Російські спецслужби намагаються вербувати українських школярів через месенджери та соціальні мережі. Шляхом залякування чи пропозиції “легкого заробітку” підлітків залучають до вчинення злочинів, як-от підпалів автівок військових чи відділень пошти.

Подекуди діти, виконуючи “нескладні завдання”, не підозрюють про втягнення в незаконну діяльність. Наприклад, в Івано-Франківську російські спецслужби дистанційно підірвали двох школярів, які переносили вибухівку.

У Міністерстві освіти і науки розповіли, за якими ознаками можна визначити, що дитина потрапила під вплив російських спецслужб, та як запобігти цьому батькам та педагогам.

Як спецслужби РФ використовують дітей для протиправних дій?

Як розповіли в Національній поліції, представники ворожих спецслужб розмішують оголошення про “легкі способи заробітку” для підлітків у соцмережах та месенджерах, зокрема Telegram.

Українським школярам пропонують за гроші виконати завдання різної складності, як-от наклеїти листівку з дискредитації ЗСУ в людному місці або спалити трансформаторне обладнання.

Спершу ворог перевіряє готовність дитини вчиняти протиправні дії, а згодом завдання ускладнюють. Підлітків примушують до диверсійної діяльності через маніпуляції, обман або залякування. Подекуди росіяни втираються в довіру до дітей, граючи роль друга, або представляються поліцією і вимагають особисті дані.

Які ознаки можуть свідчити про вербування ворожими спецслужбами?

• Поява в підлітка дорогих речей, гаджетів або коштів, походження яких він не може пояснити.
• Зміна в поведінці дитини, яка може проявлятися в раптовій замкненості, проведенні в соціальних мережах більше часу, уникненні розмов із дорослими про спілкування в інтернеті.
• Раптова зацікавленість військовою справою, політикою, критичною інфраструктурою.
• Поява в дітей нових знайомих, які можуть підштовхнути до протиправних дій.
• Розмови про заробіток, зокрема коли підліток виражає віру в “легкі гроші” через заробіток в інтернеті або незнайомих людей.

Як бути батькам, аби допомогти дитині уникнути вербування?

У МОН дорослим, які опікуються підлітками, радять підтримувати довірливі стосунки зі школярем, регулярно цікавитися його захопленнями та колом спілкування. Так дорослі зможуть вчасно помітити зміну в поведінці та потенційні загрози.

Також батькам варто розповісти дітям, що таке вербування та які ризики воно може нести.

Важливо, аби дорослі були уважними до того, як діти проводять час у соціальних мережах, та цікавилися їхніми новими знайомими, зокрема в інтернеті.

Також батькам варто вчити дітей правил цифрової безпеки в соціальних мережах. Йдеться про навички розпізнавати фейки та маніпуляції, обережність із публікацією інформації про себе, використання налаштування приватності та уникнення спілкування з незнайомими людьми.

Крім того, у відомстві рекомендують навчати дітей фінансовій грамотності – розповідати, що пропозиції “легких грошей” часто можуть виявитися обманом і мати серйозні наслідки. Підліткам слід знати, що за протиправну діяльність існує покарання, зокрема позбавлення волі.

“Пояснюйте, яка інформація є секретною та які наслідки її розголошення можуть бути. Навчайте критично ставитися до пропозицій швидкого збагачення та виконання «простих» завдань”, – радять у відомстві.

Як діяти батькам за підозри у втягнення дитини в незаконну діяльність?

Фахівці благодійного фонду “Голоси дітей” рекомендують батькам щиро поговорити зі своєю дитиною, якщо дорослі підозрюють, що її могли завербувати.

“Дайте підлітку контроль над розмовою. Не тисніть, щоб він відкрився сам.

Почніть м’яко: “Можемо поговорити? Я помітив, що ти дивишся дещо, мене це трошки лякає. Можеш поділитися чому? Ні? Окей, коли будеш готовий, я вислухаю та підтримаю. Я тебе люблю й прислухаюся”, – пояснюють експерти.

Також там рекомендують зберегти скриншоти та посилання на акаунт зловмисників, аби звернутися з ними до кіберполіції або СБУ.

Як педагоги можуть допомогти підліткам уникнути вербування?

У МОН рекомендують освітянам спілкуватися зі школярами, а також взаємодіяти з їхніми батьками, зокрема:

• створювати безпечний простір, який дозволяє учням вільно розповідали про підозрілі ситуації або пропозиції;
• проводити заняття з медіаграмотності, критичного мислення та безпечної поведінки в соцмережах;
• інформувати школярів про методи вербування та відповідальність за диверсійну діяльність;
• формувати в дітей національну свідомість та відповідальність за свої вчинки;
• звертати уваги на зміни в поведінці учнів, підозрілі знайомства та появу коштів або нових речей, яку діти не можуть пояснити;
• спілкуватися з батьками та правоохоронцями, якщо виявили ознаки вербування.