У Переяславській публічній бібліотеці провели четверту лекцію циклу “Велична історія маленького міста”. Обговорили події у житті Тараса Шевченка на Переяславщині.
19 грудня у Переяславській публічній бібліотеці у рамках науково-просвітницького проєкту “Велична історія маленького міста” провели зустріч зі старшою науковою співробітницею науково-дослідного відділу музею “Заповіту” Т.Г. Шевченка Катериною Нагайко. Вона розповіла лекцію на тему “Переяслав у житті Тараса Шевченка”. Про це повідомляє Інформатор.
Катерина Нагайко показала фільм “Стежками Тараса Шевченка”, який вона створила разом із науковим співробітник музею космосу Сергієм Вовкодавом ще чотири роки тому. У хронологічній послідовності показали усі моменти перебування Тараса Шевченка на Переяславщині. Для створення науковці аналізували велику кількість джерел. Основним джерелом стали спогади про письменника, зокрема, лікаря Андрія Козачковського.
Науковиця розповіла, що Тарас Шевченко був на Переяславщині чотири рази у період 1845-1859 років. Вперше він проїздив у 1843 році, коли прямував з маєтка Тернавського в Качанівці. Проїхав міста Прилуки, Пирятин, Переяслав та Бровари. Наприкінці червня, прямуючи у село Убіжище Пирятинського повіту до Євгена Гребінки, поет вдруге проїздив повз Переяслав: “На жаль, жодної інформації про те, чи зупинявся Шевченко в Переяславі або місця, де міг бути, не збереглося. Можливо, через те, що Андрій Козачковський приїхав до Переяслава лише у 1844 році, і на той час був єдиним знайомим Шевченка”. Також у серпні та жовтні 1843 року Шевченко гостював у поміщика Платона Лукашевича у Березані та в маєтку князів Репніних у Яготині, тоді це був Переяславський повіт.
Перебування Шевченка у Яготині описав Михайло Чалий у книзі “Життя і творчість Тараса Щевченка” 1882 року. Це перший біографічний твір про письменника, тому багато дослідників посилаються на неї, як на першоджерело. Але науковиця зазначила, що в ній є чимало неточностей:
“У “Київській минувшині” Михайло Стороженко доповнив вже відомі біографічні відомості. Він опублікував листи Варвари Рєпніної, у яких зазначалось, що насправді Шевченко був у Яготині влітку 1843 року, щоб створити копію з портрета князя Миколи Рєпніна. На думку Стороженка, цей факт підтверджується написанням поетом восени того ж року поеми “Безталанний”, яку присвятив Варварі”.
За словами Катерини Нагайко, перший заплановий візит Шевченка до Переяслава відбувся у серпні 1845 року за неофіційним дорученням Київської археографічної комісії. З 10 до 20 серпня поет жив у будинку Андрія Козачковського – міського лікаря, викладача Переяславської духовної семінарії, з яким познайомився у Петербурзі. Також Шевченко був у Андрушах і В’юнищах, де створив низку художніх творів та описав пам’ятки у “Археографічних нотатках”. До речі, Шевченко не давав журналу таку назву, це інтерпретація дослідників.
У 1954 році онук Козачковських опублікував спогади своєї бабусі Марії про перебування Тараса Шевченка на Переяславщині. Там він вказує, що поки поет жив у них, то змалював будинок, портрет Марії і написав їй вірш. Однак після арешту все зникло. Катерина Нагайко спростувала це: “У листі до Козачковського в 1853-1954 році Шевченко пише :”А жінку твою… Чому ти не пишеш, як її звати? Поцілуй за мене тричі”. Тобто він не був знайомий із Марією Степанівною”. Спираючись на листи та датування інших творів і те, що на той момент Козачковські ще не були одружені, нічого малювати чи писати у той час він не міг”.
Також обговорили урочистий вечір 19 серпня 1945 року, який організували з нагоди перебування Тараса Шевченка у Переяславі. За спогадами Козачковського, там було молоде товариство, але точних постатей не вказав. Будь-яких інших документальних свідчень про учасників зустрічі немає.
