Сьогодні, 20 грудня, працівники музею «Заповіту» провели захід присвячений 173 річниці із дня написання Тарасом Григоровичем Шевченком свого славетного твору, який носить назву «Заповіт». Цього дня до музею завітали учні міських шкіл, і їх радо зустріли працівники заповідника. Наталя Павлик розповіла про історію написання цього твору. Світлана Коркач показала збірки книги в яких «Заповіт» надрукований різними мовами. Науковець зазначила, що у першій збірці, яка експонується в музеї твір надрукований всього на тринадцяти мовах, а остання уже нараховує 150 мов народів світу.
Учні із-задоволенням прослухали, як звучить цей мелодійний твір на польській
мові, його прочитала студентка Сілезького університету в Катовіце Марина Сугоняк. На німецькій мові його виконав учень сьомого класу гімназії Роян Аль-Дабабсех, білоруською – учениця 9 класу загальноосвітньої школи №2 Катерина Герасько, англійською – учениця 10 класу ЗОШ №1 Соломія Радевич, французькою – учениця 9 класу гімназії Яна Шарій, а учениця 9 класу ЗОШ №2 Вікторія Абразумова прочитала «Заповіт» у російському перекладі. Ведучий заходу Юрій Коберник подякував всім за гарне виконання твору та зазначив, що Шевченківський заповіт свого часу поклали на музику кілька композиторів. Серед них були такі метри, як Микола Лисенко, Михайло Вербицький. Проте найбільшої популярності набула мелодія простого полтавського вчителя музики Гордія Гладкого. Загалом же у світі є близько 60 інтерпретацій музичного «Заповіту».
Випускниця Київського національного університету культури і мистецтв, викладач Березанської школи мистецтв по класу бандури Леся Горобець перед виконанням твору зауважила, що вона виконає власну музичну інтерпретацію «Заповіту» через те, що не змогла знайти партитури цього твору для бандури.
Володимир Набок (“Вісник Переяславщини”)