“Через два тижні завершиться 2018/2019 навчальний рік для учасників і організаторів гри “Джура”. 
Завтра на Закарпатті в селищі Осій Іршавського району розпочнеться Всеукраїнський збір Джура – Котигорошко, ще один важливий захід в системі національно-патріотичного виховання за участю вже наймолодших школярів, які хочуть стати справжніми джурами. Бажаю їм успішно провести таборування та з незабутніми враженнями 25 серпня відбути до своїх домівок. Це літо також подарувало багато нових друзів і нові відчуття через влиття до складу активістів гри потужної когорти організаторів і виховників, що найкраще проявили себе під час проведення таборів для учнів старшої і середньої групи на Січеславщині.
Отже десять років напруженої праці дають свої плоди. Особлива цінність цього періоду в щорічному збільшенні бажаючих сприяти національно-патріотичному вихованню української молоді та проведенню “Джури” не на вузькопартійній основі, а на загальнодержавницьких засадах з україноцентричних позицій.
Але особливістю минулого року стали нові елементи “Джури”, привнесені новим Положенням про гру, затвердженого Кабміном в жовтні минулого року. Це суттєво міняє умови та правила організації і проведення гри. Хочу звернути увагу, що одна з головних вимог стосовно необхідності проводити виховну роботу з джурами протягом всього навчального року набула механізмів реалізації і дає змогу від декларативності перейти до конкретних дій. 
Перехід на новий рівень організації гри вимагає нових підходів у співпраці громадських організацій з органами державної і місцевої влади. Насамперед, з тими, хто вже проявили інтерес до гри, своїми конкретними справами довели готовність брати участь в її організації і повідомили про бажання співпрацювати на довготривалій основі.
У цьому контексті в червні ц.р. в мене відбулася цікава телефонічна розмова з міським головою міста Дубна Василем Антонюком. Після пам’ятного 2013 року, коли за його підтримки пройшов всеукраїнський збір на чудовому острові у підніжжя Дубенського замку, ми зустрілися ще раз з ним у 2014 році на Хортиці. Там відбулося народження з ініціативи Василя Антонюка нової традиції у грі “Джура” – 
передача символу гри “Котигорошко”. Від тої події пройшло п’ять років, але цьогорічна розмова відбулася в такому розумінні, якби ми весь цей час були поруч і діяли пліч-о-пліч. У підсумку паном Василем була висловлена готовність сприяти розбудові в місті відокремленого підрозділу “Молодіжного Клубу Джура”. 
Аналогічна подія відбулася в мене і сьогодні, що напевно і стало приводом для цього допису. Минулого року багато проблемних питань з підготовки та проведення Х (ювілейного) етапу гри “Джура 2018: Наддніпрянська Січ” було вирішено за активної участі міського голови міста Переяслава Тараса Костіна і його команди. Та думаю, що для мене і багатьох інших учасників таборування, особливо пам’ятним став “Козацький куліш від мера” в Музею під відкритим небом, де пан Тарас особисто пригощав джур кашею. Подальша співпраця з ним свідчить про його намір продовжувати активну співпрацю з громадськістю у сфері національно-патріотичного виховання української молоді, зокрема через організацію в гри “Джура” згідно нового Положення. 
З цього приводу на моє прохання в мене сьогодні відбулася зустріч з Тарасом Костіним, під час якої ми обговорили не тільки актуальні питання розвитку “Джури” в місті, а можливості співпраці у напрямку сприяння туристично-рекреаційній діяльності через формування сприятливих умов для учнівського туризму та привабливості сакральних для кожного українця історичних пам’яток. В цьому контексті мною було запропоновано розглянути доцільність і можливість впровадження в місті такого перспективного виду туристичної діяльності, як глемпінг.
Позитивним вважаю діяльність міського голови і виконавчих органів з благоустрою міста. Вулиці Переяслава з кожним роком набувають все більше європейського вигляду. Вважаю це важливим елементом привабливості для туристів. Впевнений з часом спільними зусиллями органів місцевої влади та громадськості Переяслав стане по-справжньому цікавим не лише для українців, а і для іноземців. Часи не прості, як завжди проблем багато і бракує коштів. Та головна цінність Переяслава, що він є українським містом, де не тільки зберігається історія українського народу, але й відтворюється українська ідентичність через установи, підприємства з народної творчості. Хотілося, щоби в часи перетворень, вони не стали жертвами реформ. 
Перспективу Переяслава я в першу чергу пов’язую з українською молоддю. Віру в неї запевнюють відомі мені конкретні українські справи молодих людей, з одним з яких я мав честь сьогодні познайомитися. Думаю, що в місті народжується особистість, яка успішно продовжить справу славнозвісного Сікорського М.І. Поруч починають нуртувати і інші ініціативи молоді, які за підтримки місцевої громади забезпечать розвиток Переяславу. На все треба час. Прискорити справу можемо особисто долучаючись до справ громади та оберігаючи від руйнації вже зроблене. 
Отже, робімо добрі українські справи в кожному місті і велич України дуже швидко стане реальністю!” – із допису у соцмережі Фейсбук  директора Центру Національного Відродження Тараса Рондзістого.