1 жовтня з нагоди Міжнародного дня людей похилого віку у стаціонарі гериатричного профілю Переяслав-Хмельницького центру соціального захисту пенсіонерів та інвалідів (Київська область) відбулося свято. Чудова сонячна погода посприяла, щоб провести його на ошатному, затишному подвір’ї закладу. Крім трьох десятків літніх людей, які проживають тут постійно, на урочисту подію на вул. Петропавлівську, 123 (мікрорайон Підварки) запросили ще близько сорока осіб, яких соціальні працівники центру обслуговують на дому. Працівники стаціонару накрили для них святкові столи. Привітати ветеранів приїхали гості.

– Саме на цьому місці наш заклад діє з 2000-го року, – розповіла його завідувачка Валентина Глоба (53 роки) кореспонденту “Вісника Переяславщини”. – На сьогодні він заповнений повністю. Для стареньких самотніх людей, якими опікуємося, тут створені всі умови. Крім того, дуже гарна територія. Є сад, город. І цього року все добре вродило. Скажемо, яблука, абрикоси і таке інше ми ще й передаємо до інших відділень нашого центру.

Сказала, що, окрім постійної уваги та підтримки з боку керівництва центру, допомагають і волонтери. Наприклад, на весні цього року члени київського благодійного фонду “Давай, допоможемо” привезли та висадили з працівниками стаціонару сто кущів смородини. Вже отримали і перший невеликий врожай.

.

Звісно, до нинішнього свята готувалися. Напекли пиріжків з різними начинками, печива, приготували інші страви. Проте для його учасників не менш важливим було і просто поспілкуватися один з одним. Адже за плечима кожного з ветеранів, які тут зібралися, велике і непросте життя. Так Валентина Годун (83 роки) з Підварок сказала, що весь вік прожила у Переяславі, пропрацювала дояркою у колишньому радгоспі і багатьох знає. Приємно знову зустрітися з давніми знайомими.

Людмила Сантінова (71 рік) поділилася, що живе самотньо у своєму будинку. Їй допомагають соціальні працівники центру, за що вона їм вдячна. Адже вже далеко не все може робити у своєму господарстві самостійно. А вони допомагають і город посадити, і зібрати врожай тощо.

– Якби не це, не знаю, що б і робила, – зазначила. – Пенсії отримую лише тисячу сімсот гривень. Багато потрібно витрачатися на ліки та інші невідкладні потреби.

Інвалід по зору Володимир Котовський (73 роки) розповів, що родом із Житомирської області. Коли проводилася підготовка до створення Канівського водосховища, працював там майстром. Так і залишився у Переяславі.

Заступник міського голови Валентина Губенко, генеральний директор центру Раїса Голованова, голова громадської організації Наглядова рада цього центру, депутат міської ради Марина Навальна, голова міської ради ветеранів Єлизавета Миздренко щиро привітали ветеранів.

– Щоб у нашій країні люди поважного віку почувалися захищеними, – сказала, зокрема, гендиректор, – зробити потрібно не багато: запровадити обов’язкове медичне та соціальне страхування, як це є у країнах Європи. Питання про це слід вже порушувати з нижчого рівня, в депутатському корпусі нашої міської ради. Тоді і наші люди спокійно б зустрічали свою старість.

Для всіх присутніх з гарною концертною програмою виступили дитячий колектив ЗОШ №4 та народний аматорський ансамбль центру “Весняний подих”.