Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) – небезпечний шкідник посівів кукурудзи внесений до Переліку карантинних організмів України. Походить з Пiвнiчної Америки. В Європi до кiнця минулого столiття не був відомий. Перше вогнище пошкодження посівів кукурудзи личинками було виявлено в Югославiї. 

    Личинки західного кукурудзяного жука брудно-білого кольору, зморшкуваті, з коричневою головною капсулою, дорослі до 10-13 мм. довжиною. Відродження їх припадає на другу половину травня-середину червня. Будучи монофагами личинки живляться корінням кукурудзи (приблизно 30 днів), що призводить до зменшення кореневої маси, поганого розвитку коріння і ураження його гнилями, які надають йому бурого забарвлення. Личинки, здатні у пошуках корму долати відстань до 50 см. у випадку щільності та сухості ґрунту, зростає кількість загиблих личинок. При відсутності рослин кукурудзи певний час шкідник може живитися корінням деяких злакових трав, на яких не здатний повноцінно розвиватись. Ослаблені рослини стають сприйнятливішими до різних захворювань, за рахунок того, що жуки та личинки є переносниками різноманітних збудників захворювань кукурудзи: грибкових, бактеріальних, вірусних. Пошкоджені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко полягають, і стебло набуває форми «гусячої шиї». При цьому стає повністю або частково неможливий механізований збір врожаю. Найбільша шкодочинність західного кукурудзяного жука проявляється на тих полях, де відсутня сівозміна. При беззмінному вирощуванні кукурудзи значно зростає щільність популяції цього шкідника.

    Доросла комаха (імаго) має розміри 2,2-6,8 мм. Тіло видовжене, жовтувато-коричневе. На надкрилах проходять 3 темні поздовжні смуги на жовтувато-зеленому фоні, які в самців можуть зливатися. Живляться жуки пилком, маточковими стовпчиками, незрілим зерном та листям кукурудзи, а також пилком інших рослин із родини гарбузових, бобових, злакових та складноцвітих, пошкоджують волоть. При живленні жука на генеративних органах зменшується кількість зерен в качані, а в результаті цього знижується врожайність. Пік  відкладення яєць настає в середині липня і триває до кінця серпня. Зимує у стадії яйця, які витримують температури до -10°С.

    Розповсюдження яєць та личинок цього шкідника можливе з транспортом, залишками ґрунту, що прилипає до насіння, знаряддями праці. В пошуках корму дорослі особини перелітають на поля кукурудзи та інших культур у нові райони на відстань до 20-30км.. Перенесенню жуків сприяє вітер.

  Поширенням шкідника також може слугувати завезення жуків з підкарантинними вантажами і транспортними засобами, які прибувають з країн, де розповсюджений шкідник, та природним його розселенням по всій території України.

Заходи боротьби

– проведення ретельного огляду та фітосанітарної експертизи насіннєвого матеріалу і товарних партій кукурудзи, що ввозиться  з-за кордону;

– дотримання сівозміни, що включає зернові, багаторічні трави, конюшину, люцерну, просапні культури –  висівати кукурудзу на одному і тому ж полі можна лише через 3 роки, не допускаючи монокультури кукурудзи;

– глибока зяблева оранка – знищується основна частина зимуючого запасу шкідника, шляхом вимерзання яєць;

– використання для посіву сортів та гібридів кукурудзи, що мають густу розвинену кореневу систему;

– щорічне обстеження посівів кукурудзи маршрутно-візуальним методом з використанням феромонних пасток (1 пастка на 5 га). 

– з хімічних заходів боротьби основним є обробка рослин пестицидами проти жуків та внесення в ґрунт при сівбі гранульованих препаратів проти личинок західного кукурудзяного жука.

На території району за допомогою феромонних пасток західний кукурудзяний жук виявлено в 2019  році на землях ТОВ «Агротрейд Груп» с. Стовп’яги на загальній площі 162 га.: поле № 2-110 га.; поле № 3-52 га.. На даних площах розпорядженням Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації № 218 від 10 вересня 2019 року накладено карантинний режим. Працівниками господарства самостійно здійснюється систематичний моніторинг земельних угідь, які належать їм на правах  власності або користування  та запроваджено систему заходів по боротьбі з карантинним об’єктом для його знищення та локалізації вогнища.

 

                                                                            головний спеціаліст відділу карантину рослин

управління фітосанітарного контролю

та фітосанітарних заходів на кордоні 

Головного управління Держпродспоживслужби

в Київській області                                        

Олег Кутовець