
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій оприлюднила звернення з нагоди четвертої річниці повномасштабного російського вторгнення та Національного дня молитви за Україну, який відбудеться 24 лютого 2026 року.
У документі йдеться про наслідки війни, підтримку захисників та заклик до єдності й спільної молитви.
У заяві наголошують, що збройна агресія російської федерації спричинила:
- численні людські втрати,
- масштабні руйнування,
- порушення прав і свобод на тимчасово окупованих територіях,
- переслідування за релігійною ознакою,
- незаконне вивезення українських дітей,
- жорстоке поводження з військовополоненими та цивільними.
Також підкреслюється, що війна призвела до масштабної міграційної кризи в Європі.
У Раді Церков зазначили, що завдяки стійкості українських воїнів і суспільства вдалося зупинити просування агресора та створити передумови для відновлення справедливого миру.
Окремо у зверненні засуджується ідеологія “русского міра”, яку представники церков називають підґрунтям агресії та злочинів проти людяності.
“Вчергове закликаємо міждержавні інституції, міжнародні релігійні організації та окремі Церкви і релігійних лідерів викривати та засуджувати ідеологію «русского міра» як таку, що пропагує і виправдовує «священну війну» та інші злочини проти людяності. Користуючись нагодою, висловлюємо вдячність Конференції Європейських Церков та релігійним діячам різних християнських конфесій і країн за засудження ідеології «русского міра»“, йдеться у заяві.
Також Рада Церков вшанувала пам’ять загиблих захисників України і висловила підтримку їхнім родинам.
“У цей час вшановуємо пам’ять кожного із захисників, хто віддав своє життя і здоров’я за Україну та підносимо молитви, щоби Бог укріпив і утішив їх родини. Висловлюємо вдячність українським воїнам та молимось до Всевишнього про силу для них у боротьбі за захист і свободу України“, наголосили автори заяви.
Окремо відзначено роль міжнародних партнерів у підтримці України. Також релігійні діячі звернулися до громадян, політичних і суспільних лідерів із закликом зберігати єдність і стійкість.
“Звертаємося до українського народу, до політичних і суспільних лідерів із проханням залишатися мужніми і вірними у цій боротьбі добра проти зла, підтримувати одне одного, бути єдиними та робити все необхідне для перемоги і настання справедливого миру для України“, зазначили у документі.
Нагадаємо, що 24 лютого 2026 року в Україні відбудеться Національний день молитви. Представників різних релігійних традицій в Україні та за її межами закликали у цей день молитися за перемогу та встановлення справедливого миру.
Як писала Рубрика, 12 лютого 2025 року Верховна Рада проголосувала за урядову постанову, в якій пропонували зробити річницю повномасштабного російського вторгнення Національним днем молитви.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну
Як відомо, цьогоріч 24 лютого Україна відзначає четверту річницю повномасштабного російського вторгнення російської федерації.
24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабну військову агресію проти України. Ракетні удари та наступ відбулися одночасно з півночі, сходу й півдня — з території росії, тимчасово окупованого Криму та Білорусі. У перші дні війни під обстрілами опинилися Київ, Харків, Чернігів, Маріуполь, Херсон та інші міста. Російські війська намагалися швидко захопити столицю, однак українська армія зупинила наступ і змусила ворога відступити з північних областей навесні 2022 року.
Світ сколихнули свідчення масових убивств цивільних у Бучі, Ірпені, Ізюмі. Значних руйнувань зазнали Маріуполь і багато міст сходу та півдня. Мільйони українців були змушені залишити свої домівки — частина виїхала за кордон, частина стала внутрішньо переміщеними особами.
Коротко про основні етапи війни:
- 2022 – падіння Маріуполя після героїчної оборони Азовсталі – одна з найболючіших поразок та блискавичний контрнаступ на Харківщині, звільнення Балаклії, Ізюма.
- Листопад 2022 – звільнення Херсона – єдиного обласного центру, захопленого після 24 лютого.
- 2023 рік – важкі бої за Бахмут (місто зруйноване, але оборона виснажила російські сили). Початок українського контрнаступу на півдні – часткове просування без стратегічного прориву. Посилення далекобійних ударів по тилу ворога.
- 2024 рік – тривала позиційна війна, масовані обстріли енергетики. У лютому 2024 року президент звільнив Головнокомандувача Валерія Залужного та призначив Олександра Сирського. Це стало однією з найгучніших кадрових змін за час війни.
- 2025 – початок 2026 – війна залишається виснажливою. Україна тримає оборону, розвиває власне виробництво зброї та безпілотників. Підтримка партнерів триває, але дедалі більше залежить від політичних процесів у країнах-союзниках.
Україна вистояла як держава, зірвала план блискавичного захоплення, звільнила частину окупованих територій. Водночас війна стала затяжною, з великими втратами й складними рішеннями попереду.










