Все частіше ми зустрічаємо в пресі, по радіо, на телебаченні повідомлення, щодо зникнення дітей. Така загострена криміногенна обстановка вимагає загострення почуття небезпеки, моральної готовності протистояти злочинцям не тільки в дорослих, але й в дітей.
Діти молодшого шкільного віку емоційно чутливі, довірливі та наївні, а тому особливо привабливі для злочинців.
За статистикою, у 90 % випадків дитина добровільно йде за зловмисником, захоплена якою-небудь привабливою пропозицією.
Якщо підліток не задовольняє свою потребу у спілкуванні із ровесниками, немає контакту з батьками, то шукає його у інших людей і поза домом. Цим часто користуються злочинці. Розпізнати таких дітей дуже просто. Зазвичай під час навчання вони прогулюють уроки, вештаючись містом, понуро сидять у глухих закутках дворів. Добре слово дорослого, пропозиція купити смачненького автоматично викликає довіру в підлітка.
З малюками все ще простіше, достатньо цукерки, або ж простої обіцянки її дати, і дитина залюбки піде із незнайомцем.
Зазвичай, безпрограшно спрацьовують шахрайські сценарії, побудовані на легенді про хворобу, загрозу смерті рідних, якій «можна запобігти», віддавши цінні речі, гроші. В стресовому стані людина неадекватно оцінює ситуацію і не схильна до логічних міркувань, а особливо діти.
Щоб запобігти таким ситуаціям, потрібно з малечку вчити дітей правил поведінки вдома, на вулиці, в громадських місцях, навчальних та позашкільних установах. Для дітлахів ці правила мають бути чіткими і лаконічними. Та найефективнішим буде правило для батьків: «не залишати дітей без нагляду ні на хвилину». Роз’яснення наслідків тих чи інших дій дає змогу оцінити та усвідомити свою поведінку.
Основні правила безпечної поведінки:
– ніколи не розмовляйте з незнайомими людьми. На всі запитання особистого характеру: «Як тебе звати?», «А батьки вдома?» не відповідати і швидко відійти;
– запитання загального характеру, які передбачають стверджувальну відповідь: «Так»,- відповідати: «не знаю, запитайте у дорослих». Маніпулятивні шахрайські техніки починають діяти із моменту стверджувальної відповіді жертви, а тому невинне «Так» є особливо небезпечним;
– до школи школярам слід ходити найкоротшими і найбезпечнішими шляхами.
Необхідно уникати безлюдних доріг;
– при наближенні незнайомої, підозрілої автівки, від якої відчуваєте небезпеку, краще закричати і втікати в протилежний рухові машини бік.
Запам’ятайте правило : ніколи не сідайте в попутну машину, що б при цьому не обіцяли, навіть якщо в авто сидить доброзичлива жінка;
– якщо поряд загальмувала машина, а пасажири питають дорогу, не слід близько підходити до авто;
– не слухайте на вулиці плеєр: в навушниках ви не зможете розпізнати звуки, що попереджають небезпеку;
– чекаючи автобус на зупинці в темний час, стояти слід на освітленому місці, поряд з іншими людьми;
– у громадському транспорті сідати по можливості якнайближче до водія.
Пам‘ятайте! Ключове — це довіра між батьками та дитиною, а довіру потрібно плекати з народження. Довіру в формі щирих бесід, моделювання ситуацій та шляхів їх вирішення.
