23 серпня переяславська громада зібралася, щоб урочисто відзначити День Державного Прапора України — символ нашої свободи, гідності та незламності. Цього року захід набув особливого змісту, адже проходив у непростий час війни, коли синьо-жовтий стяг став не просто державним символом, а знаком спротиву, надії та віри в перемогу. Початок дня розпочався з хвилини мовчання — мешканці громади вшанували пам’ять загиблих захисників, серед яких і наш земляк, матрос ЗСУ Олександр Лавров. Біля Свято-Успенського собору відбулося прощання з героєм, яке зібрало родичів, побратимів, студентів та небайдужих жителів міста. Цього дня у Переяславі вперше підняли Прапор Надії. Право підняти стяг над центральною площею отримали представниця Об’єднання родин Захисників територіальної оборони “Жінки ТРО”, дружина зниклого безвісти воїна Марина Хондошко та донька Іринка.
Ведуча Влада Черненко розповіла про символіку та історію “Прапора Надії”. Цей стяг народила війна і він нагадує про тих, хто нині в полоні або зник безвісти. Його створив Сергій Волинський, з позивним Волина, командир, який утримував “Азовсталь”. Кольори прапора говорять за всіх, кого ще чекають удома.
До заходу долучилися представники місцевої влади, волонтери, військові, молодь та жителі громади. Прозвучали слова вдячності тим, хто боронить нашу землю, а також заклики до єдності та підтримки одне одного.
Після вітальних слів міський голова Вячеслав Саулко відзначив військовослужбовців, які в ці хвилини стоять на захисті кордонів нашої держави:
- молодшого сержанта Одинця Владислава Петровича, водія-електрика механізованого батальйону військової частини А7014 (нагороду отримала дружина – Одинець Валентина Анатоліївна);
- капітана медичної служби Остаповського Олексія Сергійовича, ординатора медичної роти військової частини А7014 (отримала нагороду дружина Юлія);
- солдата Комаренка В’ячеслава Анатолійовича, водія-електрика мотопіхотного батальйону військової частини №7014 (отримали дружина Галина та син Артур).
Крім того, грамоти отримали 17 військовослужбовців Національної Гвардії України та Міжнародного навчально-бойового Центру.
Почесними грамотами та Подяками Київської обласної ради, Грамотами та Подяками Переяславської міської ради нагороджено тих, хто своєю щоденною працею зміцнює Переяславську громаду та державу.
Традиційно, в цей день було вручено і перші паспорти юним жителям нашої громади.
Пісенний подарунок від артистки Переяславського Центру культури і мистецтв Надії Томчук завершив офіційну частину заходу. Присутні від центральної площі колоною попрямували до Алеї Героїв, де покладанням квітів та добрим словом вшанували пам’ять тих, завдяки кому сьогодні над нами мирне, блакитне небо.
Цей день став нагадуванням, що наш прапор — це не просто тканина, а жива історія народу, його боротьба, біль і надія. І поки він майорить над нашими домівками, ми залишаємося сильними, згуртованими і віримо в майбутнє. А завтра… День Незалежності України… І в надії на Бога та наших військових чекатимемо на дні наступні з гарними новинами про нашу Перемогу…











