“Хочу повернутися до історії будівлі, яку називали у місті Переяславі “магазин Зозулі”. Побудована вона була у 1903 році Барухом Бейлісом. У будівлі знаходилася крамниця. Під нею був викопаний глибокий та довгий підвал, який простягався аж до вулиці. Існує гіпотеза, що у ньому ховалася сім’я під час єврейських погромів. У цій крамниці можна було купити гас, гасові лампи, хліб, який пекла Голда, а також цукерки та солодощі. Це була перша крамниця міста, де продавалися сірники.
За будівлею було дворище,на якому стояв житловий будинок, де і проживали Голда та Барух Бейліси. У них було 11 дітей. Троє з них померло у різні роки. Мотя, молодший син, трагічно загинув у 7 років на річці Альта. Двоє дівчаток померли від віспи.
Пізніше ця крамниця перейшла у спадок сину Бейлісів – Хаїму. Під час Другої світової війни Роза та Хаїм були евакуйовані із міста. Трьох дітей, які залишилися, розстріляли гітлерівці у 1941 році. Додому Бейліси повернулися восени 1945 року.
Далі їхня доля не прослідковується. Відомо тільки, що будівля крамниці була продана Олексію Зозуленку, а єврейська родина емігрувала у США. Тому у народі цю крамницю і називали “магазином Зозулі”. Багато ще старожилів пам’ятають її.
Відходить від нас покоління довгожителів, а з ним і ціла епоха спогадів про цікаві та одіозні постаті Переяславщини. Мені хотілося б, щоб наше наступне покоління знало про історію свого міста, та людей, які проживали у ньому.
(Відомості про єврейську родину взято із приватного архіву Цілі Гехтман)” – цією інформацією на власній сторінці у Фейсбук поділилася Ірина Кучеренко.