У Музеї історії лісового господарства Середньої Наддніпрянщини, що на території Музею просто неба в Переяславі, побільшає тематичних експонатів. Посприяв цьому переяславець Петро Косюхно, який багато років працював у лісництві, розповідає Переяслав.City.
Петро Борисович Косюхно, «наш лісник», як називають його переяславці, 40 років життя присвятив роботі в лісовому господарстві. Про ліс та правильний догляд за ним він знає все, любить його і турбується про зелені насадження, незважаючи на те, що вже перебуває на пенсії.
В інтерв’ю Володимиру Набоку від 24 червня 2022 року Петро Борисович сказав, що за весь час своєї роботи в лісництві висадив понад 300 тисяч саджанців: «Порахуйте: за рік самостійно висаджував близько одного гектара лісу, за 40 років – 40 гектарів. На одному гектарі в середньому висаджують майже 8 тисяч сіянців сосни, ялини чи жолудів дуба. Ось і виходить чималенька цифра!».
Петро КосюхноВіднедавна Петро Косюхно розпочав співпрацю з Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав», адже в його складі є Музей історії лісового господарства Середньої Наддніпрянщини, який розміщений на території Музею просто неба.
– Ми часто свого часу приходили сюди зі школярами, проводили заняття з курсу “Шкільного лісництва”, – каже Петро Борисович. – У 2003 році цей проєкт був започаткований у рамках Всеукраїнської програми з залучення шкільної молоді для майбутнього працевлаштування в галузі лісового господарства.
І в ЗОШ №2 ми створювали зі старшокласників, яким це було цікаво, групи приблизно по 20 осіб, я був їхнім куратором від лісгоспу. Ми з ними в музей ходили, до лісу часто їздили, шпаківні вішали, деревця висаджували, вивчали породи дерев, види лікарських рослин, навесні дивилися, як і що росте, я їх з собою навіть у рейди на патрулювання брав. Це ж мені можуть нахамити, якщо я зроблю зауваження, мовляв, приберіть за собою сміття, чи тут не можна палити багаття. А дітям хто що може сказати?
Петро Косюхно проводив із переяславськими школярами заняття в “Школі юного лісівника”
Це були практичні заняття, а існували й теоретичні. У школі діти писали твори на тему збереження лісових насаджень, навіть вели дослідницькі проєкти, брали участь у науково-практичних конференціях юних лісівників.
Я свого часу намагався привернути увагу громадськості до того, що Дніпро розмиває берег і ми поступово втрачаємо територію суші. Ми міряли – на Козинцях уже на той час було розмито 800 метрів землі.
Тодішній міністр аграрної політики Сергій Рижук навіть дав вказівку виділити кошти на експериментальне укріплення дніпрового берега. Ми його підсипали камінням, насаджували там очерет… Ось так «Шкільне лісництво» принесло користь Переяславу.
Та й у цілому дітям було дуже цікаво. Пройшло вже понад 20 років, а вони й досі мене як зустрінуть, радо вітаються: «О, Петре Борисовичу, а пам’ятаєте наше «Шкільне лісництво»?…
Юні лісівники. 2019р.
Сам я частий гість у музеї, приводив сюди маленьких онучат, зараз вони підросли і вже бігають туди самі. Я побачив, що одяг в експозиції вже треба замінити, та це й зрозуміло – ніщо не буває вічним, він же десятиліттями там експонується.
То й подумав: скільки я маю спеціалізованої літератури, цікавих пізнавальних таблиць, гербаріїв, фотографій, є й мундири, і нагороди, і багато всього іншого. Треба віддати це в Заповідник, адже доцільніше, щоб ці речі були в музеї, на них дивилися люди, замислювалися, зацікавлювалися справою відновлення та збереження зелених насаджень, що завжди є потрібним і актуальним».
Серед цікавих майбутніх експонатів – спеціальні клейма для дерев, що призначені для вирубування, та для тих, що вирубані незаконно. Він обіцяє на цьому не зупинятися і надалі поповнювати музейну колекцію новими предметами.
Адміністрація Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» висловлює щиру подяку Петрові Борисовичу Косюхну за активну життєву позицією, небайдужість до музейної справи, щире прагнення примноження та збереження багатої скарбниці культурної спадщини українського народу, та сподівається на подальшу плідну співпрацю.
На території Музею історії лісового господарства
