Із 24 липня до 9 серпня 2019 року старший науковий співробітник Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Зубер Світлана Миколаївна працювала у складі комплексної історико-етнографічної експедиції, організованої Державним науковим центром захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (ДНЦЗКСТК). Очолював експедицію директор ДНЦЗКСТК, Заслужений працівник культури України Омеляшко Ростислав Андрійович.
Мета експедиції – широкомасштабна науково-пошукова робота, комплексне історико-етнографічне дослідження, фіксація та збір матеріальної та духовної культури обстежуваних територій. Наукові співробітники в кількості 30 осіб із різних міст України цього року працювали у Семенівському (м. Семенівка, сс. Костобобрів, Хотіївка, Тимоновичі, Заріччя, Іванівка, Машеве, Янжулівка, Карповичі, Жадове, Радомка, Погорільці, Лосівка, Орликівка, Баранівка, Архипівка, Леонівка) та Новгород-Сіверському (сс. Блистова, Лоска, Бучки, Михальчина Слобода, Бирине, Прокопівка, Кудлаївка, Дігтярівка, Камінь, Кам’янська Слобода, Пушкарі, Лісконоги, Печенюги, Лизунівка, Чайкине) районах Чернігівської області.
Досліджували наступні наукові теми: традиційне народне будівництво, їжа і харчування, традиційне землеробство і тваринництво, родинний побут, інститут спорідненості, традиційний народний одяг, громадський побут, звичаєве право, народні вірування, календарна обрядовість, народні знання, родинна обрядовсть (родильна, поховальна, весільна), народна медицина, прозовий фольклор, народна хореографія, музичний фольклор, народне декоративно-ужиткове мистецтво, ткацтво та килимарство, вишивка, ономастика, мікротопоніміка, народні промисли і ремесла – деревообробництво, ковальство, гончарство, рибальство, бджільництво, мисливство, плетіння, збиральництво.
Велася фото- та відеофіксація цікавих об’єктів народної архітектури, побутових та обрядових речей матеріальної культури. Окрім того, зафільмований майстер-клас гончара в четвертому поколінні із м. Семенівка ( в минулому гончарного осередку), майстер-клас із плетіння поліського взуття (місцева назва – «лапті»), яке виготовляли із лика липи, відзнятий процес виготовлення виробів із лози. Плетіння з лози як промисел досі спорадично побутує серед населення досліджуваних територій, задовольняючи його господарські потреби. Левова частка відеоматеріалу присвячена музичному фольклору, а саме зафіксовані зразки пісенної творчості календарної обрядовості поліщуків, весільної обрядовості («гуканкі»), давніх побутових пісень.
Одним із пріоритетних напрямів роботи експедиції був збір предметів традиційної народної культури, що в свій час побутували на досліджуваній території та які несуть інформативне навантаження. За період роботи експедиції було обстежено та зібрано 312 предметів музейного значення. Робота велася відповідно до напрямів наукового дослідження – господарська діяльність, ремесла та промисли, оселя (зокрема інтер’єр житла), традиційний одяг, предмети, що характеризують різні сторони життя людини в умовах збереження традиційного способу буття (знаряддя праці, посуд та кухонне начиння тощо). У первинному польовому описі (польова книга) фіксувалася інформація про зібрані речі: порядковий номер, звідки предмет, хто виготовив тощо. Документальним підтвердженням передачі предметів до колекції Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф є договори про благодійний внесок, які підписувались власниками предметів, з однієї сторони, та учасниками експедиції – з іншої.
Результати науково-пошукової роботи експедиції є цінним джерелом для поглибленої науково-дослідницької роботи з вивчення неперервності традиційно-побутової культури у північно-східному регіоні Полісся та її трансформації у сучасному житті.
Старший науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав» Світлана Зубер
