У структурі переяславського підрозділу Бориспільського міжрайонного відділу лабораторних досліджень важливу роль відіграє мікробіологічна лабораторія. Працювала вона ще у складі колишньої Переяслав-Хмельницької райсанепідемстанції. Про теперішню роботу лабораторії з лікарем-бактеріологом Ніною Анісімовою спілкувався кореспондент Переяслав.City.
Ще у 2013 році у ході реформування райсанепідемстанція перестала існувати у її колишньому вигляді. Кількість працівників скоротилася разів у десять. Згодом про цю установу багато хто на Переяславщині і взагалі почав забувати. Тож перш за все наголосила, що лабораторія продовжує працювати на тому ж місці (неподалік поліції) і виконує увесь комплекс мікробіологічних досліджень. При цьому стандарти її надійності вже перевірено багатьма роками.
Розповіла, що ще з радянських часів тісно співпрацювали з лікарнею. У комплекс профілактичних медоглядів деяких категорій працівників включали аналізи на виявлення таких захворювань, як сальмонельоз, дизентерія чи інших інфекцій. Робили їх саме тут. І цією та іншою роботою займалося аж три бригади. Все змінилося кардинально під час реформування. Сильно скоротилась не лише кількість персоналу, а і обсяги роботи. Перш за все через те, що почали з’являтися приватні лабораторії.
Ніна Анісімова: “Минулого року приватники чомусь зовсім перестали звертатися за аналізами води”
– Тоді на державному рівні хотіли впровадити норму, – сказала, – щоб дослідження в усіх лабораторіях, подібних до нашої, коштували однаково. Та з цього нічого не вийшло. Адже витратні матеріали для роботи закуповують у різних постачальників, по-різному виплачується зарплатня. Тож і вартість досліджень була різною.
Тут вона була чи не найнижчою. Так воно, за словами Ніни Петрівни, залишається і зараз. Проте, якщо раніше така невисока вартість послуги певною мірою виручала колектив, то зараз і це змінилося. Кількість замовлень на проведення аналізів зменшується. Як приклад, навела те, що у минулому до них нерідко зверталися мешканці із сіл району, зокрема, дачники, які робили собі пробивні колодязі. Лабораторія могла зробити детальний аналіз води із свердловин, визначити наскільки придатна вона для пиття і таке інше. Та от, минулого року жодного такого звернення до них не було. Чим це пояснити лікар-мікробіолог не знає. Можливо, людей налякав ковід, різні перестороги з ним пов’язані. А між тим проблеми через якість води можуть бути серйозні.
Розповіла, що деякий час тому до їхньої лабораторії звернувся дачник із Великої Каратулі. Він – киянин, має у столиці гарну посаду, придбав у селі будинок, перебудував його. Все було чудово для нього і для його сім’ї. Та виникло питання, де брати якісну воду і для пиття, і всього іншого? Неподалік дачі був старий колодязь. Однак тягати воду відром не сучасно. Адже на ринку є спеціальні сучасні станції для качання води із свердловин у приватних оселях. Нажав кнопку і вода потекла тобі для різноманітних потреб. Таку станцію на своїй дачі установив і цей чоловік. Свердловину пробив метрів на двадцять вісім, то думав і вода буде як з джерела. Та коли почали її качати, і у нього, і у дружини виникала велика підозра, чи можна її взагалі пити? Киянин розпитав людей, де у Переяславі можна провести дослідження води, і приїхав.
– У нас тоді аналіз води коштував недорого, десь вісімдесят гривень, – сказала Ніна Анісімова. – Коли зробили, побачили, що у воді є свіже фекальне забруднення. Оскільки чоловік сам набирав воду, запитую його: “Може, ви неправильно її набрали?” Він аж образився. Кажу йому: “Якщо не шкода коштів, давайте перевіримо ще раз”. Дали йому стерильну пляшку і він знову привіз нам воду. Робимо аналіз і ті ж самі результати. Вода дуже брудна. Пояснила, що таку воду не можна не лише пити, а навіть і купатися у ній. Ну, хіба що використовувати для поливу городини.
Почали з’ясовувати, звідки може бути свіже фекальне забруднення на такій глибині? Дачник одразу ж відхилив варіант, що із його вигрібної ями. Її він зробив далеко. І лише, коли почав розпитувати у селі у сусідів, вивив, що один з них, теж дачник, коли робив собі у будинку каналізацію, вирішив не рити нову вигрібну яму, а використати замість неї старий шахтний колодязь, яким уже ніхто не користувався. Отаким чином свіжі нечистоти і потрапляли на глибину водного горизонту, звідки киянин почав брати воду.
На жаль, подібні випадки у селех району не поодинокі. Між тим, коли чоловік розпитував у селі людей про якість води, йому відповідали, що колись у будинку, який він перебудував, жила дев’яносторічна бабуся. Брала воду з криниці і вона завжди була нормальною.
– Багато людей навіть не знають, що ми працюємо, – зазначила. – Кажуть: “А ми думали, ви закрилися ще тоді разом із санстанцією”. Ні. Ми працюємо. Послуги дешевші, а результати можна отримати скоріше, ніж у багатьох приватників.
