’ю. Відомо, що він має значний досвід роботи в силовій структурі та оперативний стаж. Маючи серйозний вплив на більшість процесів у Київській області, Заяць залишається рівновіддаленим від головних політичних гравців.

Відразу після призначення на посаду з’явилися чутки, що Заяць пов’язаний із головою Офісу Президента Андрієм Єрмаком. До переведення на Київщину він керував Івано-Франківським відділенням СБУ, а зміні місця роботи сприяв радник Єрмака Микола Беззубенко. Була інформація, що попередника Заяця Олега Головаша звільнили за підозрою в корупції, проте всі звинувачення виявилися безпідставними.

Головним завданням служби залишається захист суверенітету, територіальної цілісності та державних інтересів. Рядові співробітники служби у щоденному режимі протидіють агресії Росії та гібридній війні, захищають об’єкти критичної інфраструктури та здійснюють контррозвідувальну діяльність. Саме від ефективної роботи працівників спецслужби залежать державна безпека і внутрішня стабільність у країні.

При цьому співробітники служби намагаються слідкувати за територіальними громадами області, що отримали значні повноваження у зв’язку з децентралізацією. Відсутність належного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування призвела до перевищення повноважень їх керівниками, особливо в земельній сфері. Пресцентр СБУ регулярно звітує про затримання хабарників, серед яких трапляються голови ОТГ та їх близьке оточення, особливо в наближених до Києва громадах. 

22. Віталій Кличко

Мер Києва, голова Асоціації міст України

Сьогодні перед Кличком – два виклики: втриматися на посаді голови КМДА та розширити межі столиці. Наразі ведеться активна боротьба за Біличанський ліс навколо смт Коцюбинське, приєднання території якого до Києва дасть можливість інтенсивно забудовувати столицю й надалі.

Столичний регіон залишається ключовим для Кличка, а комунікація із обласною владою – це рятівне коло в ситуації з хаотичними забудовами Києва. Тим паче, що сміттєві полігони, водогін, каналізації тощо часто розташовані саме в області.

Варто зазначити, що завдяки бездарній політичній роботі Артура Палатного політсила УДАР фактично звела нанівець результат блискучої перемоги на місцевих виборах 2010 року, а також один із найкращих показників 2012 року. Цілком закономірно, що особистий рейтинг Кличка знизився, але при вмілому підході шанси перемогти є.

Чинний мер Києва очолює Асоціацію міст України, що є одним із елементів боротьби мерів за виживання. Це означає, що в разі адекватного переговорного процесу та співпраці він може розраховувати на мінімальний, але достатній для перемоги УДАРу адмінресурс мерів. 

Говорячи про перспективи подальшої діяльності Кличка, слід урахувати його серйозні зв’язки у США та Європі, особливо в Німеччині, що, безумовно, можуть вплинути на те, що він буде одним із потенційних кандидатів на посаду президента. Щоправда, розглядається і варіант залучення в політичну роботу його молодшого брата – Володимира. 

23. Володимир Карплюк

Ексмер Ірпеня, лідер партії «Нові Обличчя»

Попри відсутність офіційної посади в державній системі влади Карплюк продовжує намагатися посилити контроль над політичною ситуацією в Приірпінні. Його ціль цілком зрозуміла – спробувати розширити плацдарм за межі Ірпеня та околиць.

Власне, в Ірпені Карплюк владу успішно зацементував. Його партію «Нові Обличчя» тут представляє мер Ірпеня Олександр Маркушин, а в Ірпінській міськраді «Нові Обличчя» є основою більшості. Також партія Карплюка представлена фракціями у Бучанській районній раді, Бучі, Гостомелі, Вишневому, Бородянці та Коцюбинському.

На Карплюка політично орієнтовані мер Боярки Олександр Зарубін та Коцюбинський селищний голова Сергій Даніш. Останній виконує функцію «торпеди» у протистоянні за ліси навколо Коцюбинського. Задля взяття під контроль сотень гектарів зеленої зони Карплюк «зчепився» з Ярославом Москаленком та іншими обласними політичними гравцями, що орієнтуються на мера Києва Віталія Кличка.

Також Карплюк активно готується до парламентських виборів, зосередившись на Ірпені, Бучі, Вишневому, Макарові та Бородянці. Різні політичні партії пропонують свою франшизу. Подейкують, що завдяки дружбі з нардепом Сергієм Тарутою він може опинитися в «Батьківщині». Є й інший варіант – нова партія ексспікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. Останній гарно комунікує з Карплюком.

Важливим кроком для Карплюка стало те, що він публічно зайшов у великий будівельний бізнес. Разом зі своїм партнером Володимиром Співаком заснував товариство «ВІДВАЖНИХ», яке здало в експлуатацію ЖК «CENTRAL HOUSE» та ЖК «Novator Irpin». У 2022 році товариство планує здати ЖК «BURGUNDIA» і оголосити про нові будівельні проєкти. Карплюк також став партнером інвестиційної групи «MOLODIST», що наразі споруджує ЖК «Молодість», ЖК «Олімп», ЖК «Фаворит Premium», ЖК «IRPIN City», ЖК «Chekhov Park» та ЖК «Атмосфера».

24. Георгій Цагареішвілі

Депутат Київської облради, бізнесмен

Георгій Цагареішвілі з 2015 року є депутатом Київської обласної ради, а з березня 2018 й головою найбільшої фракції КОР – «Європейська солідарність». На місцевих виборах 2020 він працював в команді народної депутатки від ЄС Вікторії Сюмар, яка координувала виборчу кампанію партії у Київському регіоні. Завдяки їхнім спільним зусиллям представники «Євросолідарності» очолили 10 територіальних громад області та отримали 25 мандатів у Київоблраді.

Також Цагареішвілі вже понад 10 років є генеральним директором «Інвест Капітал Девелопмент», що надає повний спектр послуг з девелопменту проєктів, власником будівельної компанії «Нове століття груп» та ще низки товариств. Активно співпрацює і зі своїм двоюрідним братом – київським забудовником та ексдепутатом Левом Парцхаладзе.

Окрім того, народний обранець займається волонтерською діяльністю. Він заснував «Міжнародний благодійний фонд «Надійний тил», що забезпечує бійців зони АТО\ООС гуманітарною допомогою. А з початком епідемії COVID-19 очолив Волонтерський штаб «Європейської Солідарності» в Київській області.

Георгій Цагареішвілі володіє великим потенціалом для того, аби стати регіональним лідером, однак веде занадто слабку публічну політику. У фракції, яку бізнесмен очолює, є депутати з іменами значно відомішими жителям Київщини, а тому великої підтримки серед народу він не має.

Вплив Цагареішвілі поширюється на кадрову ситуацію в області та рішення депутатів облради. Однак, як тільки найвпливовіші члени «Європейської Солідарності» – Петро Порошенко, Віталій Ярема, Ігор Кононенко та Вікторія Сюмар – відмовляться надавати підтримку своєму кулуарному ставленику, політична кар’єра Георгія Цагареішвілі може зазнати краху. Для того, аби вберегти свою владу, депутату варто більше комунікувати з жителями регіону, як незалежному політику, а не придатку певної політичної сили.

25. Олександр Мостіпан

Бізнесмен

Олександр Мостіпан – один із найвпливовіших та найуспішніших бізнесменів Київської області. Аграрним сектором він займається вже більше 20 років і з кожним днем збільшує та вдосконалює власне виробництво. За президентства Віктора Ющенка Мостіпан був удостоєний звання Герой України, а цьогоріч за особливий внесок в аграрний розвиток держави Міністерство агрополітики назвало його одним із 53 видатних аграріїв часів незалежності.   

Підприємцю належить група компаній «Нива Переяславщини», яка займається вирощуванням та зберіганням зернових, виробництвом комбікормів, відгодівлею свиней,  м’ясопереробкою та реалізацією продукції ТМ «П’ятачок» у власних магазинах та більшості великих торгових мереж. Компанія має 12 сучасних свинокомплексів, а її земельний банк складає близько 23 га. Цього року на 13 Міжнародному конгресі «Прибуткове свинарство» «Нива Переяславщини» отримала відзнаку «Лідер галузі – 2021».

Та на цьому Олександр Мостіпан не збирається зупинятися. У 2021 році за найновішими технологіями побудував завод рендерінгу. Наразі він будує новітній завод із виробництва м’ясо-кісткового борошна та нарощування елеваторних потужностей і вже оголосив про намір створити ще один м’ясокомбінат. У минулому році компанія Мостіпана також отримала відзнаку ДФС як сумлінний платник податків, сплативши до бюджетів усіх рівнів понад 200 млн грн, натомість цьогоріч ця сума зросла до 312.

Бізнесмена називають аграрієм європейських стандартів, адже група його компаній працює за датськими технологіями. Окрім того, він чи не перший в Україні почав широко використовувати вакуумне пакування для своєї продукції, чим спонукав вийти на новий рівень і конкурентів.

Олександр Мостіпан продовжує впливати на політичну ситуацію в усіх громадах, де розміщені його активи. А також піклується про те, щоб на цих територіях був забезпечений правопорядок. Саме він посприяв ефективній реалізації проєкту «Поліцейський офіцер громади» в Студениківській ОТГ.

26. Дмитро Назаренко

Перший заступник голови Київської ОДА

Попри цьогорічну зміну кадрів серед заступників голови Київської ОДА, Дмитро Назаренко залишився на своєму місці. Він входить у команду голови КОДА Василя Володіна та є незамінним кадром завдяки своїй неконфліктності та умінню чітко виконувати поставлені доручення.

За весь час перебування на Київщині Назаренко не потрапляв у гучні скандали, що дозволило спокійно працювати при двох президентах та п’ятьох губернаторах. При цьому він залишається найбільш помітним серед інших заступників. Зараз у КОДА Назаренко курує важливий напрямок – будівництво автомобільних доріг. На Київщині в рамах президентської програми «Велике будівництво» проводиться капітальний ремонт багатьох автошляхів, тому Назаренко залишається однією з ключових осіб у цій історії.

За інформацією різних джерел, сімейний бізнес Назаренків на Сумщині пов’язаний із газовиками з орбіти проросійського нардепа Андрія Деркача. Раніше були чутки, що Назаренка розглядали на посаду голови Сумської ОДА, проте він залишився працювати на Київщині. Чиновника проводить досить багато бюрократичної роботи, часто кулуарної, активно їздить по області, але в основному супроводжує голову ОДА.

Наразі впливовість Назаренка обмежується його зручністю для керівництва області. Проте досвіду та зв’язків Назаренка достатньо, щоб у разі можливої зміни голови КОДА зайняти його місце. При цьому зрозуміло, що Назаренко не може бути самостійною фігурою, зважаючи на «живучість» у стінах Київської ОДА. За ним стоять серйозні гравці, для яких молодий бюрократ вирішує численні питання у столичному регіоні. 

27. Олег Іваненко

Депутат Київської обласної ради, паралімпієць

Олег Іваненко вже другу каденцію поспіль є депутатом Київської обласної ради та вважається одним із найсильніших політиків у Київській області.  Також він відомий як приватний нотаріус. У 2018 році Нотаріальна палата України визнала його кращим у своїй справі. При цьому він надає безкоштовні консультації громадянам і депутатам Броварської міської ради та активно підтримує військових України, як в зоні АТО/ООС, так і під час їхньої реабілітації.

У 2019 році броварчанин балотувався до Верховної Ради, однак зайняв друге місце в окрузі. Декількох відсотків голосів йому не вистачило і на перевиборах міського голови Броварів 2021 року. Тоді перемогу вчергове здобув Ігор Сапожко. На думку Іваненка, причина його поразки – застосування брудних виборчих технологій опонентами.

Нині депутат продовжує вести роботу в громаді та відстоює інтереси соціально незахищених верств населення. Показово, що його активність поширюється не лише на Бровари, а й на весь район. Із 2005 Іваненко є головою ГО «Всеукраїнська громадська організація людей із інвалідністю «Прагнення». Спільно з «Центром реабілітації інвалідів» вони реалізували вже декілька десятків соціально важливих проєктів, зокрема «Безбар’єрна Україна», «Волейбол сидячи» тощо. Також він був членом Національної параолімпійської збірної з плавання, отримав нагороду «Гордість країни» у номінації «Особисті досягнення» та встановив низку рекордів України.

Перевагами Іваненка серед інших депутатів КОР є те, що він дійсно любить та вміє працювати з виборцями. Народний обранець особисто об’їжджає громаду, спілкується з її жителями та вирішує їхні нагальні проблеми. Тому незалежно від того, до якої політичної сили він буде належати завтра, його електорат залишиться з ним. Саме така публічність та присутність серед народу – запорука успіху Олега Іваненка.

28. Юрій Косюк

Олігарх, голова правління агрохолдингу «МХП», Герой України

Попри складну економічну ситуацію, поточний рік виявився вдалим для Косюка. Світовий тренд на недороге дієтичне харчування сприяв зросту попиту на курятину, найбільшим виробником якої в Україні є компанія «МХП». Статки олігарха зросли майже на третину, у порівнянні з минулим роком. Цікаво, чи не сприяли цьому гучні вечірки за участі членів партії Зеленського, колишніх та чинних міністрів?

Не обійшлося в Косюка і без провалів. У серпні 2021 року в «МХП» заявили, що відмовляються від бренду «Наша Ряба», а замість нього на ринку з’явилася «Та сама курочка». Проте вже за місяць на прилавки магазинів повернули «Нашу рябу» – маркетинговий хід не спрацював. Народ не сприйняв креатив Косюка і його піарників, в результаті чого продажі обвалилися. 

Косюк нещодавно заявив про плани «МХП» за 10-15 років перейти від виробництва сировини до виробництва їжі. Перші кроки в цьому напряму зроблені – по всій Україні відкриваються гастростудії «Секрети шефа», шаурменні «Doner Market» і магазини «М’ясомаркет».

Попри те, що Косюк усіляко співпрацює з центральними ЗМІ, аби мінімізувати негатив щодо свого бізнесу, він потрапив у вкрай неприємний скандал. Справа в тому, що перед Косюком постало серйозне питання, яким чином збільшувати земельний банк, але при цьому обійти наявні обмеження. У компанії вирішили купувати землю через своїх працівників, а потім оформляти з ними договори оренди. Журналісти зазначили, що ідея Косюка полягає в тому, що після того, як в Україні дозволять купувати землю юридичним особам, «МХП» викупатиме всі землі у своїх же підлеглих.

Основні активи «МХП» на Київщині зосереджені у Миронівці, де інтереси олігарха представляє Олександр Жукотанський. Син останнього став депутатом Київської облради від «Солідарності» у 2020 році. Косюк посилює свій контроль над Миронівською громадою: наприкінці листопада 2021 року заступником міського голови Миронівки стала людина з команди Косюка – Петро Сокирко. Цілком можливо, що його в майбутньому поставлять очільником ОТГ замість Віталія Савенка. 

29. Кирило Тимошенко

Перший заступник керівника Офісу Президента

Кирило Тимошенко – один із небагатьох представників першого «ешелону» призначень Володимира Зеленського, зроблених одразу після перемоги на виборах, що зберігає владу на Печерських пагорбах і донині.  Багатьох інших довірених осіб президента, зокрема Андрія Богдана, Сергія Трофімова, Олексія Гончарука, уже давно відправили у відставку. Натомість Тимошенко і досі є однією із важливих фігур, якому довірили курувати роботу найвідомішого, найрозпіаренішого та, на думку багатьох експертів, вельми корупційного політичного «дітища» Зеленського – «Велике будівництво».

Тут перетинаються інтереси Тимошенка та Олексія Чернишова. Для обох політиків робота в команді взаємовигідна: в Офісі Президента Тимошенко особисто займається «Великим будівництвом» та звітує про виконану роботу Володимиру Зеленському, а Чернишов натомість має можливість і далі курувати Київську область.

Окрім цього, Кирило Тимошенко впливає на призначення «потрібних» людей на рівні районних адміністрацій та департаментів, які займаються будівництвом та будуть реалізовувати проєкт.

У ЗМІ з його ім’ям пов’язаний гучний скандал із покупкою величезного особняка на Київщині, який він оформив на дружину. За різними оцінками, вартість будинку складає приблизно 10 млн грн. Згідно із декларацією, Тимошенко може дозволити собі такі витрати, адже тільки готівкою вони з дружиною зберігають 1,3 млн доларів, а ще 100 тис тримають на депозитах. Де перший заступник голови Офісу Президента, який прийшов у політику з невеликого бізнесу по відеопродакшену, взяв такі кошти, не дуже зрозуміло. Сам політик заявив, що будинок коштує близько 5 млн грн, а його дружина, яка займається бізнесом, може дозволити собі купувати таку нерухомість навіть кожного року. Тимошенко каже, що нічого не приховує від держави. Та беруть сумніви, що більшість українців повірили топ-чиновнику.

30. Олена Виноградова

Начальниця ГУ ДПС у Київській області

Посаду начальниці ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова обіймає з грудня 2020 року. Вона керує одним із ключових органів, від діяльності якого залежить фінансова безпека нашої країни. Пріоритетом служби залишається впровадження нових сервісів для максимального спрощення та прозорості оподаткування, а також забезпечення рівних прав для всіх платників.

Наразі триває реформування податкової служби, що покликане мінімізувати корупційні ризики, покращити якість та кількість надання послуг платникам податків, забезпечити повну відкритість та нівелювати дублюючі функції в податкових органах.

Керівництво податкової служби області регулярно проводить зустрічі з представниками громад, щоб інформувати про наявні резерви наповнення місцевих бюджетів. За допомогою медіа-ресурсів співробітники ДПС Київщини інформують мешканців області про новації податкового законодавства та отримують пропозиції, що сприяють спрощенню адміністрування податків, зменшенню податкового навантаження тощо.

Співробітниками податкової служби Київщини була розроблена програма, яка дозволяє відразу встановлювати номер розрахункового рахунку, куди має сплачуватися податок. Для цього достатньо обрати громаду, а потім податок, який потрібно сплатити.

ДПС Київщини реалізовує амбітний проєкт фінансової грамотності для дітей. Це курс відеоуроків, де самі діти пояснюють, що таке гроші, податки і загалом говорять про все, що стосується податкової системи, але доступною мовою. Таким чином працівники ДПС не тільки забезпечують наповнення державного бюджету, а й працюють із податковою свідомістю молоді.

31. Лариса та Вікторія Ільєнки

Депутатка Обухівської міської ради, підприємиця; депутатка Київської обласної ради

Лариса Ільєнко не приховує амбіцій щодо повного контролю Обухівської громади, а слабкі позиції чинного міського голови Олександра Левченка тільки підігрівають ситуацію. Минулого року Ільєнко програла виборчі перегони за крісло мера, проте з політичного процесу не випала, ставши депутаткою міськради. Завдяки впливу на обласний осередок партії «Батьківщина», Ільєнко зробила свою дочку депутаткою Київоблради.

Зараз Ільєнко активно об’їжджає сусідні громади, що може свідчити про одне – вона активно готується до участі в наступних парламентських виборах. Представники «Благодійного фонду Лариси Ільєнко «Київська Русь» у передвиборчий період активно працюють в межах 93 виборчого округу, який зараз фактично вакантний через пасивність депутатки Анни Скороход.

Говорять, що Ільєнко має хороші зв’язки в СБУ. Нібито її інтереси в «конторі» лобіює перший заступник начальника Департаменту захисту національної державності Роман Матковський. Цікаво, що на президентських виборах 2019 року Матковський працював у штабі Юлії Тимошенко, часто виступав у якості експерта на каналах Медведчука. 

Ільєнко називали «піщаною королевою», нібито, за організацію незаконного видобутку піску в Обухівському районі, а також організаторкою рейдерського захоплення київського заводу «АТЕК». Зауважимо, що будівельна фірма з орбіти голови СБУ Івана Баканова у 2019 році отримала 30 га землі під забудову на території заводу.

Враховуючи важкі переговорні процеси Юлії Тимошенко на центральному рівні, а також багато помилок, яких припускається голова обласного осередку нардеп Бондарєв, ресурси та зв’язки Ільєнко дозволяють вести гру за своїми правилами, хоча вона залишається в тіні.

32. Ігор та Марина Сапожки

Голова Броварської громади та депутатка Київської обласної ради

Спроба мера Броварів Ігоря Сапожка, який у 2008 році шляхом фактично рейдерського захоплення міської ради отримав керівну посаду, потрапити у «велику політику» столичного регіону закінчилася провалом, позаяк його дружині Марині не вдалося закріпитися у президії облради.

Минулого року Марина Сапожко очолила штаб ВО «Батьківщина» у Броварському районі, а на виборах її обрали депутаткою обласної ради. Партія увійшла в коаліцію, а дружина броварського мера отримала посаду першої заступниці ексголови ради Склярова. Проте «бенефіс» Марини Сапожко у КОР швидко закінчився, адже партія Тимошенко, а заразом і дружина мера, опинилися в опозиції. Однак, попри втрату посади, депутатка залишилася ключовою особою в сім’ї, яка може впливати на рішення чоловіка.

Таким чином, фокус уваги Сапожків змістився на Бровари – велике місто, з багатьма підприємствами та значним бюджетом, яким мер розпоряджається фактично одноосібно. У міській раді Ігор Сапожко вже тривалий час має монобільшість, що дозволяє йому обійти суттєві дискусії щодо, наприклад, тендерів. Так, відома ситуація коли мер Броварів дав «підзаробити» чверть мільярда мутній фірмі з Донецька. «Забанені» до 2023 року на тендерах ТОВ «Хозхімсервіс» та «Леман-Бетон», між якими Антимонопольний комітет встановив змову, отримали тендер на будівництво молодшої школи в Броварах на 238,28 млн грн.

Попри це Сапожко, якого підтримують містяни, залишається першорядною людиною і може на рівні району впливати на результати виборів, що і довів, коли його дружина стала депутаткою облради практично без боротьби.Цілком імовірно, що Марина Сапожко стане кандидаткою в депутати Верховної Ради, адже електоральні позиції подружжя цьому тільки сприяють.

33. Олександр і Галина Гереги

Власники мережі гіпермаркетів, аграрні підприємці

Олександр і Галина Гереги – одні з найвпливовіших інвесторів Київщини. Вони залишаються великими роботодавцями та вкладають значні кошти в агросектор, будівництво нових заводів та торгових центрів. Також Олександр – чинний депутат Верховної Ради України, де входить до депутатської групи партії «За майбутнє».

У Київській області підприємці відомі як власники найбільших в Україні мереж центрів із продажу будівельних матеріалів.  Компанія «Епіцентр К» займає позиції лідера українського ритейлу, входить у десятку найкрупніших холдингів України, а її земельний банк становить більше 150 тис га. Родина активно розвиває свій агробізнес у низці областей України, зокрема у Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Тернопільській та Київській. Лише в одному із сіл пристоличного регіону подружжя володіє 26 земельними ділянками. Окрім того, має нерухомість в Іспанії. Загалом статки Герег оцінюють у понад мільярд грн.

Цього року група компаній «Епіцентр К» побудувала у Васильківському районі новий завод із виробництва керамічної плитки та керамограніту Epicentr Ceramic Corporation. Це одне з найтехнологічніших виробництв в Європі. Та на цьому Гереги зупинятися не збираються – інвестиційний план їхньої компанії на найближчі два роки передбачає відкриття 50 нових торгових центрів різних форматів по всій Україні. «Епіцентр К» має намір інвестувати 706,5 млн дол на розвиток мережі ТЦ оптимального формату в невеликих містах.

Так впевнено нарощувати виробничі потужності останні роки бізнесменам вдається й тому, що вони повністю ігнорують карантин. Їхні мережі продовжували активно працювати попри введені обмеження на продаж непродовольчих товарів. У той же час Олександр та Галина Гереги активізували свою благодійну діяльність та неодноразово надавали гуманітарну допомогу медичним закладам регіону.

34. Костянтин Бондарєв

Народний депутат України, голова Київського обласного осередку ВО «Батьківщина»

Один із найбільш досвідчених політиків столичного регіону та багаторічний вірний соратник Юлії Тимошенко цьогоріч суттєво послабив свої позиції. Передусім це пов՚язано з тим, що у квітні поточного року «білосердечні» опинилися в опозиції. Крім того, із посади першого заступника Київоблради «злетіла» дружина скандального мера Броварів Ігоря Сапожка – Марина.

Також у Бондарєва забрали кураторство Київської обласної лікарні та Київської обласні клінічної лікарні, «вічних» очільників яких (Володимира Єлагіна та Миколу Анкіна відповідно) було звільнено.

Голова обласного осередку «Батьківщини» відзначився у «маханні кулаками» у сесійній залі. Так, Бондарєв нецензурно звинувачував депутата від «Європейської солідарності» Романа Титикала у викраденні з Київського обласного бюджету 15 млн грн та обіцяв таки посадити останнього за ґрати. Крім гарячих слів, застосовувалася й фізична сила. Титикало подав позов до суду про захист честі та гідності.

«Зачорнив» свою репутацію нардеп також і діями, спрямованими на дискредитацію підприємства «Автоспецпром». Компанія заявляє, що за розповсюдження фейків про її діяльність Бондарєву добряче «позолотили ручку», тож звернулася до НАБУ та НАЗК, аби перевірити цей факт.

Примітно, що Бондарєв, який працює у Верховній Раді та очолює обласну організацію парламентської політсили, знаходить час бігати в облраду та контролювати голосування, а також регулярно «ходити» по різних телеканалах і де-факто підпрацьовувати там політологом. До слова, депутат активно веде YouTube-канал.

Реальний контроль над фракцією в облраді Бондарєвим уже втрачений. Цілком імовірно, що найближчим часом політик залишиться й без столичного обласного осередку «Батьківщини». До того ж на посаді його вже давно «підсиджує» народний депутат України Вадим Івченко.

35. Володимир Борисенко

Голова Бориспільської громади

Володимир Борисенко, якого обрали очільником Борисполя на повторних виборах після смерті багаторічного мера Анатолія Федорчука, став першим міським головою, який очолює не лише місто, а й Бориспільську ОТГ.

За неповний рік діяльності на посаді Борисенко досягнув непоганих результатів: у двох селах громади почали будівництво нових медичних амбулаторій, у Борисполі добудовується дитячий садок, закладений початок капітального ремонту вулиці Київський Шлях, на реконструкцію якої роками не наважувалися.

Володимир Борисенко також займається благодійністю, підтримує молодь міста та спортсменів-початківців. За його ініціативи функціонував благодійний фонд «Місто мрії». Також Борисенко підтримував проведення заходів із питань освіти, культури, здорового способу життя та охорони здоров’я.

Однак, незважаючи на амбіційність молодого мера, значний бюджет та достатньо серйозні зв’язки на центральному та обласному рівнях, йому поки не вдалося досягти ефективності свого попередника, що можна пояснити недосвідченістю на керівних посадах.

До того ж ефективній роботі мера в міськраді заважає його постійне протистояння з секретарем ради Владиславом Байчасом та місцевими забудовниками. Говорять, що Володимир Борисенко в Борисполі представляє групу Іванчук-Гранц-Юрушев.

До того, як піти на вибори від партії «Європейська Солідарність», теперішній мер був депутатом Бориспільської міської ради, двічі балотувався до Верховної ради, був комерційним директором ТОВ «БФ Груп», що займається організацією роботи магазинів безмитної торгівлі в аеропорті «Бориспіль».

Подейкують, що можливість балотуватися в мери Борисполя від «ЄС» Володимир Борисенко отримав завдяки тісній співпраці з наближеним до експрезидента Порошенка Володимиром Горковенком. Останній зараз займає крісло депутата Київоблради, активний у Борисполі. 

36. Валерій Колюх

Народний депутат України

Представник 92 виборчого округу Валерій Колюх протягом 2021 року серйозно зміцнив свої позиції. Було чимало розмов, що він – буцімто випадкова людина у Верховній Раді, однак своїми діями доводить протилежне. У депутата на території укрупненого Білоцерківського району постійно діють 6 громадських приймалень, зокрема у Володарці, Сквирі, Ставищах, Таращі, Тетієві та Богуславі. Також він активно співпрацює з головами громад та депутатами, що працюють у межах його округу.

У 2021 році Колюх став автором та співавтором низки законопроєктів, що направлені на вдосконалення механізмів реформування мережі закладів середньої освіти; впровадження додаткових винагород для підтримки молодих вчених, вчителів та найкращих випускників шкіл.

Нардепу вдалося «вибити» на свій округ 30 млн грн субвенції на соціально-економічний розвиток протягом 2021 року. Окрім того, Колюх активно залучає благодійні фонди до співпраці з громадами: школи отримали оргтехніку, що була необхідна для налагодження процесу дистанційного навчання та впровадження новітніх технологій у навчальний процес.

Через можливість проведення позачергових виборів, на 92 окрузі вже проявилися політичні гравці. Цілком імовірно, що складе конкуренцію чинному нардепу Ірина Панченко – донька аграрного магната Сергія Панченка. До слова, «мажорка» уже могла би бути депутаткою Верховної Ради, але, через скандал із відвертою фотосесією, її виключили із прохідної частини списку «Слуг народу» у 2019 році. Зараз вона є депутаткою Київоблради від «Батьківщини», тому цілком може скласти конкуренцію «слузі», особливо за рахунок фінансової підтримки впливового батька.

І тут є проблема – те, що Колюх не є командним гравцем. Зокрема, під час епопеї з відставкою з посади голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, він не підтримав його, попри те, що саме він у 2019 році привів Колюха у списки президентської партії під вибори до парламенту.

37. Кирило Міненко

Начальник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

Поточний рік для Кирила Міненка видався абсолютно «рівним». Після отримання посади керівника відомства у грудні 2019 року він жодного разу не потрапляв у гучні скандали. Міненко керує Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, що надає послуги жителям Києва, Київської та Черкаської областей. На відміну від своїх колег, чиновник є медійно активним – дуже часто коментує різні нововведення від Мінюсту.

За останній рік міжрегіональним управлінням було зареєстровано майже тисячу змін до відомостей про громадські організації, зокрема кінцевих бенефіціарних власників Київщини. Також у регіоні проведено близько 100 державних реєстрацій створення структурних утворень політичних партій, натомість припинено діяльність 910 партійних осередків. Весь процес реєстрації громадських організацій займає не більше 20 хвилин.

Під керівництвом Міненка державна виконавча служба столиці та Київщини вийшла в лідери серед інших регіонів, зокрема, по стягненню аліментів та заборгованої заробітної плати. Міжрегіональним управлінням спільно з Урядовою уповноваженою з прав осіб з інвалідністю активно проводиться правова допомога для людей з обмеженими фізичними можливостями. У межах співпраці започатковано окремий проєкт щодо безбар’єрного простору для кожного.

Продовжує працювати започаткований Міненком чат-бот у Telegram, де кожен охочий може отримати швидку та компетентну відповідь від фахівця служби.Щодня у чаті відповідають на майже три сотні питань. Такі кроки роблять державні сервіси зручними та максимально доступними для громадян.

38. Богдан і Олег Балагури

Тетіївський міський голова та депутат Київської облради

Олег Балагура залишається одним із найбільших латифундистів півдня Київщини, понад 20 років очолюючи ДП «Дослідне господарство Шевченківське». Від партії «БПП «Солідарність» Балагура-старший двічі ставав депутатом Київської облради. Його характеризують як досвідченого та ефективного політика, який має серйозний вплив на Тетіївщину. 

Останнім часом родину латифундистів свідомо намагається дискредитувати колишній мер Тетієва Руслан Майструк, який програв вибори міського голови Богдану Балагурі. Ображений ексмер завдяки своїм зв’язкам із командою нардепа Олександра Дубінського ініціював переслідування старшого Балагури, що вилилося в систематичні обшуки та блокування роботи держпідприємства.

Зазначимо, що за рік роботи на посаді очільника громади Богдан Балагура припустився низки помилок, зокрема намагався через силовиків ініціювати переслідування Майструка, хоча розумніше було ігнорувати попередника. Нестабільною залишається ситуація в міськраді та виконкомі, що пов’язано з молодим віком мера та відсутністю управлінського досвіду. Опозиційно налаштовані депутати можуть сформувати нову більшість та позбавити Балагуру повноважень, якщо останній не почне вести конструктивний діалог.

Родина Балагур безперечно зберігає вплив та займає чільне місце на політичній мапі області. Проте неврахування специфіки регіону та самовпевненість можуть зіграти злий жарт з Балагурами. Окрім посилення бізнесових позицій родині потрібно зайнятися мінімізацією ризиків, що напряму чи опосередковано пов’язані з політичною діяльністю. 

39. Влада Литовченко

Директорка Вишгородського історико-культурного заповідника

Попри невдачі на політичній ниві, Влада Литовченко залишається однією з найвпливовіших представниць культури Київської області. Вона більше п’яти років очолює Вишгородський історико-культурний заповідник, куди прийшла працювати як кризова менеджерка. Литовченко вдалося покращити умови праці співробітників заповідника та вивести його на якісно новий рівень. 

У заповіднику проводять ґрунтовні дослідження історико-культурної спадщини Київщини, що допомагає зберегти давні національні традиції. Литовченко неодноразово наголошувала на катастрофічному недофінансуванні культури. Проте у складних умовах їй вдається запроваджувати сучасні технології у музеях та залучати грантові кошти на реалізацію культурологічних програм.

Вишгородський історико-культурний заповідник увійшов до переліку ключових річкових локацій національного проєкту «Водний маршрут Дніпром». У подальшому це стане поштовхом для створення мережі туристичних маршрутів у Київській області, залучення інвестицій для розбудови інфраструктури та покращення логістики. Для популяризації туристичного потенціалу було презентовано портал «Мандруй Київщиною» – онлайн-мапу з колекцією турів найцікавішими місцями столичної області.

Литовченко є засновницею благодійного фонду «Обдаровані діти – майбутнє України», який допомагає юним талантам із малозабезпечених сімей. Під патронатом фонду перебуває кілька київських шкіл-інтернатів, де особлива увага приділяється творчому розвитку дітей та молоді. Також Литовченко очолює Фонд культурного співробітництва, що сприяє іноземним посольствам у представленні культурних надбань своїх країн на теренах України.

40. Руслан Голуб

Депутат Тетіївської міськради, бізнесмен

Раніше Руслан Голуб був головою Тетіївської РДА та депутатом Київоблради. Після цього зробив п’ятирічну паузу і в минулому році вирішив повернутися на політичну арену Київщини – став депутатом Тетіївської міської ради від партії «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна».

Як зазначав бізнесмен, депутатство не було його головною метою. Він хотів завести до міськради фракцію, на чолі якої виступив, після чого обіцяв скласти мандат. Та, схоже, свою думку змінив. Сьогодні Руслан Голуб залишається важливим тіньовим гравцем, який впливає на роботу місцевих депутатів та низки старост, продовжує посилювати свої позиції в Тетіївській ОТГ і в критичний момент може навіть її очолити. Для нього це стане потужним майданчиком для відновлення політичної активності на рівні області та старту роботи у парламенті. А помилки чинного голови Богдана Балагури та досить нестабільна ситуація в громаді лише стають для цього каталізатором.  

Депутат має свій бізнес – групу компаній «ТАК», що спеціалізується на обробітку земель сільськогосподарського призначення, вирощуванні та переробці зернових культур, а також експортно-імпортній торгівлі зерновими та насіннєвими продуктами, активно розвиває тваринництво. Нещодавно він активізував свою інвестаційну діяльність на Херсонщині – став власником СТОВ «Енограй» та ТОВ «Золотий мис», що спеціалізуються на вирощуванні та зберіганні фруктів. Окрім того, компанія розвиває свою діяльність у Вінницькій та Одеській областях.

Руслан Голуб залишається членом правління Всеукраїнської аграрної ради, що ініціює об’єднання сільськогосподарських виробників, здійснює законодавчу підтримку АПК та лобіює інтереси аграріїв. Та виступає співорганізатором щорічної найбільшої в Україні виставки-демонстрації в техніко-польових умовах «Битва агротитанів». Окрім того, депутат є спонсором і віцепрезидентом Федерації біатлону України, а також головою її Київського обласного осередку. Та має власний благодійний фонд, який реалізує проєкти, спрямовані на розвиток спорту, освіти, культури, медицини та підтримки малозабезпечених сімей.

41. Микола Бабенко

Народний депутат України

Після впевненої перемоги Геннадія Дикого на виборах голови Білої Церкви, його головний конкурент, представник місцевого політпроєкту «Біла Церква разом» – Бабенко (набрав 25,17% голосів) нібито втамував свої мерські амбіції. Але це не точно…

У поточному році нардеп активно критикує місцеву владу, розповідає про загальноукраїнські проблеми та можливі шляхи їх вирішення. Фактично зараз він поводить себе як людина, яка лише планує балотуватися. Примітно, що Бабенко гостро спекулює на боротьбі зі збільшенням тарифів, хоча сам будучи головою обласної ради після Революції виявився одним із тих, хто підвищив тарифи на перевезення в міжміському транспорті жителям Київщини.

У парламенті Бабенко почувається некомфортно: він не входить у монобільшість, коаліцію, а також не має своєї команди. Виборці 90 округу не бачать роботи свого депутата-мажоритарника у Верховній Раді. Відвідуваність і голосування Бабенка безпосередньо залежить від взаємовідносин його шефа – олігарха Василя Хмельницького – із владою. Слід додати, що підконтрольні останньому білоцерківські телеканал «Крокус» і газета «Копійка» надалі активно піарять нардепа.

За інформацією «Моєї Київщини», Бабенко потихеньку готується вкотре спробувати свої сили в боротьбі за посаду мера найбільшого міста столичного регіону. Ставши очільником Білої Церкви, він отримає можливість розпоряджатися багатомільярдними ресурсами та значно більший вплив, аніж у нього є зараз. 

42. Андрій та Ганна Страховські

Депутат Ірпінської міської ради та депутатака Бучанської міської ради, забудовники

Андрій та Ганна Страховські, які є крупними забудовниками столичного регіону та володіють будівельною компанією «Strakhovskyi Group», залишаються активними громадськими діячами та розвивають свою політичну кар’єру.

Так, на виборах у 2020 році Андрій Стаховський став депутатом Ірпінської міської ради від партії «Батьківщина», а до цього дві каденції поспіль балотувався від «Нових облич». Через «розбіжності у поглядах з ідейним лідером Володимиром Карплюком», зі скандалом вийшов із політсили. Його дружину Ганну обрали депутаткою Бучанської міської ради від партії «Слуга народу».

У ЗМІ є інформація, що навіть після припинення «співпраці» Карплюкова політсила вирішила пропіаритися на Страховському, у тому числі й щоб просунути нинішнього очільника Ірпеня у крісло мера. Так, у роздаткових матеріалах, які поширювались на території п’ятого округу, згадали про профінансовані особисто Андрієм Страховським елементи благоустрою, однак без жодного слова про нього. «Звіт» прикрашали лише два фото: Володимира Карплюка і Олександра Маркушина, який на той час лише заявляв про намір балотуватися в мери.

Окрім політики, сім’я забудовників активно займається громадською діяльністю. Так, Андрій Страховський є керівником Київської обласної федерації олімпійського тхеквондо, спонсорує спортклуб «Імператор» та різні спортивні школи.

Ганна Страховська продовжує реалізовувати соціальні проєкти. Цього року депутатка очолила центр підтримки підприємців «Дія. Бізнес» у Бучі, яких лише 11 в Україні. Варто зауважити, що на цей проєкт Міністерства цифрової трансформації державні кошти не виділяються, вони відкриваються завдяки бізнесменам. Так, відкриття «Дія. Бізнес» у Бучі стало можливим завдяки компанії Андрія та Ганни «Strakhovskyi Group».

Також Ганна бере участь у різних заходах та форумах, планує реалізувати проєкт «Арт Інфо Центр» у Бучі, налагоджує комунікацію із закордонними інвесторами.

43. Олександр Горобець

Народний депутат України

Цьогоріч «слуга» Горобець укотре підтвердив своє реноме лобіста будівельної галузі, звідки він, власне, і потрапив до Верховної Ради. Свого часу був начальником управління містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури Київської ОДА, а також директором будівельної компанії ТОВ «Сфера житлобуд», яка будує ЖК «Софіївська сфера» під Києвом. До слова, під час передвиборчої гонки Горобця супроводжували скандальні забудовники Приірпіння: Олексій Зіневич та Віктор Крупій.

За даними ЗМІ, у Верховній Раді Горобець входить до фінансово-промислової групи Іллі Павлюка в партії «Слуга народу». Цікаво, що після частих візитів до останнього напередодні прийняття законопроєкту про бюджет 2021 року в родині нардепа Горобця стався справжній майновий бум.

Його мама-пенсіонерка купила автомобіль Mercedes Гелендваген, ціна якого від 150 до 300 тис доларів, а 22-річна донька стала власницею одразу кількох земельних ділянок під Києвом, загальна вартість яких майже 34 тис доларів. В останній декларації депутат зазначив, що користується автомобілями BMW 530E і Land Rover, оформленими на маму. Разом ці автівки коштують майже 32 тис доларів.

Класичний випадок, коли депутат абсолютно відірваний від людей. За кордоном він буває частіше, ніж в Україні, а проблеми середньостатистичних жителів його мало цікавлять. За час каденції в Горобця нема жодного виступу у Верховній Раді, а всі депутатські запити (загальна кількість 6) були надіслані ще в 2019 році. Примітно, що на бездіяльність Горобця жителі 96 округу скаржаться його колезі по партії Ользі Василевській-Смаглюк і навіть просять її вирішити їх проблеми.

Доки Горобець поступово втрачає контроль над політичними процесами в регіоні, їх суттєво посилює ще один нардеп-«слуга» Володимир Крейденко, який, окрім того, що часто з’являється на публічних заходах, вітає жителів Боярки з днем міста тощо, готується до відкриття своїх громадських приймалень у межах 95 округу.

44. Віталій Гудзенко

Бізнесмен

Після закінчення повноважень депутата Верховної Ради України Віталій Гудзенко залишається активним гравцем на політичній арені Київщини. За результатами місцевих виборів, його було обрано депутатом Київської обласної ради від партії «За Майбутнє!». Щоправда, зрештою наприкінці 2021 року він вирішив відмовитися від мандата і в облраді. Утім, це зовсім не означає, що Гудзенко взагалі піде з політики.

Гудзенка називають рекордсменом у зміні партій. Та це не заважає йому залишатися справжнім політичним «важковаговиком», що стало можливим саме завдяки його успішній багаторічній громадській діяльності. У найбільшому Білоцерківському районі його знають як мецената, який завжди готовий допомогти і підтримати різноманітні проєкти. 

До 30-річчя незалежності України Гудзенко отримав нагороду за волонтерську діяльність і допомогу Збройним силам України від Командувача Об’єднаних Сил ЗСУ.

Окрім практики в адміністративній та депутатській діяльності, Гудзенко має значний досвід і у веденні бізнесу та вважається великим роботодавцем. Він володіє готельним комплексом «Озеро Віта» в Закарпатській області, де, за запрошенням депутата, часто відпочивають активні громадські діячі Київщини. Також Гудзенко є головою правління компанії «АГРО-ЛІДЕР-УКРАЇНА». Щоправда, останнім часом ширяться чутки, що свій аграрний бізнес він збирається продавати. Утім, імовірно, йдеться про переформатування активів Гудзенком.

Це ж стосується і його відмови від депутатства в облраді. Фактично йдеться про те, що він віддав мандат на користь лідера «майбахів» Ярослава Москаленка, який не хоче бачити у своїй фракції надто самостійного Гудзенка. Враховуючи амбіції останнього, можна не сумніватися, що ми побачимо його кандидатом в народні депутати на майбутніх парламентських виборах. 

45. Вадим Геращенко

Депутат Київської обласної ради, бізнесмен, меценат

Успішний бізнесмен Вадим Геращенко вперше став депутатом Київської обласної ради в 2020 році. На місцевих виборах балотувався від партії «Слуга народу» по Бучанському району, де проживає вже багато років. Зауважимо, що він посів друге місце за кількістю голосів по області серед своїх однопартійців.

У політику Геращенко прийшов із бізнесу: він володіє косметичною компанією «Альянс краси», яка є одним із найбільших виробників косметики в Україні. Для багатьох наміри заможного підприємця, який має успішний системний бізнес та власний благодійний фонд «Альянс», грати на політичній арені Київщини здалися безглуздими. 

Вектор його роботи спрямований на розвиток прилеглих сіл, допомогу незахищеним верствам населення, реалізацію екологічних проєктів. Також Геращенко співпрацює з Товариством Червоного Хреста, підтримує необхідними гігієнічними засобами бійців у зоні АТО, забезпечує навчальні заклади району засобами індивідуального захисту, розвиває культурне та спортивне життя Бучанщини. Як депутат Геращенко велику увагу приділяє підприємництву та екологічним проєктам в окрузі.

Окрім бізнесу та політики, Вадим Геращенко займається творчістю: він є співавтором книги «Живі. Всупереч», яка посіла 2 місце на міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова». Також депутат має науковий ступінь доктора філософії.

У Київській обласній раді Вадим Геращенко очолює постійну комісію з питань соціально-економічного розвитку. Є членом робочої групи для здійснення контролю за розробкою схеми планування території області. Також знаходиться в складі робочої групи щодо вирішення проблемних питань діяльності суб’єктів малого підприємництва, у тому числі мікропідприємництва. Член Виконавчого комітету Бучанської міської ради.

Прикметно, що в 2020 році сина Вадима Геращенка Микиту обрали депутатом Бучанської міської ради, а в 2021 він очолив відділ міжнародних відносин у Київській облраді. Так, активність Геращенків дає їм можливість закріпитися на політичний арені Київщини.

46. Костянтин Жеваго

Олігарх, народний депутат України ІІІ, IV, V, VI, VII, VIIІ скликань

Постійне перебування у Лондоні позбавляє Жеваго можливості вирішувати проблеми, яких з’явилося чимало з приходом до влади команди Зеленського. Обертів набирає скандальна історія з державними позиками для банку «Фінанси та Кредит». НБУ повідомляє, що сума боргу становить 6,2 млрд грн. Проте чекати добровільного повернення коштів ніхто не збирається – в олігарха вже відсудили права на готель «Салют» у центрі Києва, виконавці почали стягнення всього майна Білоцерківскої ТЕЦ, яка була поручителем кредитів. 

У липні у ЗМІ циркулювала інформація про оголошення Жеваго в міжнародний розшук, але в олігарха все спростували. Фонд гарантування вкладів звернувся з позовом до Високого Суду Англії та Уельсу для розгляду справи про всесвітній арешт активів Жеваго, але отримав відмову, аргументуючи тим, що це питання має розглядати українська Феміда. Активізація тиску на Жеваго співпала з відставкою міністра МВС Арсена Авакова, яких об’єднували спільні бізнес-проєкти та телеканал «Еспрессо.TV», який критикує владу. Подейкують, що Жеваго все ж таки вдалося домовитися з Банковою і негатив до керівництва країни вщухає.  

Фінансово цей рік для Жеваго видався дуже вдалим: великий попит на залізну руду сприяв тому, що чистий прибуток групи компанії Ferrexpo за перше півріччя сягнув понад 600 млн доларів. З іншої сторони, олігарху доводиться активно займатися захистом активів Ferrexpo на Полтавщині, зокрема гірничо-збагачувальних комбінатів, адже ними дуже цікавиться Ігор Коломойський. 

А от на Київщині – зокрема, в Білій Церкві – позиції Жеваго залишаються хиткими: від олігарха поступово дистанціюється бізнес-партнер Леонід Глиняний. Зараз незрозуміла подальша доля заводів «Росава» та «КрАЗ», які штучно намагаються забанрутити для ухилення від сплати кредитних боргів. Також Жеваго активно скуповує державні спиртзаводи, один із яких знаходиться у селі Тхорівка Сквирського району.

47. Василь Фатхутдінов

Начальник головного управління ПФУ в Київській області

Василь Фатхутдінов – генерал-майор у відставці, який близько 30 років пропрацював в органах внутрішніх справ України. Вважається близьким соратником голови Київської обласної державної адміністрації часів Януковича Анатолія Присяжнюка. За часів керівництва останнього Фатхутдінов і очолив Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, керівником якого є вже більше 10 років. Серед його регалій також звання доктора юридичних наук, професора, Заслуженого юриста України та робота на посаді заступника міністра внутрішніх справ.

Пенсійний фонд має досить розгалужену систему та низку важелів впливу на громадян, тому посада очільника такого значимого органу відкриває перед Фатхутдіновим великі можливості. У розвинених країнах такі структури завжди є прибутковими бізнесовими корпораціями та одними з найбільших інвесторів, які легко вкладають кошти в цінні активи та впливають на розбудову держави. Однак на Київщині пенсійний фонд давно став жебраком з мільярдним боргом. І хоч у своїх звітах Василь Фатхутдінов пишається тим, що впроваджує сучасну єдину централізовану систему призначення та виплати пенсій, треба визнати, що для того, аби вивести цю структуру на новий рівень, потрібен абсолютно новий підхід. На жаль, чинний голова не має ніякого стосунку ні до реформ, ні до їхньої ефективності.

Фатхутдінов неодноразово потрапляв у скандали, зокрема й через перебування за кермом у нетверезому стані, однак це не завадило йому утриматися на посаді. Його, як «свою людину» з багаторічним досвідом, і досі тримають в кріслі голови, хоча очевидно, що питання його зняття вже давно назріло.

48. Ігор Шалімов

Депутат Бориспільської міськради, забудовник

Нинішній депутат Бориспільської міськради від «Слуги народу» Ігор Шалімов – представник третього покоління відомої в Україні будівельної династії, який є відомим виробничником у Борисполі та одним із найбільших забудовників Лівобережжя Київщини. Шалімов-молодший звільнився з СБУ, побудував успішний бізнес на базі збиткового підприємства, а зараз очолює дочірнє підприємство свого батька Володимира «Агробудмеханізація» – ПрАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів».

Варто зауважити, що батько Шалімова Володимир – відомий політик з 15-річним досвідом, близький соратник покійного мера Федорчука, нинішній депутат міської ради від партії «Наш край». Прикметно, що Ігор Шалімов у минулому скликанні також представляв цю політсилу, але, на відміну від батька, на місцевих виборах у 2020 році «перефарбувався» та пішов на вибори від пропрезидентської партії «Слуга народу». Що цікаво, «зелені» радо прийняли Шалімова-молодшого у своїх лавах та навіть зробили його головою фракції у Бориспільській ОТГ, попри те, що на виборах президента він відкрито підтримав Петра Порошенка.

Так, Ігор Шалімов, який вчасно змінив політичний мандат та переформатував роботу, має свої бізнесові інтереси в Борисполі та залишається впливовим політиком, який зі своєю командою в міській раді працює на благо регіону. У місті його знають як мецената та забудовника, який залишається крупним роботодавцем, платником податків, підтримує проведення спортивних та культурних заходів. Його компанія на базі старого навчального закладу, який вже давно не задовольняє потреби мешканців, будує сучасну школу на 600 учнів та здійснює капітальний ремонт ДНЗ «Берізка» в селі Гора.

Окрім цього, триває будівництво двоповерхового дитячого садочка на 220 дітей у Великій Олександрівці. У закладі буде не тільки власна автономна котельня, а й ліфт. Також компанія Ігоря Шалімова вже завершила будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини у Щасливому.

49. Віталій Шайда

Генеральний директор «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

На Київщині Віталій Шайда представляє інтереси олігарха Ріната Ахметова та вже другий рік перебуває на посаді гендиректора «ДТЕК Київські регіональні електромережі». Загалом у сфері енергетики він працює понад 25 років.

Шайда зберігає значний вплив в регіоні, адже очолює компанію, що гарантує добробут населенню Київщини та є одним із найбільших платників податків України. Окрім того, «ДТЕК Київські регіональні електромережі» забезпечує робочими місцями близько 3 тис жителів області.

Попри велику кількість критики, що лунає на адресу монополіста, розвиток будівельної галузі та економіки на Київщині спонукає компанію Ахметова інвестувати значні кошти в електроінфраструктуру регіону. Зокрема, у 2021 році ДТЕК розпочала програму «Велике оновлення мереж», в рамках якої модернізує електромережі та будує нові об’єкти в області. У порівнянні з минулим роком, інвестиційна програма компанії зросла на 112%.

Наразі в Бучанському та Обухівському районах запускають дві потужні підстанції – «Гостомель» та «Козин». Також розпочалося будівництво підстанції «Софіївська» для забезпечення електропостачанням мешканців Вишневого, Софіївської Борщагівки, Петропавлівської Борщагівки, Святопетрівського. Ще одним своїм досягненням 2021 року в ДТЕК вважають встановлення на лініях електропередач 160 реклоузерів (це інноваційні пристрої, що можуть відновлювати електропостачання в разі незначних аварій) та початок робіт із обстеження ліній електропередачі за допомогою дронів. Окрім того, Шайда активно підтримує зелений курс України на збереження екосередовища та розвиток діджитал-сервісів.

У той же час, інформполітика ДТЕК настільки централізована, що відомості про діяльність її регіонального підрозділу жителі Київщини практично не отримують. Якщо механізм швидкого донесення інформації так і не буде відпрацьований, імідж компанії та її гендиректора зокрема стрімко падатиме з кожним днем.

50. Віталій Ярема

Ексгенеральний прокурор України

Протягом останніх кількох років Віталій Ярема майже повністю зник з публічного простору. На жодні інтерв’ю та ефіри він не погоджується. Представники місцевих еліт погоджуються: колишній генеральний прокурор зберігає на Київщині – особливо на лівобережній її частині – чималий вплив.

Варто нагадати, що Віталій Ярема був генпрокурором України лише вісім місяців – з червня 2014 року до лютого 2015 року. І головним його «досягненням» на цій посаді чимало експертів вважають гальмування розслідувань щодо розстрілів на Майдані. Будучи абсолютно непублічним Ярема зберігає позиції у партії експрезидента Петра Порошенко «Євросолідарності». Він – заступник голови Київського обласного осередка цієї політсили.

Тривала мовчанка уродженця села Строкова що під Переяславом перервалася у листопаді 2021 року, коли він несподівано почав захищати ексміністра енергетики Володимира Демчишина після відкриття кримінального провадження щодо закупівлі вугілля на окупованих територіях Донбасу у 2014 році. На телеканалі «Прямий», який пов’язаний з Петром Порошенком Ярема застеріг співробітників правоохоронних органів від виконання незаконних вказівок вищого керівництва держави.

З чим пов’язана така реакція Яреми? Подейкують, що його дуже сильно попросив Петро Порошенко. Як би там не було, після цього медіа-активність знову звелася до нуля.

Утім, прізвище Яреми все рівно не зникає з уваги ЗМІ, навіть попри спроби ховатися. Чому? Бо сплив приклад непотизму, коли восени 2020 року стало відомо, що племінник колишнього генпрокурора Григорій Ярема 2002 року народження став депутатом. Фактично йдеться про те, що член родини вже став депутатом за не надто очевидні заслуги.

51. Олександр Левченко

Голова Обухівської громади

Олександр Левченко очолює Обухів уже третю каденцію поспіль і за цей час побував у лавах не однієї політичної сили. А до того, як податися у політику, близько 10 років пропрацював директором ТОВ «Обухівський вентиляційний завод».

За час своєї роботи міський голова фігурував не в одному гучному скандалі – не обійшлося навіть без кримінальних проваджень. Активному депутату закидали привласнення та розтрату держбюджету, «кришування» незаконних забудов, а минулого року навіть арештували його майно. Причиною стала підозра у привласненні земель ветеранів АТО/ООС у результаті чого бюджет міста «схуд» на суму понад 4 млн грн. Незадоволення громадян викликали і постійний, але майже неефективний, ремонт центральної вулиці Обухова та багатовартісна реконструкція головної площі міста.

Та багаторічний досвід депутатства, керівництва великим підприємством, а потім й містом допомогли Левченку не лише зберегти імідж непоганого господарника, а й стати дійсно «вічним мером», змінювати якого містяни не поспішають. Він піклується про розвиток освіти та спорту і намагається підтримувати благоустрій громади на належному рівні.

У той же час жителі Обухівської ОТГ прогнозують, що найближчим часом міський голова може й сам піти з посади, зокрема через проблеми зі здоров’ям. Ситуацію ускладнює те, що за всі роки Левченко так і не підготував собі наступників та команду, яка зможе продовжити його політику. У такому разі, на громаду чекатимуть докорінні зміни та досить нелегкі часи.  

52. Олександр Туренко

Голова Української громади, ветеран АТО

Рік тому Олександр Туренко, який балотувався від «Європейської Солідарності», нарешті очолив Українку. Зауважимо, що він боровся за цю посаду ще в 2002 році, але програв Павлу Козирєву, який потім на довгих 15 років засидівся у кріслі мера. 

На місцевих виборах минулого року Туренку довелося знову позмагатися із Козирєвим, позаяк головною його опоненткою стала Оксана Кирилюк з команди ексмера. Перемогу чинний очільник Українки отримав у другому турі. 

Так, Туренку дісталося місто, яке попри наближеність до Києва та величезний рекреаційний потенціал, залишається одним із найдепресивніших на Київщині.  Саме тому вектор роботи Олександра Туренка в Українській міській раді спрямований на збільшення бюджету та реалізацію інфраструктурних проєктів, які можуть зробити місто на березі Дніпра туристично привабливим. 

Варто зазначити, що чинний мер позиціює себе як борець з «піщаною мафією», яка не тільки займається незаконним видобутком піску в Українській ОТГ (у Трипіллі), а фактивно знищує обороноздатність країни, адже десятки гектарів захопленої прибережної смуги є резервною переправою через Дніпро на випадок військових дій. Конфлікти та протистояння між сторонами продовжуються і донині. Як зазначає голова ОТГ, левова частка піску в Україні видобувається незаконно, тому боротися з нелегалами необхідно передусім тому, щоб громада отримувала від видобутку ренту у вигляді податків у місцевий бюджет. 

Враховуючи бекграунд Туренка, зокрема, його участь у бойових діях на Донбасі, досить вдаду роботу головою спершу Обухівської, а потім і Бориспільської РДА, є всі підстави вважати, що на «чорних» видобувачів піску в акваторії Дніпра чекатимуть серйозні проблеми. Утім, без законодавчого врегулювання та адекватної роботи правоохоронних органів ця боротьба не увінчається успіхом.

53. Леонід Джужик

Голова Ставищенської громади

На посаду голови Ставищенської ОТГ Леонід Джужик прийшов у минулому році. Тоді він впевнено виборов перемогу на місцевих виборах – за нього проголосували 42,99% виборців. До цього він був депутатом Київської обласної ради, займався бізнесом та меценацтвом.

Джужик активно відстоював розвиток спорту на Київщині. Як перший заступник голови Київської обласної асоціації футболу і керівник Комітету дитячо-юнацького футболу області, він заснував академію спорту «Любомир», яка вважається однією з найкращих в регіоні. 

А як депутат, ініціював створення програми розвитку дитячого футболу, завдяки якій цей напрямок почали активно фінансувати з обласного бюджету. Також на умовах співфінансування депутат реалізував на Ставищенщині десятки проєктів із благоустрою об’єктів інфраструктури, зокрема й домігся введення в експлуатацію сміттєвого полігону та розпочав будівництво нового футбольного стадіону зі штучним покриттям.

Та, схоже, депутатство давалося Джужику значно простіше, ніж робота на посту очільника ОТГ. До влади він прийшов з дуже амбітними задумами, які в результаті вилилися в низку неправильних кадрових рішень та необдуманих дій, які часто суперечать інтересам громади та місцевого бізнесу зокрема. Наразі Леоніду Джужику складно знайти порозуміння з жителями ОТГ, причиною чого є і його недостатня публічність. Він рідко об’їжджає територію громади, мало цікавиться думкою та проблемами пересічних громадян і веде досить закриту політику. 

Окрім того, через непослідовність роботи мера, частина опозиційних депутатів уже готова сформувати нову коаліцію. Джужик ризикує залишитися без більшості, що значно ускладнить прийняття важливих рішень. Тоді зупинити конфлікт, який вже назріває в громаді та може рано чи пізно вибухнути, буде ще складніше.

54. Олег Дунда

Народний депутат України

Мажоритарник-«слуга» прийшов до парламенту із будівельної сфери: був директором компанії «А.В.С.». У Верховній Раді Дунда є членом комітету із питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, у якому очолює підкомітет із питань будівництва та проєктування.

Щоправда, складається враження, що Дунда забув про обов’язок відстоювати інтереси мешканців 91 виборчого округу, адже зайняв украй неконструктивну позицію «багатоверстатника» і займається темами, що ніяк не пов’язані з його профільним напрямком: говорить про міжнародні стосунки, американські інвестиції, Трампа, урегулювання подвійного громадянства тощо.

Багатопрофільність Дунди полягає в тому, що він входить в орбіту Коломойського та фактично став його голосом у парламенті. До слова, свого часу нардеп будував стадіон «Дніпро-арену» у Дніпрі для вже колишнього клубу вищезазначеного одіозного олігарха.

Зауважимо, що в Дунди вже є певний досвід роботи у Верховній Раді: у минулому скликанні працював помічником нардепа від «Народного Фронту» Дениса Дзензерського, компанія якого була офіційним постачальником акумуляторів для військових частин у Росії.

Ім’я Дунди фігурувало в низці скандалів, пов՚язаних із тендерами. Активісти відзначають спроби тиску народного депутата на місцеву владу. Подейкують, що Дунда об’їжджає громади всього Фастівського району та відкрито говорить, кому потрібно дати підряди. Таким чином, він де-факто лобіює результати тендерів по будівництву об’єктів соціальних у райцентрах фірмами, що належать наближеним до нього особам.

Варто зазначити, що після того, як Олександр Дубінський засвітився в низці скандалів, Дунда дуже хотів, але не зміг очолити обласну організацію партії президента Зеленського «Слуга народу» і поступився цією посадою Андрію Мотовиловцю.

55. Віктор Світовенко

Депутат Київської обласної ради, підприємець

Віктор Світовенко зберігає серйозну підтримку на півдні Київщини, що і продемонстрували місцеві вибори 2020 року, коли він пройшов до Київської обласної ради від політсили ВО «Батьківщина».

Світовенко серед усіх депутатів Київської обласної ради відрізняється тим, що постійно намагається потрапити у парламент, але щоразу програє. Принаймні тричі він балотувався у Верховну Раду в 92 окрузі, втім завжди залишався вічним другим номером.

Але, на відміну від більшості депутатів КОР, Світовенко має власне ядро виборців і значну кількість прихильників на своїй території, де він систематично працює багато років. Тому, при бажанні, з легкістю зайде в обласну раду наступного скликання. Що ж до проходження у парламент, то по новому виборчому закону Світовенко може забезпечити гідний результат на виборах до ВР, зокрема завдяки своїй відомості на рівні району і області, а також власному ресурсу. Останнього, вочевидь депутату не бракує, адже він є доволі успішним бізнесменом в агропромисловій галузі.

До речі, враховуючи специфіку нового виборчого закону, у «Батьківщині» буде партійна дискусія відносно того, хто і які позиції займе на парламентських виборах. Саме тут Світовенко практично стає прямим конкурентом нинішнього нардепа-батьківщинівця Вадима Івченка, з котрим у нього триває негласне протистояння.

З іншого боку, враховуючи що «Батьківщина» зараз знаходиться в опозиції на рівні області, і Світовенко має приватний бізнес, при великій активності під час передвиборчої кампанії у нього є великі ризики отримати негатив по відношенні до власного бізнесу, як це традиційно буває у вигляді різних перевірок, наїздів тощо.

Не варто забувати про тісні зв’язки родини Світовенка з сім’єю Юлії Тимошенко. Це дає депутату таку собі особистісну гарантію від лідерки «Батьківщини», що він завжди буде у фаворі. Безперечно, у Світовенка є достатньо серйозні політичні перспективи, незважаючи навіть на те, що він завжди перемагає на виборах завдяки «грічкосійству».

56. Ольга Василевська-Смаглюк

Народна депутатка України 

Ексжурналістку «плюсів», яка під брендом «слуг» стала народною обраницею від 96 округу, пов’язують із Ігорем Коломойським. Це підтверджують 1689 правок до так званого «антиколомойського» закону. Щоправда, політикиня вже не приймає громадян у бізнес-центрі олігарха «Міленіум» і заявляє, що за останній рік із Коломойським навіть не спілкувалася.

Чорна кішка пробігла й між Василевською-Смаглюк та її колегою по «1+1» і партії  – нардепом Олександром Дубінським. Депутатка пояснює припинення комунікації девіантною поведінкою з боку останнього.

Натомість Василевська-Смаглюк часто з’являється на спільних заходах із «вічним» мером Бучі та скандальним «дерибанщиком» землі Анатолієм Федоруком. Про свою присутність політикиня говорить: «Я є там, де мене кличуть».

У Верховній Раді є членкинею Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, авторкою та співавторкою 109 законопроєктів, 32 із яких затвердили. Також депутатка відправила 37 запитів до органів влади різного рівня: один ще не розглянутий, а 34 виголошені з парламентської трибуни.

Як зазначає Василевська-Смаглюк, найбільш значущими є закони про створення Бюро економічної безпеки, упорядкування колекторської діяльності, повернення «пакунку малюка» для всіх українських родин, реструктуризацію валютних кредитів, пільгове розмитнення автівок, а також так званий закон «Про податок на Google».

У фокусі уваги нардепки на Київщині передусім перебувають медицина та освіта. За програмою «Спроможна школа для кращих результатів» повністю реконструйовано Пісківську школу імені Ніни Сосніної та Іванківську школу. Створено мобільну паліативну допомогу, окремим лікарням передано сучасне обладнання, збудована амбулаторія первинної медичної допомоги в селі Луб’янка, проведено капремонт приймального відділення екстреної допомоги у Славутичі тощо. 

Василевська-Смаглюк не приховує політичні амбіції та відкрито говорить про намір спробувати свої сили на наступних виборах.

57. Ігор та Артем Левітаси

Депутат Київської обласної ради та депутат Бучанської райради

Ігор Левітас відомий як фактичний власник найбільшого ринку в місті Бориспіль. До того ж він багато років займався тут політичною діяльністю: тричі був депутатом міської ради, а також працював секретарем цього ж органу влади.

Щоправда, коло інтересів Левітаса значно ширше, оскільки він проживає та займається бізнесом у столиці, а його син Артем є депутатом Бучанської райради від політсили УДАР.

Варто зазначити, що обоє Левітаси активно розвивають соціальні проєкти в межах своїх округів, зокрема надають допомогу дитячим будинкам, пенсіонерам у транспортуванні до об’єктів інфраструктури, фінансово підтримують учасників АТО, важкохворим громадянам виділяють великі суми на лікування.

У найбільший представницький орган столичного регіону Левітас пройшов як №9 у списку ВО «Батьківщина». Він наскільки авторитетна людина, що його, подейкують, у команду кликала Юлія Тимошенко особисто.

На високий рівень політичної ваги Левітаса неабияк впливає той факт, що він із давніх часів тісно комунікує з багатьма впливовими людьми з різних політичних команд. Наприклад, серед його кола спілкування є колишні міністри енергетики і чинні “топи” з КМДА, які прислуховуються до його точки зору.

Щодо подальшої політичної діяльності, то в Левітаса є всі шанси вкотре стати народним обранцем. Цілком імовірно, що він знову балотуватиметься до парламенту, оскільки в 2019 році виборці 98 округу з центром у Яготині не підтримали його кандидатуру. До слова, у Левітаса вже є досвід роботи у Верховній Раді помічником нардепа 7 скликання Артура Палатного.

58. Ігор Оверко

Генеральний директор Будівельної групи «Синергія»

Колишній депутат Ігор Оверко є керівником та одним із засновників будівельної групи «Синергія», яка цього року стала триразовим тріумфатором міжнародного конкурсу «Вибір року» та розпочала свою діяльність у Києві. Сам забудовник є активним членом Конфедерації будівельників України, входить до Інвестиційної ради Ірпеня, а також очолює ГО «Спілка будівельників Приірпіння».

БГ «Синергія» реалізує не тільки житлові комплекси різних цінових сегментів, а й комерційну нерухомість. Так, у 2021 році було розпочато будівництво торговельно-розважального комплексу, а також ініційовано ремонт доріг, облаштовано «Парк мами» в Ірпені. Також Оверко виділив пів мільйона грн на ремонт фасаду інфекційного відділення та додатково виділених палат Ірпінської лікарні, що приймає хворих на Covid 19 в регіоні. Окрім цього, компанія Ігоря Оверка традиційно заохочує виплатами учнів за відмінне навчання у школах.

Зауважимо, що така діяльність БГ «Синергія» створює інвестиційну привабливість Ірпеня, адже постійно залучаються нові бізнес-проєкти, а сам Оверко продовжує залишатися впливовою людиною в регіоні.

Не обійшлося і без скандалів, пов’язаних із ім’ям забудовника. Його ЖК «Синергія Сіті» має з’явитися фактично у заплаві річки Ірпінь, тому на ділянки в 2019 році наклали арешт. Однак, враховуючи той факт, що син очільниці Ірпінського міського суду співпрацює з Оверком, справу про арешт ділянок, де під виглядом будівництва школи почали зводити комплекс, просто злили. Ба більше, будинки першої черги ЖК «Синергія Сіті» вже ввели в експлуатацію попри протести мешканців та очевидне знищення річки Ірпінь.

Зауважимо, що в ЗМІ говорять, ніби саме Ігор Оверко спонсорував кампанію Карплюка, з яким перебуває у тісних стосунках, на парламентських виборах у 2019 році. А оскільки влада в Ірпені залишилися за «Новими обличчями», перешкод його будівельній діяльності не передбачається. 

59. Віталій Коцур

Ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі

Віталій Коцур – доктор історичних наук та професор. Два роки був головою громадської ради Переяслава, є членом Національної спілки краєзнавців України, громадської організації «Ресурсний центр сталого розвитку» та експертом Національного фонду досліджень України.

Він завжди бере активну участь у виборчих кампаніях та у своїй діяльності орієнтується на колишнього генпрокурора Віталія Ярему. Після Революції Гідності працював головним консультантом Управління забезпечення зв’язків Президента України з Кабінетом Міністрів України та центральними органами виконавчої влади Адміністрації Президента України. А на виборах 2019 року був одним із головних штабістів партії Порошенка у Переяславі.

Цього року Віталій Коцур очолив Університет Григорія Сковороди в Переяславі, ставши наймолодшим ректором в Україні. За його ініціативи було оновлено брендування закладу, здійснюється ремонт гуртожитків, з’являються нові мультимедійні аудиторії та впроваджуються сучасні інформаційні технології. За час роботи Коцура університет підписав близько 50 договорів про співпрацю та академічну мобільність, завдяки чому його студенти мають можливість безкоштовно мандрувати та навчатися в кращих освітніх закладах України та світу.

На посаді Віталій змінив свого батька, який керував вищим навчальним закладом протягом двадцяти років та відіграв вагому роль в розвитку університету та міста вцілому. Віктор Коцур – автор понад 300 наукових та науково-публіцистичних праць, член редколегії наукових фахових видань Інституту історії НАН України, Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, спеціалізованих Вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій.

Наразі Коцур молодший суттєво поступається авторитетом своєму батьку. Йому не вистачає досвіду та системності. Окрім того, місцеві висловлюють побоювання, що молодий ректор почне використовувати свій статус як адмінресурс під час виборчих кампаній.

60. Олександр Маркушин

Голова Ірпінської громади

Починаючи з 2019 року, тодішнього депутата Олександра Маркушина, який спершу не був ключовою фігурою політичного життя Ірпінського регіону, уже почали розглядати як ймовірного кандидата в мери міста від команди Карплюка. Свого часу в.о. Ірпінського міського голови Анастасія Попсуй закликала мешканців міста підтримати саме його кандидатуру на виборах у відеозверненні, яке потім було видалено.

Так, представник «Нових облич» Маркушин, який і досі усіляко демонструє лояльність до ідейного лідера політсили Карплюка, отримав впевнену перемогу на виборах, залучившись підтримкою понад 45% електорату.

Попри залежність від Володимира Карплюка, який зараз вибудовує собі імідж бізнесмена, але фактично контролює всі процеси в місті, Олександр Маркушин має свої зв’язки серед «зелених»: його кумом є народний депутат Андрій Клочко.

Варто сказати, що нинішньому меру міста, незважаючи на перманентне протистояння в Приірпінні та різного роду скандали, протягом року на посаді вдалося фігурувати в новинах переважно в позитивному ключі. За час його каденції в місті відкрилися нові школи, дошкільні навчальні заклади, парки, перший на Київщині Ситуаційний центр, були відремонтовані дороги, Ірпінська центральна лікарня отримала сучасні ліжка завдяки співпраці з інвесторами з Німеччини. Також за рік в Ірпені добудували новий корпус дитячого садочка «Віночок», який мають відкрити у травні 2022 року. До того ж наступного року в Ірпінській громаді планують відкрити одразу три нових дитсадки – в Ірпені на вулиці Київській, на вулиці Давидчука та у Михайлівці-Рубежівці.

61. Сергій Кролевець

Власник групи компаній «Ерідон»

Сергій Кролевець входить до сотні найбагатших людей України, але залишається тіньовим гравцем. Група компаній «Ерідон» спеціалізується на дистрибуції засобів захисту рослин, насіння та добрив; постачає сільськогосподарську техніку та комплектуючі; надає послуги у сфері комплексного інжирірингу та будівництва елеваторів, комбікормових заводів, тваринницьких ферм, зрошувальних систем, зерносховищ тощо.

Земельний банк групи компаній «Ерідон» складає близько 55 тис га, що зосереджений у 36 населених пунктах Київської, Житомирської, Полтавської та Кіровоградської областей. Загалом на підприємствах Кролевця працюють понад 2500 людей. «Ерідон» допомагає утримувати об’єкти соціальної інфраструктури в тих селах, де орендує землю.

За сприяння Кролевця в рідному селі Чопилки Ташанської ОТГ відбудовано козацький храм Святителя Миколая Чудотворця, що було зруйновано в 1929 році. Компанія «Євросем» побудувала в Чопилках один із найсучасніших тваринних комплексів України, де виробляють високоякісну «мармурову» яловичину. Цього року в селі Почуйки на Житомирщині було відкрито другу чергу Роботизованої ферми майбутнього Lely, що працює у сфері молочного тваринництва.

Кролевець зберігає серйозний вплив на Ташанську ОТГ, яка штучно створювалася під нього. Без податків «Ерідону» громада буде неспроможною, тому компанія має максимально комфортні умови для ведення бізнесу. Окрім того, голова громади Василь Вовчанівський є давнім товаришем Кролевця. Зараз складно оцінювати політичні амбіції бізнесмена, але наявні фінансові ресурси та вплив на територію дозволяють його кандидатам боротися за депутатські мандати в радах різних рівнів.

62. Катерина Савінова

Генеральна директорка Київської обласної дитячої лікарні

Катерина Савінова очолює комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня» з березня 2020 року. На початку епідемії коронавірусу була активною коментаторкою процесу, але не змогла трансформувати свою медіаактивність у «бонуси» для лікарні.

За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, наступного року в кожному регіоні України одна обласна дитяча лікарня буде повністю оновлена, за необхідності добудована та оснащена сучасним обладнанням. Саме дитяча обласна лікарня у Боярці, якою керує Савінова, потрапила у програму президента Зеленського «Велике будівництво». Це дасть можливість лікарні підвищити свою спроможність та якість надання медичних послуг.

Але наразі заклад перебуває в жахливому стані: у більшості відділень немає необхідного обладнання, нормального ремонту та меблів у палатах. Вкрай негативні відгуки про інфекційне відділення лікарні, де, за численними наріканнями пацієнтів, панує повна антисанітарія, а персонал поводиться некоректно. Класика жанру – неможливість додзвонитися на міський номер телефону в реєстратуру, там постійно зайнято. Якщо навіть пощастило записатися на прийом, у лікарні доведеться боротися за можливість потрапити до спеціаліста у «живій» черзі.

У головній дитячій лікарні Київщини зараз працює більше 500 медпрацівників, із них 100 – лікарі з великим досвідом роботи. Щоправда, деякі фахівці багато років поспіль піддаються нещадній критиці з боку пацієнтів, але нічого не змінюється. Савінова продовжує керувати обласною дитячою лікарнею, але нарікань на роботу закладу з її приходом на посаду не зменшилося. 

63. Олесь Кудрик 

Голова Борщагівської громади

Селищна громада з річним бюджетом у 1,3 млрд грн. Про такий обсяг ресурсів можна лише мріяти. Утім, пристолична Борщагівська ОТГ, яку очолює Олесь Кудрик, справді є однією з найбагатших та найперспективніших в усій Київській області. Це дає величезні можливості для виконання своїх передвиборчих обіцянок, а отже, і збереження сталої підтримки в громаді. Водночас, це величезні спокуси для корупційних зловживань. Тим паче, у випадку з Кудриком підозри у корупції мають історичні обґрунтування: колишній представник Партії регіонів з 2012 року очолював Софіївську Борщаговку, де відзначився низкою брудних схем. Зокрема, його прізвище фігурує в контексті зведення скандального ЖК «Волошкове».

Голова ради директорів міжнародного аеропорту «Київ» Денис Костржевський розповідав, що житлові квартали в Софіївській Борщагівці збудовані з порушеннями норм щодо висотності та шуму – літаки пролітають прямо над дахами і є ризики того, що під час посадки літак зачепить кудрикові будинки.

У 2021 році за допомогою ухвалення селищною радою ДПТ (Детальний план територій) Кудрику вдалося роздати під забудову десяти гектарів землі, що не може радувати девелоперів. Також він заспокоїв найбільшого забудовника Софіївської Борщагівки Андрія Мартинова, призначивши його менеджера Романа Гаха своїм заступником.

Утім, проблеми залишаються: інфраструктура не встигає за зростанням кількості населення. Негатив до влади через це буде лише наростати, адже корупція в громаді процвітає. Зрозуміло, що для гарантій безпеки Кудрику потрібен серйозний політичний «дах». Близькість Кудрика до колишнього голови ВР Дмитра Разумкова, який проживає на території цієї громади, може зіграти з головою громади злий жарт. Поки він був при владі, все було добре. Але зараз, коли Разумков опинився в опозиції, цілком можливо, що до нього почнуть приїжджати інспекції і перевіряти тендери, рахунки й інші «темні» моменти з життєдіяльності громади. А їх більш ніж достатньо…

64. Юрій Прилипко

Очільник Гостомельської громади

Юрій Прилипко очолює Гостомель з 2015 року, до того – три скликання поспіль був депутатом Ірпінської міської ради. За роки роботи йому вдалося узурпувати всю владу в селищі та закріпити за ключовими посадами своїх людей. Та, схоже, часи, коли за силою впливу з Прилипком не міг позмагатися ніхто, поступово минають.

Минулорічна перемога на місцевих виборах далася голові ОТГ вкрай нелегко – його кандидатуру підтримало всього 30,85% виборців, та й такі результати громадськість вважала сфальсифікованими. Право займати посаду Юрію Прилипку довелося декілька місяців відстоювати в стінах суду. Після цього він намагався створити видимість контролю над громадою та відновити довіру місцевих. Зокрема, почав активно виборювати для Гостомеля статус міста, що в рази б збільшило можливості для розвитку ОТГ. Окрім того, провів ефективну піар-кампанію на відкритті нового парку «Щасливий». Попередня влада нібито передала його територію під багатоповерхову забудову, проте жителі селища виступили проти такого рішення. Як результат, 7 га лісу вдалося зберегти.

Та такі конвульсійні спроби Прилипка відновити імідж очевидно програють численним підозрам у його причетності до кримінальних злочинів, пов’язаних зі зловживанням владою, шахрайством та розкраданням бюджетних коштів. До всього додаються й проблеми зі здоров’ям – сьогодні голова Гостомеля не може повністю контролювати  ситуацію в громаді, тому владу собі до рук прибрав його зять – Ростислав Скуратовський. Він значно поступається досвідом своєму впливовому тестю та лише продовжує ганьбити сімейну репутацію. Нещодавно його спіймали на отриманні хабара від місцевого підприємця у розмірі 600 тис дол. Таку суму родина очільника Гостомельської ОТГ хотіла отримати за передачу у приватну власність земельної ділянки на території громади, площею 1,2 га.

65. Олексій Бойко

Начальник Київського обласного і по місту Києву управління лісового та мисливського господарства

Київщина входить у трійку областей України, де за останні 20 років знищили найбільше лісів. Для розуміння масштабів катастрофи, на Бородянщині зрізали кожне четверте дерево, а про лісовідновлення фактично не йдеться. Найкритичнішими стали 2016 та 2018 роки, коли було вирубано 12 та 10,6 тис га лісів відповідно.

Логічно, що до нинішнього очільника лісового та мисливського господарства Олексія Бойка виникає чимало питань, оскільки він «рулить» у столичному регіоні з травня 2017 року й, схоже, непогано себе почуває. Бойко має профільну освіту, є членом-кореспондентом Лісівничої академії наук України, а перед тим, як очолити управління, працював головою ДП «Київська лісова науково-дослідна станція». 

У 2021 році Олексій Бойко активно долучився до президентської програми «Зелена країна». Він переконував, що докладе максимум зусиль, щоб Київська область була серед лідерів за кількістю та якістю висаджених дерев. Утім, поки особливих результатів його роботи не видно.

Ні для кого не секрет, що величезні лісові масиви на Київщині здаються в оренду буквально за копійки. Так, депутат Київської облради Леонід Глиняний платить за величезне мисливське господарство на Білоцерківщині, яке займає тисячі гектарів, близько 17 тис грн на рік. Аналогічна ситуація і з іншими угіддями, які віддають різним «добродіям» за безцінь.

Що важливо, Управління лісового та мисливського господарства несе соціальну відповідальність за забезпечення дровами чорнобильців, учасників війни в Афганістані, бійців АТО/ООС, багатодітних сімей. Також за пільговими цінами деревину для опалення отримують школи, бібліотеки та заклади культури, тому питання про неконтрольовану вирубку лісів залишається надважливим.

66. Анатолій Штефан

Військовослужбовець, блогер, журналіст, полковник Збройних сил України

Один із найвідоміших блогерів-військових Анатолій «Штірліц» Штефан продовжує бути ключовим борцем українсько-російської інформаційної війни, який багато років присвятив службі: із 2000 по 2004 рік служив у Військовому інституті танкових військ НТУ «ХПІ», 11 років був бійцем 72 ОМБр імені Чорних Запорожців, яка локалізується у Білій Церкві, рік обороняв територіальну цілісність України у складі 53 ОМБр імені князя Володимира Мономаха та отримав поранення. Має низку нагород та відзнак.

Із 2017 року Анатолій Штефан служить у Генеральному штабі ЗСУ, а також очолює підрозділ ГО «Спілка учасників, ветеранів, інвалідів АТО та бойових дій. Принагідно зауважимо, що його дружина також служить у складі 72 ОМБр. Подружжя Штефан вже понад 17 років проживає в Білій Церкві.

Анатолій Штефан – медійна фігура: часто бере участь у різних ток-шоу, його знають за дотепний гумор, цікаві розповіді й повідомлення, пов’язані з ситуацією на фронті та в армії в цілому. Так, він пише про перемоги воїнів ЗСУ, займається антипропагандою, боротьбою з фейками, які запускають росіяни. Штефан – один із тих, хто зберігає зв’язок української армії та суспільства, адже саме від цієї взаємодії залежить майбутнє України. Також він бере активну участь у військово-патріотичному вихованні молоді. У 2019 році за роботу в цьому напрямку отримав відзнаку міського голови Геннадія Дикого.

Також Анатолій Штефан чітко просуває проукраїнську позицію. Так, він судиться з блогеркою Таїсією Маламан, яка на Майдані Незалежності публічно зізналася в симпатіях до Росії. Після цього ролика Штефан зробив декілька публікацій і з дівчиною відмовилися співпрацювати відомі бренди. «Ватниця» подала до суду та вимагає вибачитися й відшкодувати їй 150 тис грн за поширення «сфальсифікованої й завідомо неправдивої» інформації. Натомість Штефан хоче, аби йому компенсували 300 тис грн за «образу його честі та гідності». Справа триває.

67. Людмила Мерзлюк

Голова Білоцерківської РДА

Людмила Мерзлюк розпочинала свою кар’єру з посади державного податкового інспектора у Рокитнянському районі та, зрештою, присвятила роботі в Державній фіскальній службі близько 25 років. У 2017 році тодішній очільник Білоцерківскої районної державної адміністрації Геннадій Джегур запропонував їй зайняти посаду начальника управління економічного розвитку та торгівлі РДА.

Менше ніж через рік Мерзлюк вже стала заступницею начальника управління фінансів Білоцерківської адміністрації, а згодом і очолила цей напрямок. У минулому році ініціативність та наполегливість дозволили чиновниці стати одним із кандидатів на посаду голови Білоцерківської РДА та, зрештою, обійти всіх конкурентів. Так вона стала першою і поки що єдиною жінкою-керівником за всю історію району.

І хоч світова пандемія внесла корективи у прямолінійний рух голови району, Білоцерківська лікарня була однією із небагатьох, яка отримала своєчасне забезпечення медичним киснем, засобами захисту та необхідними препаратами. І, як результат, мала чи не найнижчу смертність серед пацієнтів. Цьому послугувала не лише майстерність лікарів, а й вагома підтримка представників бізнесу і органів місцевого самоврядування.

Попри досить непростий рік роботи, посаду Мерзлюк змогла зберегти і після проведення адміністративно-територіальної реформи повторно очолила найбільший район Київщини. Сьогодні основною метою голови РДА є розвиток Білоцерківщини шляхом залучення інвестицій та створення нових робочих місць.

На вектор політичної активності Людмили Мерзлюк впливає і діяльність її чоловіка – Сергія Мерзлюка, який раніше очолював Володарське відділення поліції, а після підвищення став заступником начальника Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області. Має подружжя і зв’язки в Міністерстві аграрної політики та продовольства. Брат Сергія – Олександр Мерзлюк – займає там посаду начальника Управління внутрішнього аудиту.

Така синергія і їхні різнопланові підходи до роботи можуть відкрити перед родиною Мерзлюків великі можливості та стати трампліном для кар’єрного росту. Тому їхню впливовість в регіоні не варто недооцінювати.  

68. Анатолій Присяжнюк

Голова Київської обласної організації партії «Наш край» 

Попри програш на місцевих виборах 2020 року, Присяжнюк не пішов із партії «Наш край», а продовжив її розбудову. Наразі в межах столичного регіону в радах різних рівнів цю політичну силу представляють 102 депутати, а Олександр Панюта та Михайло Кривошеєв очолюють Кагарлицьку та Таращанську міські ради відповідно.

Керівництво партії «Наш край» стверджує, що на виборах її депутати мали пройти до облради без проблем, але цього не вдалося зробити через фальсифікації. Утім, порушені кримінальні справи врешті-решт «заглохли» у судах, і тепер Присяжнюку залишається готуватися до наступних місцевих виборів.

На чому може зіграти очільник КОДА часів президентства Януковича? Парадоксально, але на ностальгії. Порівняно зі своїми аморфними чи одіозними наступниками, Присяжнюк зарекомендував себе енергійним, жорстким, але досить ефективним менеджером, а його силові методи щодо тодішнього очільника облради Олександра Качного стали притчею во язицех.

За сприяння «Нашого краю» у Київській області реалізуються соціальні проєкти підтримки дітей-сиріт та людей похилого віку «Діти України», «Соціальний патруль», «Теплі долоні», а також діє громадська організація «Жінки нашого краю».

Слід додати, що «Наш край» працює над розвитком спортивної інфраструктури, підтримує юних спортсменів та їхніх тренерів. Партійці впродовж тривалого часу опікуються спортивно-оздоровчим центром олімпійського резерву, що в селі Круглик Обухівського району. Також допомагають дітям-переселенцям із Донбасу, які тренуються і живуть на базі спорткомплексу.

До наступних місцевих виборів ще достатньо часу, тому з огляду на активну роботу команди Присяжнюка, є велика ймовірність, що представники «Нашого краю» стануть депутатами не лише місцевих громад, а в Київської облради.

69. Олена Шуст

Депутатка Київської облради, ректорка Білоцерківського національного аграрного університету

Посаду ректорки Білоцерківського національного аграрного університету Олена Шуст успадкувала від свого батька – Анатолія Даниленка, який очолював заклад із 2008 по 2021 рік, аж до своєї смерті. Завдяки впливовому батьку Шуст у молодому віці отримала науковий ступінь доктора економічних наук та почала будувати кар’єру в БНАУ. 

Завдяки франшизі президентської партії «Слуга народу», батьківському авторитету та агітації серед студентів, Шуст із легкістю стала депутаткою Київської облради. У колегіальному органі очолила комісію з питань освіти, науки, культури, духовності та релігії. Виборці нарікають на низьку депутатську активність Шуст: вона не відкриває приймалень та майже не спілкується з громадянами. Натомість її сторінка у соцмережі рясніє привітаннями, дописами з нагоди пам’ятних дат та відвідинами різноманітних заходів. 

Водночас Шуст позиціює себе як політикиня, освітянка та громадська діячка, сприяє розвитку закладів дошкільної освіти та загальноосвітніх навчальних закладів Київської області. Депутатка працює над комплексною оптимізацією освітніх програм та покращенням матеріально-технічної бази.

Як членкиня профільної комісії, Шуст опікується Київським обласним академічним театром. Вона тісно співпрацює з керівником закладу Ігорем Подолянцем. За чутками, їх поєднують не тільки ділові стосунки: у мережі є відео, як Шуст у компанії оголених чоловіків розважається у приміщенні театру, що громадськість оцінила як неетичну поведінку. 

70. Наталія Баласинович

Голова Васильківської громади

До того, як очолити об’єднану територіальну громаду, Наталія Баласинович керувала Васильківською районною радою. І свого часу була однією із головних лобістів створення ОТГ в районі. Однак перемога на місцевих виборах 2020 року далася кандидатці в мери нелегко. Її опоненти робили все для того, аби результати голосування визнали недійсними. Протистояння тривало більше місяця, перш ніж ТВК оголосила Наталію Баласинович очільницею громади та допустила до виконання обов’язків.

Свою роботу вона розпочала зі створення цілодобової «гарячої» телефонної лінії голови ОТГ, щоб оперативно реагувати на всі звернення громадян, і продовжила розвивати вже розпочаті проєкти з покращення благоустрою громади. Протягом року там активно будували нові тротуари й пішохідні доріжки, робили капітальні ремонти фасадів та дахів освітніх закладів.

Також провели реконструкцію нової набережної на річці Стугна та відновили спортивну інфраструктуру, зокрема побудували скейт-парк і сучасні стадіони. Проєктом стратегічного значення, який вдалося втілити в життя Баласинович, став запуск Сіті-Експреса між Васильковом та Києвом. Тепер дістатися столиці жителі ОТГ можуть за 37 хвилин.

Особливу увагу голова громади приділяє і питанням безпеки містян. Цьогоріч на вулицях Василькова встановили 48 систем відеоспостереження та сучасні LED-світильники. Окрім того, створили громадське формування «Муніципальна варта», яке покликане слідкувати за порядком і боротися з несанкціонованим вивозом сміття. До того ж Наталія Баласинович реалізувала важливий соціальний проєкт – тепер на території ОТГ функціонує «Притулок для осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі». 

71. Сергій Бунін

Народний депутат України

Хоч і не надто публічний, але досить активний нардеп-мажоритарник, Сергій Бунін протягом 2021 року став автором/співавтором 34 законопроєктів. У Верховній Раді Бунін цікавиться різними сферами життя українців. Ураховуючи той факт, що до його 98 округу входить чимало аграрних районів (Переяславщина, Бориспільщина, Яготинщина, Згурівщина), зовсім не дивно, що він опікується цим напрямком. Йдеться, зокрема, про тваринництво. У грудні 2021 року Бунін став співголовою новоствореного міжфракційного депутатського об’єднання «За розвиток молочної галузі України», у яке ввійшли ще понад двох десятків народних депутатів.

Попри те, що Бунін активно займається Київщиною і був помічений на спільних заходах із головою облдержадміністрації Василем Володіним, він переймається й іншими регіонами. Так, у листопаді цього року нардеп надіслав до Офісу Генерального прокурора звернення, у якому попросив Ірину Венедіктову взяти під особистий контроль дії Житомирської прокуратури, яка «уже майже пів року ігнорує незаконне привласнення тисячів гектарів землі та ліквідацію ДП «Україна». Так, виявилося, що в липні 2021 року Фонд держмайна склав Акт щодо численних порушень, які були допущені при передачі майнового комплексу державного підприємства «Україна» та визнав незаконність його приватизації. Чим завершиться ця справа – невідомо, але Бунін демонструє, що він дуже тісно займається аграрними питаннями.

Київщина для Буніна завжди була у пріоритеті. До обрання у Верховну Раду він був депутатом Київської облради від політсили «Самопоміч», де відповідав за лівобережжя Київщини. Попри невелику активність після обрання, у 2021 році Бунін суттєво інтенсифікував свою присутність на окрузі. Варто очікувати, що він буде продовжувати «підгортати» під себе округ та готуватися до наступних виборів до Верховної Ради, які мають відбутися в 2023 році. 

72. Ірина Федорів

Громадська активістка, журналістка

Ірина Федорів – одна з найвпливовіших громадських активісток Київщини, яка стала відомою завдяки запеклій багаторічній боротьбі проти забудови Біличанського лісу, що у Києво-Святошинському районі, та за створення там нацпарку.

Свого часу вона керувала інформаційно-аналітичним відділом новинної служби каналу СТБ, після чого й розпочала свою громадську діяльність. Спочатку активістка на волонтерських засадах очолила сайт «Громада Приірпіння», а згодом і стала депутаткою Коцюбинської селищної ради. Наразі Федорів працює головною редакторкою сайту громадської організації «Чесно», читає лекції для політичних партій у Міжнародному республіканському інституті (IRI), пише для «Громади Приірпіння» та низки всеукраїнських медіа.

Журналістка завзято лобіює приєднання Коцюбинського до Києва та наголошує на тому, що входження селища до Бучанського району – це антинародне рішення. Водночас не приховує, що важливим завданням для неї є й реформування виборчої системи.

Натомість, опоненти активістки цілком переконані, що її зовсім не хвилює благоустрій селища та добробут його мешканців. Вони вважають, що Федорів діє в інтересах столичних олігархів-забудовників, а її ціль – дестабілізація ситуації в селищній раді. Окрім того, подейкують, що в минулому вона була пов’язана з регіоналами і навіть отримала від екс-Генпрокурора Віктора Пшонки нагороду за сприяння та співпрацю.

Варто визнати, що Ірина Федорів справді ефективний медіаменеджер й іміджмейкер. Завдяки своїй громадській активності та багаторічним напрацюваннями, вона має досить хороші перспективи для побудови публічної політичної кар’єри.

73. Віталій Гринчук

Голова Узинської громади

Віталій Гринчук, який неодноразово міняв партійні уподобання, досить впевнено почувається у кріслі очільника Узинської ОТГ та демонструє абсолютний контроль «усіх фронтів».

У свій час він працював помічником нардепа-мажоритарника від Київщини Віталія Гудзенка. Подейкують, що Гудзенко та Гринчук – куми, але мають нестабільні, емоційні стосунки. Утім, це не завадило очільнику ОТГ «прилаштувати» свого сина Каріма у Білоцерківську райраду. Він став депутатом від «За майбутнє», а список до райради очолював ніхто інший, як Віталій Гудзенко, який, зрештою, обрав мандат депутата облради. Зауважимо, що фактично повноважень у Каріма в раді немає, але «своя людина» в Білій Церкві Гринчуку вкрай потрібна.

У громаді про нього говорять як про безініціативного та байдужого очільника. Ймовірно тому, що Гринчук зайнятий зовсім іншим. Подейкують, що саме він контролює пасажирські перевезення на Білоцерківщині, одноосібно встановлюючи тарифи (компанія записана на його дружину) та неінвентаризовані землі (близько 3 тис га). Попри те, що голова ОТГ формально ніколи не був у земельному бізнесі, у ЗМІ говорять, що його інтереси в громаді передусім земельні, адже він та його кум Леонід Розпутній нібито входять в структуру місцевої «аграрної сім’ї», яка незаконно захопила найбільший земельний банк в районі.

Гринчук постійно лавірує між основними гравцями в ОТГ – Мойсеєнком (власник Узинського цукрового заводу), Леонідом Глиняним та Віталієм Гудзенком. Варто сказати, що скандал навколо небезпечного заводу поки що затих, а керівництво запевняє, що всі проблеми з екологією нібито вирішені, хоча, за словами жителів, вони цього не відчули.

Також зауважимо, що голова ОТГ потрапив у скандал із Дмитром Киришуном, який відомий під «поганялом» «Діма-звєзда». За день до засідання останній нібито жорстоко побив Гринчука, щоб той вплинув на голосування за секретаря Білоцерківської міськради, а вже наступного дня отримав бажану посаду.

Окрім цього, у ЗМІ повідомляли, що нардеп Олександр Дубінський на початку виборчої кампанії звинувачував Гринчука у намаганні підкупу представника виборчого штабу «Слуги народу», щоб потрапити у виборчий список партії. Утім, продовження ця історія так і не отримала.

74. Сергій Книжников 

Голова Пірнівської громади 

Маловідомий широкому загалу Сергій Книжников у місцевому самоврядуванні уже більше 10 років. До того, як очолити Пірнове, він працював менеджером із нерухомості, завдяки чому легко знаходить мову з місцевими підприємцями. Міжнародні експерти включили Пірнівську громаду в програму «U-LEAD з Європою» для розробки стратегії розвитку, що мало активізувати ріст економіки та отримувати більші дивіденди від впровадження децентралізації.

Однією з ключових цілей програми є розвиток екологічного та рекреаційного потенціалу громади, адже природні умови місцевості, де немає жодних індустріальних об’єктів, цьому неабияк сприяють. Пірнове є маловідомою курортною зоною з досить потужним, а головне – досі невикористаним туристичним потенціалом.

Місцева влада вже ініціювала розробку проєкту розчищення старого русла Десни, завдовжки майже чотири кілометри. Нині на березі річки розташовані близько 15 баз відпочинку. У співпраці з інвесторами впроваджують проєкт «Шлях Мономаха», яким зацікавилася ЮНЕСКО. У планах Книжникова – створити об’єкт історико-природного значення.

Пірнівська ОТГ є однією з найменших у Київській області, саме тому часто залишається непоміченою. Однак потенціал цієї громади та вплив її очільника не варто недооцінювати. Книжников є членом Благодійного фонду «Духовно-просвітницький центр «Богоявлення». 

Засновниками фонду значаться Владислав та Каріна Злочевські – батько та дочка ексміністра охорони навколишнього природного середовища України Миколи Злочевського, власника найбільшої приватної газовидобувної компанії України «Burisma». Злочевський став широковідомий у часи роботи довіреним міністром Януковича, який взяв на роботу сина тодішнього віцепрезидента США Джо Байдена. 

75. Наталія Дзюба

Голова Яготинської громади

Після місцевих виборів 2020 року Наталія Дзюба стала однією з небагатьох жінок, що очолили громади Київщини. Хороші рейтинги в межах громади також дозволили стати депутаткою Київської облради, проте вже колишній голова обласного осередку партії «Слуга народу» Олександр Дубінський попросив «відмовитися» від мандата.

Дзюба керує Яготином уже понад 10 років, але кардинальних змін у місті не відбулося. Завдяки децентралізації та суттєвому збільшенню бюджету громади, за останній рік було реалізовано проєкти, що спрямовані на поліпшення якості питної води. Також приділялася увага капітальному ремонту доріг, відновленню вуличного освітлення, будівництву дитячих майданчиків тощо. У Яготині з’явився регіональний ландшафтний парк імені Гетьмана Розумовського, проведено капітальний ремонт «Алеї Слави».

Пільговики отримують спеціальні талони для безкоштовного проїзду громадським транспортом у межах громади, а для зручності було встановлено сучасні зупиночні комплекси та розроблено нові автобусні маршрути. А от покращення сполучення з Києвом так і не відбулося: переважна більшість містян змушені добиратися на роботу електричками, що перебувають у жахливому стані. 

Децентралізація дала змогу керівникам громади сповна розпорядитися земельними ресурсами. Була проведена інвентаризація, що значно покращило інвестиційну привабливість Яготина. Поряд із тим, велика кількість людей, що не мали жодного стосунку до громади, цього року отримали земельні ділянки. 

У віданні Дзюби перебуває велика і перспективна громада, майбутнє якої залежить від ефективного управління. Проте все частіше міську голову ловлять на дешевому піарі, що не додасть їй політичних балів на наступних виборах. За відсутності якісних змін та балотування серйозного опонента, Дзюба ризикує втратити посаду.

76. Валерій Гартік

Голова Козинської громади

Попри усі «заслуги» багаторічного очільника Козинської селищної ради Валерія Гартіка вчергове обрали на виборах – він став головою ОТГ від партії «Слуга народу».

З ім’ям Валерія Гартіка в селищі та його околицях пов’язано немало земельних скандалів. Подейкують, що саме він роздавав землі заповідників Клюєву, Льовочкіну, Азарову, Іванющенку, а після «відставки» свого ідейного натхненника Януковича у 2015 році Гартік відкупився від люстрації та спокійно продовжив свої земельні оборудки.

За час «правління» очільник ОТГ зарекомендував себе справжнім гросмейстром «земельних» трьохходовок, а дерибан землі в цьому регіоні запрацював на повну потужність. У ЗМІ зауважують, що голова ОТГ причетний до незаконного надання в оренду або у власність земельних ділянок водного, природно-заповідного та лісового фондів. Зазначається, що він також має відношення до незаконного здійснення гідротехнічних робіт, вилучення наділів і зміни їх цільового призначення. Про це свідчать нереально велика кількість будинків і котеджів, які з’явилися в ОТГ за часи каденції Гартіка.

Подейкують, що без Валерія Гартіка та його брата Михайла не вирішується жодне земельне питання в регіоні. Коли попит на землю в Козині почав перевищувати пропозицію, Гартік з командою моментально знайшли вихід – під забудову віддали намиті ділянки заплави Дніпра, сінокоси поблизу місцевої річки. Бази, розташовані поблизу, також «пішли у справу». Класичний приклад – захоплення Гартіком бази Національної медичної академії імені Богомольця.

Однак, попри усі скандали, Валерій Гартік – ефективний очільник громади, позаяк жителі відзначають високий рівень життя у порівнянні з іншими ОТГ. Гартік у кріслі очільника влаштовує і місцевих, і одних із найбагатших та найвпливовіших людей країни, які живуть на території Козинської ОТГ.

77. Володимир Мухін 

Начальник Управління Державного агентства рибного господарства у Києві та Київській області

Із 2016 року Мухін незмінно очолює Київський рибоохоронний патруль. Перед цим, із 2005 по 2015 рік, Мухін працював у правоохоронних органах, а також у Головному управлінні Національної поліції у місті Києві, звідки звільнився за власним бажанням у званні майора поліції.

Головний «рибокоп» Київщини за роки роботи продемонстрував досить вагомі результати: було викрито майже 16 тис порушень на понад 11 млн грн збитків та вилучено 51 т браконьєрської риби; вирішено питання заростання водосховищ червонокнижним водяним горіхом; виділено 12 га Київського водосховища для здійснення любительського та спортивного рибальства.

Мухін позиціює себе як борець із рибною мафією. Наприклад, за його словами, осетрова ферма на Трипільщині останні 9 років працює без договору оренди, а отже, ухиляється від обов’язкової сплати податків. До того ж із 2000 року в Україні накладений мораторій на промисловий видобуток усіх осетрових. На своїй сторінці у Facebook Мухін повідомив, що, аби він закрив очі на цю ситуацію, «Bester» запропонував йому хабар 10 тис доларів. Подейкують, що діяльність цієї компанії пов’язана з легалізацією контрабандної ікри, що надходить із Китаю або Росії.

Зазначимо, що Мухін оперативно відреагував на публікацію нардепа від ВО «Батьківщина» Вадима Івченка фотографій, на яких зображено ймовірне грубе порушення правил рибальства, та попросив останнього надати письмові обґрунтовані пояснення ситуації. 

Щоправда, до Мухіна теж виникали запитання: так, наприкінці 2019 року його вже звільняв тодішній голова Держрибагентства України. Але в листопаді 2020 року суд визнав наказ незаконним і очільник рибпатруля поновився на посаді.

Попри активну медійну кампанію опонентів із метою подальшого усунення Мухіна з посади, в останнього є всі шанси зберегти та навіть посилити свої позиції.

78. Алла Арешкович

Директорка Київського обласного онкологічного диспансеру

Представниця медичної спільноти Алла Арешкович зуміла утриматися на посаді директорки обласного онкодиспансера, хоча її в області асоціюють з нардепом Олександром Дубінським, у якого після запроваджених Держдепом США санкцій спостерігаються проблеми – його виключили з фракції у Верховній Раді та позбавили статусу голови Київського обласного осередку партії Зеленського. За часів розквіту могутності Дубінського Арешкович входила до складу політради партії «Слуга народу», але наразі з реєстрів її видалено. Зазначимо, що в липні Київська облрада затвердила жінку на посаді директорки Київського обласного онкологічного диспансеру строком на 5 років.

Зараз в області триває процес реорганізації онкологічних закладів: так наприкінці листопада до Київського обласного онкодиспансера приєднали Білоцерківський, але скандалу уникнути не вдалося. Про плани обласного керівництва працівники лікарні дізналися перед сесією, тому влаштували мітинг під стінами КОР. Депутатам облради довелося зняти питання з порядку денного і зустрічатися з трудовим колективом, який був наляканий можливими звільненнями. Їм пообіцяли підвищення заробітних плат, після чого конфлікт було улагоджено.

Загалом варто зазначити, що Арешкович очолює один із ключових медзакладів Київщини, адже онкологічні захворювання у трійці лідерів за смертністю серед жителів столичного регіону. Цього року в КООД відкрили капітально відремонтований блок високодозової хіміотерапії Центру гематології та трансплантації кісткового мозку, що дозволить у подальшому проводити життєво необхідні операції мешканцям Київщини. На оновлення закладу та закупівлю сучасного обладнання виділяються кошти з обласного бюджету, а повна реконструкція онкодиспансера запланована на 2022 рік.

79. Сергій та Ірина Панченки

Латифундист та депутатка Київської обласної ради

Сергій Панченко – відомий землевласник, переважна більшість господарств якого зосереджені в Білоцерківському районі. За численні статки його називають олігархом, але у ЗМІ є чимало інформації про його причетність до рейдерських захоплень землі в інтересах «регіоналів» Віталія Хомутинніка та Геннадія Бобова. До слова, Панченко був помічником нардепа Бобова у 7 та 8 скликаннях парламенту.

У 2019 році Панченко купив місце для своєї дочки Ірини місце в прохідній частині списку партії «Слуга народу» за 2,5 млн доларів. Проте через появу в мережі фотографій дівчини у стилі ню, народною депутаткою вона не стала. Вже у 2020 році «мажорка» стала депутаткою Київської облради від партії «Батьківщина». У раді дівчина ввійшла в комісію з питань капітального будівництва.

Сергій Панченко володіє ресторанно-готельним комплексом «Акваріус», що знаходиться в селі Підгірці. У мережі була інформація, що Панченко дозволяє собі бити працівників закладу і не боїться покарання, бо має зв’язки у поліції та прокуратурі. Колеги по аграрному бізнесу характеризують Панченка як «скотину» і намагаються бути з ним максимально обережним.

Розуміючи свою «токсичність», Панченко просуває в політику дочку Ірину, для якої від «Батьківщини» резервують Білоцерківський район на майбутніх парламентських виборах. Проте на окрузі прогнозується серйозна внутрішньопартійна боротьба з вірним адептом Юлії Тимошенко – Віктором Світовенком. Уже зараз Панченко починає вести перемовини з місцевими депутатами та фермерами, щоб отримати потрібний результат.

80. Андрій Мартинов

Забудовник

Будівельного магната Андрія Мартинова можна вважати рекордсменом із проданих квадратних метрів, позаяк він разом із братом Валерієм та сином Едуардом побудували у Софіївській Борщагівці ціле місто прямо посеред поля – ЖК «Софія». За різними оцінками, там проживає близько 30 тис людей. Амбіції Мартинова на цьому не обмежуються: він планує виходити за межі передмістя столиці та будувати на території сусідніх районів.  

Окрім цього, Андрій Мартинов володіє компанією, яка займається обслуговуванням комплексу «Софія». Попри комфорт життя в комплексі та позитивні відгуки, в мережі є підтвердження, що ця структура Мартинова перевищує свої повноваження: є низка ситуацій, коли жителів змушували платити за «комуналку» навіть за той період, коли вони не жили у своїх квартирах.

Зауважимо, що на території житлового комплексу Мартинов побудував церкву «Благодать» для п’ятдесятників. Що цікаво, сам забудовник, а також його вірний помічник та довірена особа Роман Гах – ревні парафіяни і ходять туди ледь не щодня. Мережу церков і молитовень прямо в жилих будинках Мартинов успішно використовував для фактичної агітації на користь свого протеже на місцевих виборах-2020.

Щоправда, це не допомогло Гаху перемогти у політичній гонці за крісло очільника Борщагівської ОГТ Олеся Кудрика. У відкритий конфлікт з новим головою Борщагівської ОТГ Мартинов не вступав. По-перше, тому що життєдіяльність ЖК «Софія» напряму залежить від керівництва громади, тому зайві сварки з очільником громади йому не потрібні. По-друге, сторони «сторгувалися» про те, що Гах стане заступником Кудрика. І хоча останній не дуже хотів виконувати обіцянку, але врешті погодився на цю умову забудовника. Тепер помічник Мартинова – заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів влади соціально-гуманітарної сфери. Це означає, що всі дитсадки і школи у величезній громаді будуватимуться тільки за участі (чи, як мінімум, згоди) Мартинова. Подейкують, у Гаха вже є успіхи в роботі – не так давно в нього з’явився Toyota Land Cruiser 200.

81. Вадим Івченко

Народний депутат України

Скандально відомий політик у Білій Церкві, де він провів більшу частину свого життя та розпочинав політичну кар’єру. Спочатку Івченко працював в Українському союзі промисловців та підприємців Анатолія Кінаха, а згодом очолив обласну організацію цього проєкту. Свого часу став депутатом Білоцерківської міської ради від партії віцепрем’єр-міністра в уряді Азарова Володимира Семиноженка «Нова політика», але запам’ятався лише прогулами та причетністю до земельних афер.  

На позачергових виборах 2019 року потрапив до парламенту за списком ВО «Батьківщина» (№24). До слова, у минуле скликання ВР він зайшов від «білосердечних» під 6 номером.

Івченко є членом Комітету з питань аграрної політики, а в команді Юлії Тимошенко – головним фронтменом «хайпової» теми критики продажу українських земель. Тому особливо комічним виглядає спільне з керівництвом Фурсівської ОТГ привласнення 130 га землі Міноборони та їх продаж жителям країн Ближнього Сходу. Цікаво, що зараз ТОВ «Фурси Енерджи Груп», що побудувало на цій землі сонячні батареї, не може отримати дозвіл на підключення від «Київобленерго».

Також у ЗМІ можна знайти багато цікавої інформації про Івченка, зокрема щодо рейдерства спиртзаводу на Сквирщині, дослідного господарства «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, земель БНАУ тощо.

Любов до піару зіграла злий жарт із Івченком, коли той вирішив похизуватися вдалою рибалкою. Нардеп забороненим методом багріння «наловив» не лише відро судака, а й близько 3 млн грн штрафів. На це різко відреагував начальник Київського рибоохоронного патруля Володимир Мухін. Щоправда, одразу після цього останній став жертвою атаки «ботоферми».

Подейкують, що Івченко возить цілі делегації на відпочинок та переговори на маленький острів у Середземному морі, який буцімто йому належить.

Скандальна медійність Івченка формує антирейтинг для партії та її лідерки. Але з огляду на близькість до Тимошенко, у разі послаблення позицій Костянтина Бондарєва та кадрових перестановок в обласному осередку, Івченко цілком може претендувати на посаду його керівника.

82. Олександр Карабанов

Голова Північного офісу Держаудитслужби

Внаслідок реформи аудиторської служби в 2016 році було створено Північний офіс, до якого ввійшли фінансові інспекції у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській, Київській областях та місті Києві. Проте в народі цей орган за звичкою називають КРУ, а його співробітники як і раніше займаються вивченням фінансової документації.

Карабанов очолює Північного офісу Держаудитслужби з моменту його створення, а до того очолював Держфінінспекцію у місті Києві. Є інформація, що посаду в столиці в часи Януковича він отримав завдяки членству в «Партії регіонів». Як би там не було, в аудиторській службі він дуже давно, особисто знає багатьох представників влади та бізнесу.

Співробітники служби мають широкі повноваження у сфері державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та їх моніторингу. При цьому вони націлені на аудит використання коштів як державного, так і місцевих бюджетів. За три квартали 2021 року інспектори попередили нецільову витрату коштів за процедурами закупівель на загальну суму 783 млн грн. За результатами проведених аудитів було досягнуто економічного ефекту в розмірі 178,6 млн грн.

На сайті Північного офісу Держаудитслужби регулярно публікуються повідомлення про результати перевірок фінансової діяльності міських та селищних рад, комунальних та державних підприємств. Але дуже вибірково, що схоже на свідоме приховування інформації. Часто аудиторів незаслужено недооцінюють, проте в них є чималі можливості, щоб «кошмарити» бізнес та владу на замовлення зацікавлених осіб.

83. Галина Єрко

Депутатка Київської обласної ради

Представляючи одну з найбільш могутніх груп впливу Бородянщини, депутатка облради від «Євросолідарності» Галина Єрко разом зі своїм батьком, депутатом Бородянської селищної ради від «За майбутнє» Георгієм Єрком (колишнім головою Бородянської райради), намагається сконцентувати владу у своїй вотчині. Задля цього Єрки силкуються достроково «збити» нинішнього голову Бородянської громади Олександра Сахарука.

В облраді Єрко отримала посаду заступниці голови комісії з питань освіти, науки, культури, духовності та релігії, завдяки чому активно скеровує бюджетні ресурси на Бородянщину. За її сприяння виділено кошти та проведено капітальні ремонти доріг в Бородянці, Немішаєвому та Пилиповичах. Були встановлені дитячі майданчики в селах Майданівка та Поташня, а також здійснено утеплення шкіл у Бородянці та Загальцях.

Загалом, Єрко активно працює з молоддю, організовуючи різноманітні освітні заходи, круглі столи та екскурсії. Також в її актив можна записати проведення поїздок до театрів і кінотеатрів. Але не молоддю єдиною: у межах постійнодіючого проєкту «Щире серце» одинокі літні люди, що перебувають на обліку в територіальних центрах, отримують необхідний інвентар, подарунки до свят. Також депутаткою надається безкоштовна юридична підтримка, проводяться прийоми у приймальній та матеріальна допомога в межах депутатського фонду.

Цікаво, що на проєкти Єрко виділяються кошти не лише з бюджету області, але й із приватних джерел. Так, за сприяння Фонду Петра Порошенка було надано в Бородянську лікарню кисневі концентратори в період загострення пандемії. 

84. Олександр Клименко

Протоієрей Української Православної Церкви Московського патріархату

Священник із Березані Олександр Клименко став відомим на всю Україну після перемоги у вокальному проєкті «Голос країни» у 2017 році. Щоправда, від усіх призів, окрім квартири в Києві, отець Олександр відмовився та подарував дівчині, яка зайняла друге місце. 

Олександр Клименко також не підписав контракту та відмовився від світового туру. Він вважає, що місіонери потрібні передусім Україні, тому активно їздить у різні міста, де дає безкоштовні концерти-проповіді та публікує відео на своєму каналі в YouTube. Не відмовляє Клименко й в інтерв’ю різним виданням, часто спілкується із українцями через свій блог у Facebook, їздить в зону ООС. Він переконаний, що священик повинен «відкривати церковні двері в інший бік».

Також отець Олександр є священиком в Софронієвського храмі Березані та Свято-Троїцькому храмі села Недра Баришівського району. Окрім служіння в храмі, Клименко викладає в Міжрегіональній академії управління персоналом, християнську етику в школі, а також виконує обов’язки священика тюремного храму в Березанській виправній колонії.   

Однак варто зауважити, що священик Олександр Клименко – типовий представник УПЦ МП, який популярність після перемоги на «Голосі країни» використовує для популяризації власних суб’єктивних думок. У мережі його називають неофіційним спікером РПЦ в Україні та «україномовним лагідним спецпризначенцем», який вважає, що втручатися в церковні справи України може лише Російська церква та твердить, що єдності не можливо добитися на умовах ПЦУ. Окрім цього, Клименко говорить, що створення ПЦУ та томос завдали шкоди українському об’єднанню. Щодо подій на Сході України отець Олександр каже, що це війна, але не може відповісти між ким і ким. Він по-філософськи розмірковує, що в конфлікті винні обидві сторони, що викликає обурення в мережі.

85. Олександр Слюсар

Голова Дівичківської громади

Олександр Слюсар, який завжди мав політичні амбіції, до обрання у 2020 році очільником Дівичківської ОТГ вже пробував себе у політиці. Він займав посаду першого заступника голови Переяслав-Хмельницької міськради, а на момент виборів був депутатом громади та керував управлінням соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької РДА.

Цілком логічно, що саме Олександр Слюсар очолив Дівичківську ОТГ, позаяк він змінив на посаді свого тестя Тимофія Девка – досвідченого політика, який із 1988 року очолював село Стовп’яги, а з 2017 по 2020 рік був головою Дівичківської громади. 

Можемо припустити, що Олександр Слюсар буде продовжувати справу свого тестя, адже той має багато напрацювань і може поділитися досвідом із зятем. Така «родинна коаліція» виявилася ефективною, бо мешканці громади вже помічають результати річної роботи молодого очільника на посаді. Так, у Дівичківський громаді завдяки співпраці з європейськими партнерами відкрили сучасний ЦНАП, а також облаштували мультифункціональний спортивний майданчик зі штучним покриттям, утеплили школу в селі Стовп’яги, відремонтували кабінети амбулаторії загальної практики сімейної медицини та реконструювали Будинок культури в Єрківцях.

Очевидно, що, маючи такого досвідченого радника, Олександру Слюсару набагато легше керувати громадою, ніж, наприклад, меру Борисполя Володимиру Борисенку, який поки вчиться та експериментує.

86. Володимир та Ольга Коваль

Бізнесмен та народна депутатка України

Нардепка Ольга Коваль, яка увійшла в Раду в команді Дмитра Разумкова, після його відставки не вийшла з партії «Слуга народу». Однак у листопаді цього року колишній спікер Верховної Ради опублікував список депутатів, які увійшли до створеного ним міжфракційного об’єднання «Розумна політика», у якому була і Ольга Коваль. Ба більше, Разумков працює над створенням власної політсили, яку, найімовірніше, фінансуватиме бізнесмен Рінат Ахметов. 

Одним із регіональних лідерів майбутньої партії може стати Ольга Коваль, позаяк свого часу їй довірили представляти «Слугу народу» на Київщині. Утім, тоді її батька Володимира Коваля, який раніше керував управлінням економіки КОДА та був депутатом облради, асоціювали з групою впливу митників Іллі Павлюка та Віктора Тимошенка. Це значно зіпсувало реноме депутатки у столичному регіоні, чим вдало скористався Олександр Дубінський.

Попри це, потенціал Ольги Коваль та її батька Володимира на Київщині дуже серйозний, адже сама нардепка не робила жодних заяв про перехід на сторону Разумкова та залишається членкинею провладної партії, переваги якої може використовувати у власних цілях.  

Натомість Володимир Коваль є крупним бізнесменом та ефективним тіньовим гравцем, який має великий досвід організації політичного процесу в кулуарах і може досягати результатів, не потрапляючи на перші шпальти ЗМІ.

Окрім цього, однією із основних переваг Володимира Коваля є можливість самостійно фінансувати політичну кар’єру доньки. До того ж у зручний момент він і сам може вийти на політичну арену та залучити «своїх» людей. Таким чином, попри всі програші за останні роки, Ольга та Володимир Коваль залишаються впливовими гравцями зі значним потенціалом. 

87. Денис Шугалій 

Заступник голови Київської ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації

Юрист за освітою Денис Шугалій зайняв крісло заступника голови Київської ОДА Василя Володіна з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації у грудні 2020 року. До призначення на посаду він 7 років працював у фінансовому та бізнес-секторах. 

В облдержадміністрації Денис Шугалій відповідає за виконання повноважень КОДА у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, електронного урядування, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету та телекомунікацій. Крім цього, заступник голови спрямовує, координує та контролює діяльність департаменту економіки та цифровізації обласної держадміністрації, а також за дорученням Василя Володіна взаємодіє з усіма структурними підрозділами з питань реалізації державної політики у профільній галузі. 

Варто зауважити, що Денис Шугалій напряму підпорядковується міністру цифрової трансформації України, ініціатору електронного сервісу державних послуг «Дія» Михайлу Федорову, що й визначає особливість його статусу в КОДА. 

Наразі Шугалій активно сприяє розвитку цифровізації в соціальній, медичній та транспортній сферах Київської області. Він є головою робочої групи по координації мобільних операторів щодо якості зв’язку.

Важливо зауважити, що в разі ухвалення рішення на центральному рівні про електронне голосування на виборах Президента України, саме Денис Шугалій відповідатиме за організацію цього процесу на Київщині. Щоправда, це означатиме і серйозні ризики для нього, враховуючи скептичне ставлення українців до прозорості електронної форми голосування.

88. Дмитро Киришун

Секретар Білоцерківської міської ради

Попри те, що нинішній секретар Білоцерківської міської ради Дмитро Киришун демонструє політичні амбіції, під ним регулярно трясеться крісло. Ключова причина таких «гойдалок» – негативний бекграунд. Він добре відомий не тільки на політичній арені Київщини, а й у кримінальних кругах під цікавим «поганялом» «Діма Звєзда». Подейкують, що саме він був головним постачальником «тітушок» на Антимайдан, яких набирав серед місцевих молодиків. Утім, усі звинувачення Киришун спростовує і вперто продовжує вважати себе перспективним політиком.

Загалом його політичні амбіції необмежені – Киришун намагався стати народним депутатом на виборах 2019 року, мітив у крісло мера Білої Церкви, проте набрав «аж» 4,55% голосів та, будучи депутатом міськради, буквально боровся за посаду секретаря. У ЗМІ говорили, що Киришун напав на голову Узинської ОТГ Віталія Гринчука, про що порушена справа, щоб той вплинув на голосування, а вже наступного дня шляхом таємного голосування отримав бажану посаду.

Окрім цього, є інформація, що Киришун має поки незрозумілий інтерес до ДБК, адже саме він виявився ініціатором чергового оберту справи. Подейкують, що секретар міськради прагне посадити в крісло директора підприємства «свою людину» . 

Киришун не залишився осторонь питання про призначення одіозного Олексія «Молотка»  Копишинського керівником відділу спорту Білої Церкви. Як відомо, квота про його призначення належить «Слузі народу», яку в місті представляє саме Киришун. Що цікаво, «Льоха Молоток» та «Діма Звєзда» – колеги, адже разом працюють у ГО «БОС».

Попри це, перебуваючи на посаді, Киришун оголосив перегляд старих правил у міській раді, сприяв ремонту сесійної зали, ініціював придбання персональних планшетів для депутатів, виступав за забезпечення переселенців, воїнів АТО/ООС житлом. Велику увагу Дмитро Киришун приділяє допомозі військовим частинам, дислокованим у Білій Церкві, багатодітним сім’ям, дітям-сиротам, дитячим будинкам, а в розпал пандемії за власний кошт придбав необхідні засоби індивідуального захисту.

Має чотири вищі освіти та нагороди різних рівнів. Зокрема, попри зв’язки з «тітушками», один з дипломів Киришун отримав в Академії МВС. 

89. Олександр і Дмитро Жукотанські

Голова ПрАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів», депутат Київської облради

Інтереси олігарха, Героя України та голови правління величезного агрохолдингу «МХП» Юрія Косюка на Київщині представляє голова ПрАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів» Олександр Жукотанський.

Про Жукотанського говорять як про амбітного, досить жорсткого та прямолінійного директора, що підтверджує його вислів про свій авторитет на крайній сесії Миронівської міськради.

Зауважимо, що Жукотанський має негативний досвід у «великій» політиці: у 2019 він на «своїй території» (93 округ) програв парламентські вибори одіозній Анні Скороход, позаяк не провів достатньо ефективної рекламної компанії та не скористався можливістю заручитися підтримкою місцевих пайовиків та робітників.

Після невдачі на виборах до Верховної Ради Олександр Жукотанський у 2020 році відправив свого сина Дмитра до Київської облради від «Європейської Солідарності». Щоправда, особливо Жукотанський-молодший у раді нічим не відзначився, там його сприймають як «мажора» з серйозними зв’язками. Такий політичний хід – це, найімовірніше, можливість для сина Олександра Жукотанського навчитися працювати у владі та перейняти досвід.

Оговтавшись після провалу на парламентських виборах, осінню цього року голова ПрАт активно включився в переділ влади в Миронівці. Про це свідчать його виступ на сесії міської ради, а також те, що наприкінці листопада 2021 року заступником міського голови стала людина з команди Косюка – Петро Сокирко. Так, команда Жукотанський-Сокирко-Косюк тиснуть на мера міста, апелюючи до того, що холдинг є найбільшим платником податків у регіоні, тому їм необхідно знати, куди йдуть кошти. Ймовірно, що в майбутньому нинішнього очільника ОТГ Віталія Савенка «посунуть», а у його крісло сяде Сокирко.

90. Леонід Центило   

Науковець, директор ТОВ «Агрофірма «Колос»

Доктор сільськогосподарських наук і доцент Кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів і природокористування України Центило активно продовжує наукову діяльність в аграрній сфері та розвиває міжнародні зв’язки в цьому напрямку, практикує обмін досвідом.  Попри те, що він де-юре не бере участь у політичному житті області, де-факто йому вдається зберігати впливовість завдяки своєму бізнесу. 

На Київщині Центило відомий насамперед як директор ТОВ «Агрофірма «Колос» – багатогалузевого сільськогосподарського підприємства, що займається виробничою діяльністю, а також слугує фактично випробувальним майданчиком для наукових розробок селекціонерів, мікробіологів, тваринників.

Варто зазначити, що агрофірма Центила дбає про впровадження новітніх технологій у сфері охорони довкілля, зокрема розробила технологію переробки органічних побутових відходів на цінне органічне добриво – компост. Крім цього, науковець винайшов інноваційну біотехнологію формування родючого шару ґрунту методом пришвидшеної біологічної ферментації та створив власну мікробіологічну лабораторію.

Виробничі потужності ТОВ «Агрофірма «Колос» розташовані на території села Пустоварівка, що належить до Сквирської міської громади. Бізнесмен позиціює відновлення села як першочергове завдання розвитку сільського господарства та запоруку економічної стабільності України. Власне, тому Пустоварівка – модель новітнього українського села, у розбудову інфраструктури, а також задля підтримки соціальної сфери та освітнього процесу якого вкладає кошти підприємство.

Центило вперше спробував себе в політиці ще в 2000 році. Займав посаду заступника голови Сквирської РДА та працював начальником Управління сільського господарства і продовольства Сквирського району. У 2010 році був обраний депутатом Київської обласної ради від «Партії регіонів», але після закінчення каденції сфокусувався на бізнесі.

Наразі Центило має серйозний політичний вплив на Сквирщину не лише завдяки підприємству, а й тому, що його донька Олеся очолює відділ культури, туризму, молоді та спорту Сквирського РДА, а зять працює заступником начальника місцевої поліції. Утім, Центило думає повертатися до депутатської діяльності.

91. Михайло Нетяжук

Голова Фастівської громади

Михайло Нетяжук, який очолював Фастівську міську раду з 2014 року, довго вагався, чи буде він знову боротися за крісло мера. За його словами, приєднання до міста навколишніх сіл зробить громаду неспроможною, адже 560 млн грн затвердженого бюджету, що майже дорівнює видаткам, недостатньо для стабільного розвитку. Утім, Нетяжук усе ж вирішив очолити ОТГ та переміг на виборах від «Партії національного егоїзму», отримавши майже 40% голосів.

Подейкують, що на виборах 2020 нинішній мер зблизився з парламентарем від Фастівщини Олегом Дундою, оскільки «Партію національного егоїзму» на Київщині прийнято вважати його проєктом. Поява очільника Фастова в цій політсилі є свідченням його «зливу» під групу впливу Ігоря Коломойського, позаяк Олег Дунда є одним із трьох очевидних представників групи одіозного олігарха на Київщині.

За час каденцій запам’ятався тим, що відкрито воював з колишнім нардепом Русланом Сольваром перед парламентськими виборами 2019 року, фігурував у низці скандалів з активістом Антоном Гурою, а місцеві депутати декілька разів намагалися відсторонити його від влади. У квітні 2020 ім’я Нетяжука потрапило на сторінки топових українських видань після того, як він рекомендував не штрафувати порушників карантину, а змусити їх копати могили.

У ЗМІ говорять, що чинний голова Фастівської ОТГ належить до групи впливу родини Засух та має зв’язки з Олександром Качним.

Попри усю критику, Михайло Нетяжук працює на конструктив, виконуючи передвиборчі обіцянки та розвиваючи благоустрій міста.  

92. Олександр Киризлієв

Голова Чабанівської громади

Незважаючи на складний рік, голова ГО «Розвиток Київщини» Олександр Киризлієв у кріслі очільника Чабанівської ОТГ, очевидно, цілком влаштовує мешканців громади, адже за час його перебування на посаді якість життя в Чабанах та Новосілках зросла.

Важкість 2021 року для голови громади полягала у продовженні боротьби з групою народних депутатів із Зе-команди, які намагаються завести «своїх» забудовників на територію, а опір Киризлієва призвів до численних, але безрезультатних обшуків із боку силових та контролюючих органів. 

Утім, все ж були відремонтовані центральні дороги, на ділянці Одеської траси встановлені шумопоглинальні панелі, зведені два нових пішохідні мости та реконструйовано старий. На вулицях населених пунктів установили світлофори та облаштували пішохідні переходи.

Окрім цього, у громаді замінили опори електромереж, завершили облаштування вуличного освітлення, відремонтували теплотраси, перекрили багатоповерхівки, а також продовжують утеплювати старі будинки. У Новосілках модернізували котельню, відремонтували місцевий ліцей «Ерудит» і Будинок культури. Також мешканцям громади, які жили у старому гуртожитку, виділили готові квартири в сучасному будинку.

Киризлієв особисто контролює будівництво школи на 720 місць зі спортивним комплексом та басейном, ініціював оновлення спецтехніки комунальних підприємств. На території громади має з’явитися обласна лікарня, два нових дитячих садочки, школа мистецтв та православна церква. До того ж у Чабанах відновили роботу відділу поліції та придбали спеціальний автомобіль.

Попри спроби тиску, Киризлієв залишається впливовою людиною у громаді. Активний розвиток Чабанівської ОТГ забезпечує її чинному очільнику електоральні симпатії, незважаючи на те, що він активно співпрацює із забудовниками та перетворює громаду на «бетонні джунглі». 

93. Сергій Даніш 

Голова Коцюбинської громади

Очільник Коцюбинської громади Сергій Даніш, який на місцевих виборах балотувався від «Слуги народу», залишається головним «форпостом» лідера «Нових облич» Володимира Карплюка в боротьбі з київськими забудовниками та за ліси навколо селища.

Варто сказати, що 2021 рік для Даніша виявився складним ще й через серйозне протистояння зі столичною владою за встановлення меж Коцюбинського та розширення території селища. Рішенням Бучанської райради площу громади збільшили завдяки приєднанню 3 тис га Національного природного парку «Голосіївський», проте законність цих дій буде встановлювати суд. 

Водночас Даніш працює над покращенням якості життя у громаді. За цей рік завдяки співпраці з регіональним філіалом «Південно-Західної залізниці» відкрили третій в області безпечний залізничний перехід, що відповідає міжнародним стандартам, у години пік запустили човникові електрички, а також почали капітальний та поточний ремонти доріг, щоб вирішити проблеми з заторами. 

Крім цього, було відкрито новий корпус дитсадка на 90 місць, розпочато ремонт харчоблоку школи та заплановано добудову закладу, розроблено технічну документацію на ремонт амбулаторії. Також встановлюються сучасні дитячі та спортивні майданчики, облаштовуються зони відпочинку.

Зауважимо, що очільник Коцюбинського Сергій Даніш максимально зацікавлений у продовжені конфлікту між Банковою та мером Віталієм Кличком, адже це автоматично означатиме, що центральна влада не дасть Києву поглинути селище-анклав, а він залишиться у своєму кріслі.  

94. Катерина Павленко

Співачка, солістка гурту «Go_A»

Вокалістка здобула популярність після перемоги електрофольк-гурту «Go_A» у Нацвідборі на «Євробачення-2020», але через пандемію міжнародний пісенний конкурс перенесли на 2021 рік. Як результат змагань – колектив став другим за глядацьким голосуванням, а в загальному рейтингу посів 5 місце. До слова, пісня «Шум», якою представляли Україну світу, досі перебуває в топових чартах.

Після «Євробачення-2021» Павленко заявила, що планує записати трек із переможцями цього конкурсу «Maneskin», але співпраця зірвалася через юридичні питання щодо лейблу та менеджменту.

Варто зазначити, що цьогоріч фронтвумен «Go_A» отримала премію «Жінка ІІІ тисячоліття», яку її особисто вручив віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. Але так високо оцінили творчість Павленко не всі. Наприклад, народний артист України Іво Бобул у програмі “ЖВЛ” гостро розкритикував співачку та наголосив на тому, що вона «ніхто й звати її ніяк». Крапку в конфлікті поставила Павленко, яка зазначила, що кожен має свою думку як результат особистого досвіду. Також додала, що цінності слухачів змінюються, а застрілі стратегії більше не працюють.

У грудні цього року парламент прийняв скандальний законопроєкт №5572 щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління. На це дуже неоднозначно відреагувало суспільство: одні схвалювали, інші критикували. Павленко виступила ж «за» те, що кожен музикант буде отримувати стільки роялті за власні пісні, скільки заробив.

Окремою сторінкою в біографії та діяльності співачки є керівництво хором ветеранів у Березані при міському будинку культури. За час перебування Павленко на цій посаді (із 2017 року) хор здобув звання народного. За словами співачки, це одне з найсильніших відчуттів, коли 30 голосів співає під її керівництвом.

95. Руслан Дяченко

Голова Бориспільської РДА

За час головування Дяченка Бориспільською РДА (із червня 2021 року) район за соціально-економічними показниками увійшов у трійку лідерів у столичному регіоні. До призначення на посаду чиновник із лютого 2020 року працював першим заступником голови Бориспільської РДА. Експерти прогнозують, що Дяченко, який зараз орієнтується на голову ОДА Василя Володіна, може в майбутньому розраховувати на суттєвий кар’єрний зріст – аж до того, що сам може очолити облдержадміністрацію.

У Дяченка неабиякий досвід роботи державним службовцем та управлінцем. Свого часу він був помічником депутата ІІ-ІІІ скликань Ярослава Федорина та народного обранця VI скликання Михайла Сироти. Далі продовжив кар’єру в Київській міській раді, а потім – у КОДА, де став начальником управління інвестицій Департаменту економічного розвитку і торгівлі.

У Бориспільській РДА Дяченко займається медициною. У межах «Великого будівництва» було проведено капітальний ремонт Бориспільської районної лікарні та завершено будівництво приймального відділення Переяславської лікарні.

Також голова адміністрації приділяє значну увагу розвитку бізнесу та залученню інвестицій у Бориспільський район. Так, у селі Дударків побудовано першу чергу заводу з виробництва автомобільної електроніки на 900 робочих місць німецької компанії Kostal (ТОВ «Костал Україна»), що входить до складу міжнародної виробничої компанії KOSTAL GROUP. Бюджет проєкту становить 39 млн євро. Також побудовано склади відомої французької логістичної компанії «FM Logistic Україна», яка використовувала новітні технології енергозбереження та операційної ефективності. 

96. Вячеслав Саулко

Голова Переяславської громади

Вячеслав Саулко, який на місцевих виборах буквально вирвав перемогу в свого попередника Тараса Костіна, за рік на посаді мера продовжив реалізовувати поставлені в 2020 році цілі, найпріоритетнішою з яких називає перетворення Переяславської ОТГ на одну з найпотужніших на Київщині.  

Так, було зроблено капітальний ремонт однієї з основних вулиць міста, почали реконструкцію парків у центрі та на території колишнього військового містечка, а також Набережної навколо річки Альта, де облаштують зелені зони та місця для відпочинку. Утім, найбільшою заслугою Вячеслав Сауко вважає формування унікального архітектурно-паркового комплексу навколо Вознесенського кафедрального собору. 

Окрім цього, Переяславська громада бере участь у грантовому проєкті «МолодьТут: створи простір молодіжних перспектив у своїй громаді», завдяки якому в 2022 році має з’явитися молодіжний центр. До того ж Вячеслав Саулко особисто контролює якість медицини в громаді: «Переяславський ЦПМСД» укомплектували діагностично-лікувальним обладнанням та відремонтували приймальне відділення.

До перемоги на виборах Саулко тричі обирався депутатом Переяславської міської ради, створив успішне підприємство «Сімекс Альянс Україна», яке Торгово-промислова палата визнала найкращим у номінації «Флагман економіки України». До того ж очільник Переяславської ОТГ за останнє десятиріччя посприяв будівництву в державі десятків молочних комплексів, має приватну ветеринарну аптеку з клінікою для лікування дрібних тварин, а за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви має низку нагород.

Мер є кандидатом ветеринарних наук, а також опублікував 13 друкованих праць, з них 8 статей у наукових фахових виданнях України та 5 тез наукових доповідей у матеріалах конференцій.

97. Віктор М’ялик

Народний депутат України

Скандальний нардеп входить в орбіту «скотів-забудовників», які нещадно заливають бетоном передмістя Києва. Проте самостійним гравцем на ринку нерухомості він ніколи не був. Основна його діяльність зосереджена в Софіївській Борщагівці, де будується ЖК «Львівський маєток». Раніше М’ялик був членом громадської спілки «Християнська бізнес асоціація». З одного боку цю структуру курують співробітники СБУ, з іншого – сектанти, які забезпечують поширення «правильних» ідей серед місцевих та мешканців багатоповерхівок.

Лідерами від сектантів-забудовників виступають Юрій Кватерук та Володимир Родін. Останній був радником колишнього заступника Офісу Президента Сергія Трофімова, який до держслужби був виконавчим продюсером студії «Квартал 95». Саме через Трофімова Родін домовлявся, щоб шоумен Зеленський рекламував скандальний ЖК «Європейка» від забудовника BD Holding.

Останні роки М’ялик проживає у Фастівському районі, але в парламент пройшов як самовисуванець по 155 окрузі в Рівненській області. Цього року йому було оголошено підозру в ухилянні від сплати податків на суму понад 118 млн грн. Оголошення підозри нардепу може бути пов’язано із тим, що він намагався вийти з-під сфери впливу сектантів.

При цьому М’ялик зберігає вплив на частину Фастівського району через ексголову райради Геннадія Сиваненка, якого завжди вважали людиною Засух. Нібито посадовець сприяв виведенню понад 90 га землі в селищі Борова під забудову. Благодійний фонд нардепа активно працює на Фастівщині, тому цілком імовірно, що людина М’ялика або він особисто можуть скласти конкуренцію «слузі» Олегу Дунді на наступних виборах. 

98. Олександр Зарубін

Голова Боярської громади

За домовленістю між Олександром Зарубіним та Олексієм Перфіловим, останній мав отримати посаду секретаря ради після виборів. Спершу про обіцянку чинний мер «забув», але все змінилося після переформатування в Київській облраді. Політсила «За майбутнє!», від якої балотувався Зарубін, потрапила в більшість, тому довелося виконувати обіцянку перед «слугою» Перфіловим. Де-факто мер отримав за спиною сильну фігуру, яка при вдалих умовах може усунути його з посади.

Ім’я Зарубіна фігурувало у скандалі, пов’язаному з отруєнням таблетками школярок у Боярці. Тоді мер наполягав на відстороненні від виконання обов’язків директорки ліцею Світлани Сушко. У ситуацію втрутилася обласна влада та громадськість, які спільними зусиллями змогли відстояти збереження керівниці закладу на посаді.

За даними ЗМІ, Зарубін хоче знищити кладовище «Пам’ять» у селі Тарасівка та віддати 10 га під забудову. Було видано розпорядження про заборону захоронення на цій території, а також детальний план її забудови житловою та промисловою нерухомістю. 

Це класичний випадок, коли впливовість людини визначає те, яку посаду вона займає. Боярка – це одне з багатих міст, що знаходиться поруч із Києвом, але не розвивається взагалі: численні проблеми з освітленням, дорожнім покриттям, відсутністю інфраструктури, неврегульованим питанням вивозу сміття. У старій Боярці лише нещодавно відкрився перший супермаркет.

Зазначимо, що Зарубін, який за час каденції не навів порядок у самій Боярці, зараз має щось вирішувати з приєднаними селами. А в останніх удосталь своїх проблем…

99. Володимир Підкурганний 

Голова Димерської громади

Володимир Підкурганний минулого року очолив Димерську громаду, яка об’єднала 34 населених пункти і стала однією з найбільших за площею в Київській області. Раніше він багато років працював у судовій системі, зокрема очолював Вишгородський районний суд.

Голова громади по партійній лінії тісно співпрацює з народною депутаткою від 96 округу Ольгою Василевською-Смаглюк. Протягом першого року роботи на розвиток інфраструктури вдалося залучити маже 80 млн грн із бюджетів вищих рівнів. За ці кошти побудований новий спортивний зал та їдальня в димерській школі, створено центр соціального обслуговування, де надається допомога постраждалим від домашнього насильства. На розвиток цього проєкту Димерська ОТГ отримала найбільшу субвенцію серед інших громад області.

Влада виконує дану перед виборами обіцянку по створенню нових зон відпочинку, яких катастрофічно не вистачало. Цього року збудовано новий парк у Димері, а наступного завершиться облаштування в Демидові. Попри масові закриття медичних закладів по всій області, Димерська громада зберегла та повністю забезпечує фінансування власної лікарні за кошти місцевого бюджету. Також заплановано реалізувати амбітний проєкт – побудувати найбільший у Київській області Центр культурних послуг.

Цього року Підкурганний потрапив у серйозний скандал: його разом із поплічником затримали при отриманні хабара, який вони нібито вимагали за передачу у власність земельної ділянки. Наразі триває досудове слідство, але багато експертів говорять, що Підкурганного просто підставили, тому довести справу до логічного завершення не вдасться.

100. Дмитро Дронов 

Голова правління ПАТ «Київоблгаз»

Завгосп олігарха Дмитра Фірташа Дмитро Дронов уже понад п’ять років залишається головним менеджером «Київоблгазу». Секрет «плавучості» цього персонажу серед іншого полягає в його сімейних зв’язках: мати Дронова – дуже наближена до Фірташа особа і покриває свого скандального сина. В результаті, той не лише збудував собі маєток під Києвом, але й протягом останніх майже 8 років приглядає за віллою Фірташа, який з 2014 року живе в Австрії, очікуючи на рішення суду щодо екстрадиції в США.

Що ж до облгазу, то варто враховувати, що ця компанія – монополіст, який постачає блакитне паливо понад 850 тисячам абонентів у Київській області. А ні Антимонопольний комітет, а ні НАК «Нафтогаз» в якості держрегулятора не можуть поставити на місце монополіста, який блокує появу приватних компаній зі збуту газу в області і робить зі своїми клієнтами все що заманеться.

Протягом року «Київоблгаз» потрапив до низки скандалів щодо незаконних відключень клієнтів, які здійснюють приватні форми, які курує його рідний брат Сергій. ЗМІ зазначають, що таким чином керівництво облгазу банально заробляє на повторних підключеннях до газової мережі. Більш того, пов’язана з Дроновим фірма перебирає на себе більшість замовлень, а репутація конкурентів, що виконують аналогічні роботи за значно меншу плату, знищується наявними інформаційними ресурсами.

Серед схем, які використовують «дронівці», штучне блокування приєднання абонентів до газових мереж. Особливо страждають забудовники, яких змушують платити хабарі за підключення будинків.

Перед опалювальним сезоном «Київоблгаз» вдався до класичного шантажу влади, нагадавши про багатомільйонні борги комунальних підприємств. Апогеєм абсурдності стали планові ремонти в опалювальний період. Попри всі безчинства, Дронов зберігає позиції. Фірташ йому довіряє. Але як показує новітня українська історія, усе може кардинально змінитися в один момент…