7 грудня Україна та МВФ домовились про нову трирічну програму співпраці на 5,5 млрд доларів. Вона стала результатом довгих перемовин та ретельної оцінки темпів українських реформ. Що передбачає програма, на яких умовах Україна бере позику і чому вона повинна стати останньою, дізнавались наші експерти.

Зобов’язання проводити реформи

Упродовж 2019 року Україна співпрацювала з МВФ на умовах програми stand-by. Вона передбачала економічну підтримку строком на 14 місяців і обсягом 3,9 млрд доларів. Ця позика була подушкою для української економіки, допомогла пережити країні двоє виборів і не допустити кризи.

Уже після зміни влади уряд Олексія Гончарука почав перемовини з МВФ про програму розширеного фінансування. Вона потрібна для пришвидшення економічних реформ і подальшого виходу з програм кредитування.

Цієї осені експерти фонду двічі приїжджали до України, щоб оцінити темпи економічних реформ і провести перемовини з урядовцями. На початку грудня прес-служба Президента повідомила про те, що сторони нарешті досягли домовленості щодо нової програми співпраці.

«Втішений, що ми знайшли повне порозуміння і наш турборежим отримав високу оцінку з боку МВФ. Нова програма співпраці з Міжнародним валютним фондом має на меті пришвидшити економічне зростання, активно викорінювати корупцію та підвищити добробут кожного українця», – зазначив Володимир Зеленський після повідомлення про нову угоду.

Експерти зауважують, що продовження співпраці з фондом стало можливим тільки завдяки проведенню Україною низки реформ. Зокрема, країна вже виконала домашнє завдання щодо ухвалення закону про повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, формування незалежних наглядових рад у державних банках, реформи податкових та митних органів. Також у співпраці з МВФ велике значення мають продовження земельної, антикорупційної та судової реформ.

«Президент і я погодилися, що економічний успіх України вирішальним чином залежить від зміцнення верховенства права, зростання доброчесності судової влади та зменшення ролі зацікавлених інтересів в економіці. Також перш за все необхідно захистити здобутки, досягнуті в процесі очищення банківської системи, та за рахунок санації банків компенсувати витрати, понесені платниками податків», – підкреслила директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва.

За її словами, попри домовленість з українським урядом, програму ще має затвердити Рада директорів МВФ, і після цього буде підписано меморандум. Тож перший транш від кредитора Україна може отримати орієнтовно у лютому 2020 року.

Навіщо Україні гроші МВФ?

Кредитні гроші – це кошти на випадок економічних проблем, вони не використовуються і йдуть у резерви Національного банку України. Кредити допомагають поповнити золотовалютні резерви і тим самим зміцнити систему державних фінансів. Аби відмовитись від позик і мати власні резерви, Україна повинна досягти зростання економіки.

«За сценарію, якщо програми МВФ не буде, Україна потребуватиме 7 мільярдів доларів, щоб закрити потреби у зовнішньому фінансуванні, це створить значний девальваційний тиск на гривню», – зауважує заступниця головного економіста Міжнародного інституту фінансів  Еліна Рибакова.

Міністр фінансів Оксана Маркарова запевняє, що зараз стан української економіки стабільний і за умов залучення достатньої кількості інвестицій через кілька років країна зможе більше не потребувати допомоги МВФ.

«Вартість запозичень знижується, але все ж ми ще не там, де ми можемо сказати, що ми повністю самодостатні. Тому ця програма на 3 роки, це, як ми у себе називаємо, остання програма, яку ми не закінчимо на півдорозі, а ми її завершимо, і вже наше співробітництво з МВФ – буде у якості країни-учасниці, яка не потребує нового кредитування», – сказала міністр фінансів.

Експерти погоджуються, що за належного темпу економічних реформ, з 2023 року Україна зможе забезпечувати себе сама. Водночас слід пам’ятати, що підтримка міжнародних організацій – це не тільки гроші, а й репутаційна складова.

«Економічні експерти і інвестори кажуть, що програма з МВФ потрібна. Але одночасно багато неекономістів пропонують «послати» МВФ. На мою думку, пропозиції «послати» МВФ є безвідповідальними, або робляться тими, хто не розібрався в суті ролі МВФ для України. Насправді, питання з МВФ не про гроші. А про довіру до економіки України. Є підтримка МВФ – є довіра внутрішніх та міжнародних інвесторів до стану української економіки та програми розвитку економіки, а також до дій керівництва держави. Вже, як наслідок – інвестиції та міжнародна торгівля», – зауважує міністр економіки Тимофій Милованов.

Співпраця з МВФ – це можливість для української економіки міцніше стати на ноги. Тож експерти радять не шукати зради там, де її нема.