Традиційно восени люди згрібають опале листя та спалюють його, не
замислюючись над тим, якої шкоди це завдає здоров’ю та довкіллю.
Лікарі попереджають про ризики для здоров’я, а екологи б’ють на сполох: це
призводить до забруднення повітря, води та ґрунту, а також зникнення певних видів
тварин.
Таке спалювання виділяє отруйні гази, може бути джерелом алергії та впливає
на імунну систему. В першу чергу, страждають люди похилого віку, діти та вагітні
жінки. При згорянні виділяється вуглекислий газ та оксид азоту. Це може викликати
бронхоспазми, алергію, кашель, задуху.
Також при спалюванні виділяється бензопірен, що може викликати у людини
рак. З димом у повітря виходять діоксини – одні з найотруйніших для людини
речовин.
Небезпека полягає і в тому, що це може перерости у неконтрольоване горіння і
виникнення великомасштабних пожеж, які дуже важко локалізувати на відкритих
територіях.

Спалювання листя та трави призводить до руйнування ґрунтового покриву,
гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми.
Пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
Знищення природної листяної підстилки мінімум вдвічі збільшує промерзання
ґрунту.
За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин
речовини повертаються до ґрунту.

Закладаючи компост, ми позбавляємо себе зайвої роботи i матеріальних витрат.
Через 12-24 місяці з опалого листя, трави,
харчових відходів можна мати гарний
перегній, яким варто удобрювати город.
Щоб якнайшвидше отримати добриво
з компостної купи рештки бажано дрібніти,
а сам компост частіше перемішувати та
поливати. Готове добриво має нагадувати
пухкий родючий ґрунт i не смердіти
гниллю.