Асоціація міст України розглянула проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів» №3651 від 15.06.2020 та висловлює наступні зауваження:
► Підпунктом 1) пункту 2 Розділу I законопроєкту пропонується викласти у новій редакції визначення старостинського округу (стаття 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Підтримуючі у цілому запропоновані зміни, вважаємо, що також зміні підлягає формулювання щодо представництва старостою інтересів жителів населених пунктів, що входять до старостинського округу. У зв’язку зі зміною статусу старости (Закон №805), а саме інтегрування такої посади у виконавчі органи ради замість прямої виборності, фактично змінилося і поняття представництва старостою. Наразі, староста зможе представляти інтереси жителів населених пунктів, що входитимуть до старостинського округу, лише у виконавчих органах або через виконавчі органи.
У зв’язку з цим пропонуємо наступне визначення: «старостинський округ — частина території територіальної громади, на якій розташовані один або декілька населених пунктів, крім адміністративного центру такої територіальної громади, визначена сільською, селищною, міською радою з метою забезпечення старостою представництва інтересів жителів такого населеного пункту (населених пунктів) у виконавчих органах ради».
► Підпунктом 2) пункту 2 Розділу I законопроекту пропонується доповнити частину першу статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» новим абзацом, який за змістом закріплює принцип повсюдності місцевого самоврядування. З огляду на зазначене, вважаємо, що запропоноване доповнення логічніше перенести до статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в якій і закріплені принципи місцевого самоврядування.
► Пропонуємо підпункт 8 пункту 2 Розділу I Законопроекту, яким передбачається доповнити пункт 10 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» новим абзацом четвертим, викласти у новій редакції:
«Об’єкти спільної власності територіальних громад, які перебували в управлінні районних рад, з 01 січня 2021 року визнаються власністю територіальних громад, на території яких вони знаходяться. Районна рада новоутвореного району як правонаступник прав і обов’язків районних рад ліквідованого району, після припинення їх повноважень, але не пізніше 15 грудня 2020 року, передає територіальним громадам, за якими визнається право власності на об’єкти спільної власності територіальних громад, технічну, бухгалтерську та іншу документацію на таке майно».
Це пов’язано з тим, щоб ради громад розробляючи та затверджуючи бюджети, змогли врегулювати питання утримання нерухомого майна вже з початку бюджетного року, а не посеред такого як пропонується законопроектом.
Також це відповідатиме меті законопроекту реєстр.№3614 від 09.06.2020 щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи.
► В Законопроекті вживаються терміни «утворена територіальна громада» та «реорганізована територіальна громада», які, на нашу думку, некоректно вживати у контексті громад, оскільки термін «реорганізація» вживається у відношенні до юридичних осіб публічного права – районних і міських рад, виконавчих органів рад, інших юридичних осіб. Таке вживання вносить плутанину у сприйняття процесу формування нових територіальних громад та їх органів відтак, пропонуємо замінити по тексту Законопроекту «утворена територіальна громада» на «новосформована територіальна громада», а «реорганізована територіальна громада» на «розформована територіальна громада».
► Законопроектом пропонується, що обсяг прав та обов’язків, які розподіляються між місцевими радами щодо належності речей, зазначених в абзаці сьомому пункту 8 Законопроекту, визначається адміністративним договором. Варто зауважити, що відносини юридичних осіб публічного права, зокрема місцевих рад, у сфері розпорядження, володіння та користування майном варто визначати рішеннями цих рад, а не адміністративним договором, визначення поняття якого в Україні недостатнє. При цьому правовідносини щодо майна регулюються інститутом речового права (що є складовою цивільного права), а не нормами адміністративного права.
► Абзацом тринадцятим пункту 8 Законопроекту пропонується врегулювати відносини правонаступництва нерухомого майна виконавчих комітетів міських, селищних, сільських рад. Варто відзначити, що суб’єктом розпорядження власністю територіальних громад є відповідна місцева рада, а не її виконавчий комітет чи особа, яка одноособово здійснює повноваження виконавчого органу. Пропонуємо виключити абзац щодо правонаступництва нерухомого майна виконавчих комітетів місцевих рад.
► В абзаці другому пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Законопроекту врегульовується питання правонаступництва районними радами новосформованих районів всього майна районних рад ліквідованих районів. Зазначене формулювання є не коректним, адже районні ради це органи управління спільним майном територіальних громад і не можуть одноособово набувати права власності на майно. З огляду на конституційно визначені повноваження районних рад по управлінню спільним майном, словосполучення «всього майна» варто вилучити.
► Абзацом восьмим пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Законопроекту передбачається, що правом врегулювання особливостей реорганізації та правонаступництва майна, прав та обов’язків, які належали районним радам, буде наділений Кабінет Міністрів України.
Вважаємо, що надання таких прав Кабінету Міністрів України, протирічить конституційним принципам розподілу форм власності та суб’єктів, які наділені правом розпоряджатися такою власністю. Правовідносини з користування, розпорядження та володіння майном, зокрема комунальним, мають регулюватися виключно законами України, а не підзаконними актами Кабінету Міністрів України.
► АМУ наполягає на виключенні абзаців першого та другого підпункту 1 пункту 12 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Законопроекту як такого, що суперечить Конституції України. Невідповідність Конституції України полягає в наданні повноважень Кабінету Міністрів України регулювати питання реалізації органами місцевого самоврядування свого конституційного права розпоряджатися комунальним майном.
► Зміни, які пропонуються внести до законів України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про місцеві державні адміністрації» за змістом перетинається з предметом правового регулювання проекту Закону України реєстр. №3975.
► Також з законопроекту підлягають вилученню норми, якими пропонується змінити Виборчий кодекс України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в частині статусу старост), оскільки такі зміни вже були внесені Законом України.
З огляду на численні зауваження та неузгодженості законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів» №3651 Асоціація міст України наголошує, шо текст проєкту Закону потребує ґрунтовного і системного доопрацювання.
