4 квітня 2025 року Університет Григорія Сковороди в Переяславі запросив науковців, викладачів, докторантів, аспірантів, студентів та духовенство Православної Церкви України взяти участь у I православній історико-богословській конференції «Переяслав – центр ствердження духовності Русі-України». Її присвятили пам’яті Арсенія Берло – єпископа Переяславського і Бориспільського, українського релігійного діяча доби Гетьманщини, церковного педагога, засновника Переяславського колегіуму.
Серед організаторів заходу: Міністерство освіти і науки України, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Православна Церква України, Київська православна богословська академія, Храм Вознесіння Господнього в м. Переяславі, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» й Переяславська міська рада.
Захід проходив в конференц-залі імені В. О. Сухомлинського та став знаковою подією для всіх, хто досліджує духовну історію України та роль Переяслава в її формуванні. На початку зібрання духовенство Православної Церкви України спільно з науковцями Київської православної богословської академії, Університету Григорія Сковороди в Переяславі й Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» пом’янули третю річницю звільнення Київщини від рашистських окупантів, звершили заупокійну літію за полеглими захисниками та загиблими мирними жителями, а також помолилося за здоров’я всіх тих, хто нині захищає нас у горнилі російсько-української війни від окупантів.
Зі вступним словом до учасників звернувся проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар який привітав всіх в стінах університету та наголосив, що Переяслав є центром української духовності, одним із центрів українського державотворення. Тривалий час він зберігав традиції справжньої Української Церкви, притаманні їй ще з часів Хрещення Київської Русі – любов до ближнього, батьків та своєї держави. За словами Василя Леонідовича нині, в умовах зазіхань російської федерації на питання нашої історії та релігії, питання просвітницької діяльності церкви є надзвичайно важливим.
«У час, коли нашу історію намагаються заперечити й сказати нам що, нібито, ми якісь неправильні і не дотримуємося якихось канонів чи є відступниками, наше завдання – боротися за правду і справедливість. Ми розуміємо, що лише спільними зусиллями правда переможе, бо вона – на нашому боці», – зазначив проректор та висловив сподівання на те, що такий захід, який поєднує духовне та світське начала, стане традиційним для університету.
Надалі митрополит Переяславський і Вишневський, архієрей Православної Церкви України Олександр Драбинко пригадав історію переяславської кафедри, яку він з гордістю очолює вже 17 років. Владика акцентував на високій інтенсивності духовного і світського життя в історії Переяслава, який завжди відігравав визначну роль як осередок реалізуючої діяльності. Олександр Драбинко висловив сподівання на те, що нинішня конференція підкреслить вклад нашого славетного міста у церковне життя. Разом з тим згадав історію однієї з клейнод української державності – «Пересопницького Євангелія», оригінал якого тривалий час перебував у Переяславі. Наостанок прикликав на зібрання Боже благословіння, аби присутні могли звершувати те, до чого вони покликані.
Міський голова Переяслава Вячеслав Саулко зауважив, що ця подія є для нього, по великій мірі, історичною подією завдяки якій починає відроджуватися наша духовність і державність, підкреслюється історична роль Переяслава як релігійного центру. Надалі провів короткий екскурс в історію, подякував митрополиту Драбинку за постійну допомогу і підтримку в боротьбі за те, аби нині храми Переяславщини перебували в лоні Православної Церкви України. Вячеслав Володимирович наголосив на своїй мрії та, за його переконанням, історичній місії – повернути українську молитву до Храму Вознесіння Господнього у середмісті. Міський голова відверто поділився тими бюрократичними перепонами, що нині заважають втілити ці плани у реальність. Наостанок Вячеслав Саулко закликав спільними загальними зусиллями сприяти відновленню духовної величі міста.
Генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексій Лукашевич подякував за запрошення та нагадав про історію співпраці Заповідника з Свято-Вознесенською релігійною громадою міста та її очільниками. Серед іншого Олексій Михайлович наголосив на тому, що завдяки НІЕЗ «Переяслав» та зодчому музейної справи Михайлу Сікорському нині місто має збереженими низку культових споруд за повернення яких до лона української церкви, а також реставрацію, нині продовжується боротьба.
Протоієрей, настоятель Свято-Вознесенської громади міста, ініціатор конференції Михайло Юрченко подякував присутнім, зокрема Університету Григорія Сковороди в Переяславі, за увагу та гостинність, нагоду для християнської розмови. Зізнався, він давно мріяв про таку подію. Він сподівається на те, що вона матиме традицію. Зізнається, на теми означенні програмою зібрання нині дійсно є запит суспільства. На згадку про цю подію він передав владиці Драбинку особливий подарунок – фотороботу авторства місцевого краєзнавця Миколи Богатиря, на якій зображено ключові святині нашого міста.
Надалі почалася робота пленарного засідання яке модерував провідний науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав» Віктор Ткаченко. Програма конференції включала понад десяток наукових доповідей, які висвітлювали історичні, освітні, документознавчі, соціальні та духовні аспекти життя православної спільноти в Україні.
Ректор Київської православної богословської академії, протоієрей Олександр Трофимлюк який, на прикрість, за станом здоров’я, не зміг долучитися до зібрання, у своїй роботі здійснив глибокий аналіз особливостей навчально-виховного процесу в Київській православній богословській академії, підкресливши її роль як провідного духовного навчального закладу України.
Проректор КПБА, протоієрей Віталій Клос розповів про життєвий шлях та духовну спадщину преосвященного Захарії Корниловича, єпископа Переяславського, акцентуючи увагу на його значенні для формування церковного авторитету в регіоні. З деталями його доповіді, як і інших наукових розвідок, можна буде ознайомитися у збірнику. Наостанок виступу протоієрей Клос подарував бібліотеці університету свої друковані доробки «Світочі благочестя Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря» та примірники друкованого часопису «Труди Київської духовної академії: історія і сучасність».
Слово перейняв священник, магістрант КПБА, настоятель Храму Архідиякона Степана у Обухові Сергій Вовкун, який поділився своїми наробками про митрополита Даниїла Чикалюка та відродження духовної освіти в Київській єпархії. До слова, саме на таку тему отець Вовкун нині пише своє магістерське дослідження.
Надалі про релігієзнавчі дослідження в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав», зокрема «Єфремівські читання», говорив провідний науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав» Віктор Ткаченко. Роботу він підготував спільно з молодшим науковим співробітником Заповідника Світланою Авраменко.
Старший науковий співробітник Музею космосу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Сергій Вовкодав презентував тему історії парафії церкви святої Параскеви із села В’юнища Переяславського повіту, зануривши слухачів у локальний церковний контекст ХІХ століття, а актуальну тему капеланського служіння в умовах війни розкрив військовий капелан, протоієрей Дмитро Волошин. Промовець зосередився на відносно новій, для сучасної України, темі духовної підтримки військовослужбовців та ролі пастиря у зоні бойових дій. Зазначив, що вона має глибоке історичне коріння і з 2021 рокуця професія вже офіційно існує в Україні як одиниця у штаті військової частини. Існує не лише в бойових бригадах, а й в навчальних центрах. Волошин зауважив, що насправді на практиці це почало працювати наприкінці 2022 року. Нині ця посада, за його словами, є надзвичайно затребуваною в Збройних Силах України.
Безумовно мав що сказати цього дня й воїн Збройних Сил України, іконописець Олександр Задорожній, роботи якого нині експонуються в нашому університеті. Він розповів про своє покликання по життю – іконопис, та сказав кілька слів з цієї теми. За його словами, ця тема є багатою, але на глобальному рівні, доволі малодослідженою. Це більше, ніж «вікно для спілкування з Богом», і, за словами Задорожнього, українцям є на кого рівнятися для зростання у цьому плані.
Начальник відділу культури та туризму Переяславської міської ради Валентин Шуткевич розповів про комунікацію та плідну роботу між культурою та осередками духовності. Валентин Сергійович нагадав про те, що нині в КЗ «Переяславський ЦКМ» експонується виставка військової ікони авторства художника та військовослужбовця Сергія Герасименка «Третя весна», до відкриття якої долучилися й сковородинівці. Мали змогу побачити її по завершенні заходу й гості міста та університету.
Надалі головний фахівець відділу, представниця волонтерського об’єднання «Переяслав 4.5.0.» Вікторія Гуріна подякувала духовенству міста, зокрема парафії протоієрея Михайла Юрченка, за активне долучення та підсилення волонтерської справи на Переяславщині. Від голови громадської організації Руслана Старобуда Юрченко був удостоєний подяки. У слові вдячності він закликав підтримувати тих волонтерів, яким вони довіряють.
Після цього старший науковий співробітник Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Наталія Заїка проаналізувала діяльність Української Православної Церкви на Переяславщині в 1920-х та 1990-х роках ХХ століття, продемонструвавши, як радикально змінювалися умови функціонування церкви в умовах політичних трансформацій. блок виступів Після цього ігумен, настоятель Свято-Троїцької церкви Софроній Бортнійчук представив огляд суспільно-церковних відносин православного духовенства в історії України, підкресливши роль церкви як стабілізуючого інституту в кризові періоди.
На завершення диякон Богдан Бурчик поділився результатами своєї наукової розвідки щодо календарної реформи церковного календаря Православної Церкви України, що відбулася у 2023 році.
Завершив зібрання виступ учениці 9 класу Переяславської гімназії №1 Анастасії Тонконог, яка зачитала рядки Тараса Шевченка «У неділю не гуляла».
Конференція засвідчила глибоку зацікавленість наукової та духовної спільноти у збереженні й осмисленні багатовікової спадщини українського православ’я. Учасники мали змогу поділитися досвідом, результатами досліджень і баченням ролі церкви в сучасному українському суспільстві, а також вшанувати Переяслав як історичний центр духовності Русі-України.
Зауважимо, що це лише початок – надалі в рамках циклу заходів «Берліївські читання» планується проведення інших конференцій, форумів, круглих столів, інших форм пошанування пам’яті про єпископа. Не виключається, що у наступні роки зібрання набуде міжнародного рівня.
