Нещодавно Прем’єр-міністр  Володимир Гройсман сказав, що секрет успіху України простий: потрібно позбутися відчуття меншовартості та песимізму, любити рідну країну, вірити в свої сили і добросовісно працювати.

 Перемагати у рідній країні

 — Україна — це не просто місце на карті, а це наш дім, майбутнє якого залежить саме від нас, –– сказав глава Уряду.

Кожна людина створює особистий простір, і це є внеском у розвиток рідного міста чи села, це формує і глобальне майбутнє для її дітей та внуків. Можна безкінечно критикувати владу, або на все махнути рукою й емігрувати. Та це — шлях слабкодухих. Щирі українці просто засукують рукава до роботи. Адже Україну як європейську державу насправді творять не лише харизматичні політики, успішні бізнесмени, видатні генії.

— Будь-які зміни ми можемо робити разом – через свою відповідальність.  Україна – це велика європейська країна з безмежними можливостями, — наголосив Володимир Гройсман на недавньому засіданні Уряду.

І це не просто черговий урядовий меседж, у цьому є глибокий зміст і суть, які поділяють мільйони щирих українців. Тих, хто розуміє, що успіх України залежить від праці кожного та єдності в прагненні рухатися і перемагати тут – у рідній країні.

 «Про пресинг на бізнес – неправда»

Сім’я підприємців з Переяслава 43-річні Олександр та Ольга Мартишки не приписують себе до числа великих успішних бізнесменів навіть місцевого рівня. Історія їхньої діяльності знала й підйоми, і спади. Та щоразу вони знаходили вихід, розраховуючи на власні сили та знання.

Оля полишила роботу медсестри в місцевій лікарні ще в 1995 році, коли в галузі була велика криза. Першою у місті відкрила приватний косметологічний кабінет. Затим були спроби іншої діяльності, але наразі вона повернулася до головної справи, бо каже: косметологія — це моє і треба займатися тим, що добре знаєш і любиш.

Олександр здобув освіту економіста та фінансиста, працював у державній податковій службі. Та чиновницька робота не дозволяла сповна реалізувати особистий потенціал, тож полишив престижну посаду заради підприємництва. У 2008 році на сімейні заощадження викупив частки співвласників міського КП «Зелене господарство». На той час підприємство доживало останні дні, через що й вулиці міста вже не засаджувалися квітами. Передусім відновив теплицю і за договором з міською владою продовжив озеленення історичної й туристичної перлини нашої країни – древнього Переяслава. Дружина активно допомагала по-жіночому. Оля зазначає, що в сім’ї підприємців взаємопідтримка є дуже важливою.

— Останнім часом держава багато зробила щодо сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, — зауважує Олександр Мартишко. – Якщо кажуть, що йде пресинг на бізнес – неправда. Адміністрування спростилося максимально: реєстрація, звітність, сплата податків – все прозоро, оперативно і доступно. Оцінюю це як фахівець у податковій справі. 

 «Моя діяльність – на перспективу»

 Водночас підприємець зауважує, що для успішного розвитку малого та середнього бізнесу в Україні необхідні й взаємозалежні стабільності — економічна та політична. Зміна влади будь-якого рівня – це період сейсмічності для підприємців передусім. Каже, що в складні періоди слабшав ентузіазм, згасав оптимізм, але руки не опускалися, бо завжди є можливість для розвитку там, де живеш.

Коли після чергових виборів у місті змінився мер, а з ним і пріоритети щодо благоустрою міста, Мартишко мусив переорієнтувати бізнес. Тоді відкрив автомайстерню, аби втримати на плаву «Зелене господарство». І недаремно Переяслав знову щосезону оновлюється, а клумба на привокзальній площі міста, оформлена цим підприємством, стала своєрідною його візитівкою на багато років.

— Зробили новий тротуар – зразу стало красиво і всі побачили, а посадили ялинку чи декоративні кущі – комусь малопомітне. Та з роками тротуар може затертися, зруйнуватися, а дерева тільки розростатимуться. Моя діяльність задля благоустрою міста – на перспективу, — зазначає Олександр.

Патріотизм – не пафос, а шлях до успіху

 Про своє найбільше досягнення подружжя Мартишків одноголосно каже: це – наші діти 19-річна Анастасія, другокурсниця Київського економічного університету (КНТЕУ) та 12-річна Ангеліна, семикласниця міської гімназії. Завдяки  підприємництву батьки забезпечили їм якісну освіту, вкладають ресурси в їхній подальший розвиток.

— Я багато їздила по Україні, — зауважує Анастасія, – бували сім’єю за кордоном, скрізь і всім з гордістю казала, що я — переяславка. І це родинні настрої, нам тут найкомфортніше. Все просто – це наша Батьківщина, тут багато поколінь тому почався наш рід, у мене ж із містом особливий емоційний зв’язок. Я вивчаю міжнародне юридичне право, але не планую виїжджати закордон, а мрію про те, щоб залучати в Україну іноземні інвестиції. Це нова сфера, буде багато труднощів, і я готуюся їх долати.

— Кращий досвід європейських країн нам варто переймати, але і в нас є багато такого, в чому ми кращі й успішніші, тільки чомусь про це мало говоримо, — зауважує глава сімейства. — Якщо комусь не подобається щось у нашій політиці, економіці, освіті чи медичні, сфері послуг, то скарги і мітинги цього не поправлять. Хай ідуть у ту сферу і змінюють її, вдосконалюють, зроблять так, як вважають за краще, показують зразок, як це має бути.Вважаю, у цьому має бути головний і дієвий патріотизм кожного українця.

—  Зараз популярно планувати на десять років, вести щоденники, карти візуалізації мрій, та цього замало, — додає Анастасія – Треба кожен день вставати, визначати завдання і робити. І тоді досягнеш свого максимуму. Так роблять мої батьки: мама — духовний лідер, тато – ідейний натхненник і мотиватор. Ми з сестрою поки що шестерні, які допомагають крутитися сімейному бізнесу і рухати родину, місто і Україну до великого процвітання. І це – не пафос, а наш шлях до успіху.

Марина Петрова

“Вісник Переяславщини”