Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Власники земельних ділянок – це, зокрема, фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні .
Землекористувачі – це, зокрема, фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах .
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Отже, платниками земельного податку з фізичних осіб є власники земельних ділянок, землекористувачі, власники земельних часток (паїв) та власники будівель, споруд (їх частин), нежилих приміщень (їх частин) у багатоквартирних жилих будинках, у разі оформлення ними права власності або користування землею під такими будівлями, спорудами (їх частинами), нежилими приміщеннями (їх частинами).
При цьому у разі переходу до фізичної особи права власності на земельну ділянку та відсутності у базах даних інформаційних систем ДПС відомостей про таку земельну ділянку, фізична особа сплачує земельний податок на підставі поданих нею до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку.
Орендна плата – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Отже, платниками орендної плати є фізичні особи, які уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою, радою об’єднаної територіальної громади) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за місцем розташування такої земельної ділянки.
Поряд з цим, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).
ГУ ДПС у Київській області
Які СГ мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив?
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з метою проведення податкового контролю платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку .
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування розміщено на офіційному вебпорталі ДПС. Відповідно до довідника об’єкт оподаткування «Бар» має код «78», «Кафе» – «247», «Ресторан» – «452».
Законом України від 19.12.1995 №481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями – це діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється лише СГ громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус СГ громадського харчування, СГ з універсальним асортиментом товарів.
Заклади ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари – також на класи (перший, вищий, люкс).
Вибір типу закладу ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється СГ самостійно з урахуванням вимог законодавства України.
СГ у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції.
На фасаді приміщення закладу (підприємства) ресторанного господарства повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу/класу/ назви, найменування суб’єкта господарської діяльності та режиму роботи .
Здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими видами економічної діяльності за кодами класифікації КВЕД-2010 – 56.10 – 56.30 незалежно від того, чи є у назві слова «кафе», «бар» або «ресторан».
ГУ ДПС у Київській області
Розрахунок податкової знижки по витратах на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що згідно з п.п.166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
– при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2020 році: 2102 грн. х 1.4 = 2940 гривень);
– при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2020 році: 2102 грн. х 1.4 х 50 відс. = 1470 гривень).
Отже, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16000 грн., розпочинався 14 серпня 2020 року і платником податків у серпні 2020 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16000 грн. (з 14.08.2020 по 13.08.2021), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 ПКУ платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2020 році, що не перевищує 14700 грн. (2940 грн. х 5 місяців). У разі страхування члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 7350 грн. (2940 грн. х 5 місяців х 50 відсотків).
Нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені п.п. «а» та «б» п.п.166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.
Нагадуємо, що для використання права на податкову знижку за витратами, понесеними у 2020 році, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи слід подати по 31 грудня 2021 року
ГУ ДПС у Київській області
Коли вперше подає податкову декларацію з рентної плати СГ, який отримав дозвільний документ (ліцензію або дозвіл) на користування радіочастотним ресурсом України
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
За умови продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв.
Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.
Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом дорівнює календарному місяцю.
Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.
Об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм .
Податкова декларація з рентної плати подається СГ, який отримав дозвільний документ (ліцензію або дозвіл) на користування радіочастотним ресурсом України вперше за календарний місяць, в якому СГ отримав такий дозвільний документ (незалежно від того, в якому місяці він почав користуватися радіочастотним ресурсом).
ГУ ДПС у Київській області
Зняття з обліку в контролюючих органах нерезидента – іноземної компанії
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що зняття з обліку в контролюючих органах нерезидента – іноземної компанії, організації після відчуження ним нерухомого майна, закриття всіх рахунків у банках України, відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, за умови відсутності інших об’єктів оподаткування, здійснюється у такому порядку:
1) до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку подається заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП;
2) забезпечуються остаточні розрахунки з податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, що справляються на території України, подаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ), декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів на території України, та виконуються інші обов’язки платника податків, визначені ст. 16 ПКУ;
3) після проведення заходів, визначених у п. 2, у разі відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та непогашених грошових зобов’язань, нерезидент – іноземна компанія та/або його відокремлений підрозділ знімаються з обліку в контролюючих органах.
Після зняття з обліку за зверненням нерезиденту – іноземній компанії видається довідка за формою № 12-ОПП про зняття з обліку іноземної компанії та/або відокремленого підрозділу.
ГУ ДПС у Київській області
Документи, які СГ, що застосовує РРО в господарській одиниці, повинен зберігати на місці проведення розрахунків
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема:
– у кінці робочого дня (зміни) створювати у паперовій та/або електронній формі (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;
– створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання на РРО (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) протягом трьох років;
– створювати в паперовій та/або електронній формі X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;
– зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
Відповідні норми передбачені Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями.
ГУ ДПС у Київській області
Відбулася чергова зустріч з очільником ТВ ВГО «Асоціація платників податків» у Київській області
У четвер, 24 червня, відбулася чергова зустріч з очільником ТВ ВГО «Асоціація платників податків» у Київській області Романом Косинським.
З боку податкової служби Київської області участь у заході взяли заступник начальника Валерія Буділовська та начальник управління виявлення та опрацювання податкових ризиків Андрій Рижиков.
Лейтмотивом зустрічі стало питання подальної співпраці. Сторони обговорили проблемні питання, з якими підприємці області звертаються до АППУ.
Валерія Буділовська зазначила, що взаємодія податкової служби Київщини з АППУ та бізнесом підвищує рівень довіри та партнерства між сторонами.
У свою чергу, Роман Косинський висловив готовність до відкритого діалогу з податковою службою Київщини, підтримуючи відносини на принципах прозорості та підтримки.
ГУ ДПС у Київській області
