Волонтери із Переяслава відвезли допомогу військовим у Сумську та Курську області. Про поїздку Інформатору розповіла Інна Марченко.
Кілька днів тому волонтери із Переяслава Інна Марченко, Ольга Козаченко та Олександр Шатило їздили на фронт. Відвозили допомогу українським захисникам у Сумську та Курську області від місцевих волонтерських об’єднань. Про враження та ситуацію на захопленій українськими військовими Курщині Інна Марченко розповіла Інформатору.
Відвозили допомогу, яку передали волонтерки із Цибель (Циблівська ТГ) та Переяславського ліцею імені Володимира Мономаха, трьом підрозділам. Жінки наготували багато їжі для військових. Також волонтери доставили особисте замовлення захисників.
“До кого саме ми їздили, сказати не можу, бо якщо інформація стане доступною, зрозуміло, що буде відомо, які там підрозділи перебувають. Поїздка була на дві доби, відвозили допомогу на двох автівках-мінівенах, ночували у безпечному місці”, – зазначила Марченко.
Спочатку волонтери відвозили допомогу захисникам у Сумську область, згодом Інна Марченко вирушила на Курщину сама: “У Сумах якраз був “прильот” у завод, ми проїздили повз і бачили, як воно ще все горіло та диміло. Волонтери, з якими я їздила, залишилися мене чекати у Сумській області, а я з хлопцями поїхала далі, в Курську область. Через те, що вони молоді, туди із собою їх не беру, адже звідти реально можна було не повернутися. Лінія фронту вже там і пролягає, FPV-дрони літають всюди, за нами теж один гнався, а ми були без РЕБу… Тяжкувато було, проте все добре”.
Поділилася враженнями від теперішньої Курщини: “Там дуже багато “прильотів” та розбитої техніки. Була в Суджі біля пам’ятника Леніну, який повалили наші хлопці та палили російський прапор, коли зайшли в місто. З місцевих жителів молодих людей не бачила, тільки пенсіонерів, але вони такі, чемні. Коли стояли біля пошти з військовими, то якась бабуся запитала: “Добрый день, скажите, пожалуйста, могу ли я пройти к почте?”, я відповіла: “Доброго дня, проходьте, будь ласка”. Наші військові чемно з ними поводяться, не так, як кацапи з нашими”.
Також Марченко додала, що там дещо приємно її здивувало: “Заходила у два магазини подивитися, чи правду говорять про те, що нібито наші війська все розікрали. Спочатку – у відчинений магазин із сантехнікою, він був заповнений товаром і все було на своїх місцях. Потім зайшла ще в один продуктовий, звісно, смерділо сильно, адже там немає світла і якісь м’ясні продукти вже зіпсувались. Але на полицях був весь товар: алкоголь, цигарки, цукерки, тобто ніхто нічого не брав”.
Тим часом у Переяславі збирають пластикові кришечки, які згодом переробляють для потреб ЗСУ. Всі охочі зносять їх до конструкції “Серце”, що біля салону краси “La Fleur” на вулиці Богдана Хмельницького. Днями ці кришечки передали Інні Марченко.
“Ми зібрали ті кришечки, а також від ліцею імені Володимира Мономаха ще 12 мішків. Відправляємо людям, які здають їх на переробку, а потім зв’язуються з хлопцями, яким потрібні FPV-дрони, та відправляють за запитами у військові частини. Волонтерка Жанна Федорук з цими людьми співпрацює давно, я взяла у неї їхні контакти, зв’язалася з ними та відправила кришечки. Ідею із таким “серцем” запропонувала власниця цього салону Світлана Вовк, а боєць Тарас Мельник зі своїм кумом та хлопцями зробили його, привезли та встановили, тепер ми так збираємо кришечки”, – розповіла Інна Марченко.
