Подання до органів ДПС ліквідаційного балансу юридичними особами, щодо яких прийнято рішення про припинення

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до част.1 ст. 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003  № 435-IV (далі – ЦКУ) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані протягом 3-ох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.      

У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс.

До зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. При цьому ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає до органів ДПС податкову звітність за останній звітний період до затвердження ліквідаційного балансу.

Ліквідаційною комісією або ліквідатором юридичної особи складається проміжний ліквідаційний баланс та ліквідаційний баланс.

У ліквідаційному балансі, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, які призвели до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

Ліквідаційний баланс після його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, подається до органу ДПС за основним місцем обліку платника.

ГУ ДПС у Київській області

 

Документи, що є підставою для внесення змін до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями у випадку зміни даних щодо РРО (КОРО)

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  відповідно до Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) , які знаходяться у місці торгівлі.     Також встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом 3-ох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію з урахуванням змін.

Для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями щодо реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, дату початку їх обліку в органах державної податкової служби, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком).

Орган ліцензування на підставі такої заяви протягом 3-х робочих днів видасть суб’єкту господарювання переоформлену ліцензію з урахуванням змін (у разі, якщо в результаті внесення таких змін у суб’єкта господарювання кількість РРО (КОРО) залишається незмінною або зменшується).

У разі, якщо в результаті внесення таких змін у суб’єкта господарювання передбачено збільшення кількості РРО (КОРО), то такий суб’єкт господарювання додатково повинен внести плату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

ГУ ДПС у Київській області

 

СГ що припиняє діяльність помилки у поданій звітності з ЄВ може виправити лише до дати зняття з обліку

Головне управління ДПС у Київській області інформує що Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі – Проядок №435).      

Згідно з п. 9 розд.ІІ Порядку  №435, формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення або до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.

Отже страхувальник, щодо якого внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку.

ГУ ДПС у Київській області

 

З виробництва та продажу підакцизних товарів на Київщині надійшло 325,7 млн. гривень податку від платників податків

З початку року надходження зі сплати акцизного податку до бюджетів усіх рівнів ГУ ДПС у Київській області склали 325,7 млн. грн. Цей показник на 54,3 млн. грн. більше, ніж у січні-вересні 2018 року.

Зокрема, до державного бюджету надійшло 5,9 млн. грн., що на 3 мільйона  більше, аніж торік. Лише за вересень поточного року виробники підакцизних товарів сплатили 598 тис.грн. акцизу, з яких: 331,6 тис. грн. – від виробництва пива; 104,5 тис.грн. – тютюнових виробів; 5,6 тис грн. – пального та 117,4 тис грн. – транспортних засобів.

Місцеві бюджети отримали 319,8 млн. грн. податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. У порівнянні з надходженнями дев’яти місяців минулого року, ця сума зросла на 19 % або 50,8 млн. грн. За попередній місяць поточного року перераховано 43,8 млн. гривень, це на 8,6 млн. грн. більше ніж у вересні 2018 року.

До спеціального фонду за дев’ять місяців надійшло 5,8 млн.грн. Ріст до минулорічного показника склав 5,6 млн. грн. Із них за вересень надходження склали 388,4 тис. грн., це на 358,1 тисячі гривень більше минулорічного показника.

За січень-вересень 2019 року суб’єктам господарювання Київщини оформлено 13768 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (в тому числі 7712 – алкогольними напоями та 6056 – тютюновими виробами).

Крім того, з початку року, за порушення  Закону України від 19.12.1995 року №484/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам , які не досягли 18 років, суб’єктам господарювання анульовано 48 ліцензій (алкоголь-26, тютюн-22). Загальна сума штрафних санкцій склала 571,2 тис. гривень.

ГУ ДПС у Київській області

 

Оприлюднено нові довідники кодів пільг

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що ДПС України оприлюднено:

– Довідник податкових пільг №94/1, що є втратами доходів бюджету;

– Довідник інших податкових пільг №94/2.

Зазначеними довідниками наведено перелік пільг з податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, державного мита. Надано позначення початку і кінця дії пільги.

Із довідниками можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html

ГУ ДПС у Київській області

 

Оподаткування доходу від продажу нерухомості

Головне управління ДПС у Київській області  інформує, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

При цьому умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, яке отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

У разі отримання платником податку протягом звітного податкового року доходу від продажу більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у абзаці першому цього повідомлення, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в абзаці першому, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Податкового Кодексу – 5 відсотків.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.

ГУ ДПС у Київській області

 

Особливості складання акцизних накладних на операції з відпуску пального

Реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

– до акцизного складу;

– до акцизного складу пересувного;

– для власного споживання чи промислової переробки;

– будь-яким іншим особам.

Пунктом 231.1 ст. 231 ПКУ визначено обов’язок платника податку скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, зокрема при реалізації пального або спирту етилового.

Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої. Відповідно до п.п. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Отже, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі, не може вважатись акцизним складом / акцизним складом пересувним.

Пунктом 232.3 ст. 232 ПКУ визначено, що в системі електронного адміністрування реалізації пального або спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) зміна показника åАНаклОтр (тобто обсягу пального, на яке платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не відбувається на обсяги пального, що реалізується з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику податку – отримувачу пального.

До нормативного врегулювання питання обліку та відображення в СЕА РПСЕ операцій з реалізації пального з акцизного складу (який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним), через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу платника акцизного податку з реалізації пального, пропонуємо в акцизних накладних, складених на такі операції, у відповідному рядку зазначати ознаку щодо напряму використання пального «4» – реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

ГУ ДПС у Київській області

Додати коментар