Переяслав – це вулкан, який ще має накрити своєю лавою українства усю нашу країну. І це станеться незабаром, якщо ми будемо розвивати туристичний потенціал  краю, беручи за основу патріотичне виховання!

1. Топ- фактів про Переяслав.

2. Загальні пропозиції розвитку туризму.

3. Топ-20 авторських порад із розкриття туристичного потенціалу Пам’ятного знаку першої згадки слова «Україна» та прилеглої території, як стартової локації провідних маршрутів Переяслава, зокрема й «Україна-1187».

4. Перелік рекомендованих заходів щодо збереження, розвитку та популяризації інших окремих місць/об’єктів/предметів, які входять до маршруту «Україна-1187».

5. Інші пропозиції

6. Дерева Переяславщини

7. Водний туризм.

 1. Топ-7 фактів про Переяслав

– Переяслав – це місто, яке прямо пов’язане з першою згадкою слова «Україна».

– Переяслав – одне з трьох головних (разом з Києвом та Черніговом) міст Руської землі.

– Переяслав був столицею Переяславського князівства та єпархії, полковим центром.

– Переяслав – одне з найдавніших міст сучасної Київської області.

– Переяслав – це місто, де народився безсмертний «Заповіт» Тараса Шевченка.

– Переяслав – місто України з найкращою екологією (за версією журналу «Фокус»).

– Переяслав – це місто, де найвища концентрація музеїв на душу населення.

2. Загальні пропозиції розвитку туризму

• Виявити людей та організації, які готові працювати в напрямку розвитку туристичної галузі Переяслава. Вивчити їхні можливості, потреби, знайти механізми взаємодії.
• Розробити дієву програму розвитку туристичної галузі міста, врахувавши реалізацію патріотично-просвітницького проекту «Корінь нації – мандрівка Україною крізь віки»; створити комфортні умови для перебування туристів у місті більше однієї доби; розвивати механізми підтримки місцевих народних майстрів, які можуть організовувати майстер-класи, виставки тощо.
• Розробити інвестиційний туристичний паспорт, презентаційні відеоролики (для інвесторів та окремо для туристів) та інші промоційні матеріали, акцентувавши, що Переяслав – культурно-просвітницький центр Київщини, а не провінційне індустріальне містечко зі шкідливими для екології і здоров’я людей заводами, виробництвами тощо.
• Налагодити співпрацю з Києвом, сусідніми великими містами й туристичними фірмами.

3. Топ-20 авторських порад з розкриття туристичного потенціалу Пам’ятного знаку першої згадки слова «Україна» та прилеглої території, як стартової локації провідних маршрутів Переяслава, зокрема й «Україна-1187» 

Пам’ятний знак на честь першої згадки слова «Україна». Зробити реконструкцію локації та прилеглої території. Топ-20 авторських порад.

Це, мабуть, найголовніша візитівка Переяслава. Місце настільки унікальне, що хороший екскурсовод може годинами  розповідати тут історію Переяслава, Переяславського князівства та України.  Серед об’єктів, які знаходяться в полі зору та варті уваги:  пам’ятний знак на честь першої літописної згадки слова «Україна»; будинок, у якому проживав Герой України, фундатор музейної справи в Переяславі – Михайло Сікорський; дерева, які садив Сікорський особисто; місце, де були головні ворота в Переяслав через переяславську фортецю; залишки валів окольного граду; макет Михайлівського собору на даху Михайлівської церкви та дзвіниця (об’єкт розташований на території дитинця періоду Руси-України); судноплавну в минулому річку Альта, з якої на байдарці можна дістатися будь-якого океану; унікальний якір невідомого судна, знайдений 1844 року на дні історичної та теж колись судноплавної річки Трубіж; рани Переяслава – місця комуністичного вандалізму, знищення Покровського храму початку XVІІІ ст. (зараз “Критий ринок”); сліди декомунізації (Борисо-Глібська площа. Видно місце, де стояв  пам’ятник Леніну, який знесли в постмайданівський період).  І це далеко не все, що робить цю територію незрівнянною. Це місце, разом з основним пам’ятним знаком — символ народження «України». І  те, у якому воно стані, свідчить про небажання переяславців-сучасників стати гідними нащадками славних предків, які   боролися за українську незалежність. Більше того, значна частина містян  не знає, що це за пам’ятник. Таких 87% за результатами опитування, проведеного в 2015 році громадською ініціативою «Корінь нації».  Соромно за нас, але вихід є…

Необхідно організувати конкурс проектів щодо реконструкції території та розкриття її туристичного потенціалу. Від себе пропоную наступне: 1) пофарбувати пам’ятник (Володимиру Глібовичу), зробивши його  помітнішим і привабливішим об’єктом;  2) замінити надпис біля пам’ятного знака на чіткіший, мовою оригіналу та перекладом на  українську й англійську мови, а також  доповнити  інформацію описом і малюнками,  щоб туристові було все зрозуміло; 3) прибрати всі зелені насадження на майданчику біля пам’ятника, адже вони непривабливі. Квіти можуть прикрашати цю локацію, але мають бути у пересувних кованих посудинах, відповідних до  давньоруського часу, які, в разі потреби, можна легко прибрати; 4) Плити, клумбу та газон біля пам’ятника замінити на невеликий майданчик із суцільної бруківки — для  прийому більшої кількості туристів та організації різних заходів. З бруківки викласти надпис або малюнок, який на конкурсній основі вибере комісія з урахуванням думки громади; 5) облаштувати прилеглу територію заїзними кишенями для паркування екскурсійних автомобілей (вздовж дороги на вул. Б.Хмельницького, вул. Ковальська та, в разі великого напливу туристів, рекомендувати як додаткову територію для паркувань  Борисоглібську площу; 6) Встановити поруч кований міні-пам’ятник у вигляді цифри «1187» (або «Ukraine 1187», або Тризуб), над яким буде стовп із 20-ма вказівниками. Ця зона має стати впізнаваною в інтернеті і популярною для фонографувань; 7) започаткувати популярну традицію: той, хто вважає себе справжнім українцем, обов’язково має побувати в Переяславі та відвідати це місце; 8) заснувати легенду, за якою турист має потерти «тризуб», кинути монетку і загадати бажання. 9) замінити сходи, що ведуть до стадіону на  привабливіші. З одного боку прибудувати пандус для людей з обмеженими можливостями та для мам з дитячими візочками. На кожній вертикальній площині сходів розмістити коротку інформацію про історію Переяслава від періоду його заснування і до сьогодення (907- перша літописна згадка про Переяслав; 1187 – перша літописна згадка слова «Україна»; 1630 – історична перемога козаків над польською шляхтою під Переяславом; 1845 – Т. Шевченко пише в Переяславі безсмертний “Заповіт”  і т. д.); 10) розчистити якір від землі, встановити на вищу тверду основу так, щоб це було привабливо. На конусоподібній, пірамідальній чи іншій основі можна розмістити текстову та графічну інформацію;  11) поблизу якоря, зрізати пару дерев для кращої оглядовості визначних об’єктів та щоб звільнити локацію від людей зі шкідливими звичками;  12) навколо якоря, де  півколом розміщений кам’яний парканчик, встановити лавки для відпочинку і зробити мурал «Переяслав крізь віки»; 13) поруч зі стіною-муралом встановити інформаційний щит для туристів з найважливішою інформацією, що дозволить їм комфортно подорожувати містом та дістатися бажаних об’єктів. Поруч встановити інший щит – «Імена та події». Близько 30 фото та малюнків з дуже коротким описом. Забезпечити довкола територію вечірнім освітленням; 14) поруч із меморіальною дошкою М.І. Сікорського облаштувати  майданчик з твердим покриттям для комфортного розташування екскурсійної групи;  15) обгородити дерево, яке власноруч садив Михайло Сікорський. Встановити табличку; 16) біля «Альтицького» мосту встановити щит, на  якому за можливості,з максимальною точністю буде зображена головна брама фортечного міста Переяслава та схема самої фортеці; 17) на березі Альти встановити причал для туристичних байдарок, які курсуватимуть річковими маршрутами,  так як із цієї локації на малогабаритних плавзасобах можна дістатися і до місця битви під Крутами (Чернігівщина), і до затоплених В’юнищ, де Шевченко писав свої твори з найбільшою інтенсивністю (Київщина), і до Канева, де, власне, й розміщується могила провідника української нації Т. Шевченка (Черкащина); 18) на протилежному боці причалу, на схилі річки Альта, зробити газон навколо напису «Переяслав 907», або «Україна 1187», або зображення у вигляді герба Переяслава;  19) встановити неподалік пам’ятного знака туристичні QR-коди, а на прилеглій території зробити велопарковку і додаткову фотозону; 20) образ Володимира Глібовича має бути візитівкою всієї Київщини.

4. Перелік рекомендованих заходів щодо збереження, розвитку та популяризації інших місць/об’єктів/предметів, які входять до маршруту «Україна-1187»

Залишки укріплень древньоруського Переяслава Х-ХІІІ ст. та Переяславська фортеця  XVI-XVIII ст. Фрагментально відновити або хоча б візуалізувати за допомогою макетів, 3D-принтерів та інформаційних табличок

Відновити укріплення Переяслава вздовж вул. Велика Підвальна від автостоянки перед стадіоном ім. Лобановського і до вул. Мала Підвальна (220 м), якщо це можливо, не руйнуючи археологічного шару. По один бік вул. М. Грушевського показати залишки укріплень древньоруського Переяслава Х-ХІІІ ст., а по інший – Переяславську фортецю XVI-XVIII ст. Над руїнами будинку по вул. Грушевського 12 (де поруч стоїть інформаційна табличка «Залишки укріплень древньоруського Переяслава Х-ХІІІ ст.») зробити оглядовий майданчик з інформаційним наповненням. Поруч, внизу, створити комплекс у стилі середньовіччя,  тимчасову споруду, що надаватиме послуги туристам.

Подібний оглядовий майданчик зробити на залишках валу біля подвір’я на вул. Шевченка 2 з боку  річки Трубіж та відтворити укріплення Переяслава від вул. Шевченка, вздовж Трубежа, в напрямку вул. В. Підвальна. Довжина валу з оглядовим майданчиком – 50 м. Інформаційно наповнити локацію, показати на зображенні всі брами древньоруського та козацького фортечного міста і саму фортецю. Облаштувати  майданчик для  паркування.

Зробити, за можливості, максимально точну реконструкцію фортеці так, щоб були враховані всі наукові рекомендації та побажання туристів. У Х-ХІІІ ст. Переяслав був могутнім південно-східним форпостом Русі. Переяславська фортеця була важливою за значенням спорудою. Реконструкція дозволить туристам пізнати краще історію величного Переяслава, організаторам — проводити козацькі заходи та  фестивалі, а кіношникам – екранізувати бої, знімати фільми про історичне минуле нашого міста тощо.

 Музейна вулиця Т. Шевченка зі старими будинками. Оптимізувати. Забезпечити належний рівень безпеки

На розі вулиць Шевченка та Фабричної пролягає лінія туристичних маршрутів, у тому числі й пішохідного, але у деяких місцях взагалі відсутня пішохідна зона, що для майбутніх екскурсійних груп становить  небезпеку.

Спаський дуб – найстарший дуб Переяслава. Відкрити доступ до об’єкту

Поблизу Музею археології Переяслава, на території ТОВ «НУВС» (швейна фабрика), росте дуб з понад півтисячолітньою історією, який є найстаршим  свідком  життя нашого славного міста. Однозначно, він вартий уваги туристів. Було б добре, аби жителям Переяслава та його гостям відкрили доступ до цього об’єкту з боку вул. Шевченка або ж з боку подвір’я ЗОШ №2. З гілок, які зламав  сніг, виготовити музейні експонати та інформаційні таблички.

 Дуб української нації. Зберегти! Популяризувати!

Дуб української нації – це  символ утворення нового центру Переяслава та свідок і учасник цього процесу, який реалізовано гетьманом  І. Мазепою. Також дерево має стосунок і до Г. Сковороди, і до Т. Шевченка, і до Л. Лук’яненка. Саме тому дуб має таку назву і заслуговує особливої уваги та пошани.

Організувати профілактичні роботи зі знищення шкідників і хвороб дерева. Звільнити від забору, який стоїть на прикореневій частині дерева, що негативно впливає на рослину. Обмежити доступ туристів до дуба на рівні ширини крони (інакше дерево отримує стрес, що науково доведено, і це негативно на нього впливає). Зробити фотозону, звідки найкраще  фотографуватися на фоні величного дерева – товариша видатних діячів української нації. Інформаційне забезпечення.

 Вознесенський собор. Встановити інформаційний щит або QR-код

Встановити інформаційний щит, де буде описано історію  споруди, не минаючи увагою історії книги Пересопницьке Євангеліє, а також міститимуться зображення храму в різні періоди.

 «Шевченкова капличка». Зберегти!

Капличка біля входу в «підземний льох», що міститься на території колишньої військової частини, біля офісу НІЕЗ «Переяслав» ( вул. Сковороди, 54). Має  солідний вік, унікальний вигляд та  може стати принадою для туристів. Будувалася за часів Мазепи,  чула просвітницький голос Сковороди, її малював сам Тарас Шевченко. Зберегти!!!

 Залишки підземних ходів. Частково відкрити доступ

Підземні ходи Переяслава оповиті легендами, вигадками і різними гіпотезами, але  публічної наукової статті, що такі ходи існують,  громадськість не побачила.  Не публічно. За можливості, розкопати частину підземного ходу, який веде від так званої «каплички» на території колишньої військової частини в напрямку вул. Шевченка (якщо такий є). Дослідити його, закласти цеглою та камінням назад. Публічно. У межах Переяслава знайти оптимально збережену частину підземного ходу та, за можливості, відкрити для екскурсійних груп хоча б до 20 метрів ходу, якщо це дозволяє рівень безпеки та схвалює місцева група науковців і керівництво міста. Організувати реставрацію льоху при капличці.   

 Залишки монастирської стіни другої пол. 18 ст. Зберегти

Залишки монастирського муру (стіна монастирська). Стіна унікальна, має історичну цінність, але аварійна. У цьому році вже падала. Організувати невідкладні роботи по збереженню (консервація). Встановити інформаційну дошку  навпроти гімназії з боку вул. Шевченка, де буде текст-опис та зображення об’єкту часів 19 ст. (малюнок Шевченка), 20 та 21 століття. Це єдиний збережений фрагмент монастирської стіни по історичній вул. Шевченка.

 Гімназія.  Зовнішня просвітницька інформація

Встановити інформаційний щит або QR-код з інформацією про історію навчального закладу та його видатних учнів. До прикладу, з метою патріотичного виховання не можна оминати увагою той факт, що тут навчався Євген Мишковський – Керівник Генштабу УНР, котрий посмертно отримав від С. Петлюри звання генерал-хорунжого. Закінчив Переяславське духовне училище з відзнакою.

 Меморіальний будинок архітектора-академіка В.Г. Заболотного. Встановити QR-код

Прізвище Заболотний відоме не кожному в Україні, але за допомогою  QR-коду турист  матиме змогу побачити відомі роботи архітектора і зацікавитися цим музеєм, що збільшить  його відвідуваність. Тому є потреба встановити QR-код. Також у цьому місці розміщені інші музеї. Тут має бути парковка, розрахована на туристичну групу та працівників музею (не менше  18 місць).

 Акації ім. А. Й. Козачковського. Зберегти. Встановити табличку. Надати охоронний статус ПЗФ

Акація біла (робінія). З такою назвою це декоративне дерево потрапило до Європи. Ще досі в Парижі росте перша європейська робінія, посаджена 1601 року. У Києві ці дерева з’явилися  пізніше, теж для краси. І от у 1845 році з’являються вони і в Переяславі. Саджає їх навколо своєї садиби А. Козачковський. Як мінімум дві із них в одну яму висаджують разом із Т. Шевченком, що, за легендою, росте і нині біля Музею «Заповіту», огороджена. Це єдине дерево Переяслава, яке входить до об’єктів природо-заповідного фонду.  Окрім цього, можемо припускати, що серед тих дерев, посаджених разом  із Шевченком, лишилася ще парочка акацій Андрія Козачковського. Перша росте на розі вулиць Мазепи і Шевченка, біля пам’ятного знака на честь твору Т. Шевченка «Заповіт» (І. Мазепи, 11), а друга – навпроти СБУ (І. Мазепи, 7).  Товстіших одностовбурних акацій на Переяславщині немає.

До речі, такий цікавий факт. До лютого  2016 року в паркані Музею «Заповіту» росла наймогутніша акація. За обхватом стовбура вона була навіть більшою, ніж найстарша акація світу, що в Парижі — 4:25 до 3:61 см.  Про те, що це дерево ймовірно посаджене саме в цей період, свідчать результати особистого дослідження, в тому числі  кількість  кілець, які приблизно збігаються з віком. Шкода, що дерево зрізали повністю, ховаючись за його начебто аварійністю. Хоча за рахунок зменшення маси крони, ситуація вирішується на 100%, так само, як і з акацією біля будинку Михайла Сікорського.

Тож найстарші акації Переяслава слід зберегти, презентувати як туристичні об’єкти та оберігати. Також, у цьому периметрі знаходяться й інші цінні вікові та реліктові дерева, такі як в’яз, платан та гінгко.

 Акація Т. Шевченка. Підв’язати гілки (укріпити крону). Зібрати насіння. Розсадити садженці.

Тарасова верба

Це «онука» верби, посадженої Т. Шевченком у Казахстані на засланні, пересаджена українськими письменниками в Києві, а звідци і в Переяславі,  на території Музею «Заповіту» Б. Войцехівським, М. Сікорським, Ю. Авраменком та В. Мельник. Встановити табличку. Така ж верба росте і на території місцевого педуніверситету.

Школа №1. Зовнішня патріотично-просвітницька інформація

Школа, а в минулому чоловіча гімназія, має досить цікаву історію. Звідси масово, примусово вивозили на працю до Німеччини місцевих жителів під час Другої світової війни. Тут навчались і працювали люди, про яких варто розповідати, зокрема, й на тему патріотичного виховання. Серед вчителів були просвітяни, учасники армії УНР, учасники бою під Крутами. Сучасники, що вийшли із стін цього освітнього закладу, також сьогодні захищають від ворога Україну на Сході. На жаль, серед них є і загиблий – Олександр Довгий, якому на фасаді  встановлена меморіальна дошка. Пропоную поруч встановити меморіальну дошку Олександру Міхновському, який викладав тут військову підготовку та служив у рядах армії УНР (брат видатного діяча Миколи Міхновського), а також Петру Дремлюзі, якщо не помиляюся, він  тут деякий час вів уроки малювання, був талановитим художником і приховував все життя свою участь у бою під Крутами. Тільки зараз починають про це говорити! Також на паркані  від вул. Гімназійна встановити змістовну інформаційну табличку для туристів. Адже всі вищезгадані об’єкти  включені до пішохідного, велосипедного та автомобільного оглядових маршрутів. 

Воскресінська церква в Переяславі. Показати її значення та історію

Воскресінська церква в Переяславі – це головний полковий храм Переяславського козацького полку. Наразі маємо відновлену церкву після її знищення. Не так давно у дворі храму відкрили хрест на честь Переяславського козацького полку. Треба показати церкву, якою вона була в різні періоди до її руйнацій та описати для туристів і паломників як її історію, так і історію переяславського козацтва. Це може бути на інформаційній дошці чи QR-коді.

 Пам`ятний знак на честь автора поеми «Слово о полку Ігоревім». Відновити надписи

Цей пам’ятний знак підкреслював поважний вік та високе значення нашого міста серед інших міст Київської Русі. Погано, що відновлення цієї інформації не в пріоритеті. І якщо закон не дозволяє цього зробити місцевій владі офіційно, то пора відновити надпис силами небайдужих містян, хоча  б посеред ночі, непомітно. За такі речі у в’язницю не посадять, а містяни і туристи будуть вдячні.

 Площа Переяславської ради

 8/18/січня 1654 року відбулася сумнозвісна Переяславська Рада – тимчасовий військовий союз між Гетьманщиною та Московією.  Як і тоді, так і нині зрада зі сторони іншої. Тут у мене більше питань, ніж пропозицій… Чи можемо ми пропагувати те, що руйнує сьогодні Україну? Чи можемо трактувати історичний факт в тому ідеологічному ключі,  який з давніх-давен нав’язує нам чужа сторона, яка між іншим веде сьогодні проти нас війну? У розумінні росіян ми, українці, не повинні бути вільними, сильнішими та розвиненішими, ніж вони, тому й організовують століттями супротив, тому й сунуть своє розуміння у нашу свідомість, що знищує нас як націю. І якщо професорський склад істориків каже, що в Переяславі з цього питання не було підписів, як і суто одноголосного рішення служити на вірність московському царю, то чому ми й до сьогодні зберігаємо на цій площі пам’ятні дошки з інформацією, яка не відповідає дійсності та несе загрозу збереженню української держави? Дошку на пам’ятному знакові – демонтувати! Площа Переяславської ради.  Ця територія має пам’ять не лише однієї сумнозвісної дати, тому інформаційно розкрити цю місцевість. За рахунок розміщеної додаткової інформації, дати зрозуміти відвідувачам, якою  була ця територія у різні віки і що тут відбувалося? Згадати княжу добу, отамана Зеленого, В’ячеслава Чорновола і всі основні події, які тут відбувалися…  Архітектуру, археологію (зокрема, вказати межі валів дитинця).

 Єпископські ворота. Візуалізувати  та відтворити копії втрачених скарбів Переяслава

Яскравий приклад – Золоті ворота в Києві. Об’єкт, що був практично знищений, сьогодні – це топова локація для іноземних туристів з різних країн світу. Сьогодні Золоті ворота в Києві – це можливість пізнати історію древнього міста, заробляти туристичним організаціям та залучати додаткові кошти у столицю. У нас, в Переяславі, під товщею землі заховані не менш унікальні експонати: Залишки Єпископського палацу; Залишки Єпископської брами (Єпископських воріт); Залишки церкви Володимира Мономаха (церква Богородиці на Княжому дворі), підземні ходи тощо. Лише в козацьку добу на території Переяслава  діяла одна з найважливіших за значенням фортець Лівобережжя, в складі якої нараховувалось 5 брам. Це має бути показано не лише в закритих наукових працях, але й ззовні, для місцевих жителів та туристів – на бігбордах, 3D-макетах, туристичних інформаційних зонах, а, за можливості, й відтворене вживу, на первинному місці.

Не дивлячись на те, що Переяслав та його архітектуру неодноразово знищували вороги, ми маємо показати, що це в колишньому третє за значенням місто після Києва та Чернігова, а не маленьке містечко, як його нині обзивають. Місто, з якого по-суті починалася наша державність, де витає дух української нації, який вже багато століть намагаються зламати непідтвердженими міфами та гібридною війною, все ж таки має встати з колін, струхнути зі своїх плечей насипаний тягар радянської ідеології та рухатися назустріч відновленню своєї сили та самобутності. Тож пропонується розпочати з інформаційних дощок (на цьому місці розміщувався…), а закінчити відтворенням визначних історичних об’єктів старого Переяслава.

Залишки валів Дитинця із сирцевої цегли. Зробити привабливим для туристів об’єктом

Залишки валів Дитинця із сирцевої цегли можна побачити неподалік Михайлівської церкви. Оборонні вали  збудовані під керівництвом Володимира Святославовича наприкінці Х ст., і  це рідкісна унікальна споруда з більш як тисячолітньою історією, яка мала функції оберігати історичний центр славного Переяслава. Об’єкт заслуговує особливої уваги туриста. Саме тому рекомендую наступне: провести роботи зі збереження зрізу валу; очистити від сміття; підчистити сам вал, відкривши його більшу площу для огляду; огородити об’єкт від туристів, щоб не руйнували пам’ятку; встановити інформаційний щит та зробити комфортні умови для фотографування на фоні унікального валу із сирцевої цегли. Встановити вказівники в інших місцях, щоб сюди міг потрапити турист.

Додаткові загальні поради, щодо розвитку маршруту «Україна-1187»

Даний маршрут можна відвідати як пішки, так і на велосипеді чи авто. Для того, щоб простіше було шукати наступний об’єкт, а особливо для тих у кого немає поруч інтернету, то в такому разі, вказівники будуть надійним поміником. Встановити їх по маршруту. Також, максимально вжити заходів для комфорту і безпеки відвідувачів. До прикладу всі ливнівки вирівняти з висотою асфальту та зробити їх поперечними. Це головний оглядовий маршрут Переяслава, який має найбільші перспективи. Але на цьому зупинятися не варто.

Переяслав самодостатній для того, щоб в цьому місці були активними понад десяток  цікавих туристові маршрутів. Дуже цікавою могла би бути велосипедна оглядова екскурсія навколо переяславської фортеці, яка була зведена на лінії валів з тисячолітньою на даний час історією. Це все можливо, якщо максимум по можливості відкрити об’єкт для туриста, в деяких місцях відтворити та візуалізувати за допомогою інформаційних щитів, QR-кодів та інших сучасних технологій.

5. Інші пропозиції

Пам’ятники культури, пам’ятні знаки, інформаційні щити, QR-коди, вказівники тощо…

 Пам’ятники:

Встановити пам’ятник М. Сікорському.

Встановити/замінити пам’ятник Т. Шевченку.

Встановити пам’ятник Борцям за волю України.

Встановити пам’ятник Кирилу Кожум’яці (Ян Усмошвець)

 Пам’ятні знаки, меморіальні таблички:

– Встановити меморіальні таблички місцевим учасникам бою під Крутами.

– Біля «Центрального» міського шлюзу на р.  Трубіж  встановити пам’ятний знак козакам Переяславського полку ХХ ст – Героям Трубежа, котрі намагалися зупинити більшовицьке військо на підступі до Києва.

– Встановити меморіальні таблички головним діячам культури, освіти, науки та учасникам історичних подій періоду української революції, а також інших періодів, котрі мають відношення до Переяслава та зробили вагомий внесок у становлення незалежної України, її збереження та розвиток.

– Відновити пам’ятний знак Б. Хмельницькому на початку однойменної вулиці.

– Встановити туристичний щит із фото та текстом на місці, де витікало артезіанське джерело. Мало хто з переказів пам’ятає, що таке було до прикладу в самому центрі міста, навпроти готелю «Пектораль».

– Встановити меморіальну табличку П. Сениці на фасаді музичної школи або QR-код з посиланням на найвідоміші твори композитора.

– Встановити інформаційний QR-код на фасаді стіни колишньої в’язниці в Переяславі, що розміщена на  вул. Б.Хмельницького, 137, збудована ще в 1810 році.

– Встановити копію скульптури переяславського водолія.

– Встановити в Переяславі інші понад 100 туристично-інформаційних табличок, фігурок, QR-кодів,  вказівників типу «тут був, жив…». До прикладу, це можуть бути місця, звідки малював Т. Шевченко або де він перебував.

Створити комунальний заклад Історико-краєзнавчий музей Переяслава, 

який матиме в собі тематичні кімнати і буде цікавити туристів. Дуже добре мати музей, який передаватиме історію не лише міста, але і його околиць, територію сучасного району. Багато моментів в історії, які розривати не можна… З приємного – вже є громадські організації, діячі та небайдужі, котрі готові передати на постійній основі або тимчасове зберігання майбутні експонати для музею, якщо такий може бути. Найбільш оптимальне місце його розташування, з урахуваттям ліній проходження туристичних маршрутів – Сковороди 62 (уточнити), поблизу районної бібліотеки.  Створити окремо, або в рамках історико-краєзнавчого музею наступні музеї/музейні кімнати: «Історія Переяславського князівства»; Музей мініатюр пам’яток архітектури Переяслава; «Корінь нації»-Музей меморіальних дерев (не живі дерева або їх фрагменти, що мають пряме відношення до головних діячів та подій української історії);  Музей затоплених сіл Переяславщини (Г.О. «Старий Дніпро» потрібна підтримка); Музей Незалежності (історія місцевих та національних подій а також окремих учасників боротьби за волю України всіх періодів).  Музейні кімнати на тему «Історія лікарської справи», «Клеймована цеглі», Музей громади (це виставкова зала, для змінної експозиції, де можуть виставлятися на показ об’єкти як державні, так і приватні. Це колекціонери, художники, майстри народної творчості тощо…). 

 Інші ідеї та пропозиції

Відкрити першу в Переяславі екологічну стежку «Усмошвецький шлях»

Кирило Кожум’яка(Ян Усмошвець). Всім відома ця легенда, але жоден об’єкт Переяслава про таку битву нам не нагадує. Пропоную по внутрішній частині берегу Трубежа зробити стежку через увесь Переяслав, для того, щоб по ній можна було ходити, бігати, їздити на велосипедах. На 70% така стежка вже готова і дозволить . Її реалізація принесе багато користі в спорті, туризмі, оздоровленні, тощо…  В насадженнях біля Кургану слави стоїть триметровий подвійний стовбур верби із якого умовно можна вирізати 2-ві фігури, умовно зобразивши картину бою з відомої нам легенди. Переяслав має потенціал збільшити мережу екологічних маршрутів.

Дослідити шлях Кобзаря від затопленого с В’юнищі, де він написав з-поміж інших творів «І мертвим і живим і ненарожденним…» до Переяслава, де написаний тим же Шевченком через короткий час безсмертний «Заповіт».  Нанести маршрут на карту. По можливості зробити його туристичним.  Тут великий потенціал для реалізації цікавих ідей.

Створити умови для відвідування скансену зі сторони міста, як наземним, так і річковими шляхом. Прокласти асфальтоване покриття до Музею архітектури і побуту Середньої Наддніпрянщини зі сторони Переяслава, передбачивши всі деталі, щодо реалізації проекту річкового маршруту Переяслава(див. і іншому розділі)*.

Організовувати більше універсальних заходів,  які можливо поступово, але ефективно сприяють розвитку просвітницько-культурних, економічних, екологічних та спортивних напрямків. До прикладу це такі як «ДНІПРО РЕВУЧИЙ» та селфі-веломарафон «Україна-1187».

Майданчик з умовами для організації фестивалів високого рівня

Сприяти тому, щоб організатори подібних заходів з інших міст розглядали наше місто та його околиці у своєму списку кандидатів. «Рок Булава», «Слов’янська хвиля» – це ті заходи, у яких великий організаційний внесок роблять саме ті люди, що народилися в інших населених пунктах. Потрібен «механізм-магніт» для тих, хто може практично своїми силами на хорошому рівні проводити корисні та цікаві фести.

 Випустити збірку «1000 цікавих фактів про Переяслав» («Унікальні факти про Переяслав. Топ 1000»). Текст короткий, іноді з фото, але не більше як на 100 сторінок. Це і буде сувенірна ЦІКАВА подарункова книга, яка пішійде для будь-якого читача. Почати можна з видання на 100 фактів.

Зберегти  автентичність фасадів старих будівель

Зберегти фасад наступних не музейних закладів: ЗОШ №1; два корпуси ЗОШ № 2; гімназія; колишня в’язниця(поблизу лікарні) та інші цінні в архітектурному плані старі споруди віком не менш як 100 років.

Віртуальний Переяслав

Наше місто має йти в ногу з часом і представити світові свій культурний скарб у різний та цікавий для туристів спосіб. Віртуалізація, відтворення історичних споруд Переяслава можлива за допомогою сучасних електронних технологій . Це є цікаво, до того ж, у доступний спосіб можна показати яким був об’єкт, не руйнуючи охоронного місця, якщо це є до прикладу пам’ятка археології. На партнерських взаємовигідних умовах варто шукати та запрошувати організації, котрі спеціалізуються на сучасних технологіях та досить швидко виконають замовлення. Хто шукає – той знайде можливості. До прикладу в цьому році можна було знайти державну та міжнародну підтримку, так як 2018 рік – це рік охорони культурної спадщини. Але даний напрямок досить добре фінансово підтримується і за допомогою великої кількості грантів та різних програм. Хто як не Переяславщина, у якій втрачено велику кількість унікальних пам’яток археології та архітектури, першим, належним чином має представити свій край у віртуальному світі?  Замки, фортеці, незвичні степові майдани – все це було і в даному випадку, значно легше та дешевше відтворити віртуально, ніж вживу.

Кольорове  нічне підсвічування туристичних об’єктів Переяслава

 Забезпечити кольорове підсвічування фасадів головних архітектурних споруд Переяслава(хоча би в туристичний сезон), для підвищення рівня зацікавленості містом туристами у вечірній час. До уваги взяти наступні об’єкти: Вознесенський собор та дзвіниця, Воскресінська церква, РДА, музична школа, фабрика «Сотекс», а також головні пам’ятники міста, що не несуть в собі позитивну інформацію.

Зберегти  автентичність фасадів старих будівель

Зберегти фасад наступних не музейних закладів: ЗОШ №1; два корпуси ЗОШ № 2; гімназія; колишня в’язниця (поблизу лікарні) та інші цінні в архітектурному плані старі споруди віком не менш як 100 років.

Співпраця. Реклама Переяслава за межами міста

Потрібно популяризувати Переяслав патріотичний, історичний, музейний, туристичний на його околицях за межами міста.І для цього є всі можливості. Переяслав розташований у зручній зоні великих потоків потенційних туристів за рахунок наявності поруч автомобільних доріг державного і міжнародного рівнів, а також міжнародного аеропорту «Бориспіль». Людина, що побачить цікаву для себе інформацію щодо Переяслава туристичного, має більші шанси колись це місто відвідати.

Місця кандидати встановлення туристичних інформаційних зон. Аеропорт «Бориспіль», кургани «Три брати» (неподалік КПП Переяслава, траса Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (Н 08);   «Змійові вали», у районі траси Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (Н 08), а також поблизу с Мала Каратуль з обох боків(між Циблями та Переяславом); на трасі міжнародного значення Київ – Харків (М 03), біля с. Студеники, з іншого боку перед поворотом на с Переяславське; поблизу пам’ятника Тарасові Федоровичу (Трясилу); біля туристичної панорамної зони у  с. Циблі; біля городища (інші назви «Дажбож гора», будинки, замок Рум’янцева), на в’їзді в с. Ташань Переяслав-Хмельницького району зі сторони с. Добраничівка, Яготинського району. 

Варто шукати можливості рекламувати Переяслав як туристичний, наприклад за допомогою співпраці з компаніями, які це можуть робити на взаємовигідних умовах. Наприклад сучасні програми компанії Гугл Україна та їх послуги можуть стати при нагоді.

Практично всі туристичні виставки України відбуваються без участі Переяслава. Виготовити виставкову туристичну продукцію Переяслава, яка по максимуму презентуватиме наше місто як туристичне і не лише музейні об’єкти. 

Створити туристичну абетку Переяславщини

Така штука у досить простий спосіб досить ефективно популяризуватиме ряд туристичних локацій Переяславащини (міста та району), як вже відомих, так і ще незвіданих туристами, але унікальних. Кожна буква супроводжується об’єктом з назвою. Перша буква об’єкту як правило збігається з буквою, біля якої він зображений.  Таку картинку розповсюдити в мережі інтернет, на інформаційних стендах, бігбордах. У реалізації ідеї допоможемо.

Активізовувати тих, хто може сприяти розвитку внутрішного туризму

Напрацювати дієві механізми активізації таких людей та організацій. Організувати ряд заходів, що цьому сприяють.

До прикладу на День туризму, організувати міськрайонний захід з церемонією нагородження (відзнакою) тих, хто цього дійсно вартий.  Кращий готель, кращий костел, кращий туроператор, що представлений у Переяславі і т.д…

Акумулювати трепел-блогерів за роботою у Переяславі та на маршруті «Корінь нації-мандрівка Україною крізь віки». Це той потенціал, який може безкоштовно  розрекламувати незвідані туристом сторінки туристичної Переяславщини.

Організовувати фестивалі

Створювати нові та продовжувати організацію діючих фестивалів, які допоможуть популяризувати місто Переяслав в Україні та за його межами, а також підкреслювати свою історичну велич . Мелозвучні та «магнітні» назви допоможуть привернути до себе уваги. До прикладу, вони можуть бути такими: «Народження України»; «Україна-1187»; «Кожум’яка»,  «Тарас Трясило»,  «Музейне місто», і.т.д… Створити перелік переваг чому досвідчені організатори з інших міст мають ставити в пріоритет  Переяслав при виборі місця проведення Всеукраїнських фестевалів?

Відновити цілющу криницю в кінці лугу між Татарською (скансен) і «Циганською» горою

(мкр-н Підварки)

Зверху над схилом встановити оглядовий майданчик на Переяслав. Прибрати сміття. Сам схил звільнити від самосіяних поодиноких дерев та засадити у формі  слова «Переяслав», що досить добре буде видно з окремих багатоповерхівок Переяслава, повітряних куль та екскурсійних літаків.

 На лузі біля Стогніївського шляху, висадити дерева у формі цитати Г. Сковороди – «Пізнай самого себе»

Цей надпис чудово буде видно під час екскурсій з повітряних куль, польотів на екскурсійних літаках та навіть із супутникових знімків. Поруч, на самому Стогніївсьому шляху, якщо цього захоче місцева громада та студентство, з урахуванням збереження безпеки, висадити плакучі верби, для створення штучного природного тунелю, на кшталт Тунелю кохання на Ріненщині, або ж Тунелю бажань на Переяславщині.

Курган «Хрест». Виконати благоустрій. Лабіринт

Поблизу Музею архітектури і побуту Середньої Наддніпрянщини (Музей просто неба), знаходиться курган «Хрест», який має досить цікаву історію. Зробити цей об’єкт максимально привабливим та інформаційним, а для того, щоб додатково збільшити інтерес до локації, відкрити поруч лабіринт із декоративних кущів, які вистригаються у спеціальні форми. Встановити поруч камери муляжі, для того, щоб сюди не ходили за іншими потребами.

Сприяти розвитку зеленого туризму

Розробити окрему спеціальну програму по цьому напрямку, організувати агітаційну роботу з навчаннями,  тренінгами для потенційних підприємців, а також створити інтерактивну карту, на якій в легкому доступі можна буде дізнатися про місцезнаходження екосадиб міста і району та умови в їх перебуванні. До речі, якщо Переяславщину зробити цікавою туристу на 2-3 дні, то все більше попиту будуть набирати екосадими, але не ті будинки, що є новоробами, а саме українське традиційне житло (дерев’яні хати кін. 19 – сеединир 20 ст., обмазані глиною), в яких можна заночувати на печі і скуштувати домашньої української кухні. Мотайте на вус і зберігайте такі житла!

Креативні готелі, хостели та гастрономічний туризм…

При зрості попиту на туризм у нашому регіоні, відповідно збільшиться попит на готельні послуги. У нашому місті на сьогоднішній день не вистачає комплексу, який без проблем, у будь-який період доби, одночасно може прийняти на нічліг не менше 50 чол(екскурсійну групу).В приіоритеті хостельні, а потім звичайні готельні номери. Над цим питанням варто працювати, якщо Переяслав хоче бачити окрім екскурсантів ще і туристів (ті хто відвідують місто з ночівлею).  В ідеалі, було би добре щоб цей комплекс мав корпус із конференс залом, столовою та супутніми послугами і додаткові корпуси- окремі оригінальні та неповторні затишні будиночки для житла…Зробити реконструкцію житла трипільської культури, періоду Русі, козацької доби та українського традиційного житла 2 пол.. XIX-1 пол. ХХ ст., з усіма дотриманням усіх традицій того часу. Плаваючий будинок на воді також має право бути родзинкою, але він вже не передаватиме якусь інформацію минулих століть і буде просто інструментом лиш комерційного плану. І якщо говорити про креативний підхід та креативні хостели, то тут версій може бути не мало. Одна із них, це хостел  з можливістю заночувати в справжньому дереві. Ділюсь ідеєю. Нажаль стає все менше і менше товстих пустостовбурних дерев, але вони ще поки є і можу підказати де саме. Основа цього дерева перевозиться в приміщення, попередньо зрізаються більшість гілок та встановлюється у горизонтальному положенні. Об’єкт проходить підготовчу роботу по знищенню можливих шкідників, проведенню світла, облаштування ліжка (хоча може бути й сіно або перина) і здається туристові. Якщо ж приміщення невелике – вихід також є. Для збереження позитивних вражень туриста, стовбур ділиться на частини по 3 м (одномісний) та підвішується до стелі низько при поверхні. Така креативна «кімната-ліжко-гойдалка», навіть якщо вона буде одна на ввесь комплекс – має потенціал зробити відомим заклад на всю Україну.

Існують й інші креативні способи, як зробити номери/ліжка для туристів неповторними, відомими і завжди в попиті. Та ще й не дорого…  Продовжую ділитися ідеями, які неодноразово прокручувалися в моїй уяві… Українського традиційного житла стає все менше. На зміну дерев’яним будинкам обмазаним глиною, прийшли будинки з більш міцних матріалів. Відповідно сьогодні розбираються багато старих хат і що в даному випадку більш важливо – невеликих сараїв, зроблених саме із зрубів. Це безкоштовна сировина для того, щоб використати ці зруби, скласти із них коробку висотою до 120 см, прослати  в середину шар запашного сіна і зробити цікаві туристові 1-,2-, 3-, місні унікальні ліжка.

Такі креативні ідеї можуть бути поміченими відомими трепел-блогерами та журналістами. Як результат – хороша безкоштовна реклама закладу.

Друге життя віковому чи звичайному дереву – це вже добре! Пустотілі великі дерева при туристично-розважалтних закладах можуть бути при нагоді не лише як об’єкт, в яких можна заночувати, але і в інших питаннях… До прикладу креативний дитячий міні-лабиринт.. Чи не буде цікаво дитині пробігтися, пролізти або ж  просто побувати в середині хоча б лежачого дерева??? А якщо воно ще й підсвічується, облаштоване цікавими, можливо і музейними експонатами??? 

Гастрономічний туризм

Таких креативних підходів, які описані вище, нашому місту не вистачає як  в самих туристичних маршрутах,  як в готельній справі, так і і в гастрономії. Рекомендую розробити одну страву, яку прописати як наша – місцева («…по-переяславськи») і розкручувати її для туристів.  Запровадити традицію, що побуваючи у Переяславі, обов’язково маєш скуштувати «…по-переяславськи». Інакше, твоя подорож цим музейним містом не є повноцінною))) І це популяризуватиме не лише тих, хто надаватиме такі послуги, але і сам Переяслав.  І якщо акумулювати всі такі дрібнички на перший погляд та взаємодіяти (влада, підприємці, змі, громадські діячі, науковці, просвітяни…), то результат буде! 

Маленька мета у кожного може бути своя, але всі хочуть щоб Переяслав розвивався та був просвітницьким містом, який допоможе українцям не забувати,  хто ми є і що заповідав нам Шевченко? Тому вже маємо спільну загальну мету, заради якої, можливо, на першому часі варто буде і чимось жертвувати. Як мінімум потрібен час і дія, спільна дія, щоб турист почав відвідувати більше музеїв, не музейних локацій, майстер класів, залишався врешті-решт на наступний день, так як цьому місту є що показувати і про що розповідати.  

6. Дерева Переяславщини

Дерева Переяславщини – це скарб, який ми ще не зуміли розгледіти, щоб його належним чином оцінити. Його найстарші представники є не лише ровесниками Хмельницького, Мазепи, Сковороди, Шевченка, але й особисто, були частиною їх життя. Напривеликий жаль, таких дерев стає все менше… Як довго вони ще будуть жити, залежить і від нашого  уміння їх зберегти, а також передати те, що вони пережили та про що мовчать. Переяслав, то один із  центрів великої історії нашої країни і зрозуміти має кожен, що саме ці живі легенди, живі пам’ятники та об’єкти для школярів, молоді, всіх туристів – мають бути серед нас в пошані. Тому пропоную наступне.

ЛІКУВАННЯ ДЕРЕВ. Організувати лікувально-профілактичні роботи по збереженню вікових та меморіальних дерев Переяславщини (список громадської ініціативи «Корінь нації»), за участю науковців та спеціалістів даного напрямку.

 Тимчасовий мараторій на вирубку дерев Переяслава, що несуть особливу цінність. Оновити (актуалізувати)  розроблений громадською ініціативою «Корінь нації» (на початку 2016 року) список дерев що підлягав рішенням сесії міської ради тимчасовому мараторію на їх вирубку

 Організувати роботи по збереженню та популяризації Спаського дубу, Дубу української нації, акації Шевченка, дерев Козачковського та Сікорського, що заначено у пінкті 4, як елемент осноного завдання розвитку маршруту «Україна-1187».

 Деревам – імена! Ми маємо розуміти, що наше місто унікальне і тут є на що подивитись, але все ж таки, маємо також визнати –  цього не достатньо для того, щоб Переяслав став патріотично-просвітницьким центром і надихав так же сильно відвідувачів, як і самого Т. Шевченка. Саме для цього, маємо створювати ще десятки, навіть сотні об’єктів, які передаватимуть якусь інформацію з минулого майбутнім поколінням та сьогоднішнім гостям нашого міста. Живий приклад як об’єкту  – камені спотикання. Я пропоную звертати увагу на всі подібні можливі механізми, але наразі зупинитися на тих об’єктах, які є живими свідками нашої історії та мають (можуть мати) вік більший, ніж максимальний вік людини. Тож, мова звичайно йде про дерева, в першу чергу вікові, навколо яких витає дух української нації та цікаві факти тощо…

Про акацію Шевченка містяни і туристи знають,  але не вона єдина має інформаційну силу… Тож, пропоную присвоїти ім’я кожному дереву, яке входить до вищеописаної мною категорії.   

Перелік додається:

Назва	Орієнтовне місцезнаходження	Опис
Тополя Покровська	Біля універмагу	Є свідком існування Покровської церки, яку змальовував Т. Шевченко. Садив козак за паспотом – Остап Корж.
Дуб української нації	Біля муз школи	Має зв’язок із Мазепою, Сковородою, Шевченком, Лук’яненком
Спаський дуб	Фабрика ТОВ «НУВС»	Найстарше дерево Переяслава. Старше, ніж Хмельницький.
Дуб Петра Костюка	По вул. П. Костюка	Один із найбільших дубів міста
Акація ім. Козачковського	На розі вул. Шевченка і Мазепи	Це перші в історії Переяслава акації
Акація ім. Козачковського-2	Мазепи, навпроти СБУ	Це перші в історії Переяслава акації
Акація «Кобзар»	У скверику навпроти Музею кобзарства	Дерево з унікальною історією. Посаджене з найбільшої акації міста, котра росла біля Музею «Заповіту». Це також перша акація Переяслава, які з’явились у нашому населеному пункті завдяки  А. Й. Козачкоському.
Дуб ім. Св. Єфрема, єпископа Переяславського, митрополита Київського	На території ЦРЛ (лікарні)	Дерево-представник колишнього парку поч. минулого століття.
Гледичії ім. Остапа Коржа	«Пітомнік» (оздоровчо рекреаційна зона) біля вул Літописна, над Трубежем	Дерева, ймовірно посаджені О. Коржем, який заснував тут розсадник.
Дерево ім. М. Сікорського	У парку Сікорського	Садив особисто. Допомагав Дудник – директор Національного музею історії України в Києві.
Тарасова верба	Музей «Заповіту»	Садили Сікорський, Войцехівський, Авраменко, Мельник.
Тарасова верба	Університет	Садив Сікорський, Войцехівський, Махійчук та інші…
Дубочки ім. Левка Лук,яненка	Факт зафіксовано, задокументовано, але місце поки тримаємо в таємниці. Дубочки ще маленькі.	Садив особисто Левко Лук’яненко із Миколою Богатирем
Дуб Сікорського	Меморіальний музей Г. Сковороди	Садила група людей, на чолі із Сікорським.

Навколо дерев встановити відповідні таблички для туристів та місцевого населення. Організувати лікувально-профілактичні роботи.

Інші дерева Сікорського. Михайло Іванович також висаджував березову алею під скансеном зі сторони міста, Стогніївський шлях разом з ректором Стогнієм, ймовірно парк Шимченка (допомагав), тощо… Наразі ведеться пошукова робота у результаті якої кількість ідентифікованих дерев котрі садив фундатор музейної спави буде більшою. Готується стаття.

 Парк Шевченка. Також, рекомендуємо зберегти дубову алею у парку Т. Шевченка та вивільнити прикореневу частину стовбура «з полону». Кожному з цих дерев присвоїти ім’я на честь головних історичних особистостей Переяслава від періоду його заснування і до сьогодення. Поруч з кожним деревом встановити відповідні туристично-інформаційні таблички (за можливості текст і фото), що значно підвисить інтерес до самого парку, який стане частиною механізму розвитку туристично-просвітницької справи у нашому місті та Київщині зокрема.

Облаштування парку Т. Шевченка як унікального туристично-просвітницького об’єкту…

Не руйнуючи затвердженої концепції генерального плану реставраційних робіт парку, можна зробити його воістину унікальним та цікавим.

Вже сьогодні, організовувати підбір та заготовку саджанців вирощених у різний спосіб від дерев, що мають пряме відношення до постаті Т. Шевченка (Черкащині, Полтавщині та Київщині таких дерев ще вистачає. Допоможу). У найближчі роки планується проведення робіт, які суттєво змінять стан парку у кращу сторону. Серед цих робіт і  заміна всіх дерев (сподіваюсь, що без дубової алеї). Про це було оголошено на містобудівній раді, а також, про свою фінансову підтримку щодо розвитку парку публічно заявив громаді і мер нашої столиці, будучи в якості гостя у Переяславі. Підозрюю, що деревозаміна більш за все передбачена на декоративні порди, але край, де народилися головні твори Батька української нації заслуговує мати кращий парк, ніж тисячі подібних одне на одного, тим паче, що пропонована мною пропозиція не є наскільки складною та затратною, щоб не вшанувати в такий оригінальний спосіб Тараса Григоровича.

Тож, рекомендую висадити саджанці меморіальних дерев що пов’язані із життям та творчістю Т. Шевченка, кожне з них підписати і таким чином Україна матиме +1 унікальний об’єкт у своєму активі. Доповнити таку колекцію «живих пам’ятників» можна деревами, що мають відношення до постатей Сковороди, Франка, Хмельницького, Чорновола,  Лук’яненка, Білокур, Кравчука тощо… Частково, допоможу! Крилаті афоризми Шевченка. Підібрати топ-50 найпопулярніших цитат із творчості поета, винести їх на спеціальні таблички та встановити по периметру парку.  А коли в самому парку будуватимуть вело- та пішохідні доріжки, передбачити закладення в них інформаційної складової – нанесена інформація коротких фактів про місто. Рік і факт, дуже коротко. Такими стежками буде дуже цікаво, а головне пізнавально до прикладу кататися на роликах. Також, дослідити льох чи підземний хід на території парку (як Шевченка так і Сковороди). За можливості, фрагментально, відкрити доступ для туристів. Також, окрім вищесказаного та зазначеного в плані реконструкції, у цьому парку, міг би розташовуватися і куточок «Переяслав у мініатюрі», з його збереженими та втраченими найголовнішими пам’ятками.

Видати невеличку книгу «Видатні дерева Переяславщини»

Ця книжечка матиме інформацію про найголовніші історичні, меморіальні та вікові дерева нашого краю. Вона досить потрібна місту та Переяславщині зокрема, як для просвітницької справи, так і для розвитку туризму. З кожним роком, цей перелік дедалі зменшується, тому потрібно братися за справу негайно… Для того, щоб таке видання побачив читач – потрібно наступне:

1) Відновити «Архів М.Б.» (архів громадської ініціативи «Корінь нації»), або ж профінансувати візит науковця, котрий ідентифікує кожне дерево, на науковому рівні.

2) Посприяти у роботі корекції тексту та оформлення дизайну книги.

3) Надрукувати  (тираж: 500 шт.).

4) Половину роздати закладам освіти міста і району, бібліотекам та іншим закладам культури. 

Березова алея по дорозі до Музею архітектури і побуту Середньої Наддніпрянщини (Музей просто неба) – підсадити дерева в тих місцях, де є пробіл, для покращення загальної картини. Це головні зелені ворота на в’їзді до скансену.

7. Водний туризм

Реалізувати річкові маршрути Переяслава, розроблені ГІ «Корінь нації» та ГО «Старий Дніпро». За допомогою ряду спеціальних експедицій та організованих заходів громадською ініціативою «Корінь нації», за допомогою пропозицій ГО  «Старий Дніпро» та участі громади міста і району, напрацьована робота, яка розкриває річковий туристичний потенціал Переяславщини і якщо докласти спільних зусиль, то маємо утворити мережу річкових маршрутів, поєднавши такі річки як Альта, Трубіж, Попівка, Дніпро, Броварка, окремі озера та канали. Найкоротший та потенційно найпопулярніший маршрут може об’єднати об’єкт, що символізує народження слова «Україна» (Пам’ятний знак першій згадці слова «Україна») та перший скансен в Україні (МАПСН). Квітнева експедиція показала, що до Переяслава, на байдарці, можна дістатися навіть від місця бою під Крутами (Чернігівщина), подолавши водний відрізок у 220 км річками Остер і Трубіж, з потенціалом виходу у р. Дніпро та відвідуванням могили Т. Шевченка. На шляху достатньо історичних місць та цікавих локацій. Героїв Крут-Героїв Трубежа-Музей «Заповіту» Шевченка – Пам’ятий знак першій літописній згадці слова «Україна» – могила Шевченка та інші….Над реалізацією такого проекту  та розкруткою маршруту варто попрацювати, залучивши до цього процесу і сили держави. Що стосується міських та міськрайонних річкових маршрутів, то всі деталі викладені у додатковому прикріпленому файлі та за посиланням на технічну електронну карту.