Енергоефективність є полем дуже широких можливостей для України. За оцінкою McKinsey & Company (2014),  з 18 млрд куб. м. газу, які споживає житловий сектор в Україні (індивідуальні та багатоквартирні будинки), потенціал скорочення споживання газу внаслідок термомодернізації лише багатоквартирного житлового фонду становить 3.5 млрд куб.м. газу на рік. На сьогодні, обсяг ринку термомодернізації багатоквартирного житла можна оцінити на рівні 4,2 млрд євро – з огляду на 32,000 зареєстрованих об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та створених житлово-будівельних кооперативів (ЖБК). Законодавчі та фінансові механізми – тобто передумови запуску цього ринку – в Україні вже діють. Разом із тим, цей ринок потребує сучасних технічних рішень та високої кваліфікації спеціалістів на всьому ланцюгу процесу реконструкції будівлі – від енергоаудиту і розробки проектно-кошторисної документації до монтажних робіт та обслуговування. Лише це дозволить досягати запланованих показників зменшення енергоспоживання (на рівні 40-80%), належного комфорту в приміщеннях і, говорячи в ринкових термінах, вищого доходу з інвестицій. 11 вересня в рамках конференції Danfoss ReCon зберуться професіонали зі Східної Європи, які разом обговорять кращі практики та поширені помилки на українському ринку термомодернізації.       

Утеплення фасаду будинку ≠ термомодернізація

Утеплення фасаду будинку не веде до зниження енергоспоживання, хоча це слово досі вживається як синонім «термомодернізації». Утеплення справді є важливою складовою комплексної термомодернізації, цей захід дозволяє знизити втрати тепла через огороджувальні конструкції (стіни, дах та підвал будинку). Але без сучасних систем регулювання теплової енергії, мешканці регулюватимуть температуру вручну, тримаючи вікна відкритими. Тепло так само втрачатиметься – але тепер не через стіни, а через відкриті вікна. Сучасний, економічно доцільний, підхід до модернізації системи опалення багатоквартирного будинку, з точки зору техніки, має три складові. Якщо їх впроваджувати комплексно, вони ведуть до зниження споживання теплової енергії і, відповідно, витрат, на рівні 40 – 50%. Першою складовою модернізації системи опалення є забезпечення регулювання теплоносія на рівні будівлі. Це заміна гідроелеватора, що працює в режимі постійної витрати теплоносія, на індивідуальний тепловий пункт (ІТП) з автоматичним погодозалежним регулюванням теплоносія. Встановлення ІТП веде до зниження споживання теплової енергії на рівні 20 – 30% саме внаслідок роботи погодозалежної автоматики.

Друга складова – це балансування системи опалення. Йдеться про встановлення балансувальних клапанів на кожному зі стояків, таким чином нівелюється перевитрата теплоносія на окремих стояках. Це не лише веде до зниження споживання теплової енергії на 8-12% завдяки тому, що теплоносій ефективніше використовується всередині системи опалення будинку, а й забезпечує належний комфорт в квартирах по всьому будинку.

Нарешті, поряд з регулюванням на рівні будівлі, існує також регулювання на рівні приміщень. Цю функцію виконують радіаторні терморегулятори. Використання радіаторних терморегуляторів прямої дії замість ручних клапанів на опалювальному приладі веде до зниження споживання теплової енергії ще на 20%. При середньомісячній оплаті за спожиту послугу з централізованого опалення для ОСББ/ЖБК у 109 670 грн (до термомодернізації, в цінах березня 2018 року – за даними Державного агентства з енергоефективності) і досягнутому скороченні споживання на 50% після повної модернізації системи опалення будинку, можна оцінити обсяг заощаджень в абсолютних значеннях. За даними данської компанії Danfoss, термін окупності заходів з модернізації системи опалення складає 3 – 4 роки (із залученням програм фінансової компенсації ще менше). Компанія працює на ринку з 1997 року і впровадила десятки проектів з реконструкції в Україні.

Перші результати термомодернізації в Україні

«Трьохступеневий» підхід закріплений в національних державних будівельних нормах, але говорити про те, що він став нормою на ринку, поки зарано. Так, у висновках офіційного дослідження зазначається, що «обсяги споживання послуг [в результаті впроваджених енергоефективних заходів] не скоротилися, але умови проживання стали набагато комфортнішими». Профінансовані заходи для 370 ОСББ з вибірки цього дослідження  поділені за типом на три групи: «заміна вікон» 65,1%; (2) «теплоізоляція/утеплення» 27,6%; та інше 36,0% (сума перевищує 100%, оскільки частина ОСББ брали кредити на 2 і більше заходів). Реконструкція системи опалення не згадується у цьому дослідженні жодного разу, в тому числі в частині рекомендацій та висновків. Хоча зазначається, що «найбільшою економія є серед ОСББ/ ЖБК, які отримали кредит на інші (крім вікон та теплоізоляції) енергоефективні заходи чи матеріали і становить 9,3%». Такі акценти дослідження добре ілюструють, назагал,  поточне розуміння ринку щодо пріоритетності і функцій впроваджуваних енергоефективних заходів. Втім, зусиллями багатьох гравців, включно з Державною агенцією з енергоефективності, Мінрегіоном, Фондом енергоефективності, програмами міжнародної підтримки, фінансовим сектором, громадськими організаціями, асоціаціями ОСББ та бізнесом ринок термомодернізації багатоквартирного фонду в Україні запущено і робота триває. Процесс є досить складним, але вартим зусиль. Про це свідчать приклади західноєвропейських країн. Наприклад, Данія почала цей процесс наприкінці 1970-х років. Тоді у відповідь на загрозу енергетичній безпеці була розроблена концепція «зеленого переходу» (grøn omstilling). Поряд із нарощуванням власного видобутку нафти та газу енергоефективність стала одним з двох стовпів цієї нової політики. «Зелений перехід» дозволив Данії за 30 років побудувати одну з найбільш стійких енергетичних систем у світі. Наразі шляхом реконструкції багатоквартирного житла активно йдуть також країни Східної Європи (Польща, Угорщина, країни Балтії). ).  Їх досвід термомодернізації для професіоналів українського ринку буде представлений на спеціалізованій конференції Danfoss ReCon.

Джерело