Житель Переяслава-Хмельницького Олександр Качан (29 років) виготовляє рослинні олії з нетрадиційної сировини – насіння льону, конопель, кунжуту тощо. За рік роботи асортимент продукції розширився до дев’яти найменувань. На відмінну від промислових, ці олії мають особливий смак, аромат та корисні для здоров’я.

Міні-олійниця розміщується в гаражному приміщенні на вулиці Героїв Дніпра. Мені вдалося застати процес виробництва. Олександр Качан засипав порцію насіння кунжуту в невеликий станок, який, потроху перетираючи і пресуючи його, видавав окремо олію і макуху. Приміщення наповнилося приємним ароматом. Після того, як олія відстоялася, Олександр розлив її у пляшечки.   Зазначив, що за годину можна переробити 2-3 кілограми насіння.

– Цей прес для виробництва олії досить компактний і працює майже безшумно. Купив його на закордонному сайті, місяць чекав, поки прийде в Україну, –  розповів підприємець. – Є преси вітчизняного виробництва. Вони хоч і дешевші, але громіздкі, шумні. Їх хіба що в підсобних приміщеннях ставити. А я хотів, щоб замовники могли спостерігати за процесом виробництва в комфортних умовах.  

Олександр Качан розпочав власну справу з продажу соняшникової олії, виготовленої на олійниці у Виповзках. Це виробництво, якому близько 20 років, належить  його тещі  Катерині Єдіній.  Соняшникова олія і зараз залишається найзатребуванішою.

– Ми пропонуємо два види соняшникової олії: сиродавлену і зі смаженого насіння, – розповів він. – Сиродавлена має легкий запах. Вона підходить і для смаження, і для салатів, і для випічки. А олія зі смаженого насіння – ароматна. Її використовують лише для салатів. Соняшникову олію двічі фільтрують. Хімічних добавок у процесі виробництва не застосовують. Це натуральна продукція, в якій збережені корисні речовини. Ми звикли, що на магазинній  олії написано «рафінована, дезодорована, виморожена». Проте, чим більше операцій у процесі переробки насіння, тим менше корисного залишається в олії.

Згодом підприємець замислився про розширення асортименту, щоб “було не так сумно”. Почав продавати оливкову олію з Греції та Італії. А потім зацікавився виробництвом “живої” олії. Її відтискають методом холодного пресування (при низькій температурі), вона не проходить хімічної обробки і фільтрації. Тобто  до споживача потрапляє максимально корисний продукт. Ось тоді й придбав устаткування для її виробництва.

Почав  із виготовлення лляної олії.  За рік додалися гарбузова, горіхова, кокосова, олія з насіння конопель, чорного і білого кунжуту, чорного кмину, рижію. А незабаром буде ще й із насіння розторопші.

– Я відкритий до експериментів, готовий виготовляти й інші види олії. Але враховую попит споживачів і можливості пресувального обладнання. Наприклад, двоє людей запитали про  амарантову олію, яка відома цілющими властивостями. Насіння амаранту дуже дороге, а відсоток олії з нього – мізерний. Я порахував, що літр коштуватиме біля двох тисяч гривень. Мені невигідно її виготовляти за такого низького попиту. 

Важливою складовою процесу виробництва олії є якісна сировина. Олександр Качан уже наладив співпрацю із постачальниками.

–  Спершу купував сировину невеликими партіями. Перевіряв  насіння на наявність домішок, сторонніх запахів. Дивився, яка кількість олії на виході та на її смакові якості. Таким чином підібрав найкращих постачальників. Деяку сировину, наприклад волоські горіхи, купую у місцевих людей, – розповів підприємець.

На виробництві можна придбати готову олію із нетрадиційної сировини. Олександр Качан робить її невеликими обсягами, щоб вона завжди була свіжа. Ціна за пляшечку об’ємом 150 мл – від 30 до 100 гривень. Найдешевша – лляна, найдорожча – із насіння чорного кмину. Також  охочі можуть  тут переробити власне  насіння (горіхи) на олію. При цьому оплачується лише вартість переробки.

Основні покупці олій – люди, які дотримуються здорового харчування. Є клієнти, які вживають ці еко-продукти для лікування чи профілактики хвороб, схуднення.

– Як правило, з лікувальною метою вживають натщесерце столову ложку лляної, конопляної чи іншої олії холодного пресування. А для зміцнення імунітету їх додають у салати, каші. Олії вживають у холодному вигляді, бо при  термічній обробці вони втрачають корисні властивості, – наголосив Олександр. – А от на кокосовій олії можна смажити. Наприклад, млинцям вона додає приємного солодкуватого аромату. Я роздаю людям листівки з інформацією про корисні властивості олій та способи їх вживання.

Найпопулярнішою, за словами Олександра Качана, є олія з насіння льону. Тим, хто її купує, він нагадує про терміни зберігання.

– Щоб лляна олія була максимально корисною, її  треба вжити за три тижні після видавлювання, – зауважує. – Якщо на заводській олії стоїть термін придатності півроку, це означає, що до неї додали консерванти. Інші олії холодного пресування можна використовувати впродовж півроку. Зберігати краще в темному скляному посуді.

Рижієву олію беруть переважно люди старшого покоління.

– Я поцікавився, чому так. Дізнався, що раніше ця олія широко використовувалася у нашому регіоні, а потім була витіснена соняшниковою. Старші люди її пам’ятають, тому й купують.  Якось знайомий взяв у мене рижієву олію для проби. Додавав у салати – не сподобалося. Тоді його дружина почала  робити з олії маски для обличчя. Пізніше похвалилася, що в неї практично зникли  дрібні зморшки. У косметології також  використовують кокосову олію – роблять з неї маски для волосся і обличчя. А олію з чорного кунжуту (неочищеного) замовляють переважно вихідці з Кавказу. Вони використовують її у стравах кавказької кухні.

Корисна, за словами Олександра, й макуха (клітковина) – залишки насіння після вилучення з них олії. Вона багата білком.

– Клітковину з льону, кунжуту можна додавати в салати, каші, фруктові смузі для покращення травлення. А соняшникову макуху  беруть для відгодовування тварин, — зазначив він.

Про переяславську олійницю вже знають і за межами міста. Олію тут беруть і бориспільчани, і кияни.

– Люди дізнаються про нас за рекомендаціями знайомих. Приємно, коли не тільки переяславці, а й мешканці інших міст діляться хорошим про нашу продукцію. Розповідають, як вона їм допомогла. Позитивні відгуки піднімають і настрій, і руки, – зазначив Олександр Качан.

Адреса магазину: вул. Героїв Дніпра, 18. 

Юлія Строчинська (“Вісник Переяславщини”)