Освіта відіграє дуже важливу роль у нашому житті. Вона розвиває різні сторони людської особистості, розкриває здібності. Крім того, вона допомагає людині зрозуміти себе, вибрати правильний шлях і адаптуватися в цьому світі. Навчання за кордоном в Чеській республіці, місті Плзень стало для мене унікальною можливістю завести нові знайомства та розширити кругозір. Саме місто Плзень просто заворожує своєю красою, це саме те місто, в якому є на що подивитися та сенс затриматися. Тут знаходиться знаменитий кафедральний собор з найвищою вежею в Чехії – цілих сто два метри. З висоти цієї вежі можна довго і захоплено милуватися містом. Також безліч будівель в готичному стилі, в стилі бароко, і навіть в стилі Ренесанс!

Це була моя перша поїздка за кордон на навчання та я про це ні на мить не пожалкувала. Завдяки плідній праці викладачів, їхньому таланту викладання я мала змогу вивчити основи чеської мови, а також їхню культуру та традиції. Навчання у місті Плзень зробило мене більш самостійною та  розширило мій світогляд. Я потоваришувала з новими студентами, викладачами та отримала безцінний досвід на майбутнє. Викладачі університету робили все можливе, аби студенти з інших країн почувалися як вдома та насолоджувалися перебуванням у їхньому чудовому місті. Для нас проводилися надзвичайно цікаві екскурсії містом та в інші місця регіону, такі як замок Козел та місто Карлові Вари, які просто зачаровували своєю несамовитістю.

Атмосфера Карлових Вар є неповторною та невловимою. Будинки єдині за архітектурним стилем, але при цьому кожне унікально по-своєму. Вони розташовані на різних по висоті схилах і немов змагаються між собою за право називатися найчудовішими. Карлові Вари оточені заповідними лісами, красивими гірськими вершинами. Серед скель розкинулися долини річок Тепла і Огрже.

Замок Козел – прекрасне підтвердження вислову «зовнішність оманлива». Скромний фасад приховує багаті інтер’єри, оформлені в стилі Людовика XVI. У приміщеннях збереглися цінні старовинні меблі та первісна обстановка, головним чином, в стилі рококо та класицизму. Біля замку розбитий англійський парк з рідкісними деревами, мальовничим ставком і лебедями, в якому можна спокійно помилуватися скульптурами, прикрашеними квітковими вазами.

Будучи в Чехії я мала змогу побачити святкування одного з найважливіших релігійних свят в християнському світі – Великодня. У Чехії святкування Великодня триває 5 днів, причому кожен має свою назву і свої традиції. Починається все в Зелений четвер, коли в останній раз дзвонять церковні дзвони: вважається, що потім вони відлітають в Рим. Священики служать месу в зелених шатах, а селяни їдять овочі тільки зеленого кольору, що і пояснює назву цього дня. Згідно з повір’ям, зелений колір робить чехів здоровими на весь наступний рік. Далі настає Велика п’ятниця, коли священнослужителі влаштовують хресний хід в пам’ять про те, як Ісус ніс свій хрест на Голгофу. Також вважається, що в цей день людям відкриваються всі скарби, заховані в землі і скелях, тому опівночі поруч з Вишеградською скелею збирається значний натовп, який бажає побачити знаменитий чеський скарб, доступний погляду тільки самих праведних. Субота, напередодні Великодня носить назву Біла і славиться численними вогнищами, які палять з самого ранку перед костелами. Жінки розбирають вуглини та попіл: перший зберігається вдома і оберігає будинок від пожежі, а останнім посипають поле в надії на хороший урожай.  А вже ввечері у всіх храмах починається богослужіння. Неділя славиться своїми знаменитими застіллями з традиційною чеською кухнею і пивом, а всі розваги починаються в понеділок, званий Червоним. Для дітей це теж головний день святкування, тому що в понеділок вранці вони отримують подарунки. За традицією вважають, що вранці великодній кролик приносить дітям різні солодощі, крашанки.

У Чехії існує оригінальна традиція, що збереглася ще з язичницьких часів, по якій в цей день чоловіки ходять з помлазками – плетеними в косу вербовими прутами з стрічками на кінці. З їх допомогою вони легенько шмагають зустрічних дівчат. «Лупити» прутами у великодній понеділок жіночу частину населення Чехії – споконвічно місцевий звичай. Вважається, що процес лупцювання принесе дівчатам здоров’я і молодість, тому що їм передається сила молодої гілки. Хоча відкупитися від такого «покарання» теж можна: дівчата пропонують чоловікам оздоблені великодні яйця та солодощі. А якщо це не допомагає, вони із задоволенням використовують у відповідь звичай: поливають чоловіків водою.

Весь наступний тиждень в Чехії проходять народні гуляння, і кожен ремісничий цех влаштовує своє власне свято.

В зв’язку з великодніми вихідними я мала можливість навіть трішки подорожувати. Будь-яка мандрівка в далекі або ближні країни дарує безліч знань, спогадів, почуттів та емоцій. Подорожі так і захоплюють своїми пригодами, вони сповнені несподіванками і надзвичайними ситуаціями, які обдаровують філософським прозрінням, заглибленням в осмислення себе і світу, насичують мудрістю різних народів світу.

Немає в світі країни, що володіє стількома архітектурними скарбами ніж Італія. Вона настільки неповторна та вишукана, що відвідавши один раз хочеться повертатися знову і знову. Подорожуючи Італією я залишалася в місцевих жителів по програмі CouchSurfing, яка подарувала мені незабутні враження. Хто як не італійці знають як правильно та смачно готувати традиційну італійську їжу та історію своєї країни. Залишаючись в місцевих жителів я мала змогу навчитися традиційної італійської кухні та гарно провести час.

Наступною моєю країною стала Австрія, місто Відень – один з найжвавіших, хоча і невеликих міст Європи. Сьогоднішній Відень – це місто-музей, наповнений чудовими пам’ятками архітектури всіх мислимих стилів та в той же час – сучасна метрополія, в якій розмістилися штаб-квартири різних організацій. Місто в якому ніхто не буде сумувати, кожний знайде для себе улюблену справу, чим зайнятися.

Та на цьому моя подорож не закінчується. Дослідивши Відень, продовжила я подорож на велосипеді в найбільше місто Словаччини, що мальовничо розкинувся на відрогах Карпатських гір і на берегах величного Дунаю – Братиславу. Всього лиш 70 км і я у цілі. Не скажу, що шлях мій був легким, адже досягнення поставленої мети – шлях вольовий, який потребує терпіння, наполегливості й чималої кількості життєвої енергії, проте скільки щастя та захвату ти отримуєш при досягненні мети. Братислава є містом історії, культури, гарної кухні, а також місцем, де можна відпочити і розважитися, місто з безліччю мостів і пишних палаців в стилі рококо та класицизму.

Повернувшись в місто Плзень я мала змогу також відвідувати пари різних спеціальностей, розширюючи свій кругозір. Найбільш в захваті я залишилася від пар англійської та німецької мови які викладались носіями мови, адже це чудова можливість з перших хвилин зануритись у досліджувану культуру країни. Під час спілкування з носіями мов швидше виникає контакт і розкутість, знімаються психологічні бар’єри, забуваються зазубрені мовні штампи, з’являється здатність швидко вникати в розмову та влитися в неї, також формується звичка висловлювати свої думки тільки тією мовою яку ти вивчаєш.

Анастасія Циганкова