108,7 млрд грн – загальний внесок Київщини у бюджети всіх рівнів
У 2025 році Головне управління ДПС у Київській області забезпечило виконання як очікуваних показників надходжень, так і річного плану доходів. Про це підсумовуючи фінансові результати року зазначив начальник ГУ ДПС у Київській області Олександр Двірко, наголосивши, що стабільна податкова дисципліна та відповідальна позиція бізнесу стали ключовими чинниками позитивної динаміки.
Загалом за підсумками 2025 року платниками Київщини сплачено понад 108,7 млрд грн податків і зборів. Із цієї суми 46,1 млрд грн спрямовано до державного бюджету, 34,7 млрд грн — до місцевих бюджетів, ще 27,9 млрд грн становлять надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зазначена структура надходжень свідчить про рівномірний внесок регіону у наповнення державного бюджету, забезпечення фінансових можливостей місцевих громад та підтримки стійкості системи соціального страхування.
Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/968778.html
ГУ ДПС у Київській області
Чи враховується земельний податок, донарахований за попередні роки, під час розрахунку МПЗ для фізичної особи?
Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) для фізичних осіб визначається з урахуванням фактично сплачених у звітному році податків, пов’язаних із користуванням сільськогосподарськими угіддями. Водночас важливо розуміти, чи включається до такого розрахунку земельний податок, нарахований контролюючим органом за попередні періоди, але сплачений у поточному році.
Хто є платником МПЗ та що є об’єктом оподаткування
Відповідно до підпункту 170.14.1 пункту 170.14 статті 170 ПКУ платниками загального мінімального податкового зобов’язання є власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства. У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (підпункт 170.14.2 пункту 170.14 статті 170 ПКУ).
Об’єктом оподаткування МПЗ є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які перебувають у власності або користуванні.
Підстави, за якими МПЗ не визначається встановлено пунктом 38 прим. 1.2 статті 38 прим. 1 ПКУ.
Для фізичних осіб, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, визначення загального МПЗ здійснюється контролюючим органом за податковою адресою платника (підпункт 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПКУ). Розрахунок проводиться на підставі даних Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та підтвердних документів платника.
Які податки враховуються при розрахунку МПЗ
Ключове значення має підпункт 170.14.5 пункту 170.14 статті 170 ПКУ, яким визначено перелік податків, що включаються до загальної суми сплачених протягом звітного року податків, зборів і платежів. До такої суми, зокрема, належить земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
Водночас у розрахунку не враховуються помилково або надміру сплачені суми. Важливою є саме фактична сплата земельного податку у межах податкового (звітного) року, за який здійснюється нарахування МПЗ.
Коли земельний податок враховується у МПЗ
Згідно з пунктом 286.5 статті 286 ПКУ, нарахування земельного податку фізичним особам здійснюється контролюючими органами шляхом надсилання податкового повідомлення-рішення, а сплата проводиться протягом 60 днів з дня його вручення (пункт 287.5 статті 287 ПКУ). При цьому податкове зобов’язання може бути нараховане за попередні податкові періоди в межах строків давності, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПКУ.
Отже, з урахуванням норм підпункту 170.14.5 пункту 170.14 статті 170 ПКУ при розрахунку МПЗ для фізичних осіб до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків враховується земельний податок за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, строк сплати якого припадає на податковий (звітний) рік та який фактично сплачено протягом податкового (звітного) року, за який здійснюється нарахування МПЗ для фізичних осіб.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43777
Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/969037.html
ГУ ДПС у Київській області
Податковий комплаєнс: фокус на довіру, ефективність і ризик-орієнтованість
Головне управління ДПС у Київській області інформує про активну дію Експериментального проєкту з управління податковими ризиками, який реалізується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2024 № 854. Цей проєкт – не просто оновлення підходів до контролю, а системна зміна моделі взаємодії між бізнесом і податковими органами.
У центрі уваги — прозорість, об’єктивність і мінімізація адміністративного втручання. Комплаєнс-підхід не передбачає тиску чи формального контролю. Натомість це — аналітична система, яка дозволяє виявити податкові ризики до того, як вони перетворяться на порушення.
На практиці це реалізується через автоматизовану ідентифікацію податкових ризиків, які класифіковано за чотирма напрямами:
Ризик реєстрації: виявляються випадки, коли суб’єкт не став на облік або не зареєструвався платником окремих податків, як це передбачено, зокрема, статтями 63–64 ПКУ.
Ризик звітності: системний моніторинг фіксує невчасне подання декларацій або їх повну відсутність, що прямо суперечить вимогам ст. 46 та ст. 49 ПКУ.
Ризик декларування: аналітика виявляє помилки, неточності або свідоме заниження податкових зобов’язань у звітності (ст. 48, 50 ПКУ).
Ризик сплати: фіксується несвоєчасна або неповна сплата зобов’язань, що призводить до виникнення податкового боргу, як визначено у ст. 57 та ст. 126 ПКУ.
Усі платники податків працюють за єдиними, чітко визначеними критеріями, що унеможливлює суб’єктивні підходи з боку контролюючих органів. Завдяки цьому підвищується рівень податкової культури, зміцнюється довіра до ДПС і створюються умови для передбачуваного, безпечного ведення бізнесу.
Матеріали за посиланням:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/968780.html
ГУ ДПС у Київській області
Особливості оподаткування ПДВ операцій з реімбурсації лікарських засобів
Механізм повного або часткового відшкодування вартості (реімбурсації) лікарських засобів та медичних виробів суб’єктам господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, визначається Порядком реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 28.07.2021 року № 854 «Деякі питання реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення» (зі змінами).
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення.
Відповідно пункту 187.7 ст.187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.
Правила складання податкової накладної регулюються статтею 201 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок №1307).
Згідно пункту 12 Порядку № 1307, у разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
У разі, якщо вартість лікарських засобів частково оплачується кінцевим споживачем – неплатником ПДВ, а частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, то податкова накладна складається постачальником (аптечною установою) на неплатника ПДВ:
на частину вартості, що оплачується кінцевим споживачем – неплатником ПДВ на дату такої оплати;
на частину вартості, що компенсується за рахунок бюджетних коштів, на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок постачальника.
Матеріали за посиланням:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/969055.html
ГУ ДПС у Київській області
Новини ДПС:
ДПС підготувала ТОП-10 актуальних питань щодо формування SAF-T UA
Держава сплачуватиме ЄСВ за цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України
Електронна акцизна марка: повноцінний запуск перенесено на 1 листопада 2026 року
Залишаємось на зв’язку:
Комунікаційна платформа: kyivobl.ikc@tax.gov.ua
Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast
Підписатись на сторінку Ютуб ГУ ДПС у Київській області
https://youtube.com/channel/UCorQvlqMpj1Tnvz35Mgg6g?si=5OtBBEN5G8bh3q7f
