У Переяславі провели захід пам’яті поетеси Лілії Золотоноши. Про що говорили?

18 липня у мистецькій галереї Переяславського центру культури та мистецтв провели творчий захід “На перехрестях долі” – пам’яті поетеси, журналістки та громадської діячки Лілії Золотоноши. Про це повідомляє Інформатор.

Зустріч організувала Наталія Павлик – старша наукова робітниця НІЕЗ “Переяслав”, близька подруга письменниці Лілії Золотоноши, яка неодноразово приїздила до Переяслава. У теплій атмосфері вона розповіла про біографію, творчість та життєву долю близької жінки.

Лілія Золотоноша народилася 24 липня 1963 року в селищі Єланець на Миколаївщині. Після закінчення школи вирушила до Києва, де здобула дві вищі освіти: спершу юридичну – на юридичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, а згодом – журналістську в Інституті журналістики.

Лілія не лише писала, а й працювала у науковій сфері – була співробітницею Київського університету, захистила кандидатську дисертацію з філології. Працювала й редакторкою та журналісткою. У 2002 році стала членкинею Національної спілки письменників України.

Наталія Павлик розповіла, що Лілія була чарівною та глибокою жінкою, але її життя було сповненим трагізму і несправедливості, зрад та болю. Зокрема, і через нещасливе сімейне життя. Проте вона завжди залишалася сповненою жіночої глибини та ліричного світла.

“Для мене вона була летючою жінкою неймовірної краси. У неї були такі флюїди, що коли вона з’являлася у якомусь товаристві, чоловіки крутилися навколо неї роєм. Тоді, як вона сприймалася мною, відобразилося і в моїх віршах”, – поділилася Наталія Павлик та зачитала присвяту Лілії Золотоноши зі своєї збірки.

Поезія Лілії Золотоноши – це світ глибоких інтимних переживань, естетичного світосприйняття, жіночої сили і водночас уразливості. Її вірші вирізняються лаконізмом, але в кожному – вивірена емоція, неочікувана метафора, глибокий підтекст. Вона не боялася говорити про ніжність, біль, пристрасть і втрату. Тож Наталія Павлик зачитала деякі вірші поетеси, що торкаються глибини душі.

Також особливе місце у творчості Лілії посідала музичність. Близько 100 її віршів були покладені на музику відомими українськими композиторами – Ігорем Покладом, Геннадієм Татарченком, Віталієм Волкомором, Інною Пушкар. Пісні на її слова виконували Оксана Білозір – “Горобина ніч”, Алла Кудлай, Наталія Валевська, Наталія Могилевська та інші.

7 грудня 2023 року Лілія Золотоноша відійшла у вічність, залишивши після себе значний літературний спадок. Її тіло кремували.

Мама Лілії – 84-річна Валентина Волошина наразі перебуває у Центрі соціальних послуг та соціальної інтеграції у Переяславі. Генеральна директорка закладу Раїса Голованова розповіла свої спогади про Лілію Золотоношу: “Коли я зустрілася з нею, то була вражена. До мене у кабінет зайшла така світла жінка, у гарному настрої та красиво одягнена, дуже привітна. Склалося враження, що ми з нею знайомі вже багато років. Тоді вона розповіла історію про свою дуже хвору маму, та що не може самостійно з нею впоратися”.

Додала, що Валентина Михайлівна має І групу інвалідності та зараз перебуває у глибокій деменції (Синдром, який впливає на роботу мозку), жінка живе спогадами, та переконана, що її донька жива.